Постанова

від 15.01.2013 по справі 5002-20/2987-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року Справа № 5002-20/2987-2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Голика В.С.,

Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

позивача Бекіров Кіязім Музекерович, довіреність № б/н від 03.01.13, закрите акціонерне товариство "Кримагропром";

відповідача не з'явився, державне підприємство "Лівадія" ;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Лівадія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куртлашаєв М.І.) від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-20/2987-2012

за позовом закритого акціонерного товариства "Кримагропром" (вул. Портова, 1, Севастополь, 99009)

до державного підприємства "Лівадія" (вул. Виноградна, 2, Лівадія, м. Ялта, 98655)

про стягнення 198386,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Кримагропром" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державного підприємства "Лівадія" про стягнення заборгованості у сумі 198 386, 54 грн. з яких, 179 277,00 грн. - основна заборгованість, 3% річних у сумі 3 098,86 грн. та пеня у сумі 16 010,68 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач відмовився від позову у частині стягнення пені у сумі 16 010,68 грн. (т.1,а.с.50).

Ухвалою суду першої інстанції від 27.09.12 припинено провадження у частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 16 010,68 грн. на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-20/2987-2012 позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Лівадія" на користь закритого акціонерного товариства "Кримагропром" основну заборгованість у сумі 179 277, 00 грн., 3% річних у сумі 3098,86 грн. та пеня у сумі 16 010, 68 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.09.12 внесено виправлення у резолютивну частину рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-20/2987-2012 шляхом виключення висновку про стягнення пені у сумі 16 010, 68 грн. та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення у інший редакції з урахуванням виключення висновку про стягнення пені у сумі 16 010, 68 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник вважає порушення норм процесуального права, а саме, прийняття рішення за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням від 03.01.13 суддю Гоголя Ю.М. замінено у складі колегії суддів на суддю Сотула В.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

15 грудня 2011 року між державним підприємством «Лівадія» (замовник) та закритим акціонерним товариством «Кримагропром» (учасник) укладений договір № 8 про закупівлю товарів за державні кошти (т.1,а.с.10-12).

Умовами пункту 1.1. договору встановлено, що учасник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові добрива складні та комплексні (Код ДК 016-97: « 24.15.8 - добрива складні та комплексні») в кількості, якості і ціні погоджених за результатами конкурсних торгів, а замовник - прийняти та оплатити вартість товару.

Загальна сума даного договору становить 774 462,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 129 077,00 грн. (пункт 3.1. договору).

Ціна за товар встановлена у національній валюті та визначена пунктом 3.2. договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару та після підписання сторонами акту приймання-передачі товарів. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку замовника.

Згідно пункту 4.2. договору замовник повинен сплатити суму, вказану в акті приймання-передачі товарів, протягом 30 календарних днів з моменту підписання такого акту любим не забороненим законом способом.

Пунктом 5.2 договору поставка товару здійснюється партіями згідно заявок замовника на умовах СРТ (склад Замовника) (Інкотермс 2000).

Розділом 6 договору передбачені права та обов'язки сторін, зокрема, обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (пункт 6.1.1. договору).

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з 01.01.12 та діє до 31.12.12.

29.02.12 під час дії договору закритим акціонерним товариством «Кримагропром» було поставлено державному підприємству "Лівадія" складні комплексні добрива на загальну суму 358 544, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № к-Рн-0224, к-Рн-0225, к-Рн-0226, к-Рн-0227, к-Рн-0228, к-Рн-0229 від 29.02.12 на суму 59 759, 00 грн. кожна (т.1,а.с.54-59).

Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними (т.1,а.с.54-59), які містять підпис та відтиск печатки відповідача у графі „отримав".

Також 29.02.12 між сторонами у справі був підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі товару до договору № 8 від 15.12.11, відповідно до якого, позивач передав на адресу відповідача товар на загальну суму 358 554, 00 грн. (т.1,а.с.13).

На оплату кожної партії товару позивачем були видані рахунки на від 29.02.12 на суму 59 759, 00 грн. кожен (т.1,а.с.15,18,21,23-25).

Товар, отриманий відповідачем, був оплачений частково у сумі 179 267, 00 грн. згідно платіжних доручень з вказівкою у них на відповідні номера рахунків (т.1,а.с.16,17,19,20,22).

Інша частина товару на суму 179 277,00 грн. оплачена не була.

Отже, несвоєчасна та не у повному обсязі оплата товару за договором № 8 від 15.12.11 стала підставою для звернення закритого акціонерного товариства "Кримагропром" з позовом про стягнення з державного підприємства "Лівадія" 179 277,00 грн. основної заборгованості та 3% річних у сумі 3 098,86 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір № 8 від 15.12.11 про закупівлю товарів за державні кошти (т.1,а.с.10-12), якій за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару та після підписання сторонами акту приймання-передачі товарів. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку замовника.

Згідно пункту 4.2. договору замовник повинен сплатити суму, вказану в акті приймання-передачі товарів протягом 30 календарних днів з моменту підписання такого акту любим не забороненим законом способом.

З матеріалів справи вбачається, що закритим акціонерним товариством «Кримагропром» було поставлено державному підприємству "Лівадія" складні комплексні добрива на загальну суму 358 544, 00 грн. (т.1,а.с.54-59). 29.02.12 між сторонами у справі був підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі товару до договору № 8 від 15.12.11, відповідно до якого, позивач передав на адресу відповідача товар на загальну суму 358 554, 00 грн. (т.1,а.с.13).

Отже, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України та положень пункту 4.2. договору № 8 від 15.12.11 весь товар, поставлений позивачем, мав бути оплачений відповідачем у строк до 30.03.12.

Товар, отриманий відповідачем, був оплачений частково у сумі 179 267, 00 грн. згідно платіжних доручень з вказівкою у них на відповідні номера рахунків (т.1,а.с.16,17,19,20,22). Інша частина товару на суму 179 277,00 грн. оплачена не була.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з державного підприємства "Лівадія" 179 277, 00 грн. заборгованості за договором № 8 від 15.12.11 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.

Закрите акціонерне товариство "Кримагропром" у своєму позові просить стягнути нараховані на основну заборгованість 3% річних у сумі 3 098,86 грн. за період з 31.03.12 по 01.09.12.

Перевіривши правильність розрахунків 3% річних (т.1,а.с.4-6) судова колегія вважає їх вірними, тому позовні вимоги про стягнення з державного підприємства "Лівадія" 3% річних у сумі 3 098,86 грн. за період з 31.03.12 по 01.09.12, підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності представника відповідача, не спростовують наявність у відповідача підтверджену матеріалами справи заборгованості.

Крім того, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З матеріалів справи вбачається, що матеріали справи у достатній мірі характеризували відносини між сторонами та відповідач був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1,а.с.28, 49). Отже, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду першої інстанції від 27.09.12 припинено провадження у частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 16 010,68 грн. на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-20/2987-2012 стягнуто з державного підприємства "Лівадія" на користь закритого акціонерного товариства "Кримагропром", зокрема, і пеню у сумі 16 010, 68 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.09.12 внесено виправлення у резолютивну частину рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-20/2987-2012 шляхом виключення висновку про стягнення пені у сумі 16 010, 68 грн. та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення у інший редакції з урахуванням виключення висновку про стягнення пені у сумі 16 010, 68 грн.

Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України Суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій.

При цьому, не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок державного мита, індексів інфляції, процента за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

У даному випадку суд прийняв рішення про стягнення пені у сумі 16 010, 68 грн., що не є ні опискою, ні арифметичною помилкою у розумінні частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України. Виправлення резолютивної частини оскаржуваного рішення ухвалою суду першої інстанції від 28.09.12 2012 шляхом виключення висновку про стягнення пені у сумі 16 010, 68 грн. зачіпляє суть прийнятого рішення, що не відповідає вимогам статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції невірно визначена сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме, судом першої інстанції не враховано, що позивач самостійно відмовився від позову в частині стягнення пені у сумі 16 010, 68 грн. та провадження у справі у цій частині припинено ухвалою суду від 27.09.12.

Таким чином, наведене призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 49, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Лівадія" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-20/2987-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов закритого акціонерного товариства "Кримагропром" задовольнити.

5. Стягнути з державного підприємства "Лівадія" (вул. Виноградна, буд. 2, смт.

Лівадія, м. Ялта, АР Крим, 98655 код ЄДРПОУ 00412760) на користь закритого акціонерного товариства "Кримагропром" (вул. Портовая, буд. 1 м. Севастополь,

99009, код ЄДРПОУ 24037396) основну заборгованість у сумі 179 277, 00 грн., 3% річних у сумі 3 098, 86 грн. та судовий збір у сумі 3 647, 52 грн.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.С. Голик

В.В.Сотула

Розсилка:

1. Закрите акціонерне товариство "Кримагропром" (вул. Портова, 1, Севастополь, 99009)

2. Державне підприємство "Лівадія" (вул. Виноградна, 2, Лівадія, м. Ялта, 98655)