Рішення

від 10.01.2013 по справі 5015/4696/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа№ 5015/4696/12

За позовом: публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (надалі -Банк), м. Київ, до відповідача 1:приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест", м. Судова Вишня, до відповідача 2:приватного підприємства "Штатойл-Україна", с. Свидниця, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників сторін: позивача:Когут О.М. -довіреність №10/11-25 від 10.10.2012 р., відповідача 1:не з'явився, відповідача 2:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" та приватного підприємства "Штатойл-Україна" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 09.11.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.11.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем 1 умов кредитного договору №0001/08/10-KL від 20 лютого 2008 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 310 000,00 грн. за кредитом, 212 922,45 грн. за процентами за користування кредитом. Крім того, Банком нараховано 6 148,56 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами. З огляду на те, що відповідач 2 виступив поручителем перед Банком за виконання відповідачем 1 умов кредитного договору шляхом укладення договору поруки від 18.02.2010 р., позивач вимагає стягнення зазначених вище сум заборгованості з відповідачів солідарно.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, хоч були належним чином та завчасно (20.11.2012 року) повідомлені про час та місце судового розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин у відповідачів було достатньо часу для підготовки та надання суду власних документально обґрунтованих заперечень проти вимог позову.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Як убачається з положень статуту публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (затверджений загальними зборами акціонерів ПАТ "Банк Форум" від 04.04.2012 р., протокол №1/2012) публічне акціонерне товариство "Банк Форум" є правонаступником акціонерного комерційного банку "Форум".

Між Банком та приватним підприємством "ВПК-Ресурс-Інвест" укладено кредитний договір №0001/08/10-KL від 20 лютого 2008 року (надалі -Кредитний договір). За умовами цього договору Банк надає позичальнику (відповідач 1 у справі) кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 240 000,00 грн. Кредитні кошти надаються строком по 19 лютого 2009 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 18% річних.

Сторонами у Договорі від 27.08.2008 р. погоджено наступні зміни до Кредитного договору: Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 310 000,00 грн. (пункт 1.1. Кредитного договору).

У Договорі №2 від 19.02.2009 р. про внесення змін до Кредитного договору визначено, що кредитні кошти надаються строком по 18.02.2010 р. (пункт 1.2 Кредитного договору); за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 28% річних (пункт 1.3. Кредитного договору).

У Договорі №3 від 18.02.2010 р. про внесення змін до Кредитного договору визначено, що Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 310 000,00 грн. (пункт 1.1. Кредитного договору); кредитні кошти надаються строком по 17.02.2011 р. (пункт 1.2 Кредитного договору); за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 26% річних (пункт 1.3. Кредитного договору); визначено способи забезпечення повернення кредитних коштів (пункт 2.1. Кредитного договору).

Банком видано Позичальнику, а Позичальником прийнято кредит у сумі 410 000,00 грн., а саме:

- 165 000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер №32144 від 20.02.2008 р.,

- 50 000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер №44009 від 27.02.2008 р.,

- 25 000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер №46353 від 29.04.2008 р.,

- 70 000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер №46643 від 27.08.2008 р.,

- 100 000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер №54445 від 30.09.2008 р.

На підтвердження видачі кредиту відповідачу 1 позивачем також долучено виписку по особових рахунках з 20.02.2008 по 30.09.2008.

Як убачається з поданого розрахунку заборгованості та банківської виписки Банку було погашено борг у сумі 100 000,00 грн., а тому заборгованість за тілом кредиту становить 310 000,00 грн.

Між Банком та приватним підприємством "Штатойл-Україна" укладено договір поруки від 18 лютого 2010 року (надалі -Договір поруки). За умовами цього договору поручитель (відповідач 2 у справі) поручається перед кредитором за виконання приватним підприємством "ВПК-Ресурс-Інвест" (відповідач 1 у справі), зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором (позивач у справі) та боржником, у повному обсязі. Вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором, не потребують.

Поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: суму заборгованості за кредитною лінією в розмірі 310 000,00 грн., нараховані відсотки по кредиту, відсотки по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором, протягом 30 банківських днів з моменту отримання від кредитора відповідного повідомлення. Черговість проплат погоджується з кредитором (пункт 2.1. Договору поруки). Кредитор зобов'язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов'язань (пункт 2.3. Договору поруки).

Банком на адресу ПП "ВПК-Ресурс-Інвест" надіслано вимогу вих. №802/3.6.1 від 11.10.2012 р. про погашення заборгованості за Кредитним договором. Цією вимогою Банк вимагав в обох відповідачів погасити заборгованість. Зазначена вимога отримана відповідачем-1 24 жовтня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Враховуючи ту обставину, що керівником обох підприємств є одна особа, суд вважає належним доказ повідомлення поручителя про необхідність погашення кредиту.

Доказів погашення заборгованості у сумі 310 000,00 грн. відповідачами не надано.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Між Банком та Позичальником виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1 Договору №3 від 18 лютого 2010 року про внесення змін до Кредитного договору сторонами погоджено, що кредитні кошти надаються строком по 17 лютого 2011 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 3.2.3. Кредитного договору банк має право вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання поручителем/заставодавцем/іптотекодавцем зобов'язань за договорами, якими забезпечено виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За обставин, коли Банком видано кредит, Позичальником вчасно кредитних коштів не повернуто, у Позичальника виник обов'язок виконання грошового зобов'язання про сплату 310 000,00 грн. заборгованості за кредитом.

Стосовно правомірності нарахування Банком процентів за користування кредитом, то суд при прийнятті рішення виходив з такого.

У пункті 3.3.3. Кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язаний не пізніше визначеного пунктом 1.2. цього договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитними коштами. Процентна ставка визначена сторонами у пункті 1.3. Кредитного договору у розмірі 18% річних. В подальшому процентна ставка збільшувалась: з 19.02.2009 р. -28% річних (договір №2 від 19.02.2009 р.), з 18.02.2010 р. -26% річних (договір №3 від 18.02.2010 р.). За таких обставин суд вважає, що нарахування процентів за користування кредитом у сумі 212 922,45 грн. є обґрунтованим.

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. В силу положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розрахунок пені здійснено у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, нарахування Банком 6 148,56 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами є підставним та обґрунтованим.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, а саме: суму заборгованості за кредитною лінією в розмірі 310 000,00 грн., нараховані відсотки по кредиту, відсотки по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором, протягом 30 банківських днів з моменту отримання від кредитора відповідного повідомлення. Черговість проплат погоджується з кредитором

У випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та даним Договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 3.1 Договору поруки).

Враховуючи наведені доводи, факт порушення відповідачем 1 умов Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, а також на підставі Договору поруки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви у повному обсязі, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, а тому позов необхідно задоволити.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 509, 526, 546, 572 , 575, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути солідарно з приватного підприємства "ВПК-Ресурс-Інвест" (адреса: вулиця Лісозаводська, будинок 2/1, місто Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, 81340; ідентифікаційний код 32234427) та приватного підприємства "Штатойл-Україна" (адреса: село Свидниця, будинок 6, Яворівський район, Львівська область, 81006; ідентифікаційний код 35413762) на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (адреса: бульвар Верховної ради, будинок 7, Дніпровський район, місто Київ, 02100; ідентифікаційний код 21574573 ) 310 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 212 922,45 грн. заборгованості за процентами, 6 148,56 грн. пені, 10 581,42 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.01.2013 року.

Суддя Рим Т.Я.