Рішення

від 10.01.2013 по справі 5015/4894/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа№ 5015/4894/12

За позовом: Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм», м. Львів

до відповідача 1: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», м. Бровари, Київської області

до відповідача 2: Державного підприємства «Суходільський спиртовий завод», с. Суходоли, Львівської області

про: стягнення 180 800,00 грн. заборгованості за Договором комісії №26-к/в від

24.12.2010 року та Договором поставки спирту на внутрішній ринок № 42 від 27.12.2010 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Танцюра В.А. -юрисконсульт (довіреність № 8 від 02.01.2013 року)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Ширков В.В. (довіреність № 4-10/2 від 02.01.2012 року)

Представникам позивача та відповідача 2 роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 10.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм», м. Львів до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», м. Бровари, Київської області та Державного підприємства «Суходільський спиртовий завод», с. Суходоли, Львівської області про стягнення 180 800,00 грн. заборгованості за Договором комісії №26-к/в від 24.12.2010 року та Договором поставки спирту на внутрішній ринок № 42 від 27.12.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскільки відповідачем 1 не поставлено відповідно до Договору поставки № 42 від 27.12.2010 р. оплачені обсяги спирту, позивач просить стягнути з відповідача 2 суму безпідставно отриманої оплати по Договору поставки №42 від 27.12.2010р. та Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р., в розмірі 153 680,00 грн., а з відповідача 1 суму безпідставно отриманої винагороди по Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р., в розмірі 27120,00 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.12.2012 року. Ухвалою суду від 20.12.2012 року розгляд справи відкладено на 10.01.2013 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач 1 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 13.12.2012 року представником відповідача 1 через канцелярію суду подано відзив за вх. № 28489/12, в якому відповідач 1 проти позову заперечив в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому 20.12.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх.№29154/12 на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між АТ «Галичфарм»(Покупець) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»(Постачальник), а також ДП «Суходільський спиртовий завод»(Вантажовідправник) укладено договір №42 від 27.12.2010р. на поставку спирту етилового.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, Вантажовідправник -відвантажити, а Покупець -прийняти та оплатити спирт етиловий в порядку та на умовах, визначених у договорі.

Згідно з п. 2.1. договору загальна кількість спирту, що постачається в 2011 році, становить 8500 декалітрів спирту для виробництва лікарських засобів.

За умовами п.2.3. Договору спирт поставляється узгодженими партіями. Партією вважається будь-яка кількість спирту одного сорту, однієї дати розливу, яка оформляється одним документом про якість.

Відповідно до п.4.1 Договору поставки оплата спирту здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунку-фактури. Підставою для виписки рахунку-фактури постачальником є письмова заявка покупця.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що після отримання попередньої оплати за спирт Постачальник не пізніше наступного робочого дня повідомляє про надходження коштів Вантажовідправника.

На виконання вищевказаних умов Договору поставки позивач, на підставі виставлених Відповідачем рахунків-фактур №СФа-000019 та №СФа-000020 від 10.01.2011р. на загальну суму 180800,00 грн. (сто вісімдесят тисяч вісімсот грн.), оплатив поставку спирту в кількості 1 600 декалітрів, що підтверджується платіжним дорученням № 480 від 18.01.2011р. на суму 90 400,00 грн. та платіжним дорученням № 520 від 19.01.2011р. на суму 90 400,00 грн.

У відповідності до п.5.5. Договору відвантаження спирту проводиться Вантажовідправником за наявності необхідних документів: наряду на відпуск спирту етилового, оформленого Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України; оригіналу довідки органу державної податкової служби за місцем знаходження Покупця про обсяг та мету використання спирту; рахунку-фактури оплаченого Покупцем; довіреності Покупця за встановленою формою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було поставлено позивачу оплачені обсяги спирту відповідно до Договору поставки №42 від 27.12.2010 р., оскільки позивачем отримано відмову Департамента контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в оформленні наряду на отримання спирту етилового в кількості 8 500 декалітрів на І квартал 2011 року.

Листами від 15.02.2011р. №09/1-209 та від 14.03.2011 №09\1-319 АТ «Галичфарм»зверталося до ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»(Відповідач 1) з проханням повернути кошти попередньої оплати, сплачені по рахунках-фактури

№СФа-000019 та №СФа-000020 від 10.01.2011р., жодної відповіді на які не отримано.

Позивач в позовній заяві зазначає, що ДП СЛГП «Укрспирт»платіжними дорученнями №113 від 18.01.2011р. та №127 від 19.01.2011р. перерахував кошти отримані від АТ «Галичфарм», як попередня оплата по договору поставки №42 від 27.12.2010 на розрахунковий рахунок ДП «Суходільський спиртовий завод»(Відповідач 2) в розмірі 153 680,00грн., відрахувавши при цьому комісійну винагороду по договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р. в розмірі 15% - 27 120,00 грн.

24.12.2010р. між ДП СЛГП «Укрспирт»(Комісіонер) та ДП «Суходілький спиртовий завод» (Комітент) укладено Договір комісії на продаж спирту №26-к/в, відповідно до якого Комісіонер зобов'язувався за дорученням Комітента укласти за плату від свого імені, але за рахунок Комітента один або декілька договорів поставки на внутрішній ринок в 2011 році спирту етилового «Люкс», «Вища очистка», «Екстра»(далі спирт) в кількості не меншій 8000 дал., за ціною не нижче 110,00 грн. за 1 декалітрів спирту.

Водночас, у відповідності до п.4.3. Договору №42 від 27.12.2010р., кошти за спирт Постачальник сплачує на розрахунковий рахунок Вантажовідправника протягом 3 банківських днів після документального підтвердження Вантажовідправником факту відвантаження партії спирту.

Аналогічні вимоги встановлено п.2.7 Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р., а саме кошти за спирт (за мінусом комісійної плати), Комісіонер сплачує на поточний рахунок Комітента, протягом 3 банківських днів з дня отримання від Комітента копій документів, які підтверджують факт відвантаження спирту (копій товарно-транспортних накладних, інших подібних документів).

Підпунктом 4.1.6 Договору комісії передбачено, що Комісіонер зобов'язаний перераховувати Комітенту кошти, отримані від покупців як передоплата за спирт, в порядку визначеному п.2.7 цього Договору.

Право Комісіонера сплачувати Комітенту авансовий платіж в рахунок майбутніх поставок спирту, що передбачено п.2.8. Договору комісії, виникає при умові оплати такого платежу лише з власних коштів Комісіонера.

В позовній заяві позивач зазначає, що оскільки відвантаження спирту по Договору поставки №42 від 27.12.2010р. не відбулось, отже у ДП СЛГП «Укрспирт», враховуючи положення п.4.3. цього Договору та п.2.7., пп.4.1.6 п.4.1. Договору комісії та ст.629 ЦК України не було жодних правових підстав перераховувати кошти, отримані по вищевказаному договору на поточний рахунок ДП «Суходільський спиртовий завод», як в рахунок майбутніх платежів та відраховувати комісійну винагороду.

Згідно п.3.1 Договору комісії, Комітент зобов'язаний сплатити Комісіонеру плату в розмірі 15% (в тому числі ПДВ 20%) від вартості спирту проданого за договором поставки спирту на внутрішній ринок.

В свою чергу, згідно умов Договору поставки №42 від 27.12.2010р., спирт вважається проданим з моменту його відвантаження. Відповідно до п.5.4 Договору, датою відвантаження вважається дата виписки товарно-транспортної накладної, яка в даному випадку відсутня, оскільки факт поставки спирту не відбувся.

Таким чином, на думку позивача, в діях відповідачів наявний умисел на порушення умов Договору поставки № 42 від 27.12.2010р. та Договору комісії № 26-к/в від 24.12.2010р. З огляду на викладене, дії ДП СЛГП «Укрспирт»щодо перерахування суми попередньої оплати в розмірі 153 680,00грн. на розрахунковий рахунок ДП «Суходільський спиртовий завод»та відрахування комісійної винагороди в розмірі 27 120,00 грн., є порушенням умов Договору поставки №42 від 27.12.2010р. та Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010 р., що призвело до безпідставного отримання коштів ДП «Суходільський спиртовий завод».

Відповідачі проти задоволення позову заперечили в повному обсязі. Зокрема, відповідач 1 у своєму відзиві на позовну заяву вказує, що позивачем в порушення п.п. 5.5 умов договору поставки спирту на внутрішній ринок №42 від 27.12.2010 року, що кореспондується із п.п. 2.3 договору комісії на продаж спирту №26-к\в від 24.12.2010 р., не було надано повного комплекту передбачених документів для здійснення відвантаження (а саме: наряду на відпуск спирту етилового, оформленого Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України; оригіналу довідки органу державної податкової служби за місцезнаходженням Покупця про обсяг та мету використання спирту; рахунка-фактури, оплаченого Покупцем; довіреності Покупця за встановленою формою у разі отримання спирту представником Покупця у Вантажовідправника; оригіналу додаткової угоди у разі її укладення), які дозволили б безперешкодно відвантажити спирт згідно умов даних договорів та вимог актів чинного законодавства. Саме із цих причин відвантажити обсяг спирту обумовлений договором №42 від 27.12.2010 року у ДП «Суходільський спиртовий завод» не було правових підстав.

Крім того, відповідач 1 зазначає, що рішенням Господарського суду м.Києва від 12.06.2012 по справі №16\021-12\10 відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог АТВТ «Галичфарм»до ДП «Укрспирт», третя особа: ДП «Суходільский спиртовий завод»про стягнення 187754, 61 грн., з них: 180000 грн. (за договором поставки спирту на внутрішній ринок №42 від 27.12.2010 року), 21269,60 грн.(втрати від інфляції), 4785, 01 грн. (3% річних), що залишене в силі постановою Київського апеляційного суду від 27.09.2012 року. Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Також відповідач1 вказує, що відповідно до п. 4.2 Договору комісії на продаж спирту від 24.12.2010 №26-к\в, зобов'язання Комісіонера (ДП «Укрспирт») вважаються виконаними після отримання Комітентом (ДП «Суходільський спиртовий завод») оплати за спирт (дана операція підтверджена наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №113 від 18.01.2011 та №127 від 19.01.2011). Таким чином, достатньою та належною правовою підставою для відрахування комісійної плати у відповідності до договору комісії від 24.12.2010 №26-к\в було виконання ДП «Укрспирт»усіх своїх обов'язків перед ДП «Суходільський спиртовий завод»згідно п.п. 4.1,4.2 цього ж договору. Відтак, відповідач1 вважає, що ДП «Укрспирт»у повному обсязі було виконано умови договору комісії, даний юридичний факт підтверджено в мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 27.09.2012 по справі №16\021-12\10, а тому і вимога АТВТ «Галичфарм»як Позивача щодо «стягнення безпідставно отриманої винагороди з ДП «Укрспирт»по Договору комісії від 24.12.2010 №26-к\в в сумі 27120 грн.», не відповідає вимогам чинного законодавства та не може бути задоволена господарським судом.

Щодо перерахування коштів ДП «Укрспирт»(Постачальником) на рахунок ДП «Суходільський спиртовий завод»для виконання договору №42 від 24.12.10 до фактичного отримання ДП «Укрспирт»документального підтвердження вантажовідправником факту відвантаження партії спирту, відповідач1 зазначає, що згідно п.2.8 договору комісії на продаж спирту №26-к\в від 24.12.10 комісіонер (ДП «Укрспирт») має право сплатити комітенту (ДП «Суходільський спиртовий завод») авансовий платіж в рахунок майбутніх поставок за рахунок власних коштів комісіонера. Даний факт перерахування сум за поставку спирту підтверджується копіями платіжних доручень №113 від 18.01.11 та №127 від 19.01.11, затверджених печатками банку (з відрахуванням сум комісійної плати - п.3.1-3.2 договору комісії на продаж спирту №26-к\в від 24.12.10), копії яких наявні у матеріалах справи. Тобто ДП «Укрспирт»саме за рахунок власних коштів і здійснено авансовий платіж на рахунок ДП «Суходільський спиртовий завод»в рахунок майбутніх поставок. Таким чином, ДП «Укрспирт»(Комісіонер) по договору комісії на продаж спирту №26- к\в від 24.12.10 виконано у повному обсязі власні зобов'язання відповідно до умов даного договору перед ДП «Суходільський спиртовий завод»(Комітент).

У свою чергу, відповідач 2 також вказує, що всупереч умовам п. 5.5. Договору поставки спирту №42 від 27.12.2010 року та Постанови КМУ №1266 від 29.08.2002 року позивач не забезпечив отримання Наряду на відпуск спирту в САТ ДПА України, внаслідок чого ДП «Суходільський спиртовий завод»не мав правових підстав проводити відвантаження спирту Позивачу.

Відповідач 2 зазначив, що дослідження обставин, які стосуються відвантаження спирту етилового за Договором поставки спирту на внутрішній ринок №42 від 27.12.2010 року та Договором комісії на продаж спирту №26-к/в від 24.12.2010 року були предметом дослідження у Господарському суді Київської області та у Київському апеляційному господарському суді по справі №16/021-12/10.

А щодо договору комісії на продаж спирту №26-к/в від 24.12.2010 року, на який посилається позивач у своїй позовній заяві, відповідач 2 вказав, що його умови мають зобов'язальну силу тільки для ДП «Укрспирт»та ДП «Суходільський спиртовий завод». АТВТ «Галичфарм»не є стороною цього договору комісії, а тому у позивача немає правових підстав на стягнення (чи витребування) коштів за цим Договором. Також, вказав, що у ДП «Укрспирт»та ДП «Суходільський спиртовий завод»були всі правові підстави перераховувати кошти як плату за проданий спирт, так і відрахування комісійної винагороди.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 2 ст. 689 Цивільного кодексу визначено, що покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач листами від 15.02.2011р. №09/1-209 та від 14.03.2011 №09\1-319, а згодом листами від 12.12.2012 р. звертався до відповідачів 1, 2 з проханням повернути кошти попередньої оплати, сплачені по рахунках-фактури №СФа-000019 та №СФа-000020 від 10.01.2011р., жодної відповіді на які позивачем не отримано.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами 27.12.2010 року укладено тристоронній договір поставки товару (спирту етилового). Відтак, за даним правочином виникли цивільно-правові зобов'язання між усіма сторонами (позивач, відповідачі 1, 2).

Визнаючи обґрунтованість визначення позивачем відповідача 2 у цій справі, суд виходив з того, що платіжними дорученнями № 113 від 18.01.2011 року та № 127 від 19.01.2011 року (призначення платежу: попередня оплата за спирт АТ «Галичфарм»згідно договору комісії № 26 та договору поставки № 42) підтверджено факт перерахування коштів постачальником вантажовідправнику за товар, що є предметом тристороннього договору поставки. Оцінюючи інші платіжні доручення, які вчинені покупцем 18 та 19 січня 2011 року за №№ 480 та 520 та сукупну суму перерахування коштів постачальнику вбачається, що платіжні доручення за №№ 113 та 127 були здійснені у зв'язку з перерахуванням покупцем постачальнику загальною сумою 180 800, 00 грн. згідно виставлених рахунків-фактур №СФа-000019 та №СФа-000020 від 10.01.2011р. Відтак, Договір поставки спирту № 42 від 27.12.2010р. та Договір комісії на продаж спирту № 26-к/в від 24.12.2010р. безпосередньо між собою пов'язані у зв'язку з реалізацією прав і обов'язків сторін, які передбачені вказаним договором поставки.

