Постанова

від 24.12.2012 по справі 5011-13/9541-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа№ 5011-13/9541-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Вальчук І.О. - представник, дов. б/н від 14.05.2012;

від відповідача: Логуш Л.О. - представник, дов. б/н від 13.09.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлімітед Маркетинг Сервіси"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012

у справі № 5011-13/9541-2012 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного підприємства "Парадігм Консалтінг Група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлімітед Маркетинг Сервіси"

про стягнення 116 018,40 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2006 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-13/9541-2012 відкладено на 24.12.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі № 5011-13/9541-2012 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 73 940,93 грн. заборгованості, 1 155,98 грн. три відсотки річних, 84,53 грн. інфляційних втрат, 5 868,35 грн. пені, 1 621,00 судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідач умови укладеного між сторонами договору № 22-06/11 від 22.06.2011 належним чином не виконав та грошові кошти в розмірі 73 940,93 грн. не сплатив; враховуючи непідписання відповідачем додатку № 2 до договору, акт надання послуг № 38 від 06.02.2012 на суму 25 268,88 грн. не є належним доказом та не приймається судом, оскільки послуги, вказані в акті відповідачем не узгоджувалися; вимоги про стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню у розмірі за уточненим розрахунком суду, у розмірі 1 155,98 грн., пені - у розмірі 5 868,35 грн. та інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі № 5011-13/9541-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.

Скаржник вказує та те, що протягом всього періоду надання послуг, позивач надавав послуги з порушенням умов додатку № 1 до договору № 22-06/11, а саме: послуги надавались неякісно, з порушенням технічних вимог, частина послуг не була надана взагалі та посилається на положення ч.6 ст. 193 ГК України.

Скаржник заявляє, що документи, які отримав відповідач, і які, як стверджує позивач, є актами приймання-передачі наданих послуг, такими бути не можуть, оскільки не відповідають ні умовам договору, ні законодавству України, тому не можуть свідчити про технічну фіксацію того, що послуги були надані, зокрема, позивач у позовній заяві посилається на три акти, які датовані 21.09.2011 та 04.10.2011, тобто за декілька місяців до того, як послуги повинні бути наданими та через місяць та шість днів після того, як послуги мали бути наданими, жоден акт не містить повного предмету послуг, як це передбачено додатком № 1, а договір № 22-06/11 та додаток № 1 не передбачають поетапне надання послуг, і, відповідно, поетапне підписання актів приймання-передачі наданих послуг. При цьому скаржник посилається на положення ч.4 ст. 193 ГК України.

На думку скаржника, позивач повинен був направити до відповідача акт приймання-передачі наданих послуг, датований 31.12.2011.

Скаржник вказує на те, що жоден акт, доданий до позовної заяви, не містить строку надання послуги, тому неможливо встановити коли були надані послуги і чи були вони надані відповідно до умов договору та додатку, відповідно відповідач не здійснив решти оплати послуг позивача, тому що вони були надані неналежним чином або не надані взагалі, а відсутність належно оформленого акту приймання-передачі наданих послуг унеможливило надання письмової претензії відповідно до п.8.7 договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що відповідач не скористався умовами п.п. 4.2, 8.7 договору № 22-06/11 від 22.06.2011 та у встановлений договором строк зауваження та претензії щодо актів позивачу не надав; оскільки додатком № 1 до договору № 22-06/11 передбачена поетапна оплата наданих послуг, то, відповідно, позивач склав акти саме під час здійснення господарської діяльності, на підставі виставленого рахунку-фактури за надані послуги, також, законодавство не містить вимог щодо обов'язковості зазначення строку надання послуг в актах; також відповідач не вказує, які саме умови було порушено позивачем та не надає докази порушення умов договору та додатків до нього.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 106 760,93 грн. загальної суми боргу за договором № 22-06/11 від 22.06.2011, 84,53 грн. індексу інфляції від загальної суми боргу, 1 512,05 грн. 3% річних, 7 660,89 грн. пені, судовий збір.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.06.2011 між сторонами укладено договір № 22-06/11, згідно з п.2.1 якого відповідач, за договором замовник, доручає й оплачує, а позивач, за договором виконавець, бере на себе зобов'язання з надання послуг, в рамках яких позивач здійснює технічний супровід проведених відповідачем акцій, доступ до сервісів відповідача операторам на підставі запитів, що надійшли від абонентів, а також послуги з розсилки рекламної інформаційної або будь-якої іншої продукції; обсяг, вартість, рядки, технічні параметри сервісів, що надаються, узгоджуються сторонами в додатках до цього договору, що є його невід'ємними частинами.

