Рішення

від 09.01.2013 по справі 5006/29/117/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.13 р. Справа № 5006/29/117/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Трібо», м.Біла Церква, Київська область

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 556 756,75грн., пені у розмірі 13 432,55грн.

за участю:

від позивача: Кириченко В.В. (за довіреністю);

від відповідача: Чайкіна Є.О. (за довіреністю);

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.12.2012р. по 09.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Трібо», м.Біла Церква, Київська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 556 756,75грн., пені у розмірі 13 432,55грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №06/317/1-31/59-11 від 06.01.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №06/317/1-31/59-11 від 06.01.2011р. від 06.01.2011р., додаткових угод до договору, специфікацій, претензії №32/2727 від 18.09.2012р., видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Публічного акціонерного товариства «Трібо», відповідно до якого заборгованість станом на 17.10.2012р. складає 556 756,75грн., правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Трібо».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 44, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

05.12.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Трібо», виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, податкових накладних, специфікацій до договору.

05.12.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 04.12.2012р. №09-9/47, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступні підстави. Пунктом 6.4 договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів: рахунку на оплату Ресурсів: транспортних супровідних документів; сертифікату або паспорту якості Постачальника; пакувальні документи; сертифікату санітарно-гігієнічного висновку та сертифікату радіогеологічної безпеки; акту приймання-передачі Ресурсів, оформлений зі сторони Постачальника. За твердженням Відповідача, Позивачем не надано суду доказів направлення в адресу Відповідача пакету документів, передбачених п.6.4 Договору Відтак, у відповідності до ст. 610 Господарського кодексу України на момент пред'явлення позову строк виконання Відповідачем зобов'язань за договором (оплата поставлених Ресурсів за Специфікацією) не настав, відповідно, правові підстави для звернення Позивача з позовною заявою в суд відсутні. Крім того за специфікацією №№7, 8, 9 було здійснено часткову оплату, яка підтверджується банківськими виписками, у наступному розмірі: за рахунком №1318 від 12.06.2012р. було здійснено оплату у розмірі 20 000,00грн.; за рахунком №1319 від 13.06.2012р. було здійснено оплату у розмірі 5 000,00грн.; за рахунком №1497 від 04.07.2012р. було здійснено оплату у розмірі 20 000,00грн. у зв'язку з викладеним, заборгованість складає 551 756,75грн. Також, зазначає, що у спірний період подвійна облікова ставка НБУ склала 0,041%, що перевищує розмір пені, встановлений пунктом 7.2 Договору, у зв'язку з чим за розрахунком Відповідача сума пені складає 6 275,76грн. Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» просить в порядку ст.233Госопдарського кодексу України зменшити розмір пені. Також Відповідачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», виписки з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, звіту про фінансові результати за I півріччя 2012р.

Позивачем через канцелярію суду 09.01.2013р. надане уточнення до позовної заяви № 33/05 від 08.01.2013р., в якому просить стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 551 756,75грн., пеню у розмірі 31 760,87грн.

Судом не розглядається вказане уточнення, оскільки Позивачем через канцелярію суду 09.01.2013р. надана заява № б/н від 09.01.2013р., в якій просить уточнення № 33/05 від 08.01.2013р. вважати неподаними та залишити без розгляду.

Представник Позивача у судове засідання 09.01.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 09.01.2013 з'явився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Покупець) та Публічним акціонерним товариством «Трібо» (Постачальник) було укладено типовий договір №06/317/1-31/59-11, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання (далі - Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов платежів:

- оплата Покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначеної у даному Договорі (п.5.1 Договору);

- оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який рахується з моменту поставки Ресурсів (п.5.2 Договору);

У пункті 6.4 договору Сторони становили, що Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів: рахунку на оплату Ресурсів; транспортних супровідних документів; сертифікату або паспорту якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником); пакувальні документи; сертифікату санітарно-гігієнічного висновку та сертифікату радіогеологічної безпеки; акту приймання-передачі Ресурсів, оформленого з сторони Постачальника. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю листом на замовлення або під розпис в отриманні податкову накладну на усю суму податкових зобов'язань які виникли у Постачальника в день виникнення податкових зобов'язань по ПДВ.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період.

Даний договір діє до 31 грудня 2011 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

29.12.2011р. між Сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, в якому п.5.2 договору виклали у наступній редакції: «оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у п.6.4 даного Договору»; п.10.5 договору викладено у наступній редакції: «даний договір діє до 31 грудня 2012 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором».

23 квітня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №7 до договору, в якій визначили асортимент, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 129 464,86грн., порядок поставки, оплату - строк оплати поставлених Ресурсів протягом 30 банківських днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю усього переліку документів, зазначених у п.6.4 Договору.

13 червня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №8 до договору, в якій визначили асортимент, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 70 560,00грн., порядок поставки, оплату - строк оплати поставлених Ресурсів протягом 30 банківських днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю усього переліку документів, зазначених у п.6.4 Договору.

11 липня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №9 до договору, в якій визначили асортимент, кількість, ціну, загальну вартість яка склала 379 786,29грн., порядок поставки, оплату - строк оплати поставлених Ресурсів протягом 30 банківських днів з моменту поставки Ресурсів та надання Покупцю усього переліку документів, зазначених у п.6.4 Договору.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 596 756,75грн., що підтверджується видатковими накладними №1220 від 13.06.2012р. на суму 84 508,76грн., №1221 від 13.06.2012р. на суму 70 562,02грн., №1411 від 04.07.2012р. на суму 45 258,43грн., №1412 від 04.07.2012р. на суму 24 345,60грн., №1529 від 16.07.2012р. на суму 199 813,07грн., №1530 від 16.07.2012р. на суму 96 480,00грн., №1636 від 27.07.2012р. на суму 75 788,87грн., вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого за твердженням Позивача виникла заборгованість у сумі 556 756,75грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №33/2727 від 18.09.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №06/317/1-31/59-11 від 06.01.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 596 756,75грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена часткова оплата за поставлений товар.

За твердженням Позивача, Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» було здійснено часткову оплату у сумі 40 000,00грн., проте судом встановлено, що Позивачем не враховано часткову оплату у сумі 5 000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку наданою Відповідачем.

Відтак, Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 45 000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що строк оплати товару не настав у зв'язку з тим, що позивачем не передані документи, передбачені п.6.4 договору.

Щодо тверджень відповідача про те, що Позивачем не передані документи на поставлену продукцію суд зазначає наступне:

Відповідно до п.6.4 Договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунку на оплату Ресурсів;

- транспортні та супровідні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником);

- пакувальні документи;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках);

- акт приймання-передачі Ресурсів (в 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Поставщика.

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. За твердженням Позивача при отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

У відповідності до пункту 6.5 Договору у Покупця було право відмовитися від приймання поставлених Ресурсів до надання документів, вказаних в пункті 6.4 цього Договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 551 756,75грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 551 756,75грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 13 429,79грн.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне:

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи, що розмір штрафних санкцій не перевищує значно розміру збитків, розмір суми основного боргу, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Трібо», м.Біла Церква, Київська область до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 556 756,75грн., пені у розмірі 13 432,55грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд. 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26009962486445 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства «Трібо» (вул.Леваневського, 95, м.Біла Церква, Київська область, 09108, ЄДРПОУ 05495578, р/р 260030133166 в АТ «Сбербанк Росії», м.Київ, МФО 320627) заборгованість у розмірі 551 756,75грн., пеню в сумі 13 429,79грн., судовий збір у розмірі 11 303,73грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 09.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 14 .01.13р.