Ухвала

від 09.01.2013 по справі 2а/1770/2111/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"09" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/2111/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Катеринчука Ю.В., представника за довіреністю,

від відповідача : не з"явились,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "01" жовтня 2012 р. у справі за позовом Олександрійського споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі № 0000552351/0, № 0000562351/0 від 08.07. 2010 року, № 0000552351/1, № 0000562351/1 від 03.08. 2010 року, № 0000552351/2, № 0000562351/2 від 12.10. 2010 року та № 0000552351/3, № 0000562351/3 від 22.12. 2010 року повністю з моменту їх прийняття.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, посилаючись на порушення норм матеріального права, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Відповідач в скарзі зазначив, що судом не враховано включення позивачем до складу валових витрат вартості отриманих консультаційно-господарських послуг на суму 50600 грн.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоч був повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно з ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів й вимог апеляційної скарги відповідача заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що Олександріївське споживче товариство звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Рівненському районі № 00000552351/0 від 08.07.2010р., № 00000552351/1 від 03.08.2010 р., № 00000552351/2 від 12.10.2010 р., № 00000552351/3 від 22.12.2010 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 42252 грн. в т.ч. 28168 грн. основного платежу та 14084 грн. застосованих штрафних санкцій; № 00000562351/0 від 08.07.2010 р., № 00000562351/1 від 03.08.2010 р., № 00000562351/2 від 12.10.2010 р., № 00000562351/3 від 22.12.2010 р. про донарахування податку на додану вартість на суму 12368 грн. в т.ч. 8245 грн. основного платежу та 4123 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сформовані Олександріївським СТ валові витрати по придбаних консультаційно-господарських послугах на суму 50600 грн. підтверджуються первинними документами, що оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV. Таким чином валові витрати сформовані згідно п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. Позивач вказує, що згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР валові витрати повинні підтверджуватися відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, проте податковий орган розширює коло вказаних документів, що призвело до створення додаткових обмежень щодо формування позивачем валових витрат. Вказані дії ДПІ у Рівненському районі суперечать п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, згідно якого забороняється створення додаткових обмежень щодо формування підприємством валових витрат.

ДПІ у Рівненському районі адміністративний позов не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

В ході перегляду рішення апеляційним судом встановлено, що 20.10.1993 року Олександрійське споживче товариство зареєстроване як юридична особа Рівненською районною державною адміністрацією (т. 1 а.с. 84). Відповідно до свідоцтва № 315025 від 27.06.1997 року (т. 1 а.с. 83) позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Рівненському районі була проведена виїзна планова перевірка Олександрійського СТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої було складено акт № 380/61/23-141/01764343 від 24 червня 2010 року (т. 1 а.с. 5-29).

За результатами її проведення було встановлено порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в результаті чого донараховано податку на прибуток підприємств в сумі 28168 грн. в т.ч. за 1 кв. 2009 р. у сумі 15518 грн., за 2 кв. 2009 р. у сумі 5000 грн., за 3 кв. 2009 р. в сумі 2500 грн., 4 кв. 2009 р. у сумі 2500 грн. та за 1 кв. 2010 р. у сумі 2650 грн. та пп. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в результаті чого було занижено податок на додану вартість в сумі 8245 грн.

На підставі акта перевірки № 380/61/23-141/01764343 від 24.06.2010 р. заступником начальника ДПІ у Рівненському районі було прийнято податкові повідомлення-рішення № 00000552351/0 від 08.07.2010 р. (т. 1 а.с. 30) про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 42252 грн. в т.ч. 28168 грн. основного платежу та 14084 грн. застосованих штрафних санкцій та № 00000562351/0 від 08.07.2010 р. (т. 1 а.с. 31) донарахування податку на додану вартість на суму 12368 грн. в т.ч. 8245 грн. основного платежу та 4123 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду, первинна та повторні скарги було залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 00000552351/1 від 03.08.2010 р., № 00000552351/2 від 12.10.2010 р., № 00000552351/3 від 22.12.2010 р. та № 00000562351/1 від 03.08.2010 р., № 00000562351/2 від 12.10.2010 р., № 00000562351/3 від 22.12.2010 р. на аналогічні суми (т. 1 а.с. 32-37).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0000552351/0 від 08 червня 2010 року (№ 0000552351/1 від 03.08.2010р., № 0000552351/2 від 12.10.2010 р. та № 0000552351/3 від 22.12.2010 р.) , суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та Олександріївським СТ на постійній основі укладаються договори про надання послуг консультаційно-господарського характеру (т. 1 а.с. 69-71).

На виконання вказаних договорів позивачем з Рівненською обласною спілкою споживчих товариств було оформлено наступні акти наданих послуг б/н від 31.01.2009 р., 31.02.2009 р., 31.03.2009 р., 30.04.2009 р., 29.05.2009 р., 30.06.2009 р., 30.07.2009 р., 31.08.2009 р., 30.09.2009 р., 30.10.2009 р., 30.11.2009 р., 31.12.2009 р., 30.01.2010 р., 26.02.2010 р., 31.03.2010 р. на суму 1000 грн. в т.ч. 166,67 грн. ПДВ кожен, загалом на суму 15000 грн. в т.ч. ПДВ 2500,05 грн.

Крім того, в рамках іншого договору, укладеного між Рівненською районною спілкою споживчих товариств та Олександрійським СТ, було оформлено акти наданих послуг б/н від 31.01.2009 р., 28.02.2009 р., 31.03.2009 р., 30.04.2009 р., 31.05.2009 р., 30.06.2009 р., 31.07.2009 р., 31.08.2009 р., 30.09.2009 р., 31.10.2009 р., 30.11.2009 р., 31.12.2009 р. на суму 2500 грн. кожен та від 31.01.2010 р., 26.02.2010 р., 31.03.2010 р. на суму 2700 грн. кожен. Загалом на 23100 грн.

В матеріалах справи міститься ряд письмових доказів, які вказують на реальність виконання вищевказаних договорів, а саме листи, довідки, телефонограми, письмові інформування та ін. Дані документи були предметом дослідження судом (т. 1 а.с. 135-250, т. 2 ст. 165-226).

Судом встановлено, що загальна сума витрат, понесених позивачем у перевіряємому періоді, пов'язаних із придбанням послуг консультативно-господарського характеру складає 50600,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 10000,00грн., за II квартал 2009 року в сумі 10000,00 грн., за III квартал 2009 року в сумі 10000,00 грн, за IV квартал 2009 року в сумі 10000,00 грн. та за 1 квартал 2010 року в сумі 10600 грн.

Крім того, на ст. 9 акту податкової перевірки податковим органом вказано на завищення позивачем валових витрат в сумі 62073,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 52073,00 грн. та за II квартал 2009 року в сумі 10000,00 грн. Відтак загальна сума витрат, які на думку податкового органу неправомірно включені Олександрійським СТ до декларації з податку на прибуток підприємств складає 112673,00 грн.

На думку апеляційного суду, безпідставними є такі висновки податкового органу з огляду на наступне.

Факт надання послуг консультативно-господарського характеру оформлявся актами прийняття-передачі виконаних робіт (послуг). На підставі таких актів Олексадрійське споживче товариство перераховувало Рівненській облспоживспілці та Рівненській райспоживспілці вартість наданих виконавцем послуг. При цьому такі суми витрат відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включалась позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р., передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

В ході дослідження судом встановлено, що акти прийому-здачі виконаних робіт (послуг) містять усі необхідні реквізити, зокрема, назву документа - акт прийому-здачі виконаних робіт; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь- яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, як вважає апеляційний суд, погоджуючись із судом першої інстанції, висновок податкового органу про те, що витрати позивача з оплати консультаційних послуг консультативно-госодарського характеру підтверджені належними первинними документами (актами приймання-здачі виконаних робіт) та правомірно віднесені до складу валових витрат, відповідають фактичним обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Крім вказаного, такі докази як довідки, листи, телефонограми, письмові роз'яснення, що надавалися Олександрійському СТ виконавцями зазначених послуг, вказують на реальність виконання укладених договорів.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у акті перевірки стосовно порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат в сумі 50600,00 грн.

Щодо вказаного відповідачем висновку про завищення Олександрійським СТ валових витрат в сумі 62073,00 грн. суд зазначає наступне.

В акті перевірки не вказано, які саме бухгалтерські документи, в тому числі і первинні, слугували підставою для визначення такого висновку, тобто не зазначено чи перевірялись первинні фінансово-бухгалтерські документи які підтверджують витрати підприємства за мінусом завищених на думку податкового органу витрат.

