Постанова

від 08.01.2013 по справі 2а/0270/4851/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/4851/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Мошняги Валентина Івановича

представників сторін:

позивача: Скржешевського М.С., Тишківського С.Л.

відповідача: Волощука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Електроальянс"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" (далі -ТОВ "Електроальянс") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0000193500 та № 0000203500 від 08 жовтня 2012 року, видані на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки № 42/16-01/34939236 від 25 вересня 2012 року, протиправні, винесені з порушенням вимог чинного законодавства та такі, що підлягають скасуванню. Позивач вказує на те, що висловлені відповідачем в акті перевірки припущення щодо нікчемності укладених із контрагентами правочинів, не відповідають дійсності.

На його переконання, у нього наявні усі підтверджуючі реальність господарських операцій документи, які вимагає чинне законодавство. Крім того, правочини, укладені із контрагентом, є чинними та відповідають вимогам Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позивні вимоги, додатково надали письмові докази в підтвердження зайнятої правової позиції та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Додатково пояснив, що встановлені перевіркою порушення діючого законодавства в дійсності мали місце. Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, на його думку, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 26 лютого 2007 року.

На підставі направлення № 16 від 12 вересня 2012 року виданого державною податковою службою у Вінницькій області, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статі 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу державної податкової служби у Вінницькій області № 329 від 11 вересня 2012 року проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Висновками вказаного акту зафіксовано наступні порушення:

- п.3.1 статті 3, п.5.1, п.п 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5, п. 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, п.п. 134.1.1 п.134.1 статті 134, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139, п.151.1 статті 151 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року на загальну суму 94747 грн. У тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 60443 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 34304 грн.;

- п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 78185 грн. в т.ч. за січень 2011 року в сумі 48355 грн., за квітень 2011 року в сумі 29830 грн.;

-п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого завищено зарахування від'ємного значення різниці поточного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 54008 грн.;

- п.1, п. 5 статті 203, ч. 1, 2 статей 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі акту перевірки № 42/16-01/34939236 від 25 вересня 2012 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року № 0000193500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 94748грн, в тому числі за основним платежем на 94747 грн. та за штрафними санкціями на 1 грн. та № 0000203500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 132 194 грн., в тому числі за основним платежем на 132193 грн. та за штрафними санкціями на 1 грн.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, ПК України, Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому, юридична відповідальність особи, згідно із статтею 61 Конституції України, має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень пункту 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинний за період 1 кварталу 2011 року, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї етапі.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті перевірки також вказано на порушення позивачем положень п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно із пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування.

Підпунктом 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України дається визначення поняття собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно із п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Що стосується порушення позивачем п.198.1, та п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, то згідно із п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, крім іншого, у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 етапі 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Стаття 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Досліджені матеріали адміністративної справи свідчать, що видами діяльності ТОВ "Електроальянс" за КВЕД є, серед іншого, виробництво електродвигунів, генераторів, трансформаторів; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування; установлення та монтаж машин та устаткування (а.с.152, т.2) .

У періоді, що перевірявся позивач співпрацював, крім інших, з контрагентами ТОВ "Дніпробудексперт" та ПП "Сервістранс-Н-08".

Обґрунтовуючи висновки акту перевірки, податковий орган послався на те, що згідно бази даних "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено недійсність правочинів ТОВ "Дніпробудексперт" за січень, квітень 2011 року. В ході перевірки було отримано відповідь від ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська з наданим актом по визнанню угод нікчемними від 18 червня 2012 року №266/225/33565399.

Зазначеним актом перевірки встановлено нереальність господарських операцій ТОВ "Дніпробудексперт" за січень та квітень 2011 року з низкою контрагентів, серед яких зазначено і ТОВ "Електроальянс".

Лише з урахуванням викладеного в акті перевірки ТОВ "Електроальянс" робиться висновок про те, що позивач не мав підстав відносити витрати по придбанню ремонтних робіт від ТОВ "Дніпробудпроект" до складу валових витрат та податкового кредиту за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проте, суд не погоджується з висновками податкового органу, з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом направлялася ухвала про витребування доказів до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Відповідно до наданої відповіді, акт перевірки відносно ТОВ "Дніпробудпроект" від 18 червня 2012 року №266/22-5/33565399, на підставі якого в акті перевірки позивача зроблено висновки про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Дніпробудпроект", відкликався та надала відповідний лист (а.с.178-179, т.2).

Враховуючи зазначене, оцінюючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Дніпробудексперт", суд виходить із того, що в межах дослідження питання про віднесення витрат до складу валових та формування за рахунок цього в подальшому податкового кредиту варто враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг, товарів, по-четверте, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Суд, досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Дніпробудексперт", встановив наступні факти, які свідчать про реальність господарських операцій між ними.

03 січня 2011 року між ТОВ "Електроальянс" та ТОВ "Дніпробудексперт" укладено договір підряду № 11/01-5 відповідно до якого підрядчик (ТОВ "Дніпробудексперт") зобов'язується провести роботи по систематичному відновленню (виготовленню) матеріальних цінностей (капітальному і середньому ремонту електричних машин), поточному ремонту електрообладнання у відповідності із кошторисною документацією, яка в подальшому називатиметься "робота", а замовник (ТОВ "Електроальянс") зобов'язується створити підряднику необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи і сплатити відповідно до умов договору (а.с. 82-86).

Як вбачається з пояснень представника позивача, укладення позивачем зазначеного договору зумовлено тією обставиною, що TOB "Електроальянс" в процесі здійснення господарської діяльності укладено ряд угод з гірничо-добуваючими комбінатами, іншими підприємствами, які потребували ремонту електродвигунів, генераторів, іншого електрообладнання.

Виконання даних робіт за договорами бере на себе підрядник - TOB "Електроальянс". Однак, по причині недостатньої кількості на товаристві "Елекктроальянс" працівників виробничих професій з відповідною кваліфікацією, напруженим графіком виконання ремонтів, застосуванням штрафних санкцій з боку Замовників у разі прострочення термінів виконання ремонту, TOB "Електроальянс" при проведенні певної кількості деяких ремонтних робіт були залучені підприємства-субпідрядники, з наданням їм для виконання робіт виробничих приміщень та обладнання. Одним із таких субпідрядників є саме TOB "Дніпробудексперт".

Можливість залучення субпідрядників обумовлено у договорах, укладених TOB "Електроальянс" із підприємствами - Замовниками.

На виконання умов Договору підряду від 03 січня 2011року № 11/01-5 згідно актів за січень 2011 року підрядник TOB "Дніпробудексперт" виконало робіт по ремонту електродвигунів без врахування ПДВ на загальну суму 241774 грн., а саме :

- акт №11/01-3 на загальну суму 41465,57грн., в т.ч. ПДВ - 6910,93 грн.

- акт №11/01-4 на загальну суму 37668,82 грн., в т.ч. ПДВ - 6278,14 грн.

- акт №11/01-5 на загальну суму 72182,08 грн., в т.ч. ПДВ - 12030,35 грн.

- акт №11/01-6 на загальну суму 71531,02 грн., в т.ч. ПДВ - 11921,84 грн.

- акт №11/01-7 на загальну суму 67281,04 грн., в т.ч. ПДВ - 11213,51 грн. (а.с. 88-90, 94, 100, 106, 112).

Згідно актів за квітень 2011 року ТОВ "Дніпробудексперт" виконав ремонті роботи електродвигунів без врахування ПДВ на загальну суму 149149 грн., а саме:

- акт №04/11-1 на загальну суму 31467,31 грн., в т.ч. ПДВ - 5244,55 грн.

- акт №04/11-2 на загальну суму 39395,69 грн., в т.ч. ПДВ - 6565,95 грн.

- акт №04/11-3 на загальну суму 31200,48 грн., в т.ч. ПДВ - 5200,08 грн.

- акт №04/11-4 на загальну суму 1440 грн., в т.ч. ПДВ - 240 грн.

- акт №04/11-6 на загальну суму 1830 грн., в т.ч. ПДВ -305 грн.

- акт №04/11-6 на загальну суму 35044,01 грн., в т.ч. ПДВ - 5840 грн.

- акт № 04/11-7 на загальну суму 23200 грн., в т.ч. ПДВ - 3866,71 грн.

- акт №04/11-8 на загальну суму 13280,09 грн., в т.ч. ПДВ - 2213,35 грн.

- акт №04/11-9 на загальну суму 2121,18 грн., в т.ч. ПДВ - 353,53 грн. (а.с. 120, 126, 132, 144, 150, 156-158, 169-171).

Зазначені акти були додані представником позивача до матеріалів справи. До кожного із вказаних актів додано документи, які підтверджують здійснення робіт по ремонту, матеріали використані при виконанні таких робіт, вартість проведених робіт. Так зокрема, серед зазначених документів надано відомості ресурсів, у яких зазначено перелік матеріалів, використаних при ремонті обладнання, перелік машин та механізмів затрати праці; кошториси на проведення робіт; відомості матеріалів до кошторису; акти про використані при проведенні ремонту матеріали; розрахунки загальновиробничих витрат; акт прийому-передачі обладнання від Замовника (TOB "Електроальянс") до Підрядника ( TOB "Дніпробудексперт"); акти прийому - передачі від Підрядника (TOB "Дніпробудексперт") до Замовника (TOB "Електроальянс"), дефектні акти (а.с.88-180, т.1), податкові накладні (а.с.181-194, т.1).

Крім того, представником позивача надано договори підряду та документи щодо їх виконання, де підрядником виступає ТОВ "Електроальянс" за період січень та квітень 2011 року.

Так, до суду надано договори про проведення ремонтних робіт електрообладнання з Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводпостачання" №216 від 29 квітня 2009 року (а.с.2-5, т.2), ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 29 липня 2010 року №1120а (а.с.20-24, т.2) та від 01 березня 2011 року № 627а (а.с.84-88, т.2), ПрАТ "Балаклавське рудоуправління імені А.М.Горького" №19/14 від 21 лютого 2011 року (а.с.63-64, т.2), "Придніпровської паливно-енергетичною компанією" №11/01/11 від 11 січня 2011 року (а.с.73-74, т.2), ПрАТ "Пассат №01/01/11 від 01 січня 2011 року (а.с.103-104, т.2).

До зазначених договорів надано документи, що підтверджують їх виконання та відповідають змісту та вимогам договорів, зокрема: додаткові угоди, переписку з підприємствами, акти прийому-передачі обладнання в ремонт та з ремонту, акти виконаних робіт, специфікації, відомості ресурсів, акти використаних матеріалів, кошториси, накладні на відпуск матеріалів, накладні-вимоги, відомості матеріалів, дефектні акти (а.с. 6-131, т.2).

Позивачем також надано довідку з обслуговуючого банку з банківською випискою щодо оплати в адресу ТОВ "Дніпробудексперт" (а.с.153-156, т.2).

Податок на додану вартість у сумі 48355 грн. віднесено до складу податкового кредиту за січень 2011 року на підставі податкових накладних № 3 від 04.01.2011р., №80, 81 від 20.01.2011р., №88, 89 від 21.01.2011 року, складених TOB "Дніпробудексперт".

Податок на додану вартість у сумі 29830 грн. віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року на підставі податкових накладних № 44,45,46 від 13.04.2011р., №148, 149, 150, 151 від 26.04.2011р., №174, 175 від 28.04.2011 року, складених TOB "Дніпробудексперт".

На підставі зазначених податкових накладних TOB "Електроальянс" включило 48355 грн. до складу податкового кредиту січня 2011року, 29830 грн. до податкового кредиту квітня 2011 року. Вартість субпідрядних робіт була віднесена підприємством до складу валових витрат.

Вартість підрядних робіт з Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводпостачання", ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", ПрАТ "Балаклавське рудоуправління імені А.М. Горького", "Придніпровської паливно-енергетичною компанією", ПрАТ "Пассат" по зазначених договорах включена TOB "Електроальянс" до складу валових доходів 1 та 2 кварталів 2011року, а податкові зобов'язання з ПДВ відображені у Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (дод. №5 до податкової декларації), зафіксовані у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень та квітень 2011 року.

Всупереч зазначеному податковий орган протиправно не приймає до уваги факту здійснених господарських операцій, та в акті перевірки в якості підстав для не підтвердження задекларованого, посилається на те, що позивачем з TOB "Дніпробудексперт" укладено недійсні правочини без мети настання реальних правових наслідків, обумовлених ними, а також вказує на порушення вимог п.1, п.5 ст.203, ч.1 ч.2 ст.215, ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України.

Реальність фактичного здійснення між TOB "Електроальянс" та TOB "Дніпробудексперт" господарських операцій підтверджується за всіма ознаками, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції підтверджено: умовами договору підряду з TOB "Дніпробудексперт" від 03.01.2011р. № 11/01-5, а також відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат, локальними кошторисами, дефектними актами, актами прийому-передачі безпосереднього предмету робіт (двигунів, генераторів тощо) від замовника до підрядника , та після проведених робіт від підрядника до замовника, актами виконаних TOB "Дніпробудексперт" робіт, розрахунковими документами на оплату проведених TOB "Дніпробудексперт" робіт.

За умовами договору підряду від 03.01.2011р. № 11/01-5 TOB "Дніпробудексперт" здійснювало роботи на виробничих площах замовника (п.2.2 Договору) ( а.с.82, т.1).

При виконанні робіт Підрядник (TOB "Дніпробудексперт") має право використовувати наявне на виробничих площах обладнання Замовника (TOB "Електроальянс").

Наявність в замовника - TOB "Електроальянс" орендованих приміщень підтверджується договором від 01.01.2010 року № 01/01/10 відповідно до якого Орендодавець - гр. ОСОБА_5 передає наявне в нього на праві приватної власності (Свідоцтво від 10.11.2005 року, зареєстроване КП "Криворізьке БТІ" 10.11.2005 року за № 1091) приміщення площею 1340 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 а орендар - TOB "Електроальянс" приймає в оренду дане приміщення з метою здійснення господарської діяльності (а.с.195-197, т.1).

Наявність в замовника - TOB "Електроальянс" необхідного обладнання підтверджено Договором оренди укладеного з гр. ОСОБА_5 від 01.01.2010 року та відповідним актом прийому-передачі, а також Договором оренди від 15.02.2011 року 315/02/11 укладеного з TOB "Ремспецсервіс", актом прийому-передачі та додатковими угодами (а.с.198-207, т.1)

В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що не відповідає дійсності твердження, викладене в акті перевірки про те, що TOB "Дніпробудексперт" не могло виконати підрядні роботи по причині відсутності в останнього у праві власності виробничих приміщень, а також не підтвердження факту транспортування обладнання, переданого TOB "Електроальянс" в ремонт до TOB "Дніпробудексперт".

Зважаючи на умови п. 2.2 договору підряду від 03.01.2011р. № 11/01-5 для здійснення TOB "Дніпробудексперт" підрядних робіт, останньому не було потреби мати власні приміщення та транспортувати обладнання автотранспортом.

Крім того, TOB "Дніпробудексперт" на момент здійснення господарських операцій в 2011 році було зареєстрованим платником ПДВ по 24.10.2011 року (Свідоцтво № 4610921, причина анулювання - припинення платника ПДВ за власним рішенням), що підтверджується витягом з Реєстру платників ПДВ на веб-сайті (а.с.214, т.1).

