Рішення

від 14.01.2013 по справі 2-3443/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

справа № 2-3443/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Кирилюк І.В., при секретарі:Бєлоус В.В., за участю: позивача:ОСОБА_2, представника відповідача:не з'явився, третьої особи:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі -позивач, ОСОБА_2.) звернулась до суду з зазначеним позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі -відповідач, ПрАТ «УЕСК»), в якому просить визнати подію, що мала місце 13.05.2012 року, страховим випадком, відповідно до полісу АА/0077547 та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 49 500,00 грн., пеню у розмірі 854,38 грн., три проценти річних у розмірі 170,88 грн. та судовий збір у розмірі 506,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль lt Koleos», державний номер НОМЕР_1. Постановою суду винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ«УЕСК». Згідно оцінки автомобіля Koleos», державний номер НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу складає 83 250,74 грн., а вартість матеріального збитку -72 753,00 грн. З оцінкою пошкоджень відповідач погодився. Ліміт відповідальності відповідача, згідно полісу, становить 50 000,00 грн., а франшиза -500,00 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак, ПрАТ«УЕСК»суму страхового відшкодування не виплатило. 06.08.2012 року позивач звернувся до відповідача із вимогою надати пояснення щодо невиплати страхового відшкодування, у відповідь на яку відповідач пояснив, що станом на 06.08.2012 року страхове відшкодування не було виплачено у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках відповідача. Оскільки відповідач страхове відшкодування так і не виплатив, позивач просить також стягнути пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 854,38 грн. та три проценти річних за порушення виконання грошового зобов'язання в розмірі 170,88 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2012 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, відповідно до ч. 2 ст. 35 ЦПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 (далі -третя особа, ОСОБА_3.) та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з викладених в позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи в порядку ст. 74 ЦПК України повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 13.05.2012 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Koleos», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, та автомобіля «ГАЗ 31029», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Згідно довідки підрозділу Державтоінспекції МВС, автомобіль nault Koleos», державний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди одержав механічні пошкодження (а. с. 16).

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 25.06.2012 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Отже, за загальним правилом, заподіяна власнику автомобіля ault Koleos», державний номер НОМЕР_1, шкода підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_3.

Разом з тим, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/00775447, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, була застрахована у ПрАТ «УЕСК».

Як визначено у ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції Закону від 09.01.2012 року, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Отже, подія, що сталась 13.05.2012 року є страховим випадком, що також визнається відповідачем (а. с. 20), відтак, шкода, завдана з вини ОСОБА_3, підлягає відшкодуванню за рахунок ПрАТ «УЕСК».

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/00775447 ліміт відповідальності ПрАТ «УЕСК»становить 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла станом на день звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Враховуючи викладене, 15.05.2012 року позивач звернувся до ПрАТ«УЕСК»із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи (а. с. 17-18).

Як визначено у ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно Звіту № 406 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Koleos», державний номер НОМЕР_1, від 18.05.2012 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Koleos», державний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 18.05.2012 року складає 72 753,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 36.1 та п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції Закону від 09.01.2012 року, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Отже, враховуючи ліміт відповідальності 50 000,00 грн. та розмір франшизи 500,00 грн., визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АА/00775447, відповідач повинен був виплатити позивачеві страхове відшкодування в розмірі 49 500,00 грн. не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто не пізніше 15.08.2012 року.

Проте, у відповідь на заяву позивача, ПрАТ «УЕСК»у листі від 15.08.2012 року повідомило, що станом на 06.08.2012 року страхове відшкодування у розмірі 49 500,00 грн. не було виплачено, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках відповідача (а. с. 20).

Таким чином, відповідач визнав випадок страховим, погодився із розміром страхового відшкодування, яке підлягає виплаті ОСОБА_2, проте, виплату страхового відшкодування у визначений законодавством строк не здійснив.

Згідно п. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 49 500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, ОСОБА_2 просить стягнути з ПрАТ «УЕСК»пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 01.09.2012 року по 12.10.2012 року в розмірі 854,38 грн.

Так, згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, беручи до уваги, що у період з 01.09.2012 року по 12.10.2012 року облікова ставка Національного банку України становила 7,50 %, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 854,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути три проценти річних в розмірі 170,88 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, суд звертає увагу, що стягнення трьох процентів річних можливе лише у зобов'язальних відносинах за прострочення грошового зобов'язання, а між позивачем та відповідачем не існує зобов'язальних правовідносин. Відшкодування шкоди з урахуванням трьох процентів річних законодавством України не передбачено.

Отже, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 є частково обґрунтованими, відтак, підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 49 500,00 грн. та пені в розмірі 854,38 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при звернені до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 506,00 грн., що підтверджується квитанцією від 15.10.2012 року (а. с. 1).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 503,54 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 22, 29, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 212-215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування -задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 49 500 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 854 грн. 38 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»на користь ОСОБА_2 503 грн. 54 коп. у відшкодування судових витрат.

В іншій частині позову -відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В.Кирилюк