Рішення

від 16.01.2013 по справі 5011-7/16469-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/16469-2012 16.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Інжиніринг Сістемс»

про стягнення 103 733,40 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Демченко М.В. -довіреність № б/н від 16.01.2013;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Інжиніринг Сістемс» про стягнення 103 733,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування орендованим майном згідно умов Договору № 0512-1 оренди екскаватора Terex 760 від 08.05.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 102 125,00 грн. -заборгованості по орендній платі (основного боргу), 1 148,86 грн. -пені, 459,54 грн. -3% річних, 2 074,67 грн. -судового збору.

Ухвалою від 22.11.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.12.2012.

В судовому засіданні 12.12.2012 оголошено перерву до 16.01.2013.

15.01.2013 до канцелярії суду надійшло електронне повідомлення представника відповідача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 16.01.2013 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2013 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»(далі по тексту -позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Інжиніринг Сістемс»(далі по тексту -відповідач, орендар) було укладено Договір № 0512-1 оренди екскаватора Terex 760 (далі по тексту - Договір).

Строк оренди -до 31.12.2012 року, починаючи з моменту підписання Акту приймання-передачі майна сторонами (п. 1.3. Договору).

Даний Договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.5. Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування екскаватор Тегех 760 (далі -Майно, ) для використання на Об'єкті за адресою: смт. Турбів, Липовецький р-н, Вінницька обл., будівництво заводу по виробництву біопаливних пелет.

НазваКількість№ шасіРік випуску Екскаватор Тегех 760 1 SR017СМ4073 2001

Згідно з п. 2.1. Договору вартість орендної плати за 1 машино-зміну, при 8 (восьми-) годинному режимі роботи, за виключенням вихідних днів та Державних свят, встановлюється в розмірі 1 500,00 (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ (20%) - 250,00 грн. без урахування вартості дизельного пального.

Відповідно до п. 2.2. Договору орендар здійснює 50% попередню оплату за оренду майна в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця у вигляді авансу за 15 календарних днів до початку настання оренди; 50% оплати проводиться по факту оренди, протягом 10 робочих днів з дня видачі акта поточної оренди.

Згідно з п. 3.2.4. Договору своєчасно і в повному обсязі вносити орендні платежі.

Передача майна в оренду підтверджується Актом № 1 приймання-передачі екскаватора Тегех 760.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідач перед позивачем виникла заборгованість зі сплати орендної плати в розмір 102 125,00 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000063 від 30.06.2012 року на суму 32 437,50 грн., № ОУ-0000082 від 31.07.2012 року на суму 39 000,00 грн., № ОУ-0000098 від 31.08.2012 року на суму 39 000,00 грн., № ОУ-0000108 від 30.09.2012 року на суму 45 375,00 грн., № ОУ-0000123 від 09.10.2012 року на суму 12 562,50 грн., № ОУ-0000124 від 09.10.2012 року на суму 3 600,00 грн., які частково сплатив відповідач (копії Актів містяться в матеріалах справи) в якості орендних платежів, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом від 23.10.2012 року № 23/10/12-1 позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості за орендну плату, однак ні відповіді, ні сплати заборгованості позивач не отримав (копія листа міститься в матеріалах справи).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору лише частково сплатив орендні платежі по Актам здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі (основного боргу) в розмірі 102 125,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 5.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 148,86 грн.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки в повному обсязі та в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 1 148,86 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 459,54 грн. -3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 459,54 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Інжиніринг Сістемс»(02088, м. Київ, Дарницький район, ВУЛИЦЯ АВТОТРАНСПОРТНА, будинок 4, код ЄДРПОУ 35511125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»(03115, м. Київ, Святошинський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 87, код ЄДРПОУ 33305300) 102 125 (сто дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. 00 коп. -основного боргу, 1 148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн. 86 коп. -пені, 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 54 коп. -3% річних, 2 074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 67 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 17.01.2013 року