Відповідно до пп. 183.13 ст. 183 Податкового кодексу України, та п. 2.8 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394, для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на веб-сайті центрального органу державної податкової служби (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера та дати початку дії свідоцтва про реєстрацію; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника ПДВ або з ініціативи податкових органів чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва платників ПДВ із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат, причин та підстав для анулювання свідоцтв.

Таким чином, оприлюднені на сайті центрального органу державної податкової служби дані Реєстру платників ПДВ є належними та допустимими засобами доказування згідно положень ст. 70 КАС України.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) TOB "Дніпробудексперт" протягом періоду здійснення підрядних робіт в 2011 році здійснювало господарську діяльність, підтверджувало відомості про юридичну особу (а.с.203-213, т.1).

Зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку підтверджується зазначеними договорами підряду, укладеними TOB "Електроальянс" із замовниками ДП "Кривбаспромводопостачання", ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", ПАТ "Балаклавське рудоуправління ім.А.М.Горького", ПП "Придніпровська паливно-енергетична компанія", ЗAT "Пасат ".

З метою виконання власне цих договорів, TOB "Елктроальянс" було залучено в якості субпідрядника TOB "Дніпробудексперт2.

Саме зазначені обставини слід встановлювати судам з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду даної справи по суті підтверджено факт реальності господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, в той час, коли відповідачем зроблено висновок про імітування операції виключно на підставі акту перевірки ТОВ "Дніпробудексперт", який згодом було відкликано, відтак у відповідача були відсутні об'єктивні підстави для висновку про безпідставність віднесення витрат по придбанню ремонтних робіт від ТОВ "Дніпробудексперт" до складу валових витрат та формування податкового кредиту за січень та квітень 2011 року.

Отже, включення позивачем до валових витрат вказаних витрат по переліченим господарським операціям із ТОВ "Дніпробудексперт", а в подальшому формування за їх рахунок податкового кредиту, на думку суду, зроблено правомірно.

Відтак, в ході розгляду адміністративної справи у суду не виникло сумнівів, що в дійсності господарські операції між позивачем та контрагентом ТОВ "Дніпробуексперт" мали місце.

Щодо взаємовідносин TOB "Електроальянс" з ПП "Сервістранс-Н-08", то як вбачається з акту перевірки, по посадовій особі ПП "Сервістранс-Н-08" було порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України - фіктивне підприємництво. Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська №1-301/11 від 05 серпня 2011 року посадову особу, яка обвинувачувалася за ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України, звільнено від відповідальності на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію".

З врахуванням зазначеного податковим органом зроблено висновок щодо відсутності реального факту здійснення господарських операцій з постачання товаро-матеріальних цінностей та виконання ремонтних робіт. А тому, в порушення п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачем було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних без фактичної поставки товару та які не засвідчують факт придбання платником податку товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності в сумі 54008 грн. за травень 2011 року.

Проте, суд не погоджується з висновками податкового органу, з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом направлялася ухвала про витребування доказів до Самарського районного суду м. Дніпропетровська. В зв'язку із зазначеним до суду було направлено копію постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська №1-301/11 від 05 серпня 2011 року, з якої вбачається, що посадову особу, яка обвинувачувалася за ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України звільнено від відповідальності на підставі п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію" (а.с.187-198, т.2).

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови суду, нею звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію" керівника організованої групи, який будучи директором ПП "Агроспецтехніка Н09" в декларацію за червень 2010 року вніс завідомо неправдиві дані щодо придбання підприємством товару в ПП "Сервістранс-Н-08" на суму 560694 грн., в тому числі податок на додану вартість 93449 грн., чим занизив розмір податку на додану вартість за червень 2010 року на зазначену суму.

