ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24
жовтня 2006 р.
Справа
№ 15/181
Господарський
суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,
при секретарі судового
засідання: Суфрищук Л.В.
Розглянувши
у відкритому судовому засіданні справу
за
позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
"Прикарпат-Агро МТС", вул. Юліана Целевича 34, м. Івано-Франківськ,
76008
про стягнення 28994 грн. 52 коп.
За участю представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -
представник, довіреність б/н від 24.06.2006 року.
від відповідача: Кучкуда
П.В. - представник, довіреність №70 від 07.11.05
Представникам сторін роз”яснено права та
обов”язки передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства
України. Згідно поданого клопотання, відповідно до п.2-1 розділу 7 «Прикінцеві
та перехідні положення»Кодексу адміністративного
судочинства України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Відводу складу суду не заявлено.
В судовому засіданні 17.10.06
оголошувалась перерва до 24.10.06
встановив:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Відкритого акціонерного товариства
"Прикарпат-Агро МТС" про стягнення
28994 грн. 52 коп. в тому числі 23069 грн.45 коп. основного боргу, пені в розмірі 3696 грн 59 коп., 3% річних у сумі 590 грн.55 коп., інфляційних
нарахувань в сумі 1637 грн. 93 коп.
Обгрунтовуючи заявлений позов
посилається на невиконання відповідачем
зобов"язань щодо здійснення оплати за отриману продукцію, згідно
дговору поставки від 01.06.2005 року.
В судовому засіданні 17.10.2006
року представником позивача
подано заяву про зміну підстав
позову, у зв"язку з чим уточнено
позовні вимоги. Згідно поданої заяви, просить стягнути з відповідача
23069 грн. 45 коп. суми основного богу, три відсотки річних у сумі 764 грн. 06
коп, а також інфляційні в сумі 2 376
грн. 15 коп.
Враховуючи закріплений ст 129
Конституції України принцип дизпозитивності учасників судового процесу,
зокрема, дизпозитивний характер прав позивача, визначено ст.22. ГПК України,
щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або
предмет позову, суд розглядає позов
згідно поданої позивачем заяви про
стягнення 23069 грн. 45 коп. суми
основного богу, три відсотки річних у сумі 764 грн. 06 коп, а також інфляційні
в сумі 2 376 грн. 15 коп.
Відповідач в судовому засіданні заперечує проти позовних
вимог з підстав викладених у відзиві на позов, в якому посилається на той факт,
що позовна заява підписана особою, яка
не має права її підписувати.
Дослідивши матеріали справи,
вислухавши пояснення та доводи представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з
наступного.
Протягом червня 2005 року Приватним
підприємецем ОСОБА_1 відвантажено, а ВАТ "Прикарпат- АгроМТС" отримано продукцію на загальну суму 37052
грн.01коп. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується
наявними в справі накладними
ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначений товар отримано повноважним представником відповідача, що
підтверджується відповідною довіреністю на отримання матеріальних цінностей та
підписаними відповідачем
накладними,
а також актом здачі - прийняття робіт
НОМЕР_1 за послуги по доставці.
Відповідач за отриману продукцію
та надані послуги розрахувався частково
в сумі 13550 грн., та повернув частину
товару на суму 432 грн. 56 коп., що підтверджується накладною НОМЕР_2.
Відповідно до приписів ч.1.ст.509
ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, в тому
числі сплатити гроші, а кредитор має
право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Частиною 2 вищевказаної статті
встановлено, що зобов”язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього
Кодексу, зокрема такими підставами є договори та інші правочини (п.п.1 п.2) та
інші юридичні факти, (п.п.4.п.2). Найбільш поширеним видом юридичних фактів у
цивільному праві є саме правочини- вольові дії особи спрямованні на набуття, зміну
або припинення цивільних прав та обов”язків (п.1, ст.202 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину встановлено ст. 204 ЦК України.
Згідно ст. 526 та п.2 ст.530 ЦК
України, зобов”язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, зокрема: якщо строк (термін) виконання
боржником обов”язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання
в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов”язок у 7-ний строк від
дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із
договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст.174 ГК України,
господарські зобов»язання можуть виникати з договору та інших угод,
передбачених законодавствам, а також з угод, які не передбачені законом, але
таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.193 ГК України, господарські зобов»язання повинні
виконуватись належним чином.
Згідно частини 2 ст. 530 ЦК України
26.08.05 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості,
про що свідчить претензія від 26.08.2005 року, яку відповідач залишив без
відповіді (розгляду) та виконання.
Що стосується заперечення
відповідача ,що позовну заяву підписаено неповноважною особою, то воно є
безпідставним,оскільки підпис Приватного підприємця ОСОБА_1 підтверджено
печаткою позивача, Крім того відповідачем
не заперечується та не
спростовано факт отримання продукції на загальну суму 37 052 грн.01 коп.
Статтею 625 ЦК України, встановлено,
що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу
кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням, встановленого індексу
інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких
обставин, обгрунтованими є заявлені позивачем вимоги, щодо стягнення з
відповідача 3% річних в сумі 764 грн.06 коп. та
інфляційних в сумі 2 376 грн. 15 коп.
Відповідно
до приписів, встановлених ст. ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і
заперечень та належні докази, що їх підтверджують.
За
таких обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Судові
витрати, згідно ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.
На підставі ст.124 Конституції України,
керуючись ст.ст. 525-526, 530, 625 ЦК
України, ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК
України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити.
Стягнути з Відкритого акціонерного
товариства "Прикарпат-Агро МТС", вул. Юліана Целевича 34, м.
Івано-Франківськ, 76008, код ЄДРПОУ (03563293) на користь Приватного підприємця
ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідент. НОМЕР_3)
23069 грн. 45 коп. основної
заборгованості, три відсотки річних в розмірі
764 грн. 06 коп, інфляційних в
сумі 2 376 грн. 15 коп., 290 грн.
00 коп державного мита.,118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Деделюк Борис Васильович
рішення підписане
17.11.06
Рішення господарського суду набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у
разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84
Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в діловодстві
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 285839 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні