Рішення

від 16.01.2013 по справі 5023/5303/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р.Справа № 5023/5303/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар'їнське", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис" м. Харків про розірвання договорів застави за участю представників сторін:

позивача - Худякової Н.О. довіреність б/н від 09.01.13 р.;

відповідача - Бондаренко О.І. довіреність №06-1/11 від 02.01.13 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мар'їнське", код ЄДРПОУ 32132742, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.12.12 р. звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", код ЄДРПОУ 19358916, про розірвання договорів застави.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав поданий позов та просив суд його задовольнити. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладені між позивачем та відповідачем договори застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р. мають бути припинені шляхом розірвання у зв'язку із втратою позивачем можливості набути право власності на предмет договорів застави. Позивач звертався до відповідача з проханням розірвати зазначені договори застави, однак відповіді від відповідача ним не було отримано. Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. На думку позивача, укладені між позивачем та відповідачем договори застави мають бути розірвані на підставі ч. 2 ст. 593, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на відсутність обґрунтованих правових підстав для розірвання договорів застави, так як відповідачем не було порушено жодної з умов договорів застави, про що надав відзив на позов за вх.№1411, який долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договори застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., в забезпечення виконання зобов'язань за векселями іншими суб'єктами господарювання та в забезпечення виконання зобов'язань фізичними особами за кредитними договорами. Предметом договорів застави стали товари в обороті, які стануть власністю позивача - природний газ та газовий конденсат, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР, що розташоване у Валківському районі Харківської області, вартістю згідно експертної оцінки виконаної Українсько-Російською товарною біржею від 01.09.2011 р. Згідно наданого Висновку Українсько-Російської товарної біржі про вартість об'єкта оцінки: природного газу та газового конденсату, об'єктом оцінки є частка ТОВ "Мар'їнське" 99 %: природний газ вартістю 898 946 613,61 грн. (без ПДВ), газовий конденсат 173 981 473,47 грн. (без ПДВ).

Судом встановлено, що відповідно до умов договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., видобуток природного газу та газового конденсату наданого у заставу регламентується Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. у новій редакції від 17.07.2007 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Енергія-95».

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 5 від 19.09.2011 р., позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 53 451 тис. м.3 вартістю у сумі 106 881 154,11 грн., в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Україна-Холдинг", код ЄДРПОУ 30426109, за простими процентними векселями у кількості 40 (сорок) штук (серія АА № 0384845, серія АА № 0384846, серія АА № 0384847, серія АА № 0384848, серія АА № 0384850, серія АА № 0384849, серія АА № 0752711, серія АА № 0752712, серія АА № 0752713, серія АА № 0752714, серія АА № 1582002, серія АА № 1582003, серія АА № 1582004, серія АА № 1582005, серія АА № 1582006, серія АА № 1582007, серія АА № 1582008, серія АА № 1582009, серія АА № 1582010, серія АА № 1582011, серія АА № 1582012, серія АА № 1582013, серія АА № 1582014, серія АА № 1582015, серія АА № 1582016, серія АА № 1582141, серія АА № 1582142, серія АА № 1582143, серія АА № 1582144, серія АА № 1582145, серія АА № 1582146, серія АА № 1582147, серія АА № 1583612, серія АА № 1583613, серія АА № 1583614, серія АА № 1583615, серія АА № 1583616, серія АА № 1583618, серія АА № 1583621, серія АА № 1583622) загальною номінальною вартістю 32 000 000,00 грн., та які знаходяться у власності відповідача.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 6 від 19.09.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 37 508 тис. м.3, вартістю у сумі 75 001 371,88 грн., в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Авіста", код ЄДРПОУ 32867322, за простими процентними векселями у кількості 16 (шістнадцять) штук (серія АА № 1582289, серія АА № 1582290, серія АА № 1582291, серія АА № 1582292, серія АА № 1582293, серія АА № 1582294, серія АА № 1582295, серія АА № 1582296, серія АА № 1582297, серія АА № 1582298, серія АА № 1582299, серія АА № 1582300, серія АА № 1583551, серія АА № 1583552, серія АА № 1583553, серія АА № 1583554) загальною номінальною вартістю 15 000 000,00 грн., які знаходяться у власності відповідача.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 8 від 30.09.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 20 064 тис м.3, вартістю у сумі 40 120 175,04 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», код ЄДРПОУ 01564822, за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299551) загальною номінальною вартістю 4 012 000,00 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 9 від 11.10.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 152 833 тис м.3, вартістю у сумі 305 606 395,13 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Україна", код ЄДРПОУ 01564822, за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299552) загальною номінальною вартістю 30 560 438,40 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 10 від 31.10.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 26 988 тис м.3, вартістю у сумі 53 965 474,68 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства «Бонус-Зем», код ЄДРПОУ 36374905, за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299581) загальною номінальною вартістю 5 396 369,92 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 11 від 31.10.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - газовий конденсат який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 48 366 т., вартістю у сумі 154 541 461,50 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства "Бонус-Зем", код ЄДРПОУ 36374905, за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299582) загальною номінальною вартістю 15 454 045,64 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 12 від 28.11.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 29 484 тис м.3, вартістю у сумі 58 956 501,24 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства "Бонус-Зем", код ЄДРПОУ 36374905, за простими процентними векселями у кількості 3 (три) штуки (серія АА № 2299583, серія АА № 2299584, серія АА № 2299585) загальною номінальною вартістю 5 895 574,79 грн., які знаходяться у власності відповідача.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 13 від 28.11.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 62 677 тис м.3, вартістю у сумі 125 329 555,97 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства «Вазус», код ЄДРПОУ 36374910, за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299651) загальною номінальною вартістю 23 007 561,64 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Згідно з пунктом 6.1. договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання векселедавцем зобов'язань за векселем. Пунктом 7.3. договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., визначено, що у всьому іншому, що не врегульовано даним договором сторони керуються діючим законодавством України.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 39-Ф від 30.09.2011 р. позивач - майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Ковальова Сергія Івановича, ідентифікаційний номер 2772105650) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 32/07-ФО від 19.07.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі в обсязі 15 208 тис м.3, вартістю що становить 30 410 892, 00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 39-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 30.03.2012 р.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 40-Ф від 30.09.2011 р. позивач майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Ковальова Олександра Івановича, ідентифікаційний номер 2772105637) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 19/07-ФО від 21.03.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, в обсязі 20 004,1 тис м.3, вартістю що становить 40 000 496,00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 40-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 02.03.2012 р.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 42-Ф від 30.09.2011 р. позивач майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Руденко Михайла Сергійовича, ідентифікаційний номер 2649018698) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 54/07-ФО від 03.07.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, в обсязі 250,0 тис м.3, вартістю що становить 500 000,00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 42-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 02.06.2014 р.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 44-Ф від 30.09.2011 р. позивач майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Сурніна Юрія Вікторовича, ідентифікаційний номер 2238222553) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 15/07-ФО від 07.03.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю Позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, в обсязі 15 403,0 тис м.3, вартістю що становить 30 800 496,00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 44-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 17.02.2012 р.

Згідно з пунктом 6.1. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. Також відповідно до п. 6.3. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р. даний договір припиняється у випадках передбачених законодавством України. Пунктом 7.3. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., визначено, що у всьому іншому, що не врегульовано даним договором сторони керуються діючим законодавством України.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Статтею 1 Закону України "Про заставу" від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII (далі - Закон України "Про заставу") передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 583 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). З матеріалів справи вбачається, що за договорами застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., позивач є майновим поручителем та відповідає перед заставодержателем винятково в межах вартості предмета застави.

Згідно з ч.1, 2 ст. 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Зазначене положення також передбачено статтею 4 Закону України "Про заставу" згідно якої предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Як вбачається зі змісту укладених між позивачем та відповідачем договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., позивачем було заставлено товари в обороті - природний газ та газовий конденсат, що будуть видобуті на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, що розташоване у Валківському районі Харківської області, та які мали стати власністю позивача в майбутньому після укладення договорів застави. Відповідно до умов зазначених договорів застави, видобуток природного газу та газового конденсату, регламентується Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., укладеним між позивачем та ТОВ "Енергія-95", що є власником Спеціального дозволу № 3462 від 15.10.2004 р. на користування надрами Мар'їнського родовища з метою видобування корисних копалин.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про нафту і газ" від 12.07.2001 р. № 2665-ІІІ, у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 1.1. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. (в редакції Додаткової угоди б/н від 01.10.2010 р.), предметом договору є спільна діяльність сторін з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища та промислової розробки Мар'їнського родовища з метою одержання прибутку. Пунктом 9.2. Договору СД передбачено, що договір діє протягом терміну дії Спеціального дозволу № 3462 від 15.10.2004 р. на користування надрами Мар'їнського родовища. Термін дії Спеціального дозволу № 3462 від 15.10.2004 р. складає 20 років. Згідно з положеннями п.6.1. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., внески сторін а також прибутки і майно, створене і придбане в результаті спільної діяльності є їхньою спільною частковою власністю. Частка позивача становить 99 % відповідно до п. 7.5. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р.

Таким чином, судом встановлено, що предметом договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., є природний газ та газовий конденсат, що буде видобутий з Мар'їнського газоконденсатного родовища та який стане власністю Позивача в майбутньому в результаті спільної діяльності з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища за Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р.

Відповідно до Заключення УкрНДІгазу від 19.05.2011 р. про неможливість використання свердловини № 6 Мар'їнського родовища для видобування вуглеводнів та з іншою метою, що міститься у матеріалах справи, підтверджено, що в результаті виснаження продуктивного горизонту та обводнення свердловини з серпухівських пластів, як залягають вище, з початку квітня 2011 р. свердловина перейшла до періодичного режиму роботи і з квітня 2011 р. повністю припинила фонтанування. У зв'язку із відсутністю в розрізі свердловини інших перспективних в нафтогазоносному відношенні пластів використання свердловини № 6 для видобування газу, конденсату та нафти у подальшому не є можливим. Відповідно до Заключення УкрНДІгазу від 24.06.2011 р. про неможливість використання свердловини № 8 Мар'їнського родовища для видобування вуглеводнів та з іншою метою, що міститься у матеріалах справи, підтверджено, що в результаті виснаження продуктивного горизонту, з початку 2011 р. свердловина перейшла до періодичного режиму роботи. 03 червня 2011 р. було розпочато капітальний ремонт свердловини з метою переведення на перспективні пласти серпухівського ярусу. В результаті освоєння отримано приплив пластової води. Через відсутність в розрізі свердловини інших перспективних в нафтогазоносному відношенні пластів, використання свердловини № 8 для видобування газу, конденсату та нафти у подальшому не є можливим.

Крім того, згідно з Висновком ПрАТ "Промислово-геофізична компанія Надра" від 11.05.2012 р. по результатах геофізичних досліджень проведених у експлуатаційній свердловині № 22, яка пробурена на Мар'їнській площі, вбачається, що за результатами геофізичних досліджень розрізу експлуатаційної свердловини № 22 виділено 7 водоносних, 11 щільних та ущільнених пластів. Згідно виконаного комплексу ГДС, пласти перспективні у нафтогазоносному відношенні, у розрізі свердловини не були виявлені. 28 серпня 2012 р. Територіальним управлінням державної служби з промислової безпеки, та гірничого нагляду у Харківській області розглянуто матеріали на ліквідацію оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 та керуючись "Положенням про порядок ліквідації нафтових, газових та інших свердловин і списання витрат на їх спорудження" було погоджено матеріали на ліквідацію свердловини № 22 Мар'їнського НГКР з геологічних причин.

Також до суду надана копія листа Державної служби геології та надр України від 27.12.2012 р. № 11756/13/12-12, в якій вказано загальну кількість запасів природного газу на Мар'їнському НГКР станом на 01.01.2012 р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про заставу", предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем за вказаними договорами застави було заставлено товари в обороті - природний газ та газовий конденсат, що буде добутий з Мар'їнського газоконденсатного родовища та який стане власністю позивача на підставі Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. Згідно з п. 1.1. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. (в редакції Додаткової угоди б/н від 01.10.2010 р.), предметом договору є спільна діяльність сторін з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища та промислової розробки Мар'їнського родовища з метою одержання прибутку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач після укладення договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р. не набув право власності на природний газ та газовий конденсат Мар'їнського газоконденсатного родовища та втратив можливість набути право власності в майбутньому за Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. оскільки промислова експлуатація свердловин № 6, № 8 Мар'їнського родовища була припинена через відсутність в розрізі свердловин інших перспективних в нафтогазоносному відношенні пластів. При цьому, по результатах геофізичних досліджень проведених у експлуатаційній свердловині № 22 що пробурена на Мар'їнському родовищі, пласти перспективні у нафтогазоносному відношенні також не були виявлені.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про заставу", при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. Отже судом встановлено відсутність підстав для набуття Позивачем предмета застави в майбутньому. Таким чином, позивач з геологічних причин, які не залежать від волі позивача, втратив можливість набути право власності на предмет застави.

Надаючи правову оцінку п. 3.1.3. договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., відповідно до яких на позивача покладено обов'язок замінити предмет застави на аналогічний за вартістю у відповідності до положень ст. 43 Закону України "Про заставу", а також у випадку його загибелі, відчуження або у випадку, якщо добування газу (газового конденсату) стане неможливим як по залежним, так і по незалежним від заставодавця причинам, п. 3.1.3. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., на позивача покладено обов'язок замінити предмет застави на аналогічний, рівний по вартості, відповідно до положень ст. 43 Закону України "Про заставу", а також у випадку його загибелі, вибуття з власності заставодавця іншим чином та/або зменшення його кількості чи вартості, судом встановлено, що у відповідності до ст. 43 Закону України "Про заставу" у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач втратив можливість набути право власності на предмет застави в майбутньому, отже відповідно до ст. 40 Закону України "Про заставу", товари, передбачені в договорі застави, не стали предметом застави та не відчужувалися позивачем, не були фізично знищені, не вибували з власності заставодавця іншим чином. При цьому, позивач не може набути право власності на інші аналогічні за вартістю товари в обороті в межах договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., предметом якого є спільна діяльність сторін з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Враховуючи той факт, що за договорами застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., позивач є майновим поручителем та відповідає перед заставодержателем винятково в межах вартості предмета застави, суд приходить до висновку, що втрата позивачем можливості набути право власності на предмет застави є підставою для розірвання договорів застави. Відповідно до ч. 2 ст. 593 Цивільного кодексу України, у разі втрати предмета застави право застави припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як встановлено у судовому засіданні, у зв'язку із зупиненням видобутку вуглеводнів на Мар'їнському родовищі та відсутністю предмету договорів застави позивачем було направлено відповідачеві листи вих. № 45 від 15.05.2012 р., вих. № 65 від 12.07.2012 р., вих. № 78 від 17.08.2012 р. з пропозицією розірвати договори застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р. Відповіді позивачем на зазначені листи не отримано.

Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частиною 2 ст. 593 Цивільного кодексу України визначено, що у разі втрати предмета застави право застави припиняється.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені позивачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позивачем надані докази, що підтверджують втрату предмета застави, що є підставою для розірвання вказаних договорів застави у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат та просить суд залишити їх на позивача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем. Судом встановлено, що позивачем при поданні заяви про уточнення позовних вимог не було сплачено судовий збір у розмірі 11 803,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути судовий збір до державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ч. 2 ст. 593, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 40 Закону України "Про заставу", ст. 188 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мар'їнське" (код ЄДРПОУ 32132742) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Базис" (код ЄДРПОУ 19358916) договір застави № 5 від 19.09.2011 р., договір застави № 6 від 19.09.2011 р., договір застави № 8 від 30.09.2011 р., договір застави № 9 від 11.10.2011 р., договір застави № 10 від 31.10.2011 р., договір застави № 12 від 28.11.2011 р., договір застави № 11 від 31.10.2011 р., договір застави № 13 від 28.11.2011 р., договір застави № 44-Ф від 30.09.2011 р., договір застави № 42-Ф від 30.09.2011 р., договір застави № 40-Ф від 30.09.2011 р., договір застави № 39-Ф від 30.09.2011 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар'їнське" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, код ЄДРПОУ 32132742) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, номер рахунку 31215206783003, код 37999654, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір у розмірі 11 803,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/5303/12

Повне рішення складено 18 січня 2013 року.