Постанова

від 15.01.2013 по справі 28/134пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.01.2013 р. справа №28/134пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівГези Т.Д. Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 28 березня 2012р. у справі№ 28/134пн (головуючий суддя: Курило Г.Є., судді: Демідова П.В., Бокова Ю.В.) за позовом:Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Київ до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" м.Донецьк до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева" м.Донецьк прозвернення стягнення на майно

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. по справі № 28/134пн (головуючий суддя: Курило Г.Є., судді: Демідова П.В., Бокова Ю.В.) частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева" м.Донецьк.

Звернуто стягнення для погашення заборгованості за договором невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", а саме: заборгованість, що перевищує максимальний ліміт заборгованості в сумі за кредитом - 2 001 588,49 грн.; сума заборгованості за кредитом в гривні за максимальним лімітом заборгованості - 5 500 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування в гривні - 598 084,66 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в доларах США - 135 815,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.07.2010р. еквівалентно 1 073 374,21 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту, відсотків в сумі 129078,07 грн., інфляційні витрати за неповерненим кредитом та несплаченими відсотками - 57280,68 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., на предмет іпотеки за іпотечним договором № 36/I від 13.05.2008р.: недобудовану будівлю кафе літ. А-2 готовністю 91% (реєстраційний № 22700656), що знаходиться за адресою: Україна, Донецька обл., вул.Кубинська, буд.24а, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Дева" (83052, м.Донецьк, вул. Краснофлотська, б.74-а, ЄДРПОУ 32091759) та Товариству з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Анкор" (83005, м. Донецьк, вул. Купріна, 23, ЄДРПОУ 35293019) на праві спільної часткової власності шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації предмета іпотеки в розмірі 8 139 600,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги в задоволеній частині є законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" м.Донецьк, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не звернув увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачами повідомлень про порушення основного зобов'язання. Крім того, скаржник зазначає, що матеріали справи не містять доказів погодження сторонами ціни продажу об'єкту іпотеки.

Ухвалою від 27.04.2012р. вказану скаргу прийнято до провадження Донецьким апеляційним господарським судом, а ухвалою від 20.04.2011р. зупинено апеляційне провадження у справі №28/134пн до вирішення господарським судом Донецької області справи №5006/27/49б/2012.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив що, оскаржуване рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства, та не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Другий відповідач відзиву суду не надав, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловив.

Позивач 18.12.2012р. повідомив по те, що постановою господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. по справі № 5006/27/49б/2012 визнано банкрутом ТОВ "Група компаній "Анкор" та відкрито ліквідаційну процедуру. Постановами Донецького апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України вказане судове рішення залишено без змін, тому ухвалою від 25.12.2012р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

У судове засідання Донецького апеляційного господарського суду представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши обставини справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дева", м.Донецьк, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 36/І від 13.05.2008р., а саме на недобудовану будівлю кафе літ. А-2 готовністю 61%, що знаходиться за адресою: Україна, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Кубинська, буд. №24а, та належить ТОВ „Дева" та ТОВ "Група компаній „Анкор" на праві власності, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації 3757500,00 грн., визнати, що за рахунок реалізації предмета іпотеки у спосіб, визначений положеннями ст. 39 Закону України „Про іпотеку" погашається заборгованість за договором невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008р. в сумі заборгованості за кредитом, що перевищує максимальний ліміт заборгованості в сумі 2 001 588,49 грн., за кредитом в гривні за максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 500 000,00 грн., за відсотками - 598 084,66 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 06.08.2009р. по 13.07.2010р. в сумі 44 880,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в гривні за період з 06.08.2009р. по 13.07.2010р. в сумі 32 860,54 грн., інфляційні витрати згідно ст. 625 ЦК України за кредитом за період з 05.06.2009р. по 13.07.2010р. в сумі 31 385,15 грн., інфляційні витрати згідно ст. 625 ЦК України за відсотками за період з 05.08.2008р. по 13.07.2010р. в сумі 41 454,00 грн., суму заборгованості за відсотками (прострочені та нараховані) з фактично отриманої суми кредиту в доларах США в сумі 135 815,14 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в доларах США за період з 05.08.2008р. по 13.07.2010р. в сумі 6495,79 доларів США, що разом за курсом НБУ станом на 13.07.2010р. складає 9 374 964,58 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на договір невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008р., та іпотечний договір № 36/І від 13.05.2008р., укладений між банком (іпотекодержаткель) та відповідачами (іпотекодавці).

