Постанова

від 14.01.2013 по справі 13/130

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа№ 13/130

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від скаржника - Дубикинський С.Л.

Леськов П.І. - представник за дов. б/н від 27.11.2009р.;

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1- не з'явився;

від відповідача 2 - Павлишин М.М. - представник за дов. №7/26-17/0211/05 від 02.11.2012р.;

розглянувши апеляційну скаргу

Дубиківського Станіслава Леонідовича, Дубиківської Юлії Леонідівни, Кухти Тамари Костянтинівни, Кухти Лариси Костянтинівни

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 25.05.2011р.

справа №13/130 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геката"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трой"

2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геката" (далі - позивач) у 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трой" (далі - відповідач 1) та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Геката" на: - квартиру №17, розташовану на п'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 178 кв.м., з яких житлової - 111,3 кв.м.; -Квартиру №18, розташовану на п'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 171,3кв.м., з яких житлової - 103,0 кв.м.; квартиру №19, розташовану на шостому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 180,2кв.м., з яких житлової - 113,5 кв.м.; квартиру №20, розташовану на шостому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 172,0кв.м., з яких житлової - 103,7 кв.м.; - квартиру №21, розташовану на сьомому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 180,2 кв.м., з яких житлової - 113,5 кв.м.; квартиру №22, розташовану на сьомому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 172,0 кв.м., з яких житлової - 103,7 кв.м.; квартиру №23, розташовану на восьмому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 180,2 кв.м., з яких житлової -113,5 кв.м.; квартиру №24, розташовану на восьмому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 172,0 кв.м., з яких житлової - 103,7кв.м.; квартиру №25, розташовану на дев'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 181,8 кв.м., з яких житлової - 116,4 кв.м. - квартиру №26, розташовану на дев'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 173,2 кв.м., з яких житлової - 106,3 кв.м. Зобов'язання Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Геката" сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом об'єкт "реконструкція будівлі № 16 з надбудовою п'яти поверхів по вул.. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання) у Печерському районі міста Києва" загальною площею 1 863,5 кв.м. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЙ" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геката" 25585,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геката" на користь Державного бюджету України 116,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2012р. у справі №13/130 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дубиківський Станіслав Леонідович, Дубиківська Юлія Леонідівна, Кухта Тамара Костянтинівна, Кухта Лариса Костянтинівна звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011р. у справі №13/130 і прийняти нове рішення, яким в частині позовних вимог про визнання права власності - в позові відмовити, в частині позовних вимог про зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва вчинити певні дії - провадження у справі припинити.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми процесуального права.

Так, апелянт вказав що замість одного аттикового і мансардного поверхів, на спорудження яких був дозвіл Товариство з обмеженою відповідальністю збудувало п'ять поверхів, без погодженої проектної документації і дозволу.

Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції були порушені вимоги ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України щодо залучення до розгляду справи осіб, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права і обов'язки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі №13/130, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Судові засідання Київського апеляційного господарського суду неодноразово відкладались на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №13/130 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Дубиківського Станіслава Леонідовича, Дубиківської Юлії Леонідівни, Кухти Тамари Костянтинівни, Кухти Лариси Костянтинівни - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.06.2001 р. за № 1134 Товариству з обмеженою відповідальністю "Геката" було надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будинку № 16 по вул. Січневого Повстання з надбудовою мансардних поверхів для розміщення житла за умов, визначених Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією в інвестиційному контракті.

03.06.2002 р. між Печерською районною у м. Києві державою адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геката" було укладено Інвестиційний контракт №193 на реконструкцію горища будинку №16 на вул. Січневого повстання з надбудовою мансардних поверхів, відповідно до умов якого позивач мав забезпечити здійснення реконструкції горища та оформити право власності на побудований об'єкт нерухомого майна

09.12.2004 р. Головним Управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища було затверджено Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №04-0237 на проектування реконструкції житлового будинку з надбудовою мансардних поверхів.

05.03.2005 р. листом № 00209/1287 Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини надало дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт та надано Умови до проектування.

Позивачем було отримано технічні умови 08.10.2004 р. №11789 від Відкритого акціонерного товариства "АК "Київводоканал", 20.12.2004 р. №16/5/6707 від Головного управління МНС України в м. Києві, 11.11.2004 р. від АК "Київенерго".

На замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес проект" було виготовлено Проект Реконструкції горищного приміщення буд. №16 по вул. Січневого повстання у м. Києві з надбудовою мансардних поверхів.

11.03.2009 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОЙ" було укладено інвестиційний договір №3/9 від 11.03.2009 р. (далі - договір) на інвестування будівництва житлових квартир у вказаному будинку, відповідно до умов якого відповідач-1 мав прийняти участь у фінансуванні реконструкції горищного приміщення будинку №16 по вул. Івана Мазепи (Січневого повстання) з надбудовою мансардних поверхів, а саме згідно п. 3.2. договору замовник має право на самостійне фінансування робіт, зазначених у п.3.1. договору, за умови, що таке фінансування у майбутньому буде компенсовано інвестором.

