Постанова

від 16.01.2013 по справі 5/43-11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

16 січня 2013 року Справа № 5/43-11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - кооперативу "Кварц" на рішення господарського суду Волинської області від 17.12.10 р. у справі № 5/43-11 (суддя Слупко Валентина Леонтіївна)

за позовом кооперативу "Кварц" по виробництву товарів народного споживання (с.Милуші, Луцький район, Волинської області)

до Луцької міської ради (м.Луцьк)

за участю третьої особи , яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Жидичинської сільської ради (с.Жидин, Кіревцівський район, Волинська область)

за участю третіх осіб , які не заявляють самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Жолнача Степана Антоновича (м.Луцьк), 2) Козлюка Євгена Васильовича (м.Луцьк), 3) Зелінського Олексія Петровича (м.Луцьк)

про визнання незаконними та скасування рішень про надання земельних ділянок громадянам Жолначу С.А. і Козлюку Є.В. та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки вказаним громадянам.

За участю представників:

Позивача - Хохлов Володимир Олександрович ( довіреність № б/н від 04.12.2012 р. );

Доленко Олег Миколайович ( голова, паспорт серії АС №108274 )

Відповідача - не з'явився

Третьої особи на стороні позивача - не з'явився

Третьої особи на стороні відповідача 1 - не з'явився;

Третьої особи на стороні відповідача 2 - не з'явився;

Третьої особи на стороні відповідача 3 - М'яловіцький Володимир Леонідович ( довіреність № б/н від 28.11.2012 р.)

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. у справі №5/43-11 внесено зміни до складу колегії суддів в зв"язку з перебуванням у відпустці судді Мельника О.Г.. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 17 грудня 2010р. у справі №5/43-11 кооперативу "Кварц" відмовлено в задоволенні позову до Луцької міської ради про визнання недійсними рішень про надання земельних ділянок Жолначу С.А. і Козлюку Є.В. та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки вказаним громадянам.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2011р. рішення господарського суду Волинської області від 17.12.2010р. по справі №5/43-11 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсним рішення Луцької міської ради №32/61 та №32/65 від 24.11.2008 р. про погодження Жолначу С.А. та Козлюку Є.В. місця розташування будинку та господарських будівель і споруд на земельній ділянці на вул. Героїв УПА площею 0,05 га за рахунок земель міста не наданих у власність чи користування.

Визнано недійсним рішення Луцької міської ради №35/52 та №35/53 від 30.01.2009 р. про надання Жолначу С.А. та Козлюку Є.В. земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд на вул. Героїв УПА, 86-Б площею 0,0454 га за рахунок земель міста не наданих у власність чи користування.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012р. скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2011р. у справі №5/43-11.

Справу направлено до Рівненського апеляційного господарського суду для перегляду.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду (гол.суддя - Саврій В.А., судді: Мельник О.В., Грязнов В.В.) від 19.11.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до слухання.

В апеляційній скарзі (т.2, арк.справи 2-5) позивач стверджує, що рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки місцевий суд неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи; не довів обставини, що мають значення для справи і які суд визнав встановленими, в результаті чого викладені у рішенні суду висновки не відповідають дійсним обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального права.

Висновок суду про те, що оспорюваними рішеннями не порушені права та інтереси кооперативу "Кварц", оскільки останній не являється належним користувачем даної земельної ділянки з перерахованих в рішенні суду підстав вважає необґрунтованим.

Вважає, що кооператив "Кварц" є належним та законним землекористувачем земельної ділянки площею 0,21 га, яка знаходиться за адресою: Луцьк, вул. Героїв УПА, 86 і відповідно до вимог ст. 95 ЗК України, набув відповідні права, зокрема, самостійно господарювати на даній землі, в зв'язку з чим порушені права землекористувачів підлягають відновленню у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного просить рішення господарського суду Волинської області скасувати, позов задоволити в повному обсязі.

Представником Луцької міської ради подано письмове заперечення на апеляційну скаргу (т.2, арк.справи 17-19).

Відповідач зокрема зазначає, що судом першої інстанції було вірно враховано норми Земельного кодексу України (2001 року), тому що предметом оскарження є рішення Луцької міської ради від 24.11.2008 р. № 32/61, від 24.11.2008 р. № 32/65, від 30.01.2009 р. №35/52, від 30.01.2009 р. № 35/53, державні акти на право власності видані Жолначу С. А. та Козлюку Є. В., які були прийняті вже в той час коли земельні правовідносини щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян регулювалися Земельним кодексом України (2001 року).

Вважає, що судом першої інстанції досліджено зміст рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів від 10.04.1986 р. відповідно до якого було встановлено, що земельна ділянка загальною площею 2.06 га по вул. Червоноармійській, 108 (на даний час Героїв УПА) була надана в постійне користування колгоспу ім. Кірова с.Жидичин Ківерцівського району з подальшою передачею будівлі школи № 12 на баланс колгоспу.

Вищевказаний колгосп не оформив своє право на постійне користування земельною ділянкою на підставі вищевказаного рішення.

Стверджує, що факт відсутності належного оформлення права користування вищевказаною земельною встановлено у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2010р. по справі №02/41-11, яка набрала законної сили, а саме вказано, що правові документи на земельну ділянку, яка надавалась в постійне користування колгоспу ім. Кірова Ківерцівського району на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 10.04.1986р. №143 на протязі 23-х років не були оформлені належним чином, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не видавався.

Колгоспом ім. Кірова, як балансоутримувачем будівлі школи, було вирішено виділити 0,21 га земельної ділянки та продати нежитлове приміщення школи №12 кооперативу «Луч-2».

Кооперативом «Луч-2» також не було оформлено право користування, виділеною колгоспом ім. Кірова, земельною ділянкою в розмірі 0,21 га. по вулиці Червоноармійській (тепер Героїв УПА) та не зареєстровано право власності на нежитлове приміщення школи №12.

Вподальшому кооператив «Луч-2» був ліквідований без правонаступництва. Кооператив «Кварц» фактично користується приміщенням колишньої школи на підставі того, що дане приміщення було передано йому як пайовий внесок Ярмольчуком В.Г. 17.10.2009 р.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу Української РСР (від 08.07.1970 р.) право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею.

Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування.

Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Статтею 22 Земельного кодексу (від 08.07.1970 р.) визначено, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Також зазначає, що на підставі рішення господарського суду Волинської області від 08.02.2010 р. по справі № 7/41-75 за кооперативом «Кварц» КП ВОБТІ було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 125 кв. м по вул. Героїв УПА, 86, тобто право власності у позивача на нерухоме майно виникло лише у 2010 році.

Отже, твердження апелента про те, що спірними рішеннями Луцької міської ради порушено його право на земельну ділянку, як власника нежитлового приміщення, що знаходиться на спірних земельних ділянках відповідач вважає невірним, оскільки рішення суду не має зворотної сили в часі.

Твердження апелянта про те, що Луцька міська рада перед тим як надати земельні ділянки по вул.Героїв УПА у м. Луцьку у власність третім особам повинна була вилучити її у кооперативу «Кварц» у відповідності до ч. 5 ст. 116 , 141, 149 Земельного кодексу України вважає помилковим.

Через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду представником скаржника подано заяву про уточнення позовних вимог (Вх.№386/13, Д-1, арк.справи 22-24), в якій крім вже зазначеного просив скасувати державну реєстрацію акту на право власності на земельну ділянкуЯД№452412, виданого Жолнач Степану Антоновичу та державну реєстрацію акту на право власності на земельну ділянкуЯД№452411, виданого Козлюк Євгену Васильовичу.

На зазначені вимоги заяви колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Також, згідно до п.3 інформаційного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» від 14.12.2007р. №01-8/973, апеляційна і касаційна інстанції не вправі розглядати збільшений розмір позовних вимог, який не був заявлений позивачем в установленому порядку в суді першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 22 ГПК позивач вправі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення у справі. Отже, якщо збільшені за розміром позовні вимоги не заявлені в установленому порядку в суді першої інстанції, вони не підлягають розглядові в апеляційній і в касаційній інстанціях.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.01.2013р. представник позивача - Хохлов В.О. підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду Волинської області від 17.12.10 р. у справі №5/43-11 скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представник третьої особи на стороні відповідача 3 - М"яловіцький В.Л. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обгрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Волинської області від 17.12.10 р. у справі №5/43-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача та інших третіх осіб в судове засідання 16.01.2013р. не з»явилися, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, врахувавши вказівки, викладені в постанові касаційної інстанції, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, посилався на вимоги ст.ст.116, 123, 126 чинного на час розгляду справи в суді першої інстанції Земельного кодексу України, однак судом залишено поза увагою роз'яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. з наступними змінами, внесеними Президією Вищого господарського суду України, де в ч.3 п.10 зазначено: "Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладенню спірної угоди. У разі, коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотньої сили".

