Рішення

від 10.01.2013 по справі 5011-10/16354-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16354-2012 10.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

16 листопада 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»(позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 741 від 13.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»(відповідач) заборгованості за договором № 39/11 від 01 січня 2011 року в розмірі 1 873,26 грн. з них основного боргу - 1 426,72 грн. (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень 72 копійки), пені - 110,57 грн. (сто десять гривень 57 копійок), штрафу - 285,34 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 34 копійки) та 3% річних -50,63 грн. (п'ятдесят гривень 63 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 39/11 від 01 січня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити, а в частині стягнення штрафу та пені відмовити з підстав спливу строку позовної давності. Участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.12.2012 року.

Розпорядженням від 13.12.2012р. заступника голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/16354-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 року справа № 5011-10/16354-2012 прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 10.01.2013 року о 11:50.

Розпорядженням від 18.12.2012р. заступника голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/16354-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року призначено розгляд справи № 5011-10/16354-2012 на 10.01.2013р. о 11:50.

12 грудня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи по справі № 5011-10/16354-2012, оформлені супровідним листом № 844 від 10.12.2012р., які долучено судом до матеріалів справи.

13 грудня 2012 року через канцелярію до суду від відповідача надійшли додаткові документи по справі, оформлені супровідним листом № 12/12-2-с від 12.12.2012р., які долучено судом до справи.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 39/11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник, на умовах передбачених Договором зобов'язується постачати продовольчі товари з необхідними супроводжувальними документами та передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами узгодженими сторонами.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -3 232,64 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі -1 805,92 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, що становить 1 426,72 грн., тобто 3 232,64 грн. - 1 805,92 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 січня 2011 року між сторонами укладено договір № 39/11 згідно п. 1.1. якого Постачальник, на умовах передбачених Договором зобов'язується постачати продовольчі товари з необхідними супроводжувальними документами та передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами узгодженими сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в серпні 2011 року позивач передав товар на загальну суму 3 232,64 грн., що підтверджується видатковою накладною від 07.08.2011р. (копія в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідній накладній.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Покупець зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Продавця, або внести в касу підприємства не пізніше 24 (двадцять чотири) календарних(ного) днів(я) з моменту переходу права власності на товар, відповідно до п. 1.3. Договору.

Згідно п. 1.3. Договору перехід права власності, а також ризик випадкового пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця, під час підписання видаткових накладних вповноваженими особами сторін.

Таким чином, строк оплати товару по видатковій накладній від 07.08.2011р., в силу п.п. 4.2., 1.3. Договору, закінчується 30.08.2011р. включно.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в розмірі 1 426,72 грн. станом на 26.09.2012р. (копія акту в справі).

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, що вартість поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку та строки Покупець в повному обсязі не здійснив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення боргу за Договором, який виник у відповідача внаслідок неоплати поставленого позивачем товару, розмір якого/боргу/ складає 1 426,72 грн. (вартість недооплаченого товару).

При цьому, 13.12.2012р. через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій Покупець звернув увагу суду на той факт, що після звернення Продавця до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»боргу за заявленим позовом. В додаток до відзиву № 12/12-1-с від 12.12.2012р. відповідачем долучено докази, які свідчать про сплату ТОВ «Едельвейс -ТВ»на користь ТОВ «Нива експо»1 426,73 грн. за товар по Договору (копія платіжного доручення № 1090444 від 22.11.2012р. міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 426,72 грн. підлягає припиненню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 5.2. Договору випливає, що при порушенні Покупцем строків оплати за отриманий від Постачальника товар, відповідно до п. 4.2. Договору він (Покупець) сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу, та несе відповідальність відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у випадку коли Покупець прострочив оплату отриманого товару більш як на 30 (тридцять) календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми заборгованості.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини погашення відповідачем боргу лише 22.11.2012р., а не в період з 07.08.2011р. по 30.08.2011р., обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 110,57 грн. пені в межах заявленого періоду нарахування за порушення Покупцем строків оплати за отриманий від Постачальника товар та 285,34 грн. штрафу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з останнього на користь позивача підлягає 50,63 грн. 3% річних.

Щодо викладених у відзиві заперечень про пропущення позивачем строку спеціальної позовної давності для стягнення пені та штрафу слід зазначити наступне.

У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність -встановлюється тривалість у три роки.

Положеннями ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Так, строк оплати товару за Договором, в силу п.п. 4.2., 1.3. Договору, спливає до 31.08.2011р., а тому, за переконанням суду, початок строку перебігу спеціальної позовної давності виникло у позивача з 31.08.2011р., тобто з моменту настання першого дня, до дати якого товар в повному обсязі оплачений не був і, відповідно, закінчується -29.02.2013р. (після спливу 6 (шість) місяців та 1 (один) року).

Позовна заява надійшла до суду 16.11.2012р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці заяви. А тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення пені та штрафу.

За таких обставин, викладені відповідачем у відзиві обставини щодо пропущення позивачем строку спеціальної позовної давності є недоведеними.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 426,72 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»(ідентифікаційний код: 32661165, адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо»(ідентифікаційний код: 32578852, адреса: 12301, Житомирська обл., смт. Черняхів, вул. Коростенська, 101, р/р 26001233216 в ПАТ Райффайзен Банк «Аваль»в м. Київ, МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені - 110,57 грн. (сто десять гривень 57 копійок), штрафу - 285,34 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 34 копійки), 3% річних -50,63 грн. (п'ятдесят гривень 63 копійки) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

В частині позову № 741 від 13.11.2012р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс -ТВ»(ідентифікаційний код: 32661165, адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива експо» (ідентифікаційний код: 32578852, адреса: 12301, Житомирська обл., смт. Черняхів, вул. Коростенська, 101) основного боргу -1 426,72 грн. (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень 72 копійки) провадження у справі № 5011-10/16354-2012 -припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.01.2013р.

Суддя О.В. Котков