Згідно п. 3.2.1. договору у випадку, якщо інвестор не компенсував замовнику грошові кошти, витрачені останнім на спорудження об'єкту будівництва (житлових квартир), замовник отримує майнові права на об'єкти нерухомості, споруджені за такі кошти.

24.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геката" та Спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" було укладено договір № 87/02 від 24.12.2008 р. та додаткову угоду до нього № 1 від 17.04.2009 р., згідно яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання в обумовлений строк та у відповідності з вимогами проектної документації виконати роботи з влаштування свай Д=220 мм на об'єкті "Реконструкція житлового будинку з надбудовою аттикових та мансардних поверхів на вул. Івана Мазепи, 16".

22.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геката" та Спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф" (далі - генпідрядник) було укладено Генеральний договір № 22 та Додаткові Угоди до нього № 1 від 19.01.2010 р., № 2 від 28.07.2010 р. та № 3 від 15.12.2010 р., згідно яких замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами у відповідності до затвердженої робочої документації, діючих будівельних норм і правил та в обумовлений договором строк розробити робочу документацію на стадії КМД, розробити проект виконання робіт, виготовити і змонтувати металоконструкції каркасу надбудови (337,6 т) житлового будинку № 16 на вул. І.Мазепи (вул. Січневого повстання) та виконати інші види робіт, які передбачені додатковими угодами, а замовник зобов'язується надати генпідряднику будівельний майданчик, за зазначеною адресою, проектну документацію, затверджену робочу документацію, забезпечити своєчасне фінансування реконструкції та прийняти належне виконання робіт, повністю сплатити їх вартість.

Позивачем були виконані всі умови, передбачені Інвестиційним контрактом від 03.06.2002 р. №193 на реконструкцію горища будинку №16 на вул. Січневого повстання, а також умови Інвестиційного договору №3/9 від 11.03.2009 р. Грошова сума, витрачена позивачем на будівництво складає 6 185 000,00 грн. (що підтверджується належним чином засвідченими долученими до матеріалів справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт).

Починаючи з грудня 2008 року позивачем було розпочато будівельні роботи з реконструкції. Станом на квітень 2011 р. роботи з реконструкції будинку були завершені.

Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна було виготовлено технічні паспорти, згідно з якими загальна площа реконструйованого об'єкту дорівнює 1 863,5 кв.м., в тому числі:

- квартира №17, розташована на п'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 178 кв.м., з яких житлової - 111,3 кв.м.;

- квартира №18, розташована на п'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 171,3 кв.м., з яких житлової - 103,0 кв.м.;

- квартира №19, розташована на шостому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 180,2 кв.м., з яких житлової - 113,5 кв.м.;

- квартира №20, розташовану на шостому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 172,0 кв.м., з яких житлової - 103,7 кв.м.;

- квартира №21, розташована на сьомому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м.Києві, загальною площею 180,2 кв.м., з яких житлової - 113,5 кв.м.;

- квартира №22, розташована на сьомому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 172,0 кв.м., з яких житлової - 103,7 кв.м.;

- квартира №23, розташована на восьмому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 180,2 кв.м., з яких житлової -113,5 кв.м.;

- квартира №24, розташована на восьмому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 172,0 кв.м., з яких житлової - 103,7кв.м.;

- квартира №25, розташована на дев'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 181,8 кв.м., з яких житлової - 116,4 кв.м.

- квартира №26, розташована на дев'ятому поверсі у будинку №16 по вулиці Івана Мазепи у м. Києві, загальною площею 173,2 кв.м., з яких житлової - 106,3 кв.м.

Відповідач-1 своїх зобов'язань за спірним договором не виконав, компенсації фінансування реконструкції та спорудження житлових квартир, як це було передбачено п. 3.2.1 договору не здійснив.

Так, позивачем доведено на підставі первинних документів, що саме за рахунок його коштів здійснювалося будівництво спірного майна.

Умовами договору передбачено, що у випадку невиконання його умов відповідачем-1 право власності на створене майно виникає у замовника реконструкції - тобто, у позивача.

На замовлення позивача був отриманий висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду" (ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серія АВ № 555462 від 24.09.2010 р.) стосовно будівельної готовності надбудованих п'яти поверхів буд. №16 по вул. Івана Мазепи.

Відповідно до вказаного Звіту, реконструйований будинок відповідає вимогам ДБН і пожежної безпеки чинним в галузі будівництва станом на момент складання висновку та враховуючи добрий технічний стан і 100% будівельну готовність, що не загрожує безпечній експлуатації приміщень, придатне до експлуатації.

Позивач звернувся до Інспекції архітектурно-будівельного контролю з метою отримання сертифіката відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та на підтвердження обґрунтованості своєї заяви позивачем було надано висновок експертного будівельно-технічного дослідження, в якому чітко визначено відповідність об'єкта вимогам чинного законодавства України.