Ухвалою від 26.07.2010р. господарський суд Донецької області порушив провадження за вказаним позовом, а ухвалою від 13.03.2012р. змінено назву позивача на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк", м. Київ.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 13 травня 2008р. між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитор, правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" (позичальник) був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ (кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі максимального ліміту 2 700 000,00 грн., під 17 % річних, зі сплатою комісій, в розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, з встановленням строків погашення заборгованості за графіком та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 05.05.2018р. Статтею 2 кредитного договору сторони узгодили порядок надання кредиту та сплати процентів, комісій, неустойки (пені). Зокрема, сторони встановили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Додатковою угодою №1 від 05.06.2008р. сторони виклали в новій редакції п.1.1.1 кредитного договору, збільшивши розмір процентної ставки за користування кредитними коштами до 19% річних.

24 червня 2008р. сторонами було укладено додаткову №2, узгодивши в п.1.1.1 можливість надання кредиту в доларах США зі сплатою 14% річних за кредитом, отриманим в доларах США, у зв'язку з чим викладено в новій редакції п.п.2.1, 2.4 кредитного договору та доповнено його п.п.2.9.7, 2.14, 3.12.11. Цією ж додатковою угодою обов'язки позичальника доповнено обов'язком здійснити погашення заборгованості за цим договором в сумі її перевищення над максимальним лімітом заборгованості, визначеним в п.1.1.1 цього договору, внаслідок зміни офіційного курсу Національного банку України гривні до іноземних валют, вказаних в п.1.1.1 цього договору, або крос-курсу цих валют, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом Національного банку України, не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідної письмової вимоги кредитора згідно з п.3.2.10 цього договору (п.3.3.17). Невиконання вищевказаного обов'язку є підставою для нарахування пені відповідно до п.4.1 кредитного договору, викладеного в новій редакції.

Додатковою угодою №3 від 18.08.2008р. сторони дійшли згоди про підвищення процентної ставки за кредитом, отриманим в гривнях, до 21% річних та про підвищення максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом до 5 500 000,00 грн., внесли відповідні зміни до п.п.1.1.1, 1.1.2 кредитного договору та визначили новий графік встановлення/зниження максимального ліміту заборгованості, викладений в додатку №1 до додаткової угоди №3, що є невід'ємною частиною кредитного договору.

Додатковою угодою №4 від 20.10.2008р. сторони внесли зміни до п.п.1.1.1, 1.1.2 кредитного договору, підвищивши розмір процентної ставки за користування кредитом, наданим у доларах США, до 14,5% річних.

Згідно з пунктом 1.4 договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором кредитор укладає з позичальником та майновим поручителем -ТОВ "Дева" іпотечний договір № 36/І від 13.05.2008р.

Пунктом 2.3. договору сторони визначили порядок нарахування процентів. Пунктом 2.4. договору в редакції додаткової угоди №2 від 24.06.2008р. сторони визначили порядок сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.п.3.3.5., 3.3.6, 3.3.7 договору, позичальник зобов'язаний погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в п.п. 1.1.2., 3.3.14. цього договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п.п 2.4., 2.5. цього договору; сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф).

Цей договір набрав чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 7.3. договору).