Суд першої інстанції, при прийнятті рішення посилається на постанову Львівського господарського апеляційного суду від 08.02.2010р. у справі №02/41-11, згідно якої земельна ділянка по вул.Героїв УПА, 86-А, 86-Б (колишня назва Червоноармійська), знаходиться на території Луцької міської ради.

Однак, судом не взято до уваги встановлений у постанові факт легітимності рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів №143 від 10.04.1986р. про надання вказаному колгоспу ім.Кірова Ківерцівського району у постійне користування земель міста Луцька площею 2,06га, на яких розміщена школа №12 по вул.Червоноармійській, 108 з подальшою передачею будівлі школи №12 на баланс вказаному колгоспу.

Тому колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що оспорюваними рішеннями Луцької міської ради не порушені права та інтереси кооперативу "Кварц", обґрунтовуючи це тим, що останній не являється належним користувачем даної земельної ділянки з перерахованих в рішенні суду підстав.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Відповідно до ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України (№561-ХІІ), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Частинами 2, 3 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування базового рівня, статус та повноваження яких визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до вимог ст.4 чинного станом на 1986-1989 роки Земельного кодексу Української РСР в редакції року Закону УРСР від 8 липня 1970 р, (надалі - Кодекс), вся земля в Українській РСР входила до єдиного державного земельного фонду, який відповідно до основного цільового призначення земель складався із земель сільськогосподарського призначення, наданих у користування колгоспам для сільськогосподарських цілей, земель населених пунктів (міст) та інших призначень.

Згідно ст.5 Кодексу, переведення вказаних в ст.4 Кодексу категорій земель з однієї категорії в іншу провадиться у випадках зміни основного цільового призначення цих земель органами, які приймають рішення про надання земель у користування або органами, що затверджують поректи землеустрою.

Відповідно до ст.8 Кодексу, державне управління в галузі використання земель здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів.

Пунктами 4, 9 частини 1 статті 11 Кодексу встановлено, що міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети, надають у користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу, вирішують інші питання в галузі земельних відносин в межах своєї компетенції.

Частина 1 ст.16 Кодексу регламентує, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Статті 37 та 38 Кодексу надають право виконавчим комітетам міських Рад народних депутатів проводити вилучення земельних ділянок із земель населених пунктів для громадських потреб на підставі рішення виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.

Стаття 93 Кодексу додатково закріплює право та компетенцію виконавчих комітетів на вилучення земельних ділянок в містах для державних або громадських потреб в порядку, передбаченому статтями 37-41 Кодексу.

Відповідно до положень статей 13 та 15 Кодексу, земля надається в користування колгоспам в безстрокове користування.

Статтею 40 Кодексу також передбачене колгоспам право вилучати ділянки із земель, які були у користуванні колгоспів, за згодою загальних зборів членів колгоспів або зборів уповноважених.

Колгоспи мали право надавати закріплені за ними земельні ділянки у вторинне користування кооперативним та іншим організаціям (ст.ст.13, 19 Кодексу).

Статтею 25 Кодексу гарантовано охорону прав землекористувачів та регламентовано припинення порядку права користування земельною ділянкою тільки у випадках, прямо передбачених законом.

Висновок місцевого господарського суду про те, що при прийнятті оскаржуваних рішень не були допущені порушення чинного законодавства спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів №143 від 10.04.1986р. "Про відведення земель", на яке посилався у своїй постанові Львівський апеляційний господарський суд від 08.02.2010р.(справа № 02/41-11), землі міста Луцька площею 2,06 га були відведені в постійне користування колгоспу ім. Кірова Ківерцівського району, враховуючи умови колгоспу ім. Кірова.

Зборами уповноважених колгоспу ім. Кірова Ківерцівського району від 29 березня 1986р. вирішено: "Дати згоду на відведення ділянки по вул. Червоноармійській, пл. 2,90 га. Взамін ділянок із старими школами", про що свідчить витяг з протоколу вказаних зборів №5.

На звернення депутата Луцької міської ради Ніколайчука Р.О. до начальника управління Деркомзему у м.Луцьку Кухарчука Б.М. № 09114 від 24.03.2011р., останнім було дано відповідь, з якої вбачається, що рішення Луцької міської ради про повернення земельних ділянок, переданих колгоспу на вул. Героїв УПА, 86 та 108 в управлінні Деркомзему у м.Луцьку відсутнє.

На підставі зазначених норм Земельного Кодексу, виконавчий комітет Луцької міської ради народних депутатів, своїм рішенням №143 від 10.04.1986р., правомірно вилучив із земель міста Луцька, для громадських потреб, земельну ділянку площею 2,06 га з наданням її у постійне користування колгоспу ім.Кірова Ківерцівського району шляхом відведення, на умовах колгоспу ім. Кірова.

Колгосп ім. Кірова Ківерцівського району, відповідно до вимог ст. 40 Земельного Кодексу, рішенням зборів уповноважених, законно та правомірно надав згоду на відведення Луцькій міській раді народних депутатів земельну ділянку площею 2,90 га взамін ділянок із старими школами.

Тобто, виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів було проведено обмін з колгоспом ім.Кірова Ківерцівського району земельними ділянками площею 2,06 га на площу 2,90 га.

Згодом земельна ділянка площею 2,06 га була відведена Виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів в постійне користування колгоспу ім. Кірова, який, у відповідності з вимогами ст.19 Земельного Кодексу, як законний користувач, виділив із вказаної земельної ділянки кооперативу "Луч-2" в оплатне користування земельну ділянку площею 0,21 га.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що Луцька міська рада на даний час не має права розпоряджатись земельною ділянкою площею 2,06 га, яка 1986р. виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів була вилучена із земель міста Луцька та обміняна на земельну ділянку площею 2,90 га.

Оскільки колгосп ім.Кірова с.Жидичин, Ківерцівського району 27 грудня 1988р. продав кооперативу "Луч-2" нежитлове приміщення школи № 12 по вул.Червоноармійській, 86, то цілком законно виділив при цьому земельну ділянку в розмірі 0,21 га для обслуговування вказаного приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, після ліквідації кооперативу "Луч-2" вищезазначене нежитлове приміщення, яке розміщене на земельній ділянці розміром 0,21 га, продовжував використовувати у своїй виробничій діяльності кооператив "Кварц", продовжуючи сплачувати колгоспу ім. Кірова земельний податок за користування земельною ділянкою в розмірі 0,21 га, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

Листом Жидичинської сільської ради № 1.11.1/58 від 19 березня 2008р., а також кадастровим планом, схемою розташування земельної ділянки та актом погодження меж підтверджується факт знаходження приміщення кооперативу "Кварц" на земельній ділянці в розмірі 0,21 га за адресою: м.Луцьк, вул.Червоноармійська, 86.

Також, на планшеті земель міста Луцька вказані межі земельної ділянки, якою користується кооператив "Кварц".

За вказаних обставин судом першої інстанції не було взято до уваги п.5 Постанови Верховної Ради Української РСР №562-ХІІ від 18 грудня 1990р. "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР, п.1 Перехідних положень чинного на даний час Земельного кодексу України в редакції 2001р.; п.3.2. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства"; п.п. 5.2.; 5.З.; 5.6. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 від 22.09.2005 р.

Господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення, посилався на передачу гр.Ярмольчуком В.Г. кооперативу "Кварц" в якості пайового внеску нежитлового приміщення школи №12.

При цьому не взято до уваги, що станом на момент розгляду даної справи кооператив "Кварц" є власником вказаного приміщення, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25430796 від 26.02.2010 р.