18.03.2011 р. відповідач надав позивачу відмову у видачі сертифіката відповідності №7/26-1783/07.

Отже, зважаючи на те, що позивач за власні кошти здійснив фінансування реконструкції будинку з надбудовою п'яти поверхів, включаючи закупівлю будівельних матеріалів та оплату проведених проектних та будівельних робіт, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом з вимогою визнання за ним права власності на весь реконструйований об'єкт нерухомості та зобов'язання відповідача-2 видати Сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом об'єкт "реконструкція будівлі № 16 з надбудовою п'яти поверхів по вул. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання) у Печерському районі міста Києва" загальною площею 1 863,5 кв.м.

Розглянувши подані сторонами документи, оцінивши наявні докази за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на вимогах закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Апелянти є власниками квартири № 16 в будинку № 16 по вул. І.Мазепи в м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про приватизацію (наявне в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 10 п.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і.т.д.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизаиії не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. № 4-оп/2004 було здійснено офіційне тлумачення положення ч. 1 ст.1, положення п.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду, зокрема: в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так:

1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

1.3.Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда ,тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Тобто, з моменту набуття права власності на квартиру громадянами, які звернулися із цією апеляційною скаргою, настала подія, з якою Закон, а саме ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" пов'язує виникнення права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення житлового будинку, в тому числі на горище.

Згідно ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 10 п.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир / багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Згідно ч.2 ст. 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, оскільки оскарженим рішенням було визнано право власності позивача на самовільно збудовані житлові приміщення без згоди на те співвласників горища, яке є допоміжним приміщенням житлового будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геката" в порушення вищезазначених норм матеріального права, без відома і за відсутності згоди всіх співвласників було розпочало незаконне спорудження надбудови над житловим будинком № 16 по вул. І.Мазепи (Січневого повстання) в м. Києві.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Так, позивачем були порушені конституційні права співвласників будинку № 16 по вул. І.Мазепи (Січневого повстання) в м. Києві.

За зверненням громадян-співвласників прокуратурою міста Києва була проведена перевірка, в результаті якої в.о. прокурора міста Києва В.Молодик був внесений протест про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 18.03.2008р. № 0185 Пч на виконання

будівельних робіт з реконструкції будинку в частині надбудови аттикового та мансардного -поверхів в двох рівнях, який був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Геката".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геката" здійснило будівництво як вбачається з матеріалів справи замість одного аттикового і мансардного поверхів, на спорудження яких був дозвіл - п'яти поверхове, без погодженої проектної документації і дозволу.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених ст.ст. 27, 29 - 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт ст.ст. 34, 37 цього Закону.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З огляду на викладене та як вбачається з матеріалів справи, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку що позивачем здійснене самочинне будівництво п'яти поверхового аттикового і мансардного спорудження.

Кім того, як вбачається з матеріалів справи (лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 27.08.2012р за №7/26-2/2-108/10) дане будівництво не прийнято до експлуатації.

З гідно п.п. 1-3 ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження. У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.5 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992р., ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999р. будівництво об'єкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Отже, звертаючись до господарського суду з позовом про визнання права власності на спірне майно, позивач мав довести належними і допустимими доказами дотримання ним вимог зазначених норм щодо будівництва п'яти аттикованих і мансардних поверхів, втім в порушення вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України вказане позивачем доведено не було, а матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, та зважаючи на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Геката" побудова п'яти аттикованих і мансардних поверхів була здійснена без належного на те дозволу та відповідної проектної документації, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на спірні квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Івана Мазепи, буд. 16.

Так, оскільки вимога позивача до відповідача 2 про зобов'язання Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Геката" сертифікат відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом об'єкт "реконструкція будівлі № 16 з надбудовою п'яти поверхів по вул.. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання) у Печерському районі міста Києва" загальною площею 1 863,5 кв.м. є похідною від вимоги до відповідача про визнання права власності на спірні квартири, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Івана Мазепи, буд. 16. то і вона не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України "Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі".

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції були порушені ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України щодо залучення до розгляду справи Дубиківського Станіслава Леонідовича, Дубиківської Юлії Леонідівни, Кухти Тамари Костянтинівни, Кухти Лариси Костянтинівни, оскільки спірне рішення впливає на їх права та обов'язки.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (наявний в матеріалах справи) Товариство з обмеженою відповідальністю "Геката" припинило своє існування, як юридична особа.

Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р.№ 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування п. 6 ч. 1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Дубиківського Станіслава Леонідовича, Дубиківської Юлії Леонідівни, Кухти Тамари Костянтинівни, Кухти Лариси Костянтинівни підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дубиківського Станіслава Леонідовича, Дубиківської Юлії Леонідівни, Кухти Тамари Костянтинівни, Кухти Лариси Костянтинівни задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2012р. у справі №13/130 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тищенко А.І.