Рішення

від 09.12.2008 по справі 2/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.08                                                                                          

Справа№ 2/91

Господарський

суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло

М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю “Полтрекс”, м. Нововолинськ до Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів про стягнення  3153,29 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство

з обмеженою відповідальністю “Полтрекс”, м. Нововолинськ звернулося до

господарського суду Львівської області з позовом до Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів про стягнення  3153,29 грн.

Розглянувши

матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття

позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.10.2008р. ухвалив призначити

розгляд справи на 06.11.2008р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на

25.11.2008р., 09.12.2008р.

В

судових засіданнях представник позивача позов підтримав. З приводу заявленого

позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір

купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність

товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар

виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 3075 грн.

70 коп. Відповідачу також, відповідно до умов договору та законодавства,

нараховано 3% річних в розмірі 77 грн. 59 коп. Таким чином загальний розмір

позовних вимог становить 3153 грн. 29 коп. В судовому засіданні представником

позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій, у зв'язку з

частковою оплатою відповідачем заборгованості, просив стягнути 2675 грн. 70

коп. основного боргу та 3% річних в розмірі 77 грн. 59 коп.

Представнику

роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та право

заявляти відводи.

Відповідач

в судове засідання 06.11.2008р., 25.11.2008р. та 09.12.2008р. явку представника

не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не

надав, вимог ухвали суду від 20.10.2008р. не виконав, причин неявки не

повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був

повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу

за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

наступне:

4

березня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №Ф-1-2-022

купівлі-продажу.

За

цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався поставляти покупцеві

(відповідачу) товар, а покупець (відповідач) зобов'язувався приймати цей товар

та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених даним

договором.

На

виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність

відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №РН1-004439 від

22.04.2008р. та №РН1-004579 від 24.04.2008р.

Пунктом

2.1. договору №Ф-1-2-022 купівлі-продажу від 04.03.2008р. передбачено, що

розрахунки по даному договору здійснюється у безготівковій формі, шляхом

попереднього перерахування 100% вартості (партії товару) на розрахунковий

рахунок постачальника або внесення готівкових коштів у касу останнього, в

порядку, передбаченому чинним законодавством.

Як

вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої

зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково,

на час розгляду справи в суді основний борг відповідача перед позивачем

становить 2675 грн. 70 коп.

Згідно

ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення

зобов'язань, є зокрема  договори та інші

правочини.

Відповідно

до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін,

спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно

до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття

599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням,

проведеним  належним чином. 

Відповідно

до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких вимог - відповідно до звичаїв 

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні

вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною

1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив,

якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк,

встановлений договором або законом.  

Згідно

ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За

таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання

зобов'язання  боржником, що в свою чергу

є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від

виконання договору не допускається.

Частиною

1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

Частиною

2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом. Відповідно до вимог цієї статті, позивачем

правомірно нараховано 3% річних в розмірі 77 грн. 59 коп.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно

ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають

значення для справи.

Відповідно

до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин

справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи

наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими

доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи

та підлягає до задоволення, складає 2675 грн. 70 коп. основного боргу та 77

грн. 59 коп. 3% річних.

Оскільки

спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи, відповідно

до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

З

огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК

України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83,

84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1,АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю “Полтрекс”, м. Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок,

3, Волинська область (ідентифікаційний код 31733091) 2675 грн. 70 коп.

основного боргу, 77 грн. 59 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та

118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК

України.

Суддя                                                                                            

Мазовіта А.Б.