Постанова

від 15.01.2013 по справі 2а/0570/15476/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року справа №2а/0570/15476/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Братченко О.В., представника позивача Лига І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/15476/2012 (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо повного та фактичного виконання документів стосовно ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити усі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо повного та фактичного виконання виконавчих документів стосовно ОСОБА_3

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надійшла заява про розгляд справа за відсутністю представника, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до матеріалів справи 19.01.2011 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 23852069 з примусового виконання постанови № 62, виданої УПФ 25.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФ штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 22).

14.03.2011 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № 25189107 з примусового виконання постанови № 62, виданої УПФ 25.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФ штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 23).

13.07.2011 року виконавчі провадження ВП № 23852069 та ВП № 25189107 були приєднанні до виконавчого провадження ВП № 27568259 (а.с. 38).

Згідно п. 2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (надалі Інструкція №512), державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 та 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачені заходи та дії,, які вчиняє державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, а саме, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.

Згідно ч.1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до п. 7.2 Інструкції № 512/5, при виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують три мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.5 Інструкції № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Тобто зазначеною нормою передбачено наявність письмового підтвердження вчинених державним виконавцем дій підчас здійснення виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

З аналізу наведеної норми вбачається, що виконавчий орган повинен здійснити виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем при проведенні виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 23852069 та № 25189107 з примусового виконання постанови № 62, виданої УПФ 25.11.2010 про стягнення з ОСОБА_3на користь УПФ штрафу були вчинені наступні заходи примусового виконання.

04.03.2011 року відповідачем надіслано запит до ВРЕР м. Харцизька з метою отримання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів, належних на праві власності боржникові (а.с. 24).

13.07.2011 року відповідачем надіслано запит до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку з метою отримання інформації про місце праці або існуючих джерел доходів, наявності відкритих рахунків та вкладів у будь-яких кредитно-фінансових установах, що зареєстровані за ОСОБА_3 (а.с. 25).

Згідно відповіді Державної податкової інспекції у м. Харцизьку № 14011 від 25.07.2011 року, інспекція повідомляє, що місце отримання доходу ОСОБА_3 у 2011 році КП «Зугресводоканал-1», м. Зугрес (а.с. 26).

14.07.2011 року відповідач звернувся до суду із поданням, в якому просив заборонити боржнику - ОСОБА_3 виїзд за межі України (а.с. 27). 18.07.2011 року Харцизьким міським судом Донецької області постановлено ухвалу про заборону виїзду за межі України ОСОБА_3 (а.с. 28).

01.12.2012 року відповідачем надіслано запит до КП «Харцизьке бюро технічної інвентаризації» з метою отримання інформації про наявність зареєстрованого нерухомого майна, належного на праві власності боржникові (а.с. 29). Згідно відповіді КП «Харцизьке БТІ», в боржника - ОСОБА_3 відсутнє будь-яке нерухоме майно, що належить останньому на праві приватної власності (а.с. 30).

01.12.2012 року відповідачем знов надіслано запит до ВРЕР м. Харцизька з метою отримання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів, належних на праві власності боржникові (а.с. 29).

02.12.2011 року відповідачем надіслано запит до Управління Держкомзему м. Харцизька з метою отримання інформації про наявність зареєстрованих земельних ділянок, належних на праві власності боржникові (а.с. 31). 06.12.2011 року управління Держкомзему м. Харцизька повідомило відповідача про відсутність відомостей щодо наявності земель в боржника - ОСОБА_3 (а.с. 32).

02.12.2011 року відповідачем вдруге надіслано запит до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку з метою отримання інформації про місце праці або існуючих джерел доходів, наявності відкритих рахунків та вкладів у будь-яких кредитно-фінансових установах, що зареєстровані за ОСОБА_3 (а.с. 31).

Відповідачем боржник - ОСОБА_3 неодноразово викликався до ВДВС для сплати заборгованості за вищевказаними виконавчими документами, про що свідчать відповідні виклики-повідомлення державного виконавця (а.с. 33, 34, 35). Боржник за викликом до виконавчої служби не з'явився.

13.11.2012 року, з метою перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем був здійснений вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1. У відповідності до акту державного виконавця від 13.11.2012 року, боржник - ОСОБА_3 була відсутня за місце мешкання (а.с. 36).

28.11.2012 року державним виконавцем знов був здійснений вихід за адресою мешкання боржника, що вказана у виконавчому документі, про що складено відповідний акт (а.с. 37). Згідно вказаного акту державним виконавцем встановлено, що боржник не проживає за вказаною адресою.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів зазначає, що відповідач при виконанні виконавчого документа - постанови № 62, виданої УПФ 25.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФ штрафу у розмірі 850,00 грн., виконавчі дії щодо примусового виконання постанови УПФУ розпочинав тільки після неодноразових перевірок позивачем стану реалізації виконавчого провадження, звернень з клопотанням та скаргами на бездіяльність державного виконавця, що підтверджується протоколами ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 21.04.2011 року, 26.10.2011 року, 22.07.2011 року, 13.02.2012 року, 16.05.2012 року, 21.08.2012 року, скаргами від 21.11.2011 року, 29.02.2012 року та клопотанням від 05.05.2011 року.

З вищенаведеного вбачається, що виконавчою службою фактично з часу відкриття виконавчого провадження ВП № 23852069 19.01.2011 року та ВП № 25189107 14.03.2011 року дії щодо примусового виконання постанови УПФУ до 19.07.2011 року у встановлений ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» шестимісячний строк не були виконані, що обумовлює визнання бездіяльності виконавчого органу з виконання зазначеного рішення в період з 04.03.2011 року по 19.07.2011 року.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції не повно досліджено матеріали та обставини по справі, не вірно надано оцінку обставинам, таким чином висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи,постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, та часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/15476/2012 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/15476/2012 скасувати.

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області за період з 04.03.2011 року по 19.07.2011 року з примусового виконання постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 62 від 25.11.2010 року у виконавчому провадженні ВП № 23852069 та ВП № 25189107.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області здійснити усі заходи по примусовому виконанню постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 62 від 25.11.2010 року у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 16 січня 2013 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва