Постанова

від 11.01.2013 по справі 2а-15820/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ  11 січня 2013 року           11:15                  № 2а-15820/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 19 листопада 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ  у Голосіївському районі м.  Києва), в якому просить: 1)  визнати нечинним та скасувати акт від 19 квітня 2012 року №58/1-22-50-34569860; 2)  визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року №0001292250. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2012 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування акта від 19 квітня 2012 року №58/1-22-50-34569860. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2012 року позовну заяву ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” щодо решти позовних вимог залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк та спосіб, встановлений судом. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-15820/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18 грудня 2012 року. 18 грудня 2012 року в судове засідання не прибув представник позивача, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 08 січня 2013 року. В судовому засіданні 08 січня 2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти задоволення позову заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.  Києва від 16 травня 2012 року №0001292250 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3  статті 54 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, за порушення статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” нарахована сума грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 10  476  389,58 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 19 квітня 2012 року №58/1-22-50-34569860 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Центр трансферту технологій “ІЕЗ  ім.  Є.О. Патона”, код ЄДРПОУ 34569860, з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 09.04.2010  №7/410/2 згідно листа ПАТ  “Державний експортно-імпортний банк України” від 08.02.2012 №153-02/721 (далі по тексту – Акт перевірки). В Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме не надходження на рахунок ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” валютної виручки в загальній сумі 3  678  549,85 євро (еквівалент 42  178  358,13 грн.) за контрактом від 09 квітня 2010 року №7/410/2, укладеного з фірмою ООО СП “Катех-Полесье” (Республіка Білорусь); кількість днів прострочення – 93. Позивач вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, та наполягає на відсутності підстав для нарахування пені, оскільки вантажна митна декларація на експорт товару відсутня в Єдиній автоматизованій системі Державної митної служби України, а товар не перетнув митний кордон України і зберігається під митним контролем у тимчасовій зоні митного контролю на вантажних складах аеродрому “Київ-Антонов”. Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки Акта перевірки та зазначив, що оформлена вантажна митна декларація є підставою для початку перебігу строку для зарахування валютної виручки за експортними операціями. Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” та вважає їх необґрунтованими, керуючись наступними мотивами. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Аналогічну норму щодо розрахунків за експортними операціями містить й пункт 2.1  Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення ВМД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Згідно з пунктом 2.2 вказаної Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або підписання акта (іншого документа). При цьому абзац десятий пункту 1.1 Інструкції визначає ВМД як належним чином оформлену вантажну митну декларацію. У свою чергу відповідно до пункту 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року №574 (що діяло на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що факт виконання окремої митної процедури під час митного контролю та оформлення підтверджується в разі оформлення: ВМД на паперовому носії - шляхом внесення до декларації (та/або її електронної копії за допомогою автоматизованої системи митного оформлення) відповідної відмітки, засвідченої підписом (електронним цифровим підписом в електронній копії ВМД  на паперовому носії) посадової особи митного органу, яка здійснила таку митну процедуру; електронної ВМД - шляхом внесення до декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка здійснила таку митну процедуру. ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Електронна ВМД вважається оформленою за наявності внесеної до декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Інформація про оформлення електронної ВМД  надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. Таким чином, у разі здійснення експорту продукції (товару) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації, а вказаний строк починає свій перебіг з наступного календарного дня після дня оформлення вантажної митної декларації, за наявності на ній необхідних відміток. З аналізу процитованих правових норм суд приходить до висновку, що Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” ставить в залежність граничний строк розрахунків при експортуванні продукції (товару) виключно від факту оформлення вантажної митної декларації, якщо інше не встановлено у зовнішньоекономічному контракті, та не пов'язує відлік строку зарахування валютної виручки з датою перетину товаром митного кордону України. На підставі наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що 09 квітня 2010  року між Науково-технічним комплексом “Інститут електрозварювання ім. ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” (виконавець 1), ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” (виконавець 2) та Спільним українсько-білоруським підприємством ООО “Катех-Полесье” (покупець) укладено контракт №7/410/2, відповідно до якого виконавці беруть на себе зобов'язання по виготовленню та поставці обладнання та поставки технічної документації на умовах FOB-Ілічівськ, та виконання робіт. Згідно вантажної митної декларації від 13 липня 2011 року №100200000/2011/777597  ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” поставлено продукцію (машини та апарати для зварювання установко електронно-променевого зварювання) на суму 4  815 00,00 євро (еквівалент 53  639  254,08 грн.). При чому з копії вантажної митної декларації, яка надана позивачем в матеріали справи, суд зазначає, що на всіх її аркушах міститься відповідна відбитка печатки митного органу та визнає, що вона належним чином оформлена. Виходячи з дати оформлення вантажної митної декларації вбачається, що граничним строком зарахування валютної виручки на рахунки позивача є 09 січня 2012 року. На рахунок ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” від Спільного українсько-білоруського підприємства ООО “Катех-Полесье” надійшла валютна виручка у розмірі 1  136  433,00 євро (еквівалентно 11  460  895,95 грн.). Станом на 11 квітня 2012 року у ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” рахується дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом від 09 квітня 2010  року №7/410/2 щодо Спільного українсько-білоруського підприємства ООО “Катех-Полесье” у розмірі 3  678  549,85 євро (еквівалентно 38  520  041,44 грн.). Наведене свідчить, що станом 11 квітня 2012 року, при умові зарахування валютної виручки на рахунки до 09 січня 2012 року, валютна виручка у розмірі 3  678  549,85 євро (еквівалентно 38  520  041,44 грн.) на рахунок ТОВ “Центр трансферту технологій “ІЕЗ  ім.  Є.О. Патона” не надійшла, а термін прострочення складає 93 календарних дня (з 10  січня 2012 року по 11 квітня 2012 року). Стаття 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлює, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Враховуючи викладене, факт порушення позивачем вимог частини першої статті 1  Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” стосовно строків зарахування валютної виручки на рахунки в уповноважених банках є підставою для собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Згідно розрахунку пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, наданого відповідачем, за з яким повністю погоджується суд, ТОВ  “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” нарахована суму пені у розмірі 1  026  315,41 євро, що станом на день виникнення заборгованості становить 10  476  389,58 грн. (3  678  549,85 євро (сума заборгованості, на яку нараховується пеня) * 0,3% 93 (кількість днів прострочення) * 10,207768 (валютний курс євро). Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо знаходження товару під митним контролем у тимчасовій зоні митного контролю та відповідний лист Київської регіональної митниці від 06 березня 2012 року №14/6-12/4585 в якості обставини та доказу, що виключає можливість стягнення пені, оскільки Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” при експорті продукції не ставить строки зарахування валютної виручки на рахунки нерезидента в залежність від факту перетину товаром митного кордону України. Крім того, неможливість перетину товаром меж митного кордону України тягне за собою зовсім інші правові наслідки та може бути підставою для ініціювання процесу щодо отримання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення строку зарахування валютної виручки. Водночас доказів того, що центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики видано висновок на перевищення строку зарахування валютної виручки, позивачем до суду не надано. Беручи до уваги вищезазначене, за умови підтвердження порушення позивачем вимог частини першої статті 1  Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачем суми грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 10  476  389,58 грн. згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.  Києва від 16 травня 2012 року №0001292250 є обґрунтованим. Таким чином, позовні вимоги ТОВ  “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” щодо скасування податкового повідомлення-рішення нормативно та документально не підтверджуються й не підлягають задоволенню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ  “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Центр трансферту технологій “ІЕЗ ім.  Є.О. Патона” відмовити повністю. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                               В.А. Кузьменко