В розділі 3 договору № 22-06/11 сторонами погоджено умови про зобов'язання сторін.

Згідно з п.4.1 договору № 22-06/11 фінансові умови та порядок розрахунків сторін згідно з цим договором визначаються сторонами в окремих додатках до цього договору та є його невід'ємною частиною.

22.06.2011 сторонами укладено додаток № 1 до договору № 22-06/11 (далі - додаток № 1).

Відповідно до п.1.1 додатку № 1 до договору № 22-06/11 відповідно до умов даного додатку позивач зобов'язується надати відповідачу, який діє від свого імені та в інтересах свого клієнта ТОВ "Нестле Україна" в рамках проведення рекламного заходу клієнта відповідача під умовною назвою: "Зроби крок вперед з Нескафе 3 в 1", послуги з технічної підтримки акції, а відповідач, у свою чергу, зобов'язується прийняти такі послуги, а також оплатити позивачу вартість їх надання.

В п.1.2 додатку № 1 сторонами погоджено перелік послуг, передбачених в п.1.1 цього додатку.

Згідно з п.1.3 додатку № 1 строк надання послуг з 20.08.2011 по 31.12.2011.

Відповідно до п.2.1 додатку № 1 попередня вартість послуг за даним додатком становить 100 244,94 грн., виходячи з даних, зазначених в таблиці, наведеній в цьому пункті.

Згідно з п.2.2 додатку №1 оплата відповідачем послуг позивачу за цим додатком здійснюється на підставі наданого позивачем рахунку-фактури у порядку, зазначеному в п.п. 2.2.1 - 2.2.4.

Відповідно до п.2.3 додатку № 1 остаточна вартість послуг встановлюється актом наданих послуг згідно з фактичним обсягом та кількістю наданих послуг, яку здійснює позивач відповідно до умов цього додатку.

Як стверджує позивач, останній виконав умови договору № 22-06/11 та додатку № 1, надав відповідачу послуги в повному обсязі, та направив відповідачу рахунки-фактури №№ СФ-0000399, -429 та № 33 і до них акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

До матеріалів справи позивачем надані докази надання відповідачеві послуг згідно з договором № 22-06/11 та додатком № 1 до цього договору - копії документів: звітність по проведенню акції, роздруківки листування електронною поштою зі зразками дизайнерських та програмних розробок сайту, роздруківки листування електронною поштою зі звітами наданих послуг, додатку № 4 від 07.09.2011 до договору № 66/11-П від 01.07.2011, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "АйФрі Україна", рахунків на оплату № 30/090081 від 30.09.2011, № 30/110011 від 30.11.2011, № 30/110012 від 30.11.2011, № 31/010011 від 31.01.2012, № 31/010012 від 31.01.2012, додатку № 11 до договору про надання послуг № 21/11-П від 01.02.2011, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "АйФрі Україна", рахунків на оплату № 1/110016 від 01.11.2011, № 30/110013 від 30.11.2011, № 31/010013 від 31.01.2012, роздруківки листування електронною поштою з підтвердженням підключення номеру.

Згідно із актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.09.2011 по рахунку № СФ-0000399 від 21.09.2011 позивачем були проведені роботи, (надані послуги) для відповідача на загальну суму 17 544,00 грн.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.10.2011 позивачем були проведені роботи (надані послуги) по рахунку № СФ-0000429 від 04.10.2011 на загальну суму 47 823,55 грн.

Згідно з актом наданих послуг № 37 від 06.02.2012 на підставі договору № 22-06/11 та рахунку на оплату № 33 від 06.02.2012 позивачем були виконані роботи (надані послуги) на загальну суму 33 668,50 грн.

Копії фіскального чеку № 8383, опису вкладення в цінний лист, рекомендованого повідомлення поштового відправлення свідчать про надсилання зазначених документів позивача 29.03.2012 та їх одержання відповідачем 09.04.2012.

Згідно з п.4.2 договору № 22-06/11 відповідач зобов'язується розглянути та підписати наданий позивачем акт наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання й у разі незгоди з даними, що є в акті, направити позивачу мотивовані заперечення в письмовій формі.

В матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем позивачу мотивованих заперечень на вищезазначені акти від 21.09.2011, 04.10.2011, 06.02.2012.

Відповідно до витягу з особового рахунку позивача, 03.11.2011 відповідачем перераховано позивачу 17 544,00 грн., з посиланням у графі "Призначення платежу" - на рахунок № 399 від 21.09.11.

Докази оплати вищезазначених рахунків від 04.10.2011 та від 06.02.2012 у матеріалах справи відсутні.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача підстав для включення до оплати двічі вартість послуги з програмування логіки акції.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем також заявлені вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги згідно з додатком № 2 до договору № 22-06/11, якій не був підписаний відповідачем.

Згідно з ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вже зазначалось, пунктами 2.1 та 4.1 договору № 22-06/11 сторони погодили, що обсяг, вартість, рядки, технічні параметри сервісів, що надаються, фінансові умови та порядок розрахунків сторін згідно з цим договором визначаються сторонами в окремих додатках до цього договору.

Отже, за відсутності підписаного обома сторонами додатку № 2 до договору № 22-06/11 вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги, згідно з додатком № 2 до договору № 22-06/11, є неправомірними.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 73 940,93 грн. основного боргу є правомірними.

В ч.2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.8.4 договору № 22-06/11 в разі порушення або невиконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з цим договором та відповідним додатком до нього, відповідач зобов'язується виплатити пеню із розрахунку подвійної ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, апеляційна інстанція погоджується із розмірами сум пені, інфляційних втрат та річних, які стягнені оскаржуваним рішенням та вважає їх правильними.

Доводи апеляційної скарги немає підстав визнати такими, що відповідають нормам чинного законодавства та грунтуються на матеріалах справи, враховуючи викладене та наступні обставини.

В п.8.7 договору № 22-06/11 сторони передбачили, що претензія щодо порушення або невиконання позивачем умов даного договору повинна бути оформлена письмово протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання відповідачем від позивача акту прийому-передачі наданих послуг.

Однак, докази того, що відповідач відмовився від наданих позивачем послуг повністю або у якійсь частині, або того, що надані позивачем послуги були неякісними, з порушеннями, в тому числі технічних вимог, або що якась частина послуг не була надана, або мали місце якісь інші подібні обставини, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За відсутності таких доказів твердження скаржника про неналежне виконання позивачем зобов'язань за договором № 22-06/11 та додатком № 1, є голослівним.

Щодо дати та форми складання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), то слід зазначити, що виконані роботи (надані послуги), згідно з актом від 21.09.2011, відповідачем оплачені, отже, відповідач погодився з їх формою. Умовами договору не передбачено залежності між датою та формою актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та обов'язком відповідача оплатити виконані роботи (надані послуги); одержавши акти, відповідач, у разі незгоди, не був позбавлений права подати позивачеві зауваження щодо змісту розділу про перелік робіт (послуг), а також щодо поетапного надання актів.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач відмовився від приймання виконання від позивача, згідно з договором № 22-06/11 та додаткової угоди № 1, через таку обставину, як виконання зобов'язання частинами.

Отже, підстави для посилання на норми ч.4 ст. 193 ГК України, відсутні.

Посилання на ту обставину, що відсутність належно оформленого акту приймання-передачі наданих послуг унеможливило надання письмової претензії відповідно до п.8.7 договору № 22-06/11, є не переконливим, адже, у разі наявності у відповідача будь-яких питань щодо зазначених актів, відповідач не був позбавлений права вимагати від позивача відповідних пояснень або пред'явити позивачу претензію з урахуванням всього акта.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі № 5011-13/9541-2012 залишити без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлімітед Маркетинг Сервіси" без задоволення.

2. Справу № 5011-13/9541-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.