Таким чином, зазначені висновки суду жодним чином не стосується взаємовідносин ПП "Сервістранс-Н-08" з позивачем.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу

про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи зазначене, оцінюючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Сервістранс-Н-08", суд виходить із того, що в межах дослідження питання про формування податкового кредиту за травень 2011 року варто враховувати наявність належних договорів на надання певних послуг, поставку товару, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльність підприємства, податкової накладної на оплату послуг, товарів, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Суд, досліджуючи взаємовідносини позивача з ПП "Сервістранс-Н-082", встановив наступні факти, які свідчать про реальність господарських операцій між ними.

Між позивачем, ПП "Сервістранс-Н-08" та ПП "Автопромресурс Н09" було укладено договір постачання від 29 липня 2010 року №85, відповідно до якого ПП "Сервістранс-Н-08" постачає товари та виконує ремонтні роботи для TOB "Електроальянс", а ТОВ "Електроальянс" оплачує зазначені послуги та товари ПП "Автопромресурс Н09" (а.с. 215-248, 1- том).

Поставка товару позивачу підтверджується наданими видатковими накладними №26 від 19 серпня 2010 року, №28 від 30 серпня 2010 року, №25 від 11 серпня 2010 року, актом прийому виконаних підрядних робіт по ремонту двигунів за серпень 2010 року та відповідним кошторисом до акту (а.с.157-161, т.2).

Податкові накладні по постачанню товарів та виконанню робіт були відображені TOB "Електроальянс" у податковій декларації та реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2011 року, а саме :

податкова накладна №081170 від 11.08.2010р. на загальну суму 90744 грн., в т.ч. ПДВ - 15124 грн. - колектор електро двигуна, 2 шт. (а.с. 221, 1-том);

податкова накладна №081970 від 19.08.2010р. на загальну суму 84189,60 грн., в т.ч. ПДВ - 14031,60 грн. - колектор генератора, 2 шт. (а.с. 223, 1-том);

податкова накладна №083070 від 30.08.2010р. на загальну суму 44044,80 грн., в т.ч. ПДВ - 7340,80 грн. - колектор ел.двигуна, 1 шт. (а.с. 222, 1-том);

податкова накладна №083072 від 30.08.2010р. на загальну суму 105072 грн., в т.ч. ПДВ - 17512 грн. - ремонт ел.магніту (а.с. 224, 1-том).

Крім того, ПП "Сервістранс-Н-08" на момент здійснення господарських операцій в 2010 році було зареєстрованим платником ПДВ по 17.09.2010 року (Свідоцтво № 100149823), що підтверджується витягом з Реєстру платників ПДВ на веб-сайті (а.с.168, т.2).

Також представником позивача було надано довідку про наступну реалізацію товарів отриманих від ПП "Сервістранс-Н-08".

Тому за описаних в акті перевірки обставин та з постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська не вбачається фіктивний безтоварний характер операцій з поставки робіт ПП "Сервістранс-Н-08" в адресу TOB "Електроальянс".

Суд також звертає увагу на ту обставину, що нормами чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству правил ведення іншим учасником правовідносин господарської діяльності та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду даної справи по суті підтверджено факт реальності господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, в той час, коли відповідачем зроблено висновок про імітування операції виключно на підставі акту перевірки контрагента та постанови суду про звільнення службової особи контрагента від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію", відтак у відповідача були відсутні об'єктивні підстави для висновку про безпідставність формування податкового кредиту.

Відносно посилань податкового органу щодо нікчемності та недійсності позивачем укладених правочинів, слід зазначити, що необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладення з метою завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства є з'ясування, у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Акт перевірки не містить жодного доказу укладення договору між позивачем та контрагентом з порушенням публічного порядку і спрямованості саме на це їх умислу. Отже, вказані обставини та долучені до матеріалів справи докази додатково підтверджують протилежність позицій відповідача.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 08 жовтня 2012 року № 0000193500 та № 0000203500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" судовий збір в розмірі 2146 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна