Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а/2370/4266/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

19 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4266/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Орленко В.І.,

при секретарі -Яремич В.І.,

за участю представника відповідача Тальнівської міжрайонної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Рогового В.М. -за довіреністю від 12.03.2012р. № 17/22,

представника відповідача Тальнівської міжрайонної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Крук А.В. -за довіреністю від 10.12.2012 р. № 3790/22,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Оптіма-Грейн»до Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Оптіма-Грейн», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000032301 від 13.04.2012 р., №0000042301 від 20.04.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 29.03.2012 р. №37/2201/36780003 та акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 05.04.2012 р. № 54/2201/36780003, якими встановлено заниження податку на додану вартість відповідно на 386 797 грн. та 1 375 934 грн. 40 коп. внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договорами транспортного експедирування та купівлі-продажу з товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс», товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху».

Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності приватного підприємства «Оптіма-Грейн», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Також під час перевірки податковим органом не досліджено всі первинні бухгалтерські документи позивача.

Позивач також зазначає, що податковий орган не наділений компетенцією встановлювати недійсність правочину в акті перевірки, натомість, нікчемними є угоди, недійсність яких встановлена законом та підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву, в якій просить суд провести засідання без участі представника підприємства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечують, мотивуючи це тим, що здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку. Позивачем не надано (а відтак відсутні) акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, подорожні листи до вантажного автомобіля, журнали реєстрації довіреностей, сертифікати якості та походження продукції, технічні паспорти, документи, що засвідчують зберігання товарів, регістри бухгалтерського обліку.

При проведенні перевірки використано акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 23.04.2012 р. № 962/22-10/25587584 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Контекс»(код ЄДРПОУ 25587584) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків приватним підприємством «Оптіма-Грейн»(код ЄДРПОУ 36780003)»та акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012р. № 116/22-2/37316729 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»(код ЄДРПОУ 37316729) щодо підтвердження взаємовідносин із платниками податків за період з 01.12.2010 по 29.02.2012», якими встановлено, що вказані юридичні особи не знаходяться за юридичною та фактичною адресою.

В ході організації зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»встановлено відсутність здійснення операцій з придбання та продажу товарів покупцям за відповідний період; за даними інформаційних баз податкового органу у товариства відсутні складські приміщення, автомобільний транспорт, обладнання та устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, а також відповідна кількість працюючих.

Заслухавши пояснення та доводи представників відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Оптіма-Грейн»зареєстроване Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області як юридична особа 05.04.2011 р., ідентифікаційний код 36780003 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №150210 від 10.11.2011 р.). Згідно свідоцтва № 100334566 від 20.04.2011р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість за № 367800023220.

Під час судового розгляду з'ясовано, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача анульовано 05.04.2012 р. у зв'язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням.

З 20.03.2012 по 23.03.2012 посадовими особами Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Оптіма-Грейн», код за ЄДРПОУ 36780003, з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 29.03.2012 р. № 37/2201/36780003 (далі по тексту - акт перевірки). В акті перевірки встановлено порушення:

1) перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні товарів (послуг) за період з 01.12.2011 по 31.12.2011, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 185 Податкового кодексу України, а саме, приватним підприємством «Оптіма-Грейн»безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок контрагента -постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Контект»в сумі 386 797 грн.;

2) пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого приватним підприємством «Оптіма-Грейн»занижено податок на додану вартість на загальну суму 386 797 грн., при здійсненні операцій з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс»в сумі 386 797 грн.

На підставі акта перевірки Тальнівська міжрайонна державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032301 від 13.04.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 580 196 грн. 00 коп, в тому числі за основним платежем 386 797 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 193 399 грн. 00 коп.

Крім того, з 28.03.2012 по 29.03.2012 посадовими особами Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Оптіма-Грейн», код за ЄДРПОУ 36780003, з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 при проведенні взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху», код ЄДРПОУ 37316729, за результатами якої складено акт від 05.04.2012 р. № 54/2201/36780003. В акті перевірки встановлено порушення:

1) перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні товарів (послуг) за період з 01.11.2011 по 30.11.2011, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 185 Податкового кодексу України, а саме, приватним підприємством «Оптіма-Грейн»безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок контрагента -постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»в сумі 1 375 934 грн. 40 коп.;

2) в порушення вимог пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого приватним підприємством «Оптіма-Грейн»занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 375 934 грн. 40 коп., при здійсненні операцій з контрагентом-постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»в сумі 1 375 934 грн. 40 коп.

На підставі вказаного акта перевірки Тальнівська міжрайонна державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000042301 від 20.04.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 063 903 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 1 375 935 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 687 968 грн. 00 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; організація перевезення вантажів, що підтверджується актом перевірки.

Щодо договорів транспортного експедирування, укладеними позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»та товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс», суд встановив.

02.11.2011 р. між позивачем (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»(Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 111/П (далі по тексту -Договір № 111/П), згідно з яким Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 111/П вартість послуг, які включають у себе провізну плату й винагороду, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення операцій та послуг, визначаються за взаємною згодою сторін і фіксуються у актах виконаних робіт.

На підтвердження факту надання транспортно-експедиторських послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»за Договором № 111/П позивачем в судове засідання надані: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Судом також встановлено, що 02.12.2011 р. між позивачем (Клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс»(Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 66 (далі по тексту -Договір № 66), відповідно до якого Експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок коштів Клієнта здійснювати комплекс робіт по організації перевезень вантажів автомобілями в міських, міжміських і міжнародних сполученнях, фрахтуючи для цих цілей автотранспорт третьої сторони -Перевізника, а Клієнт оплачує ці послуги (п. 1.1 Договору № 66).

З цією метою Експедитор укладає договори на надання транспортно-експедиційних послуг (п. 1.3. Договору № 66).

Згідно з п. 1.4. Договору № 66 Клієнт пред'являє, а Експедитор приймає до перевезення вантажі на підставі заявки, яка є невід'ємною частиною дійсного Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору № 66 платежі за послуги Експедитора по перевезенню/експедируванню здійснюються за договірними цінами. Винагорода Експедитора визначається як різниця сум, отриманих від Клієнта і перерахованих Перевізнику за виконання перевезення вантажів, за виключенням випадків, коли Експедитор є одночасно і Перевізником.

Здача-приймання послуг по дійсному Договору підтверджується актом виконаних робіт, підписаним Сторонами, з вказанням загальної суми послуг, що включає вартість послуг Експедитора (п. 6.7 Договору № 66).

На підтвердження факту надання послуг з організації перевезень товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс»за Договором № 66 позивачем в судове засідання надані: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Аналіз первинних бухгалтерських документів дозволяє дійти висновку, що форма проведення розрахунків готівкова.

Заявки, що є невід'ємною частиною Договорів транспортного експедирування, а також договори Експедитора на надання транспортно-експедиційних послуг, укладені на виконання вищезазначених Договорів транспортного експедирування, позивачем до суду не надано.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення визначає Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004, № 1955-IV (далі по тексту -Закон №1955).

Стаття 1 Закону № 1955 передбачає, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01 липня 2004 року № 1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Порядок перевезення вантажів автомобільним транспортом та оформлення вантажів для перевезень врегульовано Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту - Правила).

Відповідно до пункту 11 Правил товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.п. 11.1 п. 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пункт 1 Правил визначає, що дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається (п.п. 11.3 п. 11 Правил).

Відповідно до підпункту 11.5 пункту 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписами і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.п. 11.7 п. 11 Правил).

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у позивача мають бути в наявності товарно-транспортні накладні як у вантажовідправника товару (замовника послуг з перевезення вантажу) для підтвердження факту отримання послуг з перевезення вантажу (транспортного експедирування).

Суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи, як і під час проведення перевірки, позивачем не надано товарно-транспортні накладні за договорами транспортного експедирування, дорожні листи, а відтак факт отримання транспортно-експедиторських послуг позивачем від своїх контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»та товариства з обмеженою відповідальністю «Контекс»не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку.

Щодо договорів купівлі-продажу (поставки), укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»та товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.11.2011 р. між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»(Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 235 (далі по тексту - Договір № 235), за яким Продавець зобов'язується продати й передати, а Покупець зобов'язується оплатити й прийняти від Продавця сільськогосподарську продукцію: кукурудзу подрібнену 1 198 т 250 кг та сою 1 670 т 220 кг врожаю 2011 року (надалі іменовану -Товар) насипом відповідно до умов дійсного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 235 якість Товару повинна відповідати показникам згідно ДСТУ 3768:2010.

Згідно з п. 3.3 Договору № 235 ціна Товару за дійсним Договором за 1 метричну тонну в заліковій вазі визначається за домовленістю сторін у день поставки та зазначається у видатковій та податковій накладних.

Продавець зобов'язується передати Товар автотранспортом на умовах DUU (франко-склад) (п. 4.1 Договору № 235).

На підтвердження факту поставки товару товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»за Договором № 235 позивачем в судове засідання надані: видаткові накладні, податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Судом також встановлено, що 01.12.2011 р. між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс»(Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 35 (далі по тексту - Договір № 35), відповідно до якого Продавець зобов'язується продати й передати, а Покупець зобов'язується оплатити й прийняти від Продавця сільськогосподарську продукцію: кукурудзу подрібнену 557т 330 кг та сою 275 т 040 кг врожаю 2011 року (надалі іменовану -Товар) насипом відповідно до умов дійсного Контракту.

Пункт 2.1 Договору № 35 визначає, що якість Товару повинна відповідати показникам згідно ДСТУ 3768:2010.

Згідно з п. 3.3. Договору № 35 ціна Товару за дійсним Договором за 1 метричну тонну в заліковій вазі становить: кукурудза подрібнена 1 201 грн. 25 коп. без ПДВ; соя -за домовленістю сторін у день поставки зазначається у видатковій та податкових накладних.

Продавець зобов'язується передати Товар автотранспортом на умовах DUU (франко-склад), зазначених в п. 3.2 цього Договору.

На підтвердження факту продажу кукурудзи та сої товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс»за Договором № 35 позивачем в судове засідання надані: податкові накладні, видаткові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Аналіз первинних бухгалтерських документів дозволяє дійти висновку, що форма проведення розрахунків готівкова.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства щодо оформлення відносин перевезення вантажів, суд вважає, що при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу (поставки) товарів за умови їх перевезення автомобільним транспортом первинним документом бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна, оформлена відповідно до вимог вказаних Правил та типової форми ТТН №1-ТН. Такі товарно-транспортні накладні позивач до суду не надав.

Разом з тим, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 (далі по тексту -Інструкція № 99) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною (п. 3 Інструкції № 99)..

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 99 довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідно до п. 13 Інструкції № 99 довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Таким чином, згідно з Інструкцією № 99, відпуск цінностей покупцям або безоплатна передача провадиться тільки за довіреністю покупців, тобто без довіреності відпуск цінностей юридичним особам забороняється.

Поряд із журналом реєстрації довіреностей, позивачем не надано до суду сертифікати якості зерна, документи, що підтверджують зберігання Товару, його подальше використання тощо.

Таким чином, здійснення господарських операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»та товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс» в порушення вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996 -XIV не підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку.

З'ясовуючи спеціальну правосуб'єктність контрагентів позивача, а також їх фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, суд виходив з наступного.

Відповідно до акту державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 р. № 116/22-2/37316729 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»(код ЄДРПОУ 37316729) щодо підтвердження взаємовідносин із платниками податків за період з 01.12.2010 по 29.02.2012», товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва (свідоцтво про державну реєстрацію №10701020000041352 від 30.09.2010 р.); ідентифікаційний код 37316729; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.10.2010р. за № 57507; зареєстроване платником податку на додану вартість за № 373167226553 (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100311434 від 24.11.2010 р.), свідоцтво анульоване 15.02.2012 р. у зв'язку з відсутністю поставок та ненаданням декларацій.

Вказаним актом встановлено, що операції товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій; товариство за юридичною та фактичною адресами згідно реєстрації не знаходиться.

Також в ході організації зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Відповідно до акту державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 23.04.2012 р. № 962/22-10/25587584 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Контекс»(код ЄДРПОУ 25587584) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків приватним підприємством «Оптіма-Грейн»(код ЄДРПОУ 36780003)», товариство з обмеженою відповідальністю «Контекс»зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва (свідоцтво про державну реєстрацію №10701200000015893 від 22.04.1998 р.); ідентифікаційний код 25587584; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.04.1998 р. за №1843; зареєстрований платником податку на додану вартість за № 255875826559 (свідоцтво про реєстрацію платника на додану вартість від 24.04.2003 р. № 37623388).

Вказаним актом встановлено, що товариство за юридичною та фактичною адресами згідно реєстрації не знаходиться.

Згідно даних автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»значиться розбіжність в сумі 386 797 грн., що свідчить про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Контекс»не віднесено до складу податкових зобов'язань взаємовідносини з приватним підприємством «Оптіма-Грейн».

Під час судового розгляду встановлено, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Контекс»анульоване 23.07.2012 р. у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Беручи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку, що відповідач довів відсутність фактичного здійснення господарських операцій за договорами позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарантія Успіху»та товариством з обмеженою відповідальністю «Контекс», натомість позивач висновки акту перевірки не спростував.

Відсутність фактичного здійснення господарської операції позбавляє юридичної значимості податкові накладні, виписані на їх виконання і, як наслідок, не надає право платнику податків на формування податкового кредиту за такими податковими накладними відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України .

Посилання позивача на відсутність рішення суду про нікчемність правочинів суд також вважає безпідставним, оскільки згідно з вищевказаними приписами Податкового кодексу України у податкових відносинах вирішальним є факт реального здійснення господарських операцій незалежно від того, чи визнані такі правочини нікчемними чи недійсними у судовому порядку.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкові повідомлення-рішення № 0000032301 від 13.04.2012 р., № 0000042301 від 20.04.2012 року про збільшення приватному підприємству «Оптіма-Грейн»грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно на 580 196 грн. та 2 063 903 грн. є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Повернути приватному підприємству «Оптіма-Грейн»переплачену суму судового збору 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп., згідно платіжного доручення №1 від 30.10.2012р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 24.12.2012 року.