Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2а-2641/12/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2641/12/0170/18

15.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-2641/12/0170/18 за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Панова О.І.) від 28.08.12

за позовом ОСОБА_3 АДРЕСА_1

до Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим (вул. Київська, 150,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.08.2012 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Визнано протиправною і скасовано постанова Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції від 06.02.2012 року про стягнення судового збору.

Визнано противоправною і скасовано постанова Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції від 21.02.2012р. про відкриття виконавчого провадження стягнення судового збору.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати, шляхом іх безспірного списання із рахунку Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 175,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АРК від 28.08.2012, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2011 рішенням Сімферопольського районного суду по справі №2-999/2011 стягнуто на користь ПАТ "Ерсте Банк" з позивача 170859,29 грн.

Стягнення проведено на предмет застави - автомобіль "SUBARU", моделі "IMPREZA" 2008 року випуску, легковий хетчбек, чорного кольору (номер шасі JFIGH3LS58G030495), державний реєстраційний номер АК 9321ВЕ.

Постановою державного виконавця ВДВС Сімферопольського РУЮ АРК від 10.08.2011 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого документу: виконавчого листа №2-99/2011, який виданий 19.07.2011 Сімферопольським районним судом про стягнення з боржника (ОСОБА_3) на користь стягувача ( ПАТ "Ерсте Банк") суми у розмірі 170859,29 грн.

06.02.2012 головним державним виконавцем ВДВС Сімферопольського РУЮ Абсаітавою Ф.А. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою стягнуто з боржника ОСОБА_3 на користь ВДВС Сімферопольського РУЮ виконавчий збір у розмірі 17085,93 грн.

21.02.2012 головним державним виконавцем ВДВС Сімферопольського РУЮ Абсаітавою Ф.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа: постанови про стягнення виконавчого збору №7613-5.

21.02.2012 головним державним виконавцем ВДВС Сімферопольського РУЮ Абсаітавою Ф.А. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу стосовно виконавчого провадження по виконанню виконавчого документу: виконавчого листа №2-99/2011, який виданий 19.07.2011р.Сімферопольським районним судом про стягнення з боржника (ОСОБА_3) на користь стягувача ( ПАТ "Ерсте Банк") суми у розмірі 170859,29 грн., у зв'язку з тим, що поступила заява від стягувача про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України № 606-ХІУ від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до преамбули Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІУ цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Отже, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Статтею 28 Закону встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, відповідно до ст. 31 Закону, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів справи вбачається, що постанова державного виконавця ВДВС Сімферопольського РУЮ АРК від 10.08.2011 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа за № 2-999/2011 позивачу не направлялася.

Таким чином, вона була позбавлена можливості добровільного виконання рішення в строк, визначений самим державним виконавцем, а саме добровільно погасити суму стягнення у 7-денний строк.

Також суд зазначає про те, що зворотного відповідачем доведено під час судового розгляду справи не було.

Оскільки відповідач своїми протиправними діями позбавив права позивача вчасно виконати вимоги постанови ВДВС Сімферопольського РУЮ АРК від 10.08.2011 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа за № 2-999/2011, то прийняття з його боку відносно позивача постанови про стягнення виконавчого збору відповідно до ст. 28 закону України "Про виконавче провадження" є необґрунтованим та прийнятим без з'ясування всіх фактичних обставин, тобто не правомірним.

Судова колегія вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних постанов, оскільки ним при прийняті були порушені норми ч. 5 ст. 25 та ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, судова колегія звертає увагу на неодноразове витребування документів від відповідача щодо надання доказів направлення позивачу та отримання останнім постанов: - - про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа за № 2-999/2011,

- про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови про стягнення виконавчого збору за № 7613-5 від 21.02.2011,

- про стягнення з боржника виконавчого збору при виконанні виконавчого листа за № 2-999/2011 від 06.02.2012 та усіх інших матеріалів вищезазначених виконавчих проваджень. Однак, відповідач жодних документів на виконання ухвали суду не надав.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності прийняття постанов, що оскаржуються суду не надано.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.08.12 у справі № 2а-2641/12/0170/18 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко