Рішення

від 09.01.2013 по справі 13/247-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2013 р.Справа № 13/247-10

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агросервіс", м. Волочиськ

до державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод" с. Маниківці Деражнянського району

про стягнення 199 499,30 грн., з яких 107 656,50 грн. - основного боргу, 79 773,47 грн. - інфляційних втрат, 12 069,33 грн. - 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 195 690,00 грн. основного боргу. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №23/12 від 23.12.2004р. стосовно оплати поставленого товару.

В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку розглянуто та прийнято судом, про що зазначено в ухвалі суду від 09.03.2010р.

Отже, надалі предметом спору по справі є вимога про стягнення з відповідача 199 499,30 грн., з яких 107 656,50 грн. - основного боргу, 79 773,47 грн. - інфляційних втрат, 12 069,33 грн. - 3% річних.

Позивач представника в судове засідання не направив, причини неявки суду невідомі, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання відповідачем відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

23.12.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Агросервіс", м. Волочиськ (постачальник) та державним підприємством „Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району (покупець) укладено договір №23/12, згідно з умовами якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець - зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (мазут М-100) (п.п. 1.1., 1.2.).

В розділі 6 вказаного вище договору сторонами визначено порядок розрахунків, а саме: згідно п. 6.1. покупець здійснює оплату за поставлену партію товару на розрахунковий рахунок продавця на протязі 10 днів з моменту оформлення накладної покупцем та переданої продавцю.

В матеріалах справи наявні рахунки накладні №104 від 31.01.2005р., №105 від 03.02.2005р., №110 від 12.02.2005р., №18 від 03.04.2006р., №35 від 03.07.2006, №14 від 29.08.2006р., №19 від 20.12.2006р., податкові накладні №104 від 31.01.2005р., №105 від 03.02.2005р., №110 від 12.02.2005р., №18 від 03.04.2006р., №35 від 03.07.2006, №14 від 29.08.2006р., №19 від 20.12.2006р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯИД №025949 від 02.02.2005р., серії ЯЛЛ №353506 від 24.03.2006р. Згідно зазначених документів відповідачу було поставлено мазут на загальну суму 468 000,00 грн., який ним оплочено частково згідно платіжних доручень.

За даними позивача, а також як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2008р., заборгованість відповідача перед позивачем за виставленими рахунками складає 107 656,50 грн.

Відповідачу надсилалась претензія з вимогою погашення боргу за договором №23/12 від 23.12.2004р., яка залишена без відповіді та задоволення.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 79 773,47 грн. - інфляційних втрат (за період з 10.04.2006р. по 02.01.2010р.) та 12 069,33 грн. - 3% річних (за період з 10.04.2006р. по 02.01.2010р.).

З огляду на те, що відповідач добровільно не оплатив суму боргу, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Як вбачається із ухвали господарського суду Хмельницької області від 11.01.2010р. по справі №4/3-Б-10, управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі звернулося до господарського суду Хмельницької області із заявою про визнання банкрутом державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району, в порядку ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в зв'язку з чим судом порушено провадження у справі про банкрутство щодо нього, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 02.03.2010р. ініціюючого кредитора зобов'язано подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном строком на шість місяців, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Білика Володимира Анатолійовича (м. Старокостянтинів, вул. Попова, 15, кв. 63, ліцензія серії АБ №271791 від 06.05.2006р.), зобов'язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати суду до 04.05.2010р.

З метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів у газеті „Голос України" від 19.03.2010р. №49 вміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району.

Згідно ухвали суду від 07.06.2010р. по справі №4/3-Б-10 затверджено реєстр вимог кредиторів. Однак, в зазначеній ухвалі, позивач серед конкурсних кредиторів відповідача, що звернулися із майновими вимогами до боржника відсутній.

Доказів звернення до відповідача - боржника із майновими вимогами в строк, визначений ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивачем в матеріали справи не подано.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом взято до уваги.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З аналізу наявних у справі матеріалів вбачається, що між сторонами існували правовідносини на підставі договору №23/12 від 23.12.2004р., згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №23/12 від 23.12.2004р. підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак, розрахувався за нього лише частково.

Оскільки відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав належним чином свій обов'язок щодо здійснення оплати поставленого товару, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем існує борг.

Разом з тим, судом враховується, що ухвалою суду від 11.01.2010р. було порушено провадження у справі №4/3-Б-10 про банкрутство відповідача - державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на те, що зобов'язання відповідача по оплаті товару виникли в період 2005 та 2006 років, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство, позивач є конкурсним кредитором відповідача, тому його вимоги, що виникли з договору №23/12 від 23.12.2004р., підлягають задоволенню в порядку визначеному Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, згідно ч. 1 ст. 14 цього Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

При цьому, судом при вирішенні даного спору враховано роз'яснення, яке надано в Постанові Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство", у п. 54 якої передбачено, що Закон „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З огляду на зазначене, судом враховується, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод", с. Маниківці Деражнянського району опубліковано 19.03.2010р. у газеті „Голос України" №49.

Як вбачається зі змісту ухвали суду від 07.06.2010р. по справі №4/3-Б-10 до господарського суду в межах тридцятиденного строку надійшли грошові вимоги кредиторів. Розпорядником майна та боржником за наслідками розгляду грошових вимог кредиторів подано реєстр вимог кредиторів, який судом затверджено.

Однак, в зазначеній ухвалі, позивач серед конкурсних кредиторів, що звернулися із майновими вимогами до боржника - державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод", відсутній.

Доказів звернення із майновими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство №4/3-Б-10 в строк, визначений ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивачем в матеріали справи також не подано.

З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Тому у позові належить відмовити.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю „Агросервіс", м. Волочиськ до державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод" с. Маниківці Деражнянського району про стягнення 199 499,30 грн., з яких 107 656,50 грн. - основного боргу, 79 773,47 грн. - інфляційних втрат, 12 069,33 грн. - 3% річних відмовити.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Волочиськ, вул. Музейна, 29А),

3 - відповідачу (с. Маниківці, Деражнянський район, вул. Кірова, 17).