Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2а-14487/11/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14487/11/0170/11

03.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Бражниковій Ю.В.

за участю сторін:

представника позивача., Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Комунального підприємства "Трамвайне управління імені І.О.Пятецького" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-14487/11/0170/11 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Трамвайне управління імені І.О.Пятецького" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 16.02.12 у справі № 2а-14487/11/0170/11

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, буд. 133, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Комунального підприємства "Трамвайне управління імені І.О.Пятецького" (вул. Белинського, буд. 1, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.12 у справі № 2а-14487/11/0170/11 адміністративний позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Комунального підприємства "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" (код ЄДРПОУ 03328853, адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Бєлінського, 1) адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році у сумі 31184,00 гривень.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в який ставиться питання про його скасування, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на відсутність обов'язку здійснювати працевлаштування інвалідів, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог. Таким чином, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає до скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Трамвайне управління імені І.О.Пятецького".

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Законом України «Про основи захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-ХII (надалі - Закон) визначаються основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантується їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Подальше посилання на Закон буде відбуватись у відповідності до його редакції на момент виникнення спірних правовідносин, тобто зі змінами на доповненнями станом на 23.02.2006 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеної норми вбачається, що вона передбачає строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не строки їх стягнення у судовому порядку.

Строк звернення до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону, встановлено ст.99 КАС України, та в редакції на момент звернення позивача до суду цей строк дорівнював року з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.

Враховуючи той факт, що відповідно ч. 4 ст. 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось порушення нормативу, а позивачем заявлені вимоги про стягнення санкцій за 2005 рік, отже, право звернення до суду у цьому випадку у позивача виникло з 16 квітня 2006 року. Позивачем поданий позов до суду 26 лютого 2007року, тобто протягом одного року, встановленого для звернення до адміністративного суду.

Отже, позивачем не були порушені строки звернення до суду про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за 2005 рік в сумі 31148, 00 гривень,а тому позов підлягає розгляду по суті та перевірки щодо правомірності застосування таких санкцій.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Комунальне підприємство "Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького" (код ЄДРПОУ 03328853), адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Бєлінського, 1, 24.09.1993 року зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Євпаторійської ради АР Крим.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік за формою №10-ПІ, затвердженим наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості шість місць, окрім того зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2005р. у кількості 142 особи, із них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність - у кількості 3 особи. Фонд оплати праці штатних працівників визначено у розмірі 1 738 500 грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника -7795 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів -не зазначено (а.с.5).

Частиною 1 ст. 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007р. (далі Порядок) встановлено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 6) та звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середня річна заробітна плата штатного працівника становить 7796 грн. Розмір штрафних санкцій, за нестворення відповідачем у 2005 році шести робочих місць для інвалідів дорівнює 7796,00 грн. x 6 р.м. = 46776,00 грн.

Позивачем проведена перевірка вірогідності даних звітності форми 10-ПІ за 2005 рік, в результаті якої складено акт звірення даних звітності 10-ПІ від 19.04.2007 року, згідно із яким виявлені розбіжності з даними звітності, а тому позов був уточнений та заявлено про стягнення суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 31184, 00 гривень (а.с.27, 28).

Розбіжності у визначенні розміру штрафних санкцій, який було розраховано на підставі звіту відповідача при поданні позову до суду та із розміром, визначених за актом перевірки від 19.04.2007р. (а.с.27) виникли у зв'язку із тим, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№26.02 -ІV від 31.05.2005р., який набрав чинності з момент його опублікування, яке відбулося 22.06.2005р. в газеті Урядовий кур'єр №114 за 2005рік, було скасоване пільгове створення робочих місць на підприємствах-перевізниках.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за 2005 рік надав запит до Євпаторійського міського центру зайнятості щодо направлення для працевлаштування інвалідів тільки 20.10.2005 року за вих. № 367 (а.с.25), а Звіт про наявність вакансій форми 3-ПН взагалі не надавав. Таким чином, суд дійшов висновку, що у 2005р. відповідачем у повному обсязі не вжито всіх заходів щодо працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідачем не доведено, що ним ужито всіх заходів задля недопущення правопорушення та працевлаштування необхідної кількості інвалідів у 2005році.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, які повинні бути зайнятими, в іншому випадку встановлено обов'язок сплачувати адміністративно-господарські санкції, а тому звільнення від сплати таких санкцій можливо лише при наявності відповідних дій підприємства щодо пошуку кандидатів на місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Трамвайне управління імені І.О.Пятецького" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.02.12 у справі № 2а-14487/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко