Постанова

від 28.03.2013 по справі 5015/2616/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 5015/2616/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівФролової Г.М., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Автотехнобудсервіс" на постановуЛьвівського апеляційного Господарського суду від 09.01.13 у справі№ 5015/2616/12 Господарського суду Львівської області за позовомПрокурора Жовківського району Львівської області в інтересах держави в особі Жовківської районної державної адміністрації до 1) Малехівської сільської ради 2) Приватного підприємства "Автотехнобудсервіс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаУправління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області провизнання недійсним рішення та розірвання договору оренди Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/110 від 11 березня 2013 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Фролової Г.М., Швеця В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.13 розгляд касаційної скарги Приватного підприємства "Автотехнобудсервіс" було відкладено на 28.03.13 на 12 год. 20 хв.

за участю представників сторін від:

прокурора : Сайтарли І.М. (посв. № 014716),

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовківського району Львівської області в інтересах держави в особі Жовківської райдержадміністрації звернувся з позовом до Малехівської сільської ради та Приватного підприємства "Автотехнобудсервіс", в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати недійсним рішення Малехівської сільради № 3 від 02.05.04 "Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП "Автотехнобудсервіс", визнати недійсним договір оренди землі від 01.02.05, укладений між відповідачами у справі та зобов'язати ПП "Автотехнобудсервіс" звільнити земельну ділянку площею 1,9695 га, яка розташована в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення прийняте Малехівською сільрадою з перевищенням повноважень, оскільки у сільської ради були відсутні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка знаходилась за межами населеного пункту. При цьому прокурор посилався на приписи статей 203, 215, 651 Цивільного кодексу України, статей 83, 116 Земельного кодексу України, статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.12, ухваленим суддею Король М.Р., позов задоволено повністю. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи знаходження спірної земельної ділянки за межами села Малехів на час прийняття сільською радою оспорюваного рішення. Водночас судом враховано, що спірна земельна ділянка увійшла до складу села Малехів лише з 2010 року, тобто з дати прийняття рішення Львівською обласною радою № 1276, яким були змінені та затверджені межі села Малехів. З огляду на що, суд дійшов висновку про перевищення Малехівською сільрадою повноважень при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні на його підставі договору оренди земельної ділянки. При цьому суд керувався приписами статей 203, 215, 256, 257, 261, 268 Цивільного кодексу України, статей 118, 123, 124 Земельного кодексу України, статей 4, 16 Закону України "Про оренду землі".

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Кравчук Н.М. - головуючого, Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г., постановою від 09.01.13 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Приватне підприємство "Автотехнобудсервіс" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на недоведеність порушеного права чи інтересу Жовківської РДА, оскільки райдержадміністрація не була власником спірної земельної ділянки як на момент прийняття спірного рішення, так і на момент розгляду даної справи. Також скаржник посилається на неврахування судами факту державної реєстрації оспорюваного договору оренди, яка не могла бути проведеною за умови, що згідно з даними державного земельного кадастру спірна земельна ділянка розташовувалась поза межами населеного пункту села Малехів. Внаслідок цього, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій були порушені приписи статті 391 Цивільного кодексу України, статей 1, 22, 105 Господарського процесуального кодексу України, статті 32 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної організації", пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом спору у даній справі є вимоги прокурора Жовківського району Львівської області, заявлені в інтересах держави в особі Жовківської райдержадміністрації до Малехівської сільської ради та Приватного підприємства "Автотехнобудсервіс" про визнання недійсним рішення Малехівської сільради № 3 від 02.05.04 "Про затвердження технічного звіту на земельну ділянку ПП "Автотехнобудсервіс", визнання недійсним договору оренди землі від 01.02.05, укладеного між відповідачами у справі та зобов'язання ПП "Автотехнобудсервіс" звільнити земельну ділянку площею 1,9695 га, яка розташована в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/2. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Судами попередніх інстанцій установлено, що оспорюваним рішенням Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 02.05.04 було вирішено затвердити матеріали технічного звіту на земельну ділянку площею 1,9696 га, яка розташована в с. Малехів по вул. Л. Українки, 45/2, Жовківського району, Львівської області. Пунктами 2, 3 даного рішення вирішено надати ПП "Автотехнобудсервіс" вказану земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 19 років 11 місяців з правом викупу та уповноважити сільського голову Малехівської сільської ради на укладення з керівництвом ПП "Автотехнобудсервіс" договору оренди цієї земельної ділянки. Також судами установлено, що на підставі оспорюваного рішення сільради 01.02.05 між Малехівською сільрадою (орендодавець) та ПП "Автотехнобудсервіс" (орендар) було укладено типовий договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,9695 га, для обслуговування виробничих будівель, яка знаходиться в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/2 Жовківського району Львівської області. Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення та укладення спірного договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом. Згідно з пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відповідно до статті 8 Земельного кодексу України до повноважень Львівської обласної ради належить встановлення та зміна меж сіл, селищ. Водночас судами установлено, що 13.07.10 Львівською обласною радою було прийнято рішення № 1276 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо зміни та встановлення меж села Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (п.1 рішення); включити в межі села Малехів земельні ділянки площею 325,80 га, зокрема, з яких 16,0061 га земель під військовими частинами. При цьому судами враховано Проект формування території і встановлення меж Малехівської сільради, на якому відображені погодження суміжних меж та з якого вбачається, що земельна ділянка, яка надана в оренду ПП "Автотехнобудсервіс", станом на дату прийняття оспорюваного рішення сільради знаходилася за межами населеного пункту с. Малехів. З огляду на установлене, колегія суддів погоджується з висновком попередніх судів, що надана в оренду згідно з спірним рішенням земельна ділянка, увійшла до складу земель населеного пункту села Малехів тільки 13.07.10, тобто з дати прийняття вищевказаного рішення Львівської облради № 1276. Відтак, установивши те, що на момент прийняття сільрадою осопорюваного рішення, земельна ділянка знаходилася за межами села Малехів, суди дійшли підставного висновку щодо перевищення повноважень сільської ради при розпорядженні цією земельною ділянкою, а відтак правомірно визнали спірне рішення сільради недійсним. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. З огляду на те, що спірний договір оренди землі від 01.02.05 було укладено між відповідачами на підставі недійсного рішення Малехівської сільської ради, висновок судів про визнання договору недійсним також визнається правомірним. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Автотехнобудсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного Господарського суду від 09.01.13 у справі Господарського суду Львівської області № 5015/2616/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Г. Фролова

В. Швець