Відповідач вказав, що витрати в сумі 52073,00 грн. були включені Позивачем у декларацію за 4 кв. 2008 року, надавши копію акту перевірки Позивача за попередній період (т. 1 а.с. 75-82), в якому зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 року встановлено завищення валових витрат в сумі 52073 грн., в тому числі в 4 кварталі 2008 року. Оскільки підприємство не скористалося правом оскарження такого висновку, викладеного в попередньому акті перевірки (так як це є правом, а не обов'язком Олександрійського СТ), враховуючи факт наявності у Олександрійського споживчого товариства усіх необхідних первинних бухгалтерських документів, останнє правомірно включило зазначені витрати в декларацію за 1 кв. 2009 року.

Враховуючи норми ст. 5 та ст. 15 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, суд приходить до висновку про правомірність включення таких витрат Олександрійським споживчим товариством в межах 1095 днів в декларацію за 1 та 2 квартали 2009 року. Всі первинні документи, які підтверджують факт понесення зазначених витрат Олександрійським споживчим товариством знаходяться у матеріалах справи та стали предметом дослідження судом (т. 1 а.с. 115-134).

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000562351/0 від 08 червня 2010 року (№ 0000562351/1 від 03.08.2010р., № 0000562351/2 від 12.10.2010 р. та № 0000562351/3 від 22.12.2010 р.), суд зауважує наступне.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених у акті перевірки, податкове зобов'язання з податку на додану вартість сформоване із сум податкового кредиту пов'язаного із отримання позивачем послуг консультативно-господарського характеру (2500,05 грн.), податкового кредиту за березень 2010 року в сумі 5040,00 грн. та суми податкового кредиту, відображеного позивачем у рядку 10.1 (рядок 17) Декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи позицію щодо правомірності включення позивачем витрат, пов'язаних із придбанням послуг консультативно-господарського характеру у Рівненської облспоживспілки, суд приходить до висновку щодо неправомірності нарахування Олександрійському СТ податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 2500,05 грн.

Слід вказати, що Рівненський окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку щодо правомірності віднесення зазначених сум до податкового кредиту при наявності всіх необхідних первинних документів, в тому числі і податкових накладних ( т. 1 а.с. 115-134).

Така правильна позиція суду першої інстанції підтверджується листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 в якому вказано, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Судова колегія вважає безпідставним виключення податковим органом із сформованого податкового кредиту сум податку на додану вартість, пов'язану із придбанням позивачем товарів та послуг у березні 2010 року. Представником позивача долучено до матеріалів справи завірені копії податкових накладних від 25.03.2010 року № ГРО-8359 на суму 23450,15, з них ПДВ становить 3908,36 грн. (сплачено для КП «Рівненське ГРО» ОСС) та від 31.03.2010 року на суму 6788,76 грн., з них ПДВ становить 1131,46 грн. (сплачено для ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»), які стали предметом дослідження у справі (т. 1 а.с. 118, 119). Зазначені накладні по формі та змісту відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак суми ПДВ, що у них вказані, правомірно включені позивачем до податкового кредиту.

Відносно суми податкового кредиту в розмірі 703,00 грн. апеляційний суд встановив наступне.

В порушення п. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не доведено правомірність свого рішення в даній частині.

Встановлено, що сума податкового кредиту в розмірі 703,00 грн. сформована позивачем за період з березня 2009 року по квітень 2010 року. Вказані суми податку на додану вартість віднесено до податкового кредиту з врахуванням вартості тари, у зв'язку із придбанням позивачем пива. У перевіряємий період тара постачальникам не поверталась, а вказані суми ПДВ були включені у вартість реалізованої даної продукції кінцевому споживачу.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8245,00 грн та штрафної санкції в сумі 4123,00 грн., а відтак податкове повідомлення рішення по даному виду податку підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2010 року № 0000552351/0 та № 0000562351/0; від 03 серпня 2010 року № 0000552351/1 та № 0000562351/1; від 12 жовтня 2010 року № 0000552351/2 та № 0000562351/2; від 22 грудня 2010 року № 0000552351/3 та № 0000562351/3 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказані податкові повідомлення-рішення (як зазначив суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись) є протиправними, такими, що прийняті без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягають скасуванню.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи скарги не є переконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому його необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "01" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Олександрійське споживче товариство вул.Щорса, 5,с.Олександрія,Рівненський район, Рівненська область,35320

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8,м.Рівне,33023 (р/п)