Рішення

від 15.01.2013 по справі 13/33/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 січня 2013 р. Справа № 13/33/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : Відділу освіти Погребищенської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02141437, м. Погребище, вул. Шевченка, 106, Вінницька область)

до : фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ ДВС Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області (22700, смт. Іллінці, вул. Леніна, 22, Вінницька область)

про стягнення 30000 грн. безпідставно отриманих коштів та зобов'язання надати дозвіл на повернення коштів шляхом зняття арешту

за участю представників сторін:

від позивача : Пізняк М. Й. - за довіреністю

відповідач: ОСОБА_1 (тимчасовий талон на право керування т/з № НОМЕР_2 від 08.08.2012 року)

ВСТАНОВИВ :

Відділ освіти Погребищенської районної державної адміністрації 28.12.2012 року звернувся в господарський суду Вінницької області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 30000 грн. безпідставно отриманих коштів та зобов'язання надати дозвіл на повернення коштів шляхом зняття арешту.

Ухвалою суду від 29.12.2012 року порушено провадження у справі № 13/33/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2013 року та залучено до участі в справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Відділ ДВС Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області.

Також ухвалою суду від 29.12.2012 року відмовлено відділу освіти Погребищенської РДА в задоволенні заяви про забезпечення позову стосовно заборони відділу ДВС Іллінецького РУЮ вчиняти будь-які дії до вирішення спору в суді.

14.01.2013 року від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву № 38/2-19 від 11.01.2013 року, в якому зазначається слідуюче.

21.04.2011 року разом з письмовою заявою про відкриття виконавчого провадження до відділу ДВС Іллінецького РУЮ на примусове виконання надійшов наказ у справі № 13/19/2011/5003 господарського суду Вінницької області від 22.03.2011 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП "Дослідного господарства Подільської дослідної станції садівництва Інституту Садівництва Національної академії аграрних наук України" 126 000,00 грн. - основної суми боргу, 1284,16 грн. - пені, 1272.84 грн. - витрат на державне мито та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

22.04.2011 року на підставі вище вказаної заяви та виконавчого документа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою про арешт коштів боржника від 10.06.2011 року накладено арешт на р/р НОМЕР_3 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689.

В подальшому від ПАТ КБ "Приватбанк" надійшло повідомлення від 21.06.2011 року про відсутність коштів на арештованих розрахункових рахунках боржника.

27.09.2012 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 7 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Арешт з р/р НОМЕР_3 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця МФО 302689, що було накладено згідно постанови про арешт коштів боржника від 10.06.2011 року, не знято, так як відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в разі повернення виконавчого документа стягувачеві арешт з майна не знімається.

Крім того, вказаний вище наказ господарського суду Вінницької області повторно до відділу ДВС Іллінецького РУЮ на примусове виконання стягувачем не пред'являвся і станом на 10.01.2013 року на виконанні не перебуває.

На визначену дату 15.01.2013 року з'явився представник позивача та відповідач.

Третя особа правом участі свого представника в судовому засіданні не скористалася, хоча час та місце розгляду справи відділ ДВС Іллінецького РУЮ Вінницької області був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 08-65/454/2013 від 14.01.2013 року.

Водночас, судом встановлено, що від третьої особи надійшло клопотання № 37/2-19 від 11.01.2013 року щодо розгляду справи за відсутності його представника.

Представник позивача та відповідач щодо даного клопотання не заперечили.

Відсутність представника третьої особи в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позовній заяві.

Відповідач, позов визнав повністю та вказав, що наразі на його рахунок відділом ДВС Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області накладено арешт.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

13.09.2012 року між відділом освіти Погребищенської районної державної адміністрації (покупець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (постачальник) укладено договір поставки товару № 2-09 на наступних умовах.

