Ухвала

від 17.10.2012 по справі 2а-2678/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2678/12/0170/11

17.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Карповій І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Смирнов Юрій юрійович, довіреність № 001/18 від 21.11.11

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Чернишова Наталія Анатоліївна, довіреність № 001/15 від 14.09.12

представник відповідача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-2678/12/0170/11 за апеляційною скаргою Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 17.04.12 у справі № 2а-2678/12/0170/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1,Приморський,Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98176)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.12 у справі № 2а-2678/12/0170/11 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" задоволені, а саме: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000112304 від 02.03.2011р., яким Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»(ідентифікаційний код 14309008) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38730грн. , стягнуто з Державного бюджету України (шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, 98112, мсто Феодосія, вулиця Кримська, б.82-В, ідентифікаційний код 37986006) на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»судовий збір у сумі 387 (триста вісімдесят сім) грн. 30 коп.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.12 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що в ході перевірки Феодосійською МДПІ АР Крим використані матеріали перевірок контрагентів ВАТ "ФСК "Море". Так, згідно акта №1468/23-3/34576333 від 11.11.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Антикор Груп»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2011 по 30.06.2011, встановлено, що ТОВ «Антикор Груп»не знаходиться за юридичною адресою, в ході перевірки не підтверджено фактичну наявність поставок товарів (послуг), що свідчить, що правочин між ВАТ «ФСК «Море»та ТОВ «Антикор Груп»здійснені без мети настання реальних наслідків, отже є нікчемними відповідно до п. 1,2 ст.215, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України. Крім того згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Антикор Груп»і податковим кредитом ВАТ «ФСК «Море». Згідно акту №1726/23-1/37284687 від 09.11.2011 року про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Магнум Інвест», щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ВАТ «ФСК «Море», оскільки встановлено, що ТОВ «Магнум Інвест»не знаходиться за юридичною адресою. Крім того згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Магнум Інвест»і податковим кредитом ВАТ «ФСК «Море»

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 14309008, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(а.с.39), узятий на облік в органах державної податкової служби 18.07.1990 року за №297 (а.с.41), з 01.08.2001р. є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва№00438442 (а.с.42).

Посадовими особами Феодосійської МДПІ АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ "ФСК "Море" з питань взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Антикор Груп»за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, ТОВ «Магнум Інвест»за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами перевірки складено акт від 22.02.2012 року №477/23-4/14309008 (а.с. 12-22).

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3, ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2011р. на суму 19261грн.,

- п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010р. на суму 19469грн.

На підставі акту перевірки від 22.02.2012 року №477/23-4/14309008 згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та підпунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0000112304 від 02.03.2012р. про зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38730грн., у тому числі за травень 2011р. у сумі 19261,00грн., за грудень 2010р. у сумі 19469,00грн. (а.с.10).

В обґрунтування висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у травні 2011р. суми податку, сплаченого у ціні товарів, придбаних у ТОВ «Антикор Груп»(ідентифікаційний код 34576333) та у грудні 2010 року суми податку, сплаченого у ціні товарів, придбаних у ТОВ «Магнум Інвест»(ідентифікаційний код 33212472).

В акті перевірки зазначено, що за результатами перевірок контрагентів ТОВ «ФСК «Море»встановлено, що ТОВ «Антикор Груп»та ТОВ «Магнум Інвест»не знаходяться за юридичною адресою, в ході перевірки не підтверджено фактичну наявність поставок товарів (послуг), що свідчить про те, що правочин між ВАТ «ФСК «Море»та ТОВ «Антикор Груп», ТОВ «Магнум Інвест»здійснені без мети настання реальних наслідків, отже є нікчемними відповідно до п. 1,2 ст.215, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України. Крім того згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Антикор Груп», ТОВ «Магнум Інвест»і податковим кредитом ВАТ «ФСК «Море».

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Дослідивши у судовому засіданні податкову накладну №7 від 23.05.2011 (а.с.77), суд зазначає, що зазначена податкова накладна відповідає усім вимогам Податкового кодексу України, щодо належного оформлення податкових накладних. В акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону податкових накладних, виданих ТОВ «Антикор Груп»

Судова колегія зазначає, що відповідно до договору поставки №025/11-021 від 12.05.2011р. між ВАТ «ФСК «Море»та ТОВ «Антикор Груп»(а.с.80-82), видаткової накладної №АН-0000029 від 04.07.2011 року на загальну суму 39170,40грн., в тому числі ПДВ 6528,40грн., №АН-0000032 від 09.08.2011 року на загальну суму 78805,20грн., в тому числі ПДВ 13134,20грн. (зворотній бік а.с. 78,79), платіжного доручення №411747 від 23.05.2011р. на загальну суму 115565,52грн. (зворотній бік а.с.77), прибуткового ордеру №Обз 110086, №Обз 110086/1 (а.с. 78,79). позивачем отриманий від ТОВ «Антикор Груп»товар, сплачено зазначеному контрагенту вартість поставленого товару. ТОВ «Антикор Груп»на момент виписки податкових накладних було платником ПДВ, що відповідачем не заперечується та знайшло відображення в актах перевірки, податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.7 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, висновки акту перевірки від 22.02.2012 року №477/23-4/14309008, щодо завищення позивачем податкового кредиту у сумі 19260,92грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Антикор Груп»), є необґрунтованими.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість»(тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Судова колегія зазначає, що відповідно до договору поставки №27 від 30.11.2010р. між ВАТ «ФСК «Море»та ТОВ «Магнум Інвест»(а.с.56-57), акту виконаних робіт (із додатками) №1 від 30.12.2010 року на загальну суму 116814грн., в тому числі ПДВ 19469грн.(а.с.64), платіжного доручення №410069 від 13.01.2011р. на загальну суму 116814,00грн. (зворотній бік а.с.55), позивачем отримані від ТОВ «Магнум Інвест»послуги з виконання будівельних робіт, сплачені зазначеному контрагенту вартість послуг. ТОВ «Магнум Інвест»на момент виписки податкових накладних було платником ПДВ, що відповідачем не заперечується та знайшло відображення в актах перевірки, податкові накладні відповідають вимогам пункту 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на вищевикладене, висновки акту перевірки від 22.02.2012 року №477/23-4/14309008, щодо завищення позивачем податкового кредиту у сумі 19469,00грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Магнум Інвест»), є необґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», Податковому кодексу України та необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому надані до матеріалів справи документи свідчать, що податковий орган не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів.

Жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на віднесення сум до складу податкового кредиту.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, щодо безпідставності доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки оскаржуване податкове-повідомлення рішення №0000112304 від 02.03.2011р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 38730грн. є неправомірним.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.12 у справі № 2а-2678/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко