Рішення

від 28.01.2009 по справі 21/133-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/133-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" січня 2009 р.                                                                          Справа № 21/133-08

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом  Приватного підприємства «Віола», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», с. Іванковичі, Васильківський район, Київська область

про  стягнення  134659,57 грн.

за участю представників:

від позивача: Татарчук О.Л. (довіреність № 21 від 01.12.2008 року);

від відповідача: Червоняк С.П. (довіреність № 2/15 від 12.01.2009 року).  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Віола»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі –відповідач) про стягнення 134659,57 грн., з яких 109006,20 грн. –заборгованість, 11933,29 грн. –пеня, 1581,25 грн. –3 % річних, 4313,80 грн. – інфляційні втрати, 6325,03 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами, 1500,00 грн. –збитки, понесені у зв'язку з відновленням порушеного права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору купівлі-продажу № 1 від 30.12.2005 року, не оплатив отриманий від позивача товар, в результаті чого, за ним утворилась заборгованість в розмірі 109006,20 грн. У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 4313,80 грн. та 3 % річних в сумі 1581,25 грн. Крім того, на підставі п. 7.1 Договору,  за порушення виконання грошового зобов'язання, позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 11933,29 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами, нараховані відповідно до ст. 692 ЦК України та ст. 231 ГК України, в розмірі 6325,03 грн. та збитки понесені позивачем у зв'язку з відновленням порушеного права в сумі 1500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу дол. Розгляду на 26.01.2009 року.

В судовому засіданні 26.01.2009 року  судом оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

26.01.2009 року через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, яким останній просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 11933,29 грн., 3 % річних в розмірі 1581,25 грн., інфляційні втрати в розмірі 4313,80 грн., проценти за користування чужими коштами в розмірі 6325,03 грн. та збитки, понесені позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 1500,00 грн.

Зазначені уточнення позовних вимог  прийняті судом.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що заборгованість перед позивачем в розмірі 109006,20 грн. погашена відповідачем повністю. Що стосується вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то на думку відповідача, позивач не надав нормативного обґрунтування розміру вказаних вимог. Проти задоволення вимоги позивача про стягнення процентів за користування чужими коштами в сумі 6325,03 грн., відповідач також заперечує, посилаючись на те, що проценти за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою не відносяться до фінансових (штрафних) санкцій, а позивач, вимагаючи стягнути з відповідача 6325,03 грн., як на підставу вимог посилається на законодавство, що передбачає розмір штрафних санкцій як виду відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2005 року між Приватним підприємством «Віола»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(Покупець) укладений Договір купівлі-продажу № 1 (далі –Договір), відповідно до п. 1 якого, продавець продає, а покупець купує лікарські препарати, вироби медичного призначення, дезінфікуючі засоби та засоби косметичної промисловості (далі –товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Ціна товару визначається у гривнях. Загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.6 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця. В замовленні вказується найменування, кількість, ціна товару за одиницю у гривнях, строки поставки, номер Договору, номер і дата замовлення. За два дні до поставки товару покупцю продавець зобов'язаний надати рахунок-фактуру або інший документ, який підтверджує готовність товару до відвантаження по кількості та цінам, що вказані в замовленнях на покупку на відповідну дату поставки. Відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню.

Відповідно до п. 5 Договору, покупець здійснює оплату за товар не пізніше 30 днів з дати прийому-передачі товару. Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з п. 9.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 1, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 109006,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0000000528 від 14.05.2008 року на суму 7968,00 грн., № 0000000535 від 21.05.2008 року на суму 23016,00 грн., № 0000000536 від 21.05.2008 року на суму 40489,20 грн. та № 0000000550 від 04.06.2008 року на суму 37533,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Уповноважена відповідачем особа, на підставі Довіреностей серії НБК        № 676506, серії НБК № 676651 та серії НБК № 676995 отримала поставлений позивачем товар на загальну суму 109006,20 грн.

Проте, станом на день звернення позивача до суду, відповідач не розрахувався за поставлений позивачем на підставі Договору та видаткових накладних товар, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в розмірі 109006,20 грн.

В судовому засіданні 26.01.2009 року відповідач подав банківські виписки, з яких вбачається, що останнім повністю погашена заборгованість перед позивачем в розмірі 109006,20 грн., крім того,  факт погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 109006,20 грн. підтвердив і сам позивач.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь  3 % річних в розмірі 1581,25 грн. нарахованих за період з 11.06.2008 року по 21.12.2008 року та інфляційні втрати в розмірі 4313,80 грн. нарахованих за період з 11.06.2008 року по 21.12.2008 року.

Відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Оскільки, розрахунок позивача інфляційних втрат та 3 % річних є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача  інфляційних втрат в розмірі 4313,80 грн. нарахованих за період з 11.06.2008 року по 21.12.2008 року  та   3 % річних в розмірі 1581,25 грн. нарахованих за період з 11.06.2008 року по 21.12.2008 року   судом задовольняються.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання, нараховану за період з 11.06.2008 року по 11.12.2008 року в розмірі 11933,29 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року, розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, пеня нарахована позивачем з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, та згідно з вірним арифметичним розрахунком становить  11933,29 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 11.06.2008 року по 11.12.2008 року сумі 11933,29 грн.  підлягає задоволенню.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 6325,03 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі облікової ставки НБУ за весь час користування чужими коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються і відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків, не передбачено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладене, сума процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 11.06.2008 року по 21.12.2008 року становить 6325,03 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 6325,03 грн., підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути 1500,00 грн. збитків, заподіяних відповідачем в результаті неналежного виконання зобов'язання, зазначивши що вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі як збитки, що понесені позивачем у зв'язку із захистом та відновленням його порушеного права.

Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є: 1. втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; 2. доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було б порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення : 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Згідно зі ст. 54 ГПК України, обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв'язку між першим та другим  покладається на позивача.

Зважаючи на те, що позивачем не доведений факт наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме не доведена наявність збитків та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 1500,00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями  49,  82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код 19351156) на користь Приватного підприємства «Віола»(02152, м. Київ, вул. Серафімовича, 13-а, код 30183203) 11933 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 29 коп. пені, 1581 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) грн. 25 коп.  3 % річних, 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 6325 (шість тисяч триста двадцять п'ять) грн. 03 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 241 (двісті сорок одна) грн. 53 коп. державного мита, 111 (сто одинадцять) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

2.          В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                   В.А. Ярема                            

Рішення підписане –30.01.2009 року.