Оцінюючи заперечення відповідачів щодо неподачі усіх документів покупцем для прийняття товару (дозволи, які могли і не залежати від позивача тощо), що слугувало відмовою вантажовідправника поставити товар покупцю, суд виходить із завершених юридичних фактів, а саме: належною проплатою покупцем товару та відсутністю доказів передачі товару покупцеві. Відтак, у позивача для захисту порушеного права виникло два способи захисту: спонукання до виконання умов договору або повернення коштів за непоставлений товар, який позивач і вибрав, що вбачається зі змісту позовних вимог. За матеріалами, що розглядаються відсутні будь-які докази (документи), що посвідчують факт поставки обумовленого товару за заявками покупця. Враховуючи тристоронність договору та зміст зобов'язань, які випливають з такого договору, позивач відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України обрав місце вирішення спору за місцезнаходженням відповідача 2.

Покликання відповідачів на відмову органу державної влади в дозвільних документах позивача не підтверджує факту поставки обумовленого товару і не спростовує факту оплати товару. Не є також належною аргументація відповідача 1 про походження коштів (сплату за власними коштами комітенту авансових платежів в рахунок майбутніх періодів), оскільки, як встановлено судом щодо руху коштів згідно чотирьох платіжних доручень таке перерахування відповідача 1 відповідачу 2 відбулося у зв'язку з перерахуванням позивачем 100 % передоплати згідно рахунків-фактур №СФа-000019 та №СФа-000020 від 10.01.2011р.

Беручи до уваги рішення Господарського суду м. Києва від 12.06.2012 по справі №16\021-12\10, яким відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог АТВТ «Галичфарм»до ДП «Укрспирт», третя особа: ДП «Суходільский спиртовий завод»про стягнення 187754, 61 грн., з них: 180000 грн. (за договором поставки спирту на внутрішній ринок №42 від 27.12.2010 року), 21269,60 грн.(втрати від інфляції), 4785, 01 грн. (3% річних), що залишене в силі постановою Київського апеляційного суду від 27.09.2012 року, суд зазначає таке. Судом у справі №16\021-12\10, з'ясовано, що сам позивач не звертався до постачальника чи вантажовідправника за отриманням спирту. Проте наведене не спростовує належне виконання договору зі сторони відповідачів. Вказане може слугувати доказом за позовними вимогами щодо спонукання виконання дій за договором. Проте, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач обрав інший спосіб захисту права, а відтак прохає повернути кошти за непоставлений товар. Як вбачається з матеріалів справи відмова органу державної влади у наданні дозволу на використання позивачем спирту мала місце, а відтак вини позивача та відповідачів 1, 2 немає.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 безпідставно отриманої винагороди по Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р., в розмірі 27120,00 грн. та стягнення з відповідача 2 безпідставно отриманої оплати по Договору поставки №42 від 27.12.2010р. та Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р., в розмірі 153 680,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.49 ГПК України слід покласти на відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 689, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16 (р/р 26007007523004 в АТ КБ «ТК КРЕДИТ», МФО 322830, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм», 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8 (п/р 26004017978980 філія Західне РУ АТ «Банк Фінанси і кредит», м. Львів, МФО 325923, код ЄДРПОУ 05800293) суму безпідставно отриманої винагороди по Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р., в розмірі 27 120,00 грн. та судовий збір у розмірі 542,40 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Суходільський спиртовий завод», 80641, Львівська область, Бродівський район, с. Суходоли (код ЄДРПОУ 00374752) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Галичфарм», 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8 (п/р 26004017978980 філія Західне РУ АТ «Банк Фінанси і кредит», м. Львів, МФО 325923, код ЄДРПОУ 05800293) суму безпідставно отриманої оплати по Договору поставки №42 від 27.12.2010р. та Договору комісії №26-к/в від 24.12.2010р., в розмірі 153 680,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 073,60 грн.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.01.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А