Колегія суддів прийшла до висновку, що кооператив "Кварц" є належним та законним землекористувачем земельної площею 0,21 га, яка знаходиться за адресою: Луцьк, вул. Героїв УПА, 86 і відповідно до вимог ст. 95 ЗК України, набув відповідні права, зокрема, самостійно господарювати на даній землі, в зв'язку з чим порушені права землекористувачів підлягають відновленню у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 5 ст.31 Земельного кодексу України встановлено, що вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної Ради народних депутатів у разі їх надання, у тому числі, для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, крім передбачених частинами другою і четвертою цієї статті та статтями 32 і 33 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 31 ЗК України встановлено, що вилучення земель проводиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів: із земель сіл і селищ для усіх потреб, за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу; за межами сіл і селищ у разі передачі їх у власність або надання у користування для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, традиційних народних промислів, крім випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті та статтею 33 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджуються обставини правомірного користування кооперативом "Кварц" земельною ділянкою в розмірі 0,21 га за адресою: м.Луцьк, вул.Червоноармійська, 86 (що вбачається з планшета земель міста Луцька), а тому Луцька міська рада, відповідно до вимог ч.5 ст.ст.116, 141, 149 чинного Земельного кодексу України, перед наданням у користування земельну ділянку, яка вже перебуває у користуванні, повинна була вилучити вказану ділянку у попереднього землекористувача, тобто - у кооперативу "Кварц".

Аналогічна правова позиція викладена в п.3.3 рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010р. №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства", в п.1 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 16.11.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням земельного законодавства".

Також в п.11 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16 квітня 2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", рекомендовано судам під час вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням земельного законодавства досліджувати обставини дотримання радами порядку вилучення земельних ділянок у попереднього користувача.

Як встановлено з ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

В пункті 2 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що Луцька міська рада прийняла оспорювані рішення 30.01.2008р. №35/52 та №35/53 про надання у власність Жолначу С.А., Козлюку Є.В. земельних ділянок по вул.Героїв УПА 86-А та 86-Б у м.Луцьку, кожна площею 0,0454 га для будівництва та обслуговування житлових будинків з порушенням порядку, визначеного Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України, в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, а тому позовні вимоги про визнання недійсними зазначених рішень підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, також підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД№452412, виданий Жолнач Степану Антоновичу на земельну ділянку площею 0,0454 га. та про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД№452411, виданий Козлюк Євгену Васильовичу на земельну ділянку площею 0,0454 га., оскільки відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011р. №6, у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Колегія суддів вважає, що встановлені під час апеляційного провадження порушення згідно ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу кооперативу "Кварц" на рішення господарського суду Волинської області від 17.12.2010р. у справі №5/43-11 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 17 грудня 2010р. по справі №5/43-11 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задоволити.

4. Визнати недійсним рішення Луцької міської ради №32/61 та №32/65 від 24 листопада 2008 року про погодження Жолначу С.А. та Козлюку Є.В. місця розташування будинку та господарських будівель і споруд на земельній ділянці на вул.Героїв УПА площею 0,05 га за рахунок земель міста не наданих у власність чи користування.

5. Визнати недійсним рішення Луцької міської ради №35/52 та №35/53 від 30 січня 2009 року про надання Жолначу С.А. та Козлюку Є.В. земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд на вул. Героїв УПА, 86-Б площею 0,0454 га за рахунок земель міста не наданих у власність чи користування.

6. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД№452412, виданий Жолнач Степану Антоновичу на земельну ділянку площею 0,0454 га.

7. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД№452411, виданий Козлюк Євгену Васильовичу на земельну ділянку площею 0,0454 га.

8. Стягнути з Луцької міської ради (43000, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код 04051327) на користь кооперативу «Кварц» (43000, м.Луцьк, вул.Червоноармійська, 86, код 20122633) 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення за подання позовної заяви.

9. Стягнути з Луцької міської ради (43000, м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 19, код 04051327) на користь кооперативу «Кварц» (43000, м.Луцьк, вул.Червоноармійська, 86, код 20122633) 43 (сорок три) гривні 00 коп. витрат на сплату державного мита за подання апеляційної скарги.

10. Видачу наказів доручити господарському суду Волинської області.

11. Матеріали справи №5/43-11 повернути в господарський суд Волинської області.

12. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Грязнов В.В.