Постачальник постачає, а покупець зобов'язаний прийняти й отримати товар (вікна металопластикові WDS sp 1ПВ - 15 шт., відливи металопластикові білі - 15 шт.) відповідно з їх попередньою заявкою за погодженими цінами в кількості вказаній в накладних на відпуск товару (п. 1.1); ціна на товар встановлюється національній валюті України (п. 2.1); валютою договору є гривня України. Орієнтована ціна цього договору складає 30 000 грн. (п. 2.2); покупець здійснює оплату за безготівковим розрахунком протягом _ днів з дати поставки постачальником товару (п. 3.1); постачальник здійснює поставку товару покупцеві на протязі - місяця з моменту підписання договору (п. 4.1); датою поставки товару є дата, коли товар буде переданий у власність покупця у місті поставки, що підтверджується відповідними документами - накладними (п. 4.2); зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважається виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці доставки (додаток) та підписання відповідних документів - накладних тощо (п. 4.3); договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року (п. 7.1).

Крім того, у вказаному вище договорі зазначені слідуючі адреси та банківські реквізити сторін : покупець : м. Погребище, вул. Шевченка, 106, р/р 354 1500 2001 251, код 02141437, МФО 802015, ГУДКСУ у Вінницькій області; постачальник : р/р НОМЕР_3 у Вінницькій ФКБ "Приватбанк", МФО 302689, код ЄДРПОУ НОМЕР_1.

На виконання умов даного договору постачальник передав позивачу металопластикові вікна та металопластикові відливи на загальну суму 30 000,00 грн., що підтверджується накладною № 21 від 13.09.2012 року.

В свою чергу, позивач перерахував на рахунок отримувача - ПП ОСОБА_3, а саме № НОМЕР_3 кошти у сумі 30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1163 від 09.10.2012 року, яке проведено банком 06.11.2012 року.

Призначенням платежу у зазначеному платіжному документі вказано : за пластикові вікна згідно накладної № 21 від 13.09.2012 року, договір № 2-09 від 13.09.2012 року, без ПДВ, КФК 070201, КЕКВ : 1131-30000,00 грн., КО (34371)Ф(01) за відділ освіти.

Також судом встановлено, що 22.04.2011 року заступником начальника відділу ДВС Іллінецького РУЮ Максименком О.В. за результатами розгляду письмової заяви ДП "Дослідного господарства Подільської дослідної станції садівництва Інституту Садівництва Національної академії аграрних наук України" про примусове виконання наказу господарського суду Вінницької області № 13/19/2011/5003 від 22.03.2011 року щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП "Дослідного господарства Подільської дослідної станції садівництва Інституту Садівництва Національної академії аграрних наук України" 126 000,00 грн. - основної суми боргу, 1284,16 грн. - пені, 1272.84 грн. - витрат на державне мито та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

У ході виконання вказаного наказу, 10.06.2011 року відділом ДВС Іллінецького РУЮ прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою встановлено, що борг в сумі 128 793,00 грн. боржником в добровільному порядку не сплачено та згідно відповіді Іллінецької МДПІ на запит державного виконавця за ФОП ОСОБА_1 відкрито рахунки, а саме : р/р НОМЕР_3 та НОМЕР_4 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689.

В зв'язку з цим вказаною вище постановою постановлено на підставі рішення суду накласти арешт на кошти у межах суми 141 718,90 грн. з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, що містяться на рахунку : р/р НОМЕР_3 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689.

В подальшому, 27.09.2012 року відділом ДВС Іллінецького РУЮ, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про повернення наказу господарського суду Вінницької області № 13/19/2011/5003 від 22.03.2011 року стягувачеві.

Враховуючи викладені обставини суд зазначає наступне.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3 виникли правовідносини щодо поставки товару та його оплати.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 13.09.2012 року між відділом освіти Погребищенської районної державної адміністрації та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір поставки товару № 2-09, згідно якого позивачем було одержано накладну № 21 від 13.09.2012 року на оплату товару, а саме за металопластикові вікна та відливи на загальну суму 30 000 грн..

На підставі даної накладної, позивач перерахував ПП ОСОБА_3 за платіжним доручення № 1163 від 09.10.2012 року кошти у розмірі 30 000 грн. на р/р НОМЕР_3 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689.

При цьому у позовній заяві, позивач вказує, що внаслідок тривалої співпраці із відповідачем та отримавши рахунок і накладну від ФОП ОСОБА_3 помилково перерахував вказану вище суму не ФОП ОСОБА_3, а ФОП ОСОБА_1.

Також суд встановив, що під час виконання наказу господарського суду Вінницької області № 13/19/2011/5003 від 22.03.2011 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП "Дослідного господарства Подільської дослідної станції садівництва Інституту Садівництва Національної академії аграрних наук України" 126 000,00 грн. - основної суми боргу, 1284,16 грн. - пені, 1272.84 грн. - витрат на державне мито та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10.06.2011 року відділом ДВС Іллінецького РУЮ встановлено, що у боржника відкрито рахунки, а саме : р/р НОМЕР_3 та НОМЕР_4 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що р/р НОМЕР_3 на який було перераховано кошти у розмірі 30 000 грн. за договором поставки № 2-09 від 13.09.2012 року, належить відповідачу, а не ПП ОСОБА_3, яка являється постачальником за даним договором.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина 1 ст. 1213 ЦК України, визначає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

В судовому засіданні, відповідач підтвердив, що за вказаним вище платіжним дорученням на його рахунок були перераховані кошти, які просить стягнути позивач.

Враховуючи викладене та наявні у справі докази, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно одержаних коштів у розмірі 30 000,00 грн., підлягає задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : договором на поставку товару, платіжним дорученням, накладною, постановами відділу ДВС.

Також як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відділ ДВС Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області надати дозвіл ФОП ОСОБА_1 на повернення коштів, шляхом зняття арешту з р/р НОМЕР_3 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689 для перерахування коштів в сумі 30 000 грн. позивачу.

Суд розглянувши вказану позовну вимогу зазначає слідуюче.

Згідно приписами ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

За змістом п. 1 позовної заяви, позивач просить суд залучити як третю особу до участі у справі відділ ДВС Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 13/33/2012/5003 від 29.12.2012 року залучено до участі в справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Відділ ДВС Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області.

Оскільки, вказана вище позовна вимога щодо зняття арешту пред'явлена до зазначеного відділу ДВС, який являється третьою особою, а не відповідачем та арешт коштів, які містяться на розрахунковому рахунку відповідача накладено у іншій справі № 13/19/2011/5003, то така вимога з врахуванням наведених приписів закону задоволенню не підлягає.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Окрім того, суд звертає увагу на такі обставини.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Абзац 2 п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Щодо судового збору" № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року, визначає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК), наприклад, про визнання недійсним правочину (господарського договору) та про витребування переданого за ним майна.

За приписами абз. 9 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, зазначається, що не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

В позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги майнового та немайнового характеру, а саме про стягнення 30 000 грн. безпідставно отриманих коштів та про зобов'язання надати дозвіл на повернення коштів шляхом зняття арешту.

В підтвердження сплати судового збору позивачем за подання позовної заяви у даній справі надано квитанцію № 102369.282.1 від 28.12.2012 року на суму 1609,50 грн., тобто оплачено лише майнову вимогу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з позивача в доход державного бюджету України судового збору за немайнову позовну вимогу, що на момент подачі позову (28.12.2012 р.) становить 1073,00 грн..

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_3 у Вінницькій ФКБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Відділу освіти Погребищенської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02141437, м. Погребище, вул. Шевченка, 106, Вінницька область, р/р 354 1500 2001 251, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) безпідставно одержані кошти у розмірі 30 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1609,50 грн..

3. Стягнути з Відділу освіти Погребищенської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02141437, м. Погребище, вул. Шевченка, 106, Вінницька область, р/р 354 1500 2001 251, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) в дохід державного бюджету України судовий збір за немайнову позовну вимогу у сумі 1073,00 грн..

4. Відмовити в частині позовних вимог щодо зобов'язання відділу ДВС Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області надати дозвіл ФОП ОСОБА_1 на повернення коштів, шляхом зняття арешту з р/р НОМЕР_3 у Вінницькій філії ПАТ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689 для перерахування коштів в сумі 30 000 грн. Відділу освіти Погребищенської районної державної адміністрації.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 січня 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - третій особі - Відділу ДВС Іллінецького РУЮ Вінницької області (22700, смт. Іллінці, вул. Леніна, 22, Вінницька область)