Постанова

від 09.01.2013 по справі 5015/2616/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.13 Справа № 5015/2616/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-суддіКравчук Н.М. суддівМирутенко О.Л. Якімець Г.Г. розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Автотехнобудсервіс» (надалі ПП «Автотехнобудсервіс») б/н від 06.09.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 29.08.2012р.

у справі № 5015/2616/12

за позовом: прокурора Жовківського району в інтересах держави в особі Жовківської районної державної адміністрації (надалі Жовківська РДА), м. Жовква

до відповідача 1: Малехівської сільської ради, с. Малахів, Львівської області

до відповідача 2: ПП «Автотехнобудсервіс», с. Малахів, Львівської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області, м. Жовква

про визнання недійсним рішення Малехівської сільської ради № 3 від 02.05.2004 р. «Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП «Автотехнобудсервіс» та розірвання договору оренди землі від 01.02.2005 р.,

з участю представників сторін:

від прокуратури: Куцик В.Б. - старший прокурор відділу (посвідчення № 011165);

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Гай О.О. - представник (довіреність від 31.10.2012р. за № 1/11-03), Керод Р.П. - представник (довіреність від 31.10.2012р. за № 1/11-03);

від третьої особи: не з`явився

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.08.2012р. у справі № 5015/2616/12 (суддя М. Король) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004р. „Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП „Автотехнобудсервіс", яка розташована в с.Малехові по вул. Л.Українки, 45/2". Визнано недійсним договір оренди землі від 01.02.2005 року, що укладений між Малехівською сільською радою та Приватним підприємством „Автотехнобудсервіс". Зобов'язано приватне підприємство „Автотехнобудсервіс" звільнити земельну ділянку площею 1,9695 га, яка розташована в с.Малехові по вул.Л.Українки, 45/2. Стягнуто з Малехівської сільської ради в дохід державного бюджету 1609,5 грн. судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства „Автотехнобудсервіс" в дохід державного бюджету 1609,5 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем-2 подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не вірно визначено розмір судових витрат. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянуто змінені позовні вимоги прокурора після розгляду справи по суті. Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що спірна земельна ділянка станом на 02.05.2004р. знаходилася поза межами населеного пункту. На думку скаржника судом безпідставно було взято до уваги, як належний та допустимий доказ, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оскільки останній є лише фіксацією порушення, яке було виявлено інспектором, проте за наслідками перевірки не було винесено ані припису, ані протоколу про адміністративне правопорушення. Також судом першої інстанції безпідставно не було задоволено заяву ПП «Автотехнобудсервіс» про застосування позовної давності. Окрім того, судом всупереч п.1.ч.1 ст. 62 ГПК України не було відмовлено у прийнятті даної позовної заяви, так як даний спір на думку скаржника не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р. у складі колегії суддів: головуючий - суддя Кравчук Н.М., судді Костів Т.С. та Мурська Х.В. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.10.2012р.

Розпорядженням голови суду від 03.10.2012р., у зв`язку з відставкою судді Мурської Х.В. у склад колегії суддів введено замість судді Мурської Х.В. - суддю Мирутенка О.Л.

В зв`язку з наведеними обставинами розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 04.10.2012р. розгляд справи відкладено на 01.11.2012р.

Розпорядженням Голови суду від 31.10.2012р., у зв`язку із зайнятістю судді Костів Т.С. у інших колегіях суддів та відрядженням судді Мирутенка О.Л., в склад колегії суддів введено замість судді Т.С. Костів - суддю Скрипчук О.С., замість судді О.Л. Мирутенка - суддю Якімець Г.Г., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 01.11.2012р. розгляд справи відкладено на 19.11.2012р. Ухвалою суду від 19.11.2012р., з метою повного, всестороннього і всебічного дослідження всіх обставин справи розгляд справи відкладено на 13.12.2012р.

Розпорядженням Голови суду від 12.12.2012р., у зв`язку із зайнятістю судді Скрипчук О.С. у інших колегіях суддів, в склад колегії суддів введено замість судді О.С. Скрипчук - суддю Мирутенка О.Л., в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново.

Ухвалою суду від 13.12.2012р., з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи розгляд справи відкладено на 09.01.2013р.

Представник прокуратури в судовому засіданні 09.01.2013р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інтстанції вважає законним та обгрунтованим та просить залишити дане рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача-2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та наполягають на її задоволенні.

Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи в судове засідання не з`явились.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача-2, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області 02.05.2004р. було прийнято рішення «Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП «Автотехнобудсервіс», яка розташована в с. Малахів по вул.. Л. Українки, 45/2», яким вирішено: затвердити матеріали технічного звіту на земельну ділянку площею 1,9696 га, яка розташована в с. Малехів по вул.. Л. Українки, 45/2, Жовківського району, Львівської області та належить ПП «Автотехнобудсервіс» і призначена для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень. Пунктом 2 даного рішення вирішено надати ПП «Автотехнобудсервіс» вищевказану земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 19 років 11 місяців з правом викупу. Уповноважити сільського голову Малехівської сільської ради заключити з керівництвом ПП «Автотехнобудсервіс» договір оренди на земельну ділянку по вул.. Л. Українки, 45/2 (п.3 рішення) (а.с. 6).

В матеріалах справи міститься Технічна документацію на земельну ділянку ПП „Автотехнобудсервіс" за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Л.Українки, 45/2 (кадастровий №4622785700:03:000:0015), виготовлена ТзОВ „Алвер" (а.с.45), яка була затверджена вищевказаним рішенням Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року.

01.02.2005р. між Малехівською сільською радою (Орендодавець) та ПП „Автотехнобудсервіс" (Орендар) було укладено типовий договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,9695 га, для обслуговування виробничих будівель, яка знаходиться в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/2 Жовківського району Львівської області. Даний договір оренди укладений по типовій формі договору оренди землі, що затверджена постановою КМ України №220 від 03.03.2004 року.

Вказаний договір оренди землі від 01.02.2005 року зареєстрований у Жовківському районному відділі Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2005 року за реєстровим номером 04:05:455:00019.

Згідно з п.3 договору оренди землі на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать Орендарю на підставі договору купівлі-продажу №16 від 23.07.2003 року, які перебувають у задовільному стані.

Цільове призначення земельної ділянки -землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення для обслуговування виробничих будівель і споруд (п. 16 договору). Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п. 18 договору оренди).

Проведеною Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Жовківському районі перевіркою дотримання вимог земельного законодавства ПП «Автотехнобудсервіс» встановлено, що договір оренди землі від 01.02.2005р. на підставі якого ПП «Автотехнобудсервіс» використовує земельну ділянку площею 1,9695 га на 19 років 11 місяців, заключний з порушенням чинного земельного законодавства , а саме ст.. 12 п. 12 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, Рішення № 3 від 02.05.2004р. Малехівської сільської ради прийнято з перевищенням повноважень, а саме згідно проекту формування території Малехівської сільської ради (1996р.), земельна ділянка ПП «Автотехнобудсервіс» знаходиться за межами населеного пункту, відповідно повноваження щодо надання земельної ділянки та заключення договору віднесено до органу виконавчої влади - Жовківської райдержадміністрації, про що інспектором сектору державної інспекції Василенком В.О. 11.11.2011р. складено Акт (а.с.7).

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора Жовківського району з позовом (з врахуванням уточнених позовних вимог) про визнання недійсним рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 р. „Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП „Автотехнобудсервіс", яка розташована в селі Малехові по вул. Лесі Українки, 45/2»; визнання недійсним договору оренди землі від 01.02.2005р. та зобов'язання ПП "Автотехнобудсервіс" звільнити земельну ділянку (том ІІ - а.с. 4).

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на дату прийняття Малехівською сільською радою спірного рішення та укладення спірного договору оренди землі від 01.02.2005р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно з ст. 4 Закону України „Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" визначено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.12 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності до п.п. "ж"ст. 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад належить встановлення та зміна меж сіл, селищ.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 липня 2010 року Львівською обласною радою було прийнято рішення №1276 „Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с.Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо зміни та встановлення меж села Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (п.1 рішення); включити в межі села Малехів земельні ділянки площею 325,80 га, зокрема, з яких 16,0061 га земель під військовими частинами (том ІІ - а.с.7).

Тобто, суд апеляційної інстанції приходить до логічного висновку, що до прийняття Львівською обласною радою рішення від 13.07.2010р. № 1276 про зміну меж села Малехів спірна земельна ділянка знаходилася поза межами села Малехів Малехівської сільською ради.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Проекту формування території і встановлення меж Малехівської сільської ради, на якому відображені погодження суміжних меж, земельна ділянка, яка надана в оренду ПП „Автотехнобудсервіс" станом на 02.05.2004р. знаходилася за межами населеного пункту с. Малехів, тобто, станом на дату прийняття спірного рішення Малехівської сільської ради №3 „Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП „Автотехнобудсервіс", яка розташована в с. Малехів по вул. Л.Українки, 45/2".

Таким чином, вищезазначена земельна ділянка, яка була надана в оренду ПП „Автотехнобудсервіс" згідно спірного рішення, увійшла у склад земель населеного пункту с. Малехів тільки 13.07.2010 року, з дати прийняття вищезазначеного рішення Львівської обласної ради №1276, яким затверджено межі с. Малехів.

Окрім того, як вбачається з Технічної документації на земельну ділянку ПП „Автотехнобудсервіс" за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Л.Українки, 45/2 (том І - а.с. 45-50), яка була затверджена спірним рішенням Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року, земельна ділянка площею 1,9695 га по вул. Л.Українки, 45/2 в с. Малехів знаходилася в межах земельної ділянки площею 5,799 га, яка належала на праві постійного користування військовій частині А-3334 згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою сер. ІІ-ЛВ №000650 від 29 травня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №149 (том І - а.с. 104).

Згідно з приписами ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

З наведеного вбачається, що до прийняття рішення про надання в оренду ПП „Автотехнобудсервіс" земельної ділянки площею 1,9695 га по вул. Л.Українки, 45/2 в с. Малехів, Малехівська сільська рада повинна була прийняти рішення про вилучення земельної ділянки від постійного користувача - військової частини А-3334 чи його правонаступника.

Слід також зазначити, що в складі Технічної документації є лист Державного підприємства Міністерства оборони України „Західвійськбуд" від 23.12.2003 року №918/2 (том І - а.с. 108), адресований сільському голові с. Малехів, з проханням відчужити від Державного підприємства Міністерства оборони України „Західвійськбуд" земельні ділянки, що прилягають до реалізованих об'єктів нерухомості (згідно відомості об'єктів).

Як вбачається з Відомості відчужених об'єктів та споруд (том І - а.с. 109) підприємству „Автотехнобудсервіс" згідно договору купівлі-продажу №16 від 23.07.2003 року відчужено лише об'єкт нерухомості -споруда мийки..

Проаналізувавши зміст договору купівлі-продажу №16 від 23.07.2003 року (том І - а.с. 92-94), судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП „Автотехнобудсервіс" придбало, як переможець конкурсу два об'єкти нерухомого майна, а саме: операторську будівлю АЗС загальною площею 16,3 кв.м., споруду мийки загальною площею 3,2 кв.м. по вул. Л.Українки, 45 у с. Малехів. Реєстрація права власності на ці об'єкти підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ЛОДК БТІ та ЕО від 30.05.2003 року, №718782.

Разом з тим, в Технічній документації знаходиться договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України „Західвійськбуд" та Побережним О.А. (том І - а.с. 96-97), згідно якого останнім було придбано нежитлову будівлю площею 296,8 кв.м. за адресою: с. Малехів, вул. Л.Українки, 45/2. Однак, цей договір не міг братися до уваги при виготовленні Технічної документації та обґрунтування розміру земельної ділянки для передачі її в оренду, оскільки договір купівлі-продажу нежитлової будівлі укладений з фізичною особою, а не з ПП „Автотехнобудсервіс".

Не беруться судом апеляційної інстанції до уваги покликання скаржника, як на підтвердження належності земельної ділянки по вул. Л.Українки, 45/2 у с.Малехів до територіальної громади с. Малехів, зокрема, на кадастровий план земельної ділянки, висновок Жовківського районного відділу земельних ресурсів про права третіх осіб на земельну ділянку під об'єктами нерухомого майна ПП „Автотехнобудсервіс" від 19.03.2004 року №480, довідку Жовківського районного відділу земельних ресурсів №487 від 19.03.2004 року про кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки, Висновок державної землевпорядної експертизи, оскільки ці документи вказують, що вищевказана земельна ділянка знаходилася на території Малехівської сільської ради, а не на території населеного пункту с. Малехів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що правонаступником військової частини А-3334 є Державне підприємство Міністерства оборони України „Західвійськбуд", що відповідний правонаступник дав згоду на вилучення земельної ділянки саме площею 1,9695 га по вул. Л.Українки, 45/2 в с. Малехів, а також відсутнє рішення Малехівської сільської ради про вилучення вищевказаної земельної ділянки від постійного користувача військової частини А-3334 чи її правонаступника.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції підставно визнано недійсним рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року „Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП „Автотехнобудсервіс", яка розташована в с. Малехів по вул. Л.Українки, 45/2", оскільки останнє суперечить п.12 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України, так як Малехівська сільська рада з перевищенням повноважень розпорядилась земельною ділянкою, яка знаходилася поза межами населеного пункту с. Малахів та суперечить ст. 149 ЗК України, оскільки прийняте без попереднього прийняття рішення про вилучення земельної ділянки від Військової частини А-3334, якій належало право постійного користування на земельну ділянку площею 1,9695 га по вул. Л.Українки, 45/2 в с. Малехів.

Згідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи те, що спірний договір оренди від 01.02.2005 року укладений на виконання незаконного рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року, він підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 215, ч.1, 2. ст. 203 ЦК України, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок та правомірно визнано недійсним договір оренди землі від 01.02.2005р., укладений між Малехівською сільською радою та приватним підприємством „Автотехнобудсервіс" та зобов'язано приватне підприємство „Автотехнобудсервіс" звільнити земельну ділянку площею 1,9695 га, яка розташована в с.Малехові по вул.Л.Українки, 45/2.

Судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи скаржника стосовного того, що судом першої інстанції безпідставно не було задоволено заяву подану останнім про застосування позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України (в редакції, що діяла до 20.12.2011 року) позовна давність не поширювалася на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 року № 4176-VI внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, виключено пункт 4 частини 1 ст. 268.

Разом з тим, п.5 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" вищевказаного Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Вказаний Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" набрав чинності з 15.01.2012 року, тобто на наступний день після його опублікування в газеті „Голос України" від 14.01.2012 року № 6.

Таким чином, враховуючи вищевказані законодавчі норми та те, що спірне рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року „Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП „Автотехнобудсервіс", яка розташована в с. Малехів по вул. Л.Українки, 45/2" є правовим актом органу місцевого самоврядування, яким було порушено права державної власності на земельну ділянку, тому строк позовної давності звернення з позовом про визнання недійсним цього рішення ще не сплив.

Що стосується пропущення строку позовної давності про визнання недійсним договору оренди землі від 01.02.2005 року, то позивач - Жовківська районна державна адміністрація не є його стороною. А як зазначалося вище, про існування спірного рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року та спірного договору оренди землі від 01.02.2005 року як прокурор Жовківського району, так і позивач - Жовківська районна адміністрація дізналися після отримання Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.11.2011 року, відтак, на момент подання позовної заяви строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 01.02.2005 року ще не сплив, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок та правомірно відмовлено у задоволенні заяви ПП. «Автотехнобудсервіс» про застосування строків позовної давності.

Щодо тверджень скаржника про те, що Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є належним та допустимим засобом доказування, оскільки останній є лише фіксацією порушення, яке було виявлено інспектором, проте за наслідками перевірки не було винесено ані припису, ані протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" (в редакції, що діяла на дату проведення перевірки) до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з п.3.2. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. № 312, допускається проведення позапланових перевірок без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо) у разі неможливості своєчасного повідомлення.

Відтак, наведеним спростовуються твердження скаржника про неможливість проведення перевірки без участі представників землекористувача ПП «Автотехнобудсервіс". Проте, при проведенні перевірки були присутні представники Малехівської сільської ради.

Слід зазначити, що вказаний Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не був взятий судом першої інстанції як основний чи допустимий доказ при прийнятті оскаржуваного рішення. Як зазначалося вище, рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року та договір оренди землі від 01.02.2005р. були визнані не на підставі вказану Акту, а з інших підстав.

Окрім того, безпідставними на думку суду апеляційної інстанції, є твердження скаржника стосовного того, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянуто змінені позовні вимоги прокурора після розгляду справи по суті, з огляду на наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, яким позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається.

При цьому, не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин.

З наведеного вбачається, що, уточнюючи позовні вимоги, прокурором Жовківського району Львівської області було змінено лише предмет позову (замість вимоги -розірвання договору оренди від 01.02.2005р. змінив на визнання недійсним договору оренди від 01.02.2005р.), проте, не були змінені підстави, якими останній обґрунтовує позовну вимогу (недійсність рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 року на підставі якого було укладено спірний договір оренди.), а тому судом першої інстанції правомірно було розглянуто змінені позовні вимоги.

Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розподіл судових витрат, оскільки визначив, що судовий збір за розгляд судом трьох позовних вимог немайнового характеру складає три мінімальні заробітні плати та покладається на кожного з відповідачів по 1,5 мінімальної заробітної плати в сумі по 1609,5 грн.

В п.4 інформаційного листа від 23.05.2012р. № 01-06/704/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», Вищий господарський суд України роз»яснив, що якщо в позовній заяві об»єднано два або більше вимог немайнового характеру, зв»язаних між собою підставою виникнення, судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.

Згідно з пп..2 п.2 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Станом на момент звернення прокурора Жовківського району Львівської області з даним позовом мінімальна заробітна плата становила 1094,0 грн. Тобто, суд першої інстанції повинен був вказану суму розподілити між двома відповідачами порівно, стягнувши з кожного окремо по 547 грн.

Відтак, рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат слід змінити.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу приватного підприємства

«Автотехнобудсервіс» б/н від 06.09.2012р. задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 29.08.2012р. у справі

№ 5015/2616/12 зміни ти в частині стягнення судових витрат.

3. Пункт 5 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Малехівської сільської ради (с.Малехів, Жовківського району Львівської області, вул. Івасюка,6 ідент. код 2235528) в дохід державного бюджету 547, 00 грн.

4. Пункт 6 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з приватного підприємства «Автотехнобудсервіс» (80383, с. Малехів, Жовківського району Львівської області, вул. Київська, 20 ідент. код 25544244) в дохід державного бюджету 547, 00 грн.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

7. Справу передати в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.