Матеріалами справи встановлено, що з метою забезпечення виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором 13.05.2008р. між позивачем, відповідачем 1 (іпотекодавець1) та відповідачем 2 (іпотекодавець 2) був укладений іпотечний договір №36/І, відповідно до умов якого іпотекодавці (відповідач1, відповідач2) передають в іпотеку іпотекодержателю (позивач) наступне нерухоме майно - недобудовану будівлю кафе літ. А-2 готовністю 61%, що знаходиться за адресою: Україна Донецька обл., вул.Кубинська, буд.24а, що належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого Устіменко М.С. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 14.12.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №3218, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис 26.12.2007р. №040714600077; дозволу на виконання будівельних робіт №07/417 від 28.12.2007р., виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м.Донецька; Рішення Виконавчого комітету Будьоннівської районної ради м.Донецька Донецької області №52/3 від 13.03.2008р. "Про присвоєння будівельного номеру кафе, що будується по вул.Кубинська"; Договору про спільну діяльність по будівництву кафе "Козачок" №1 від 01.08.2007р., зареєстрованих в реєстрі права власності на нерухоме майно: Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий 28.03.2008р. КП „БТІ м. Донецька", номер витягу 18295029, реєстраційний номер 22700656, номер запису 9881, в книзі 32в, надалі за текстом "Предмет іпотеки" (п.1.1.1. іпотечного договору).

Відповідно до пункту 1.2. вказаного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 3 787 500,00грн. Згідно додаткової угоди №3 від 18.08.2008р. до іпотечного договору загальна заставна вартість предмету іпотеки визначена за погодженням сторін і становить 8 139 600,00 грн.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.07.2008р. № 19644818 Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька відсоток готовності недобудованої будівлі кафе літ. А-2 складає 91%.

Пунктом 5.1. іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 5.2 іпотечного договору).

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання (п. 5.3 іпотечного договору).

Відповідно до п. 5.6 іпотечного договору, іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів визначених даним пунктом договору, а саме відповідно до п. 5.7.2 договору шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кайгородовою Л.А. - 13.05.2008р. та зареєстрований в реєстрі за № 2163.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення закріплено в статті 193 Господарського кодексу України.

Банком були виконані свої зобов'язання за кредитним договором, надані позичальнику кошти. Факт отримання ТОВ "Група компаній „Анкор" грошових коштів на суму 2 101 000,00грн. та 683 342,00 доларів США підтверджено матеріалами справи, а саме листами-заявками на кредит/транш, платіжними дорученнями, та не оскаржено позичальником.

Позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, тому позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на іпотечне майно, який задоволений судом частково.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає з наступних підстав.

Укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. 1050 Цивільного кодексу України позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 629 вказаного кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до п. 3.2.2.2 кредитного договору, кредитор має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов'язань за цим договором протягом 30 календарних днів від дня вручення позичальнику письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також неустойки (пені, штрафу), в свою чергу на вимогу кредитора у випадку, передбаченому, зокрема п.п. 3.2.2.2., 3.2.9 договору, позичальник зобов'язаний достроково протягом 30 календарних днів після вручення кредитором письмової вимоги позичальнику, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойку (п. 3.3.14 договору).

Банком було направлено позичальнику вимогу від 21.05.2010р. № 40-0018/91-1 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором №36-НКЛ від 13.05.2008р., яка була отримано позичальником 25.05.2010р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення №1846546.

До прийняття рішення позичальник не надав суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором, тому вона заявлена у сумі: заборгованості, що перевищує максимальний ліміт заборгованості в сумі за кредитом - 2 001 588,49 грн. (2101000,00 грн. (сума видачі кредиту) + 683342,00 доларів США (сума видачі кредиту) х 7,9032 (курс НБУ станом на 13.07.2010р.) - 5 500 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), сума заборгованості за кредитом в гривні за максимальним лімітом заборгованості - 5 500 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування в гривні - 598 084,66 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в доларах США - 135 815,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.07.2010р. еквівалентно 1 073 374,21 грн.

Згідно з п.п.4.1, 4.4 кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків повернення кредиту та/або процентів, комісій згідно з п.п.1.1.2, 2.4, 2.5, 3.3.14 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення, період нарахування неустойки за невиконання позичальником зобов'язання за цим договором не повинен перевищувати 1 року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 06.08.2009р. по 12.07.2010р. в сумі 44 880,00 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в гривні за період з 06.08.2009р. по 12.07.2010р. в сумі 32 860,54 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в доларах США за період з 06.08.2009р. по 12.07.2010р. в сумі 51337,53 грн.

Перевіривши нарахування банком вказаних штрафних санкцій судова колегія апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими, тому господарський суд правомірно стягнув вказану пеню.

Щодо стягнення сум інфляційних збитків за неповерненим кредитом за період з червня 2009р. по червень 2010р. в сумі 31385,15 грн. та несплаченими процентами за період з серпня 2008р. по червень 2010р. в сумі 41 454,00 грн., то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час розрахунку цього індексу позивач не врахував усі індекси, визначені у періоді, за який здійснювалося нарахування інфляційних, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги частково.

У апеляційній скарзі скаржник не спростовує наявність заборгованості по кредиту, відсотках, пені та інфляційних збитках. Отже, позивач мав право звернутись з позовом про звернення стягнення на майно. Крім того, за умовами п.3.2.9 кредитного договору, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового ним всіх своїх зобов'язань за договором у разі внесення до ЄДР запису про рішення щодо припинення позичальника та порушення провадження по справі про визнання банкрутом.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.05.2010р. в Бюлетені Державної реєстрації № 150 (10) було надруковано оголошення № 3937, згідно якого було повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" ліквідується.

Ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 27/37б від 01.03.2010р. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Анкор", м.Донецьк, а постановою господарського суду Донецької області по справі № 27/37б від 17.03.2011р. визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Анкор", м.Донецьк (ЄДРПОУ 35293019) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру по справі строком на 6 місяців до 17.09.2011р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст.7 вказаного закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписом ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

В матеріалах справи наявні іпотечні повідомлення, що були направлені на адресу відповідачів. Докази направлення даних повідомлень відповідачам наявні в матеріалах справи. (а.с.95-98 т.1). При цьому не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що банком не дотримано положення ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки в матеріалах справи наявні іпотечні повідомлення, що були направлені на адресу відповідачів та отримані представником відповідача.

Крім того, відповідно до частини 1 вказаної статті у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання скаржника на те, що сторонами не було погоджено ціну іпотечного майна, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки початкова ціна реалізації іпотечного майна встановлена на підставі п. 1.2 іпотечного договору, відповідно до якого загальна заставна вартість предмету іпотеки визначена за погодженням сторін і становить 8 139 600,00 грн.

При вирішенні питання щодо оцінки майна-предмета іпотеки його ціна встановлюється в самому договорі. Якщо сторони не погоджуються з такою оцінкою і між ними виникає спір щодо такої оцінки, то в залежності від того яка сторона її оспорює, вона повинна довести згідно ст. 33 ГПК України інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Така правова позиція зазначена Верховним Судом України в Узагальненні практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин 2009-2010рр. від 07.10.2010р.

В матеріалах справи відсутні будь-які клопотання відповідачів про незгоду з договірною ціною та про необхідність призначення експертизи для оцінки іпотечного майна. Тільки в апеляційній інстанції скаржник зазначив про незгоду з ціною, вказаною у рішенні. Але, апеляційна інстанції перевіряє правильність та законність прийнятого рішення та відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не приймає і не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

А відтак, враховуючи, що при розгляді справи у господарському суді сторонами не було заявлено будь-яких заперечень проти визначеної договором ціни предмета іпотеки, господарський суд правомірно зазначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки у погодженому в іпотечному договорі розмірі.

Виходячи з викладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення суд керувався законодавством, яке регулює спірні відносини, виніс обґрунтоване і правомірне рішення, яке відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. у справі №28/134пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. у справі №28/134пн - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіної

надр. 7 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу;

2 прим. - відповідачам;

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСДО;