Постанова

від 24.10.2012 по справі 2а/0470/12530/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/12530/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріКравець Є.С. за участю: представників позивача представника відповідача Зуєвої Н.В., Щербак А.Л. Довгополої О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське виробниче підприємство» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровське виробниче підприємство» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська з позовними вимогами про: - визнання протиправними дій щодо відображення в Акті №1442/233/20227237 від 12.08.2011р. висновків про порушення ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по правочинах, здійснених ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» з ТОВ «Віойл-Агро»; - визнання протиправними дій щодо відображення в Акті №1442/233/20227237 від 12.08.2011р. висновків про порушення ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» п.п.14.1.202 п.1.202 ст.202 Податкового кодексу України та завищення сум податкових зобов'язань у травні 2011р. на суму 172601,50грн.; - визнання протиправними дій щодо відображення в Акті №1442/233/20227237 від 12.08.2011р. висновків про порушення ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та завищення сум податкового кредиту у травні 2011р. на суму 168642,75грн.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що за результатами перевірки ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» відповідачем складено акт №1442/233/20227237 від 12.08.2011р., яким встановлено порушення вимог ст.ст.203 ч.1, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.п.14.1.202 п.1.202 ст.202 Податкового кодексу України. Під час проведення перевірки ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство», останнім були надані всі необхідні податкові накладні та документи первинного обліку, але відповідач без будь-якого обґрунтування дійшов до висновку про нікчемність угод укладених між позивачем і ПП «Гарлен» та угод укладених позивачем з ТОВ «Віойл-Агро». Позивач вважає, що висновки в акті не відповідають діючому законодавству, є протиправними, прийняті при відсутності належних доказів, а отже дії відповідача з викладення цих висновків в акті та встановленні правочинів «нікчемними» є протиправними.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що під час перевірки було встановлено, що правочини, укладені між ПП «Гарлен» та ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, у зв'язку з чим в порушення п.п.14.1.202 п.1.202 ст.202 Податкового кодексу України встановлено завищення ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» у травні 2011р. податкових зобов'язань на суму 172601,50грн. та податкового кредиту на суму 168642,75грн. Таким чином, дії податкового органу щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повністю відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України, а тому викладені висновки в Акті перевірки №1442/233/20227237 від 12.08.2011р. є правомірними.

Ухвалою суду від 23.11.2011р. провадження по справі було зупинено та відповідно до ухвали суду від 02.10.2012р. провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та уточненнях.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у запереченнях.

Заслухавши представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Ухвалою суду, у відповідності до вимог ст.55 КАС України, суд допустив заміну відповідача ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, його правонаступником Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №225453 Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровське виробниче підприємство» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17 вересня 1993р.

Судом встановлено, що з 03.08.2011р. по 12.08.2011р., головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок відшкодування ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Гарлен», за результатами якої складено акт №1442/233/20227237 від 12.08.2011р.

Згідно висновків акту перевірки позивача від 12.08.2011р. № 1442/233/20227237 : 1. Перевіркою ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин ПП «Гарлен», яке мало правові відносини з платником податків; 2. Перевіркою ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» з ТОВ «Віойл-Агро»; 3. ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» встановлено порушення п.п.14.1.202 п.1.202 ст.202 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкових зобов'язань у травні 2011р. на суму 172601,50грн.; 4. перевіркою ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту у травні 2011р. на суму 168642,75грн.

Відповідно до розділу 3 вказаного Акту перевірки, у періоді який перевірявся, між ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» (Покупець) та ПП «Гарлен» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №04051 від 04.05.2011р. Відповідно до умов зазначеного договору, від Продавця на одержану продукцію отримано видаткові та податкові накладні. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за травень 2011р. та даним Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно листа перевіряємого підприємства, ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» не є кінцевим споживачем продукції, отриманої від ПП «Гарлен», покупцем продукції було ТОВ «Віойл-Агро». Загальна сума продукції, реалізована ТОВ «Віойл-Агро», яка отримана за нікчемною угодою від ПП «Гарлен» у травні 2011р. складає 1035609грн. Згідно наданої картки рахунку 361 від контрагента ТОВ «Віойл-Агро» за травень-липень 2011р. отримано безготівкові кошти на суму 2179564грн., платіжні доручення до перевірки не надано.

На адресу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська надійшли матеріали перевірки контрагента ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство», а саме ПП «Гарлен»: фахівцями Новомосковської ОДПІ надіслано акт №262/231/36699637 від 13.07.2011р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Гарлен» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.12.09 по 31.05.11, копія якого наявна в матеріалах справи.

Вказаним Актом №262/231/36699637 від 13.07.2011р. встановлення порушення ПП «Гарлен» ч.1 ст.203, 215, 228, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах укладених з ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство», у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з податку на додану вартість у ПП «Гарлен» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за грудень 2010 року - травень 2011 року.

28.07.2011р. ПП "Гарлен" звернулось до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дії відповідача щодо відображення в акті №262/231/36699637 від 13.07.2011р. висновків про нікчемність укладених позивачем правочинів та порушення ним ч.1 ст.203, 215, 28, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу визначеному в акті; не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість у ПП "Гарлен" і відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємств - покупцям за грудень 2010р. - травень 2011р. та зобов'язати відповідача не використовувати дані, відображені в акті перевірки №262/231/36699637 від 13.07.2011р. щодо нікчемності угод.

Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а-0470/9416/11 від 10.04.2012р., копія якої наявна в матеріалах справи, апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровської області задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011р. по справі за позовом Приватного підприємства "Гарлен" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання дій протиправними скасовано. В задоволенні позову відмовлено. При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що робити висновки за результатами проведених перевірок є компетенцією податкової служби. Дії щодо відображення в акті певних висновків та обставин не є протиправними.

Також судом досліджені надані докази: Лист ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська про надання інформації та її документального підтвердження №18322/10/23-323 від 26.07.2011р.; Лист відповідь ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство» вих.№07/0803-01 від 03.08.2011р.; Договір поставки №100403 від 13.04.11р. та додаткова угода від 29.04.2010р.; Рахунок-фактури на 6арк; Накладні у кількості 6шт; Податкові накладні у кількості 6шт; Картка рахунку 361 контрагенти: ТОВ «Віойл-Агро» за 01.05.11031.07.11; Договір про перевезення вантажу №06.09-01 від 01.06.2009р.; Товарно-транспортні накладні у кількості 6шт.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Згідно п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

П.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно з п.86.2., 86.3 ст.86 Податкового Кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Нікчемним за ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. За ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави.

У разі, коли сторони не визначають у договорі поставки (угода поставки електродвигунів у ході перевірки надана не була) порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.65 МП-6 і від 25.04.66 №П-7 (далі - Інструкція П-6, П-7) (такі постанови чинні і використовуються по теперішній час на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року).

Відповідно до ст.2 Інструкції П-6 при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання одержувачем, відправник (постачальник) зобов'язаний: а) дотримуватися встановлених правил пакування і завантаження продукції. Маркування опломбування окремих місць; б) чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості і ін.), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичні якості та комплектності її.

Згідно п.5 Інструкції П-6 про приймання товарів як передбачено правилами, що діють на транспорт (перевезення), одержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складенні акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом).

Відповідно до п.12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться відповідне транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, пакувальні ярлики і ін.) відправника).

Згідно п.22 Інструкції П-7 для приймання продукції виділяються особи, компетентні (по роду роботи, освіти, по досвіду трудової діяльності) по питанню визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.

Відповідно до Спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерств і статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. А саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф.№2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф.№1 міжнародна; «Товарно-транспортна накладна», ф.1-ТН; «Талон замовника» ф.№1-Т3.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товаро транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно п.2 Наказу №488 застосування товарно-транспортної накладної Форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються у товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про продукцію, допустимий термін його доставки.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Актом №262/231/36699637 від 13.07.2011р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Гарлен» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.12.09 по 31.05.11, встановлено порушення ПП «Гарлен» ч.1 ст.203, 215, 228, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах укладених з ТОВ «Придніпровське виробниче підприємство», у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з податку на додану вартість у ПП «Гарлен» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за грудень 2010 року - травень 2011 року.

При винесенні рішення, судом взято до уваги, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а-0470/9416/11 від 10.04.2012р., копія якої наявна в матеріалах справи, апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровської області задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011р. по справі за позовом Приватного підприємства "Гарлен" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дії відповідача щодо відображення в акті №262/231/36699637 від 13.07.2011р. висновків про нікчемність укладених позивачем правочинів скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Суд критично оцінює надані позивачем до матеріалів справи в якості доказів копії Рахунок-фактур у кількості 6шт. та Накладні у кількості 6шт., з огляду на те, що вказані документи мають істотні недоліки форми та не відповідають вимогам, встановлених законодавством для визнання їх первинними, оскільки не містять ПІБ осіб, які підписали документи.

Крім того, надані позивачем в якості доказу реальності здійснення господарських операцій Договір про перевезення вантажу №06.09-01 від 01.06.2009р.; Товарно-транспортні накладні у кількості 6шт, суд оцінює критично, оскільки на момент проведення перевірки не були надані.

При винесенні рішення, судом враховано, що позивачем необхідні первинні документи, які повинні відповідати вищезазначеному законодавству (договори, акти виконаних робіт, накладні, платіжні документи тощо, які засвідчують рух товару, рух коштів, а отже і фактичні зміни майнового стану платника податків, а також використання наслідків цих господарських операцій у господарській діяльності підприємства) під час проведення перевірки не надані. У зв'язку з відсутністю зазначеної інформації відповідач був позбавлений можливості встановити факт зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства та економічну доцільність здійснених витрат.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті №1442/233/20227237 від 12.08.2011р.

Крім того П.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Тобто Податковим кодексом України передбачена виключна компетенція саме податкової служби проводити перевірки, результати яких оформлювати у вигляді акта і відповідно робити висновки за результатами перевірок. Висновки в акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, а відповідне рішення за результатами перевірки не прийнято.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що дії податкового органу щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, правомірність своїх дій ним доведена, а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровське виробниче підприємство» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 29.10.2012 року.

Суддя Н.В. Турлакова