Рішення

від 15.01.2013 по справі 5006/12/208/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.13 р. Справа № 5006/12/208/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Гатунок Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенісний клуб «Калинова балка», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АРТ», м. Донецьк

про стягнення 18063,24грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лазарев О.В. - за довіреністю;

від відповідача: Кривсун Н.В. - директор, Склярук І.І. - за довіреністю;

По справі була оголошена перерва з 18.12.2012р. на 15.01.2013р. на 09год. 00хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенісний клуб «Калинова балка», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АРТ», м. Донецьк про стягнення з відповідача набуті без достатньої правової підстави кошти в сумі 15689,70грн. та проценти за користування чужими коштами в сумі 2373,54грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення умов укладеного договору оренди №2 від 09.11.2007р. був здійснений самовільний демонтаж лічильника, що перебував у власності позивача. За твердженням позивача показання лічильника за цей період не можуть прийматися Орендодавцем для розрахунків за договором, оскільки лічильник було самовільно демонтовано, і достовірно встановити, коли він був встановлений знову не є можливим. За розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню різниця між розрахунковою та фактично сплаченою електроенергією, що складає 15689,70грн., що стало підставою для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 2373,54грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.12.2012р. проти позову заперечує та зазначає, що ним правомірно було здійснено заміну лічильника. За твердженням відповідача позивачем був неправомірно застосований коефіцієнт трансформації, в результаті чого обсяг спожитої електроенергії був завищений, у зв'язку із чим, ТОВ «Калинова балка» у період з грудня 2007р. по липень 2010р. були безпідставно отримані кошти в розмірі 100313,66грн. В запереченнях наданих суду 11.01.2013р. відповідач також заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Калинова балка» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУД АРТ» (Орендар) 09 листопада 2007р. було укладено договір оренди №2, за умовами якого (п.1.1.) Орендодавець зобов'язався передати орендатору в строкове платне користування частину нежитлового приміщення (адміністративної будівлі), що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 5.

За приписами п.3.2. договору документом, що підтверджує передачу об'єкта оренди є акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Строк оренди складає 35 місяців з моменту прийняття Орендарем об'єкту оренди за актом приймання-передачі. (п.4.1. договору)

Пунктом 5.1. договору встановлено, що окрім орендної плати Орендар також зобов'язаний сплачувати витрати на комунальні послуги, відповідно до рахунків Орендодавця. Відшкодування витрат на комунальні послуги здійснюються Орендарем не пізніше 3-х банківських днів після виставлення рахунків Орендодавцем.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

01 грудня 2007р. до укладеного договору між сторонами був підписаний акт приймання-передачі об'єкту в оренду, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду частину нежитлового приміщення, за адресою: м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 5, загальною площею 207кв.м. Даний об'єкт оренди був повернутий Орендарем Орендодавцю 31.10.2010р. за актом приймання-передачі.

За твердженням позивача в період дії договору облік спожитої електроенергії здійснювався згідно лічильника. Позивачем щомісячно виставлялися рахунки на оплату спожитих послуг, а Відповідачем здійснювалася оплата та підписувалися акти приймання-передачі комунальних послуг, які включали відомості про обсяги спожитої Орендарем електроенергії.

Як вбачається з виписки з оборотно-сальдової відомості за позабалансовим рахунком в період з початку строку оренди по липень 2010р. для обліку спожитої електроенергії Орендодавцем застосувався лічильник із трансформатором току типу СА4У/И678, що перебував у власності позивача.

Відповідно до акту огляду робіт від 02.09.2010р. за участі представника будівельно-монтажної організації та представника замовника ТОВ «ФУД АРТ» був проведений огляд робіт, виконаних ПП Маришин О.В., а саме робіт з демонтажу лічильника електроенергії Енергомера СА-4-И 678 №454656.

За твердженням позивача показання лічильника за період з початку дії договору по липень 2010р. не можуть бути прийняті Орендодавцем для розрахунків за договором, оскільки лічильник електроенергії відповідачем самовільно було демонтовано і достовірно встановити коли він був встановлений знову, не є можливим. Відтак, за розрахунком позивача, здійсненим відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006р. за №562, з відповідача підлягає до стягнення різниця між розрахунковою та фактично сплаченою електроенергією, що складає 15689,70грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст.767 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

Приписами частини 2 ст.283 ГК України також встановлено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ), що саме співпадає з умовами п.6.1.1. Договору оренди №2 від 09.11.2007року.

Згідно умов п.3.2. Договору оренди №2 від 09.11.2007року сторони домовились, що документом який підтверджує передачу Об'єкт оренди є - Акт прийому-передачі майна, якій підписується уповноваженими особами від обох сторін, що саме сторонами і вчинено.

Приписами частини 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів частини 3 ст.767 ЦК України наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Під час передачі майна сторони підписали Акт прийому-передачі об'єкту в оренду від 01.12.2007р., в якому зазначили, що недоліки орендованого об'єкту відсутні.

Не зважаючи на відсутність недоліків у об'єкта оренди, як це зазначили сторони в Акті прийому-передачі майна, на замовлення представника відповідача по справі, Кривсун Н.В., 02.09.2010р. на об'єкті, якій знаходився в оренді, самовільно, здійснено роботи по демонтажу старого прямоточного лічильника ЕНЕРГОМЕРА СА 4-И 678 №454656 та монтажу прямоточного лічильника НІК 2301 АП-1. Виконанні роботи підтверджено Актом засвідчення робот (часткова заміна електропостачання), який підписано представником відповідача по справі та виконавцем зазначених робіт і це в той час, коли відповідач здійснював оренду майна.

Частино1 ст.778 ЦК України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

З матеріалів справи та наданих сторонами доказів не вбачається, що заміну електролічильника ЕНЕРГОМЕРА СА 4-И 678 №454656 на лічильник НІК 2301 АП-1 відповідач здійснив за згодою позивача, тобто заміна лічильників була здійсненна відповідачем самостійно з мотивів невідомих позивачу, під час оренди майна.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Відповідно до приписів п.1.6. Правил користування електричною енергією Затверджено Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за №417/1442 - договір про постачання електричної енергії, на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Абз.6 п.3.8 Правил користування електричною енергією Затверджено Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996р. за №417/1442 передбачено, що установлення (заміна) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку здійснюється на підставі заяви споживача за його рахунок електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за погодженням з електропередавальною організацією.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем по справі заміна лічильника була здійснена на підставі заяви та за згодою електропередавальної організації.

Абз.2 п.3.27. Правил користування електричною енергією Затверджено Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за №417/1442 встановлено, що непланова заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку, а з матеріалів справи вбачається, що заміна лічильника здійсненна Приватним підприємцем Маришиним О.В., а не енергопостачальною організацією.

Крім того, приписами п.3.34. Правил користування електричною енергією Затверджено Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442 встановлено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Під час розгляду справи відповідачем не надано жодного Акту, згідно приписів п.3.34. Правил користування електричною енергією, яким би підтверджено погодження енергопостачальної організації щодо заміни лічильника.

Відповідно до приписів пункту 5.2. Правил користування електричною енергією Затверджено Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за №417/1442 при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Умовами п.п.4.2.3. пункту 4 Типового договору про постачання електричної енергії Сторони домовляються, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача, а саме відповідача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

З матеріалів справи саме і вбачається, що відповідач самовільно замінив засоби обліку електроенергії і своїми діями втрутився в роботу відносно обліку поставленої електроенергії.

Відповідно до приписів пункту 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656 приписами зазначеної методики застосовуються в разі виявлення таких порушень Правил користування електричної енергії - самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.

Самовільний демонтаж засобів обліку електроенергії тягне за собою спотворення показників отриманої та спожитої електроенергії відповідачем та, як наслідок обсяг спожитої відповідачем електроенергії під час оренди майна має бути визначеним згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656

Так, п.п.2.3. пункту 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656 передбачено, що розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ (Правила користування електричної енергії) за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії (W, кВт х год); доб за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ (Д, день).

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням ПКЕЕ, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Д, день) у кожному i періоді (тарифний період), протягом якого роздрібний тариф на електричну енергію (Т , грн) залишався незмінним, таким чином, що i виконується рівняння:

n

Д = S Д ,

i=1 i

де S - знак суми;

де n - кількість тарифних періодів, що діяли протягом періоду порушення.

Вартість необлікованої електричної енергії (Вно, грн.) визначається за формулою

n

В = S W х Т ,

но i=1 i i

де S - знак суми;

де W- обсяг споживання електричної енергії, що відповідає і i-тому тарифному періоду, кВт х год;

Т - тариф i-того тарифного періоду, грн/кВт х год.

i

W = W х Д , (2.3)

i доб i

де Д - кількість днів, визначена у відповідності до i рівняння;

W - розрахункова величина добового споживання електричної доб енергії, кВт.год.

Згідно приписів п.п.2.5. пункту 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656 передбачено, що величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу

(W, кВт · год) визначається за формулою доб

W = P · t · K ,

доб доб в

де:P - потужність (кВт), визначена як сумарна максимальна потужність у відповідача струмоприймачів:

t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), ;

K (K) - коефіцієнт використання струмоприймачів в в.i (додаток 1).

Згідно розрахунку розміру збитку за спожиту електроенергію ТОВ «ФУД АРТ» сумарна максимальна потужність наявних у відповідача струмоприймачів дорівнює 50,15кВт (сумарна потужність холодильного обладнання - 10,3 кВт, сумарна потужність нагрівального обладнання та електричних печей - 28,7кВт, сумарна потужність інших струмоприймачів - 11,15кВт). При цьому, тривалість роботи обладнання відповідача до розрахунку приймається в розмірі 16год. з урахування двозмінної роботи обладнання (ТОВ «ФУД АРТ» як заклад громадського харчування працювало з двозмінним режимом).

Таким чином, величина розрахункового добового обсягу спожитої за період порушення електричної енергії дорівнює: 16*(0,75*10,3+0,7*28,7+0,5*11,12)= 534,24 кВТ.

Загальний розрахунковий обсяг спожитої електричної енергії: 534,24*60 =32054,40кВт.

Отже, загальна розрахункова вартість недорахованої електроенергії становить: 32054,40*0,8232 (тариф)*60 = 26387,18грн.

Згідно Актів приймання-передачі комунальних послуг за вересень 2010р. та жовтень 2010р. відповідачем було сплачено за спожиту електроенергію (6967+6028)*0,8232 = 10697,48 (згідно даних лічильника, який було неправомірно встановлено).

Таким чином, на користь позивача, до сплати відповідачем підлягає різниця між розрахунковою та фактично сплаченою електроенергією (необлікована електроенергія): 26387,18 - 10697,48 = 15 689,70грн.

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави зберігає у себе грошові кошти в сумі 15689,70грн.

Також, позивачем були заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами в сумі 2373,54грн.

Згідно вимог передбачених частиною 2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Оскільки приписи ст.536 ЦК України не визначають розмір зазначених процентів та враховуючи відсутність домовленості між сторонами договору стосовно розміру процентів за користування коштами, суд дійшов висновку застосувати до зазначених правовідносин розмір процентів, який передбачений ст.1048 ЦК України за користування позикою.

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок процентів суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в сумі 2373,54грн.

Таким чином, встановивши факт самовільного підключення струмоприймачів, втручання в їх роботу з боку відповідача та дослідивши всі надані сторонами докази, з урахуванням законодавчих актів України, які діяли під час спірних правовідносин між господарюючими суб'єктами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених пунктами 1.6., 3.8., 3.27., 3.34., 5.2 Правил користування електричною енергією Затвердженою Постановою НКРЕ 31.07.96 №28 та Зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442, підпунктів 2.3., 2.5. пункту 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, Затвердженою Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, Зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, ст.ст.11-16, 202, 536, 626, 627, 629, 759, 761, 767, 778, 1048, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 174, 277, 283 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенісний клуб «Калинова балка», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АРТ», м. Донецьк про стягнення з відповідача набуті без достатньої правової підстави кошти в сумі 15689,70грн. та проценти за користування чужими коштами в сумі 2373,54грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АРТ» (83059, м.Донецьк, вул. Разенкова, 23-А, код ЄДРПОУ 35537934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенісний клуб «Калинова балка» (83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 5, код ЄДРПОУ 31916221) набуті без достатньої правової підстави кошти в сумі 15689,70грн., проценти за користування чужими коштами в сумі 2373,54грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 16.01.2013р.

Суддя Тоцький С.В.