Постанова

від 16.01.2013 по справі 5024/1283/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р.Справа № 5024/1283/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.

суддів Величко Т.А., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду № 23 від 14.01.2013р.)

Представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу

Херсонської митниці

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 23.10.2012р.

у справі № 5024/1283/2012

за позовом Херсонської митниці

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Валакс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Транзит-Інвест"

про зобов'язання повернути товар та стягнення 98 691, 42 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 19.11.2012р., яка надіслана сторонам 21.11.2012р. апеляційна скарга Херсонської митниці прийнята до провадження та призначена до розгляду на 05.12.2012р.

Розгляд справи за правилами ст. 77 ГПК України відкладався.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

31.08.2012р. Херсонська митниця звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Валакс"; Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Транзит-Інвест", в якому просила зобов'язати відповідачів повернути товар сульфат амонію в кількості 60 т. на користь Херсонської митниці та стягнути з відповідача ТОВ „Валакс" на користь митниці плату за зберігання товару на складі митниці в сумі 98691, 42 грн.

Позов обґрунтований тим, що на складі Херсонської митниці відповідно до договору відповідального зберігання від 07.06.2010р. зберігався товар сульфат амонію в кількості 60 тонн, який був переданий на зберігання ТОВ „Валакс".

Обґрунтовуючи позов Херсонська митниця зазначає, що ТОВ „Валакс" не завершив митне оформлення 60 тонн сульфату амонію і, відповідно, не звернувся за товаром до закінчення строків його зберігання, розпорядження цим майном перейшло до Херсонської митниці ( а.с. 6).

На думку Херсонської митниці ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Херсонської області з відповідним позовом щодо зобов'язання повернути товар та стягнення 98 691, 42 грн. вартості зберігання амонію.

Херсонська митниця звернулась до Господарського суду Херсонської області з заявами про уточнення позовних вимог від 17.09.2012р. та 22.10.2012р., в яких просило зобов'язати відповідачів ТОВ „Валакс" та ТОВ „Мега-Транзит-Інвест" повернути товар (сульфат амонію) в кількості 60 т. Херсонській митниці та стягнути з ТОВ „Валакс" плату за зберігання товару на складі митниці у розмірі 103 174, 54 грн. (станом на 22.10.2012р.) (т.1, а.с. 57-58, 87-88).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.10.2012р. (суддя Клепай З.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведені ті обставини на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог.

Не погодившись із вищезазначеним судовим рішенням, Херсонська митниця звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2012р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ „Валакс" на користь Херсонської митниці плату за зберігання товару-сульфат амонію в кількості 60 тонн, в сумі 103 174, 54 грн. (станом на 22.10.2012р.) зобов'язати ТОВ „Валакс" повернути Херсонській митниці товар-сульфат амонію в кількості 60 тонн, який зберігається ТОВ „Валакс" за договором зберігання від 07.06.2010р. №67/10, за адресою м. Херсон, вул. Домобудівна, 11.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 08.07.2009р. №МТАG-ЕVАN-09 швейцарська фірма "Мечел Трейдінг АГ" зобов'язалась поставити англійській фірмі "Еванстрейд Лімітед" товар "сульфат амонію" виробництва російської фірми ВАТ "Челябінський металургійний комбінат". Згідно специфікації до вищевказаного договору від 08.07.2009р. №МТАG-ЕVАN-09 одержувачем товару для його зберігання, пакування та подальшого відправлення на адресу англійської фірми "Еванстрейд Лімітед" вказано ТОВ ПФГ "Євробетон".

Згідно договору від 03.02.2009р. № 31092006 між швейцарською фірмою "Мечел Трейдінг АГ" та російською фірмою-виробником "Челябінський металургійний комбінат", остання поставляє товар "сульфат амонію" у кількості 1000 тонн на адресу ТОВ ПФГ "Євробетон" для фірми "Еванстрейд Лімітед".

Відповідно до документу контролю доставки типу "ТР ЗТ" 02.08.2009р. товар "сульфат амонію" у кількості 882,2 тони був ввезений на митну територію України через Куп'янську митницю.

З листа від 03.08.2009р. № 203/02 вбачається, що фірма ТОВ ПФГ "Євробетон" звернулося до Херсонської митниці з повідомленням про неможливість прийняття товару сульфат амонію, який поставляється на їх адресу згідно договору від 03.02.2009р. № 31092006 між швейцарською фірмою "Мечел Трейдінг АГ" та російською фірмою-виробником "Челябінський металургійний комбінат" та проханням переадресувати вантаж на адресу фірми "Еванстрейд Лімітед".

19.05.2010р. на адресу Херсонської митниці надійшла заява від ТОВ "Валакс" від 11.05.2010р. № 32/8-15 щодо дозволу на розміщення на складі сульфату амонію в кількості 60 тон. сульфату амонію, який було прийнято Херсонською митницею за МД-1 від 07.06.2010р. КБ № 507011 на зберігання до завершення митного оформлення у відповідності до п.2 ч.І ст.166 МКУ.

На підставі вищезазначеного, 07.06.2010р. між Херсонською митницею (далі Поклажодавець) в особі начальника Херсонської митниці ОСОБА_1., що діє на підставі Положення, та ТОВ „Валакс" (далі Зберігач) в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту було укладено договір зберігання (т.1, а.с.33-34).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до п.1.1. договору встановлено, що Поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання майно, а саме: сульфат амонію у кількості 60 тонн вартістю 57033, 36 грн.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що майно передається за актами прийому-передачі, підписання яких свідчить про фактичну передачу на зберігання.

Відповідно до положень п.1.3. договору встановлено, що право власності на майно до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарській діяльності зберігача або бути передане ним третім особам.

Згідно з пунктом 2.1.1. договору визначено, що зберігач має право вимагати прийняття виконаної роботи (послуги), відповідно до умов даного договору.

Пунктом 2.2.1. договору встановлено, що зберігач приймає майно на зберігання через свого представника, видає на підтвердження приймання акт прийому-передачі майна.

Згідно з пунктом 2.2.2. договору визначено, що зберігач забезпечує повне збереження майна на території підприємства зберігача, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вулиця Домобудівна, 11.

Положеннями пункту 4.1. договору визначено, що в випадку порушення умов, вказаних в даному договорі, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до акту приймання-передачі майна на зберігання від 07.06.2010р. вбачається, що Херсонська митниця передала, а ТОВ „Валакс" прийняло на відповідальне зберігання наступне майно, а саме: сульфат амонію в поліпропіленових мішках на деревяних підлонах у кількості 60 тонн, вартістю 57033, 36 грн. (т.1, а.с. 37).

07 травня 2010р. під час перевірки Херсонською митницею наявності сульфат амонію в кількості 60 тонн на складі ТОВ „Валакс" було встановлено, що товариство без дозволу митниці реалізувало сульфат амонію у кількості 60 тон сільгоспвиробникам Херсонської області. За результатами перевірки Херсонською митницею було складено протокол про порушення митних правил 0133/50804/10 від 07 травня 2010р.

Постановою Суворовського райсуду м. Херсона встановлено, що директор підприємства ТОВ „Валакс" ОСОБА_2 безпідставно реалізував сільгоспвиробникам Херсонської області сульфат амонію у кількості 60 тон, який знаходився під митним контролем у зв'язку з чим був визнаний винним в скоєні правопорушення за ст. 336 МК України.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак і не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вимога Херсонської митниці щодо повернення товару сульфату амонію в кількості 60 тон є не обґрунтованою, оскільки повернути можливо товар, який є в наявності, а оскаржуваним рішенням підтверджено, що товару сульфату амонію на даний час не існує.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вимога Херсонської митниці щодо стягнення з ТОВ „Валакс" плати за зберігання товару-сульфат амонію в кількості 60 тонн, в сумі 103 174, 54 грн. є також необґрунтованою, оскільки відповідно до вимог ст. 936, 946 ЦК України оплата за зберігання товару здійснюється поклажодавцем, а ні зберігачем.

У даному випадку, згідно договору зберігання від 07 червня 2010р., Херсонська митниця є поклажодавцем, а відтак у останньої відсутні правові підстави щодо вимагання оплати за зберігання сульфату амонію за цивільним законодавством України.

Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі були досліджені всі обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позову.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував викладені в рішенні суду обставин, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 -V1), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак останнє підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 77,99,101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2012р. у справі № 5024/1283/2012-залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 17.01.2013р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Величко Т.А.,

Аленін О.Ю.