Рішення

від 16.01.2013 по справі 5/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/286 16.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСХ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна

про стягнення 30 187,79 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Васильченко Т.В.

Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Живиця Д.В. за довіреністю № 62 від 03.07.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСХ" (далі - відповідач) про стягнення 30 187, 79 грн., в тому числі 6 240, 24 грн. передплати за товар та 23 947, 55 грн. штрафу за поставку неякісною продукції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 19.01.2011 р. між сторонами було укладено Договір поставки продукції виробничо-технічного призначення № 190111/10 НРЗ, за умовами якого позивач в якості попередньої оплати перерахував відповідачу 146 995, 74 грн. на підставі платіжного доручення № 1542 від 02.06.2011 р., а відповідач поставив позивачу 06.06.2011 р. товар на суму 146 995, 74 грн. згідно з видатковою накладною № 443 від 06.06.2011 р. Після отримання поставленої продукції позивач виявив її часткову невідповідність вимогам ГОСТ 2590-88, який сторони обумовили у специфікації до договору, як показник якості товару, у зв'язку з чим припинив прийомку продукції та звернувся до відповідача з вимогою направити свого представника для участі в складанні актів про недоліки. Враховуючи те, що не зважаючи на визнання відповідачем виявленої невідповідності частини товару специфікації до договору, відповідач не замінив неякісну продукцію, позивач листом від 23.11.2011 р. відмовився від прийняття товару - кола ш 130 із сталі 08Х18Н10 у кількості 0, 108 т, загальною вартістю 6 240, 24 грн. та вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 6 240, 00 грн. Оскільки відповідач не виконав вимог позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. порушено провадження у справі № 5/286 та призначено розгляд справи на 24.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2012 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 08.02.2012 р.

У судовому засіданні 24.01.2012 р. судом відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено розгляд справи на 08.02.2012 р.

01.02.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, зокрема, з тих підстав, що, на його думку, Договір поставки підписаний з боку відповідача не уповноваженою особою та без погодження Наглядовою радою товариства. Також, посилається на те, що акти про недоліки продукції складені позивачем в односторонньому порядку; поставлена продукція неповернута, а розрахунки штрафних санкцій невірні.

08.02.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про призначення судової почеркознавчої і судової товарознавчої експертиз та клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання про призначення судових експертиз обґрунтовані тим, що підпис голови правління позивача Коган М.М., що міститься в Договорі поставки № 190111/10 НРЗ, - не відповідає підписам, виконаним від імені того ж голови правління в інших документах, наявних в матеріалах справи, а встановити з чиєї вини виник брак продукції, поставленої відповідачем, можливо лише шляхом проведення товарознавчої експертизи.

Розгляд вказаних клопотань судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

У судовому засіданні 08.02.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Також, представником позивача надано суду докази зміни найменування організаційно-правової форми товариства з Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод".

При цьому, у судовому засіданні 08.02.2012 р. представниками позивача та відповідача подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 5/286 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2012 р. замінено найменування позивача Закрите акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод" на Приватне акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод", продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 06.03.2012 р.

06.03.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано письмові заперечення щодо призначення у справі судових експертиз, щодо яких відповідач заявив клопотання.

У судовому засіданні 06.03.2012 р. оголошувалась перерва до 12.03.2012 р.

07.03.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва відповідачем подано додаткові пояснення до позовної заяви у справі, в яких він повторно просить суд призначити почеркознавчу експертизу.

У судовому засіданні 12.03.2012 р. представник відповідача підтримав раніше заявлені клопотання про призначення судових експертиз у справі, представник позивача проти їх задоволення заперечив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. у справі № 5/286 призначено судово-почеркознавчу та судово-товарознавчу експертизи, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судово-товарознавчої експертизи було поставлено питання:

- Чи відповідає продукція поставлена на підставі договору поставки виробничо-технічного призначення № 190111/10 НРЗ від 19.01.2011 р., укладеному між ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод" та ТОВ "КСХ", - ГОСТ 2590-88?

- Під впливом яких причин змінилась якість товару та виникла осьова хрестоподібна тріщина на колі ф130 ст. 12Х18Н10Т, поставленому на підставі договору поставки виробничо-технічного призначення № 190111/10 НРЗ від 19.01.2011 р., укладеному між ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод" та ТОВ "КСХ"?

У свою чергу на вирішення судово-почеркознавчої експертизи було поставлено питання:

- Чи належить підпис, виконаний від імені голови правління ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод" Коган М.М. на договорі поставки виробничо-технічного призначення № 190111/10 НРЗ від 19.01.2011 р., укладеному між ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод" та ТОВ "КСХ", - самому голові правління ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод" Коган М.М.?

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. з метою дотримання процесуальних строків, вставлених ст. 69 ГПК України, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України провадження у даній справі зупинено на час проведення судово-почеркознавчої та судово-товарознавчої експертиз.

22.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист за № 3872-12 від 10.04.2012 р., в якому повідомляється про те, що для вирішення питання першого, яке поставлене на вирішення товарознавчої експертизи, в інституті відсутнє відповідне обладнання. При цьому, питання друге відноситься до технологічних та не належить до компетенції експертів інституту. У зв'язку із зазначеним матеріали справи передані для проведення лише почеркознавчої експертизи.

28.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4335/4356/12-32, призначеної у господарській справі № 5/286, а саме: оригіналу договору поставки виробничо-технічного призначення № 190111/10 НРЗ від 19.01.2011 р. та вільні зразки Когана М.М., в тому числі й зіставлювальні за часом виконання з досліджуваним документом.

Листом господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. сторін повідомлено про необхідність надання документів, затребуваних судовими експертами.

02.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання (додаткове) про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4335/4356/12-32, призначеної у господарській справі № 5/286, а саме: електрофотокопії сторінок паспорта громадянина України Когана М.М., на яких є його підписи, заяву про видачу паспорта (форма № 1), вільні зразки почерку Когана М.М. (зокрема, у вигляді рукописного тексту зі словами,в яких використовується початкова літера "В"), та Акт попереднього розрахунку вартості висновку судового експерта.

Листом господарського суду міста Києва від 06.07.2012 р. сторін повідомлено про необхідність надання додаткових документів, затребуваних судовими експертами та щодо здійснення попередньої оплати.

Однак, через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 5/286 разом з повідомленням про неможливість проведення дослідження в силу нездійснення оплати вартості судово-почеркознавчої експертизи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.10.2012 р. справу № 5/286 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Пригунова А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5/286 до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.11.2012 р.

14.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він звертає увагу на те, що саме відповідач був ініціатором призначення у даній справі судових експертиз, проте не здійснив їх оплати, що може свідчити про намагання затягнути розгляд справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 11.12.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.12.2012 р., у зв'язку з великою завантаженістю судді Пригунової А.Б., справу № 5/286 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5/286 до свого провадження.

11.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він повідомляє, що виробником спірної продукції є ВАТ завод "Дніпроспецсталь".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 р. вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна, розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р.

14.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшла заява, в якій він зазначає про неможливість надання пояснень стосовно предмета позову в силу неотримання від позивача копії позовної заяви та якою він просить суд розглядати справу у відсутність її представника.

У судове засідання 16.01.2013 р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

При цьому, щодо пояснень третьої особи про неможливість надання пояснень по суті спору в силу неотримання від позивача копії позовної заяви, суд враховує, що третя особа в разі наявності у неї інтересу до даної справи не була позбавлена можливості ознайомитись з її матеріалами, зокрема, враховуючи значний час, який минув від попереднього судового засідання. Враховуючи зазначене та клопотання третьої особи розглядати справу без її представника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для чергового відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 16.01.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2011 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено Договір поставки продукції виробничо-технічного призначення № 190111/101НРЗ, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі - продукція) в асортименті, кількості, одиницях виміру, по ціні, в порядку та в строки, встановлені даним договором та додатками до нього, а покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її в порядку, визначеному даним договором та додатками до нього.

Найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру та вартість одиниці продукції встановлюються сторонами в специфікаціях на поставку продукції, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки здійснюються покупцем на умовах 100 % передоплати за кожну конкретну партію продукції на основі рахунків га оплату даної партії продукції, виставлених постачальником.

Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що якість продукції має відповідати вимогам технічної документації, ГОСТам, ТУ та іншим вимогам, які зазначаються в специфікаціях, узгоджених з покупцем.

Якість продукції підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника даної продукції. В сертифікаті якості обов'язково має бути спилка на те, якому ГОСТу, ТУ і т.д. відповідає якість даної продукції (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору приймання-передача товару по кількості здійснюється у відповідності з товаросупровідними документами на продукцію, по якості - згідно з документами, що посвідчують якість продукції (сертифікат якості).

Приймання-передача товару здійснюється при обов'язковій участі повноважених представників постачальника та покупця (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору приймання продукції по якості та кількості здійснюється покупцем у відповідності до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-7, зі змінами та доповненнями. При виявленні покупцем продукції неналежної якості виклик представника постачальника обов'язковий. В разі неявки представника постачальника приймання продукції здійснюється за участю представника спільноти.

Пунктом 6.5. Договору сторони передбачили, що покупець при наявності претензій по кількості, комплектності та кількості продукції має право повернути дану продукцію, а постачальник зобов'язаний прийняти цю продукцію та повернути сплачену покупцем вартість цієї продукції. Витрати на повернення продукції покладаються на постачальника.

У разі визнання постачальником претензії по якості та/або некомплектності поставленої продукції він зобов'язується за свій рахунок, в строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати отримання ним претензії, замінити неякісну продукцію на продукцію, що відповідає умовам цього виду продукції (п. 6.6. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та діє до 31.12.2011 р.

У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити даний Договір за 15 календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається пролонгованим на строк до 31.12.2012 р.

30.05.2011 р. відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 894 на суму 146 995, 74 грн.

02.06.2011 р. сторонами була підписана специфікація щодо товару коло ф130 зі сталі 08Х18Н10Т у кількості 0, 108 т згідно з ГОСТ 2590, коло ф190 зі сталі 40Х13 у кількості 0, 700 т згідно з ГОСТ 2590, коло ф230 зі сталі 40Х13 у кількості 0, 850 т згідно з ГОСТ 2590 та коло ф270 зі сталі 40Х13 у кількості 2, 265 т згідно з ГОСТ 2590, всього на суму 146 995, 74 грн.

На підставі платіжного доручення № 1542 від 02.06.2011 р. позивач перерахував відповідачу 146 995, 74 грн.

06.06.2011 р. відповідач поставив позивачу товар: коло н/ж техн. 270 ст. 40Х13 1, 43 м; 1, 4 м; 2, 61 м у кількості 2, 265 т; коло н/ж техн. 230 ст. 40Х13 2, 61 м у кількості 0, 850 т; коло н/ж харч. 130 ст. 08Х18Н10 1 м нарізка у кількості 0, 108 т та коло н/ж техн. 190 ст. 40Х13 нарізка у кількості 0, 700 т, всього на суму 146 995, 74 грн., що підтверджується видатковою накладною № 443 від 06.06.2011 р.

Разом з поставкою вказаного товару, на нього було також видано сертифікат № 02270 з посиланням на ГОСТ 2590-88, сертифікат якості № 189754 та сертифікат № 36769.

16.06.2011 р. позивач звернувся до відповідача з телеграмою, в якій вказував на виявлення відхилень в діаметрі товару: ф230 (+5, 0; -5, 0), ф270 (+7;-4, 0) проти ф230 (+1, 2; -3, 0), ф270 (+2;-4, 0) згідно з ГОСТ 2590-88, та просив направити повноваженого представника для складання двостороннього акта у відповідності до Інструкції П-7.

Згідно з повідомленням відділення "Телекомсерівіс" № 1 Дніпропетровської філілії ВАТ "Укртелеком" від 20.06.2011 р. вказана телеграма була отримана директором Шибановим 17.06.2011 о 13 год. 20 хв.

Щодо вказаних вище недоліків 15.06.2011 р. позивачем було складено Акт приймання продукції (товарів) по якості № 64.

При цьому, листом № 02/3-1460 від 16.06.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про заміну товару неналежної якості, надіславши відповідний акт.

Листом № 81 від 16.06.2011 р. відповідач повідомив, що він погоджується з виявленими недоліками, проте провести заміну не має змоги в силу відсутності відповідного товару, й запропонував виготовити для позивача дослідні зразки або ж повернути сплачені кошти.

Також, 19.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача з телеграмою, в якій вказував на те, що на колі ф130 ст. 12Х18Н10Т в кількості 0, 108 т в процесі механічної обробки виявлено осьову тріщину, що згідно з ГОСТ 5949-75 не допустимо.

Згідно з повідомленням відділення "Телекомсерівіс" № 1 Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" від 20.07.2011 р. вказана телеграма не була отримана директором Шибановим у зв'язку з відмовою від прийняття.

Щодо вказаних вище недоліків 18.07.2011 р. позивачем було складено Акт приймання продукції (товарів) по якості № 73.

При цьому, листом № 02/3-1698 від 19.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про заміну вказаного товару неналежної якості, надіславши відповідний акт.

Листом № 92 від 20.07.2011 р. відповідач повідомив про те, що він згоден замінити коло ф130 ст. 08Х18Н10 після повернення позивачем товару неналежної якості.

Оскільки відповідач так і не здійснив заміну бракованого товару, позивач листом № 008-2434 від 22.11.2011 р. в порядку ч. 5 ст. 268 ГК України відмовився від кола ф130 зі сталі 08Х18Н10 у кількості 0, 108 т, поставленого по видатковій накладній № 443 від 06.06.2011 р. та вимагав повернути суму попередньої оплати за нього у сумі 6 240, 24 грн. та сплатити штраф у розмірі 23 947, 55 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Згідно зі ст. 672 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.

Також, відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 678 ЦК покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виявлено невідповідність частини товару, поставленого відповідачем, вимогам ГОСТу, обумовленого сторонами до застосування до такого товару, а також приховані недоліки, які проявили себе під час його механічної обробки.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, оскільки у ст. 271 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії ВАСУ № 01-6/1205 від 12.11.1993 р. (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (№ П-6) та якістю (№ П-7), а також договором. (Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 08.02.2006 у справі № 37/237-05).

Відповідно до пунктів 6, 14, 16, 19, 20, 22, 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.66 № П-7 (з доповненнями та змінами), приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходженні її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції покупцем. Приймання продукції по якості здійснюється відповідно зі стандартами, технічними умовами згідно супровідних документів, що посвідчують якість продукції (товарів).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі при прийманні продукції представника постачальника.

Інструкцією визначаються також інші вимоги, зокрема, щодо права осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також щодо змісту складеного акта.

Судом встановлено, що позивачем були належним чином виконані умови Договору щодо приймання продукції по якості відповідно до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-7, зі змінами та доповненнями, складені акти про невідповідність поставленої продукції вимогам ГОСТ 2590-88, здійснений виклик представника постачальника.

Судом враховано, що причиною виявленої в процесі механічної обробки осьової тріщини в колі ф130 ст. 12Х18Н10Т в кількості 0, 108 т, могли в тому числі стати дії позивача щодо застосування до такої продукції недопустимих навантажень під час її використання.

Водночас, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту оспорення результатів прийомки позивачем вказаного товару за якістю, так і невизнання недоліків товару - кола ф130 ст. 12Х18Н10Т в кількості 0, 108 т, зокрема, шляхом спроби проведення відповідної експертизи тощо, а матеріали справи свідчать про згоду з виявленими недоліками та намір здійснити заміну такого товару.

З огляду на зазначене, суд розцінює заперечення відповідача, надані у даній справі, як спробу ухилитьсь від відповідальності за поставку товару неналежної якості.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що невідповідність продукції вимогам щодо якості, позовні вимоги щодо повернення передоплати у сумі 6 240, 24 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються, зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4. Договору сторони передбачили, що у випадку, якщо поставлена продукція не відповідає по якості ГОСТам, ТУ або іншим нормативним документам, а також, якщо поставлена некомплектна продукція, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Оскільки, судом встановлено порушення відповідачем умов щодо якості продукції, що була поставлена, а наданий позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним: щодо кола ф130 на суму 6 240, 24 грн. - 1 248, 05 грн., кола ф230 на суму 28 560, 00 грн. - 5712, 00 грн., кола ф270 на суму 84 937, 50 грн. на суму 16 987, 50 грн., суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 23 947, 55 грн.

Посилання відповідача на те, що укладений між сторонами договір необхідно визнати недійсним в силу підписання його не уповноваженою особою, судом до уваги не приймаються.

Так, як вбачається зі змісту Договору, він підписаний з боку відповідача директором Шибановим О.Ф. (протилежного відповідачем не доведено, в тому числі шляхом проведення експертизи, яка призначалась у даній справі в силу її неоплати).

Згідно з витягом з ЄДР від 01.02.2012 р. повноваження Шибанова Олексія Феліксовича як директора підтверджуються.

У свою чергу, відповідно до пункту 18.4. Статуту відповідача № 10681020000027051 від 10.12.2010 р. директор без доручення діє від імені товариства, у тому числі укладає договори та інші угоди, колективний договір, кредитні угоди, які не перевищують 300 000 грн.

При цьому, слід зазначити, що за загальним правилом навіть у випадку вчинення правочину з перевищенням повноважень за умови вчинення подальших дій, які свідчать про прийняття такого провочину до виконання, тобто його схвалення, він не може бути визнаний недійсним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

На зазначеному також наголошено у п. 9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", згідно з яким наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанови: від 27.07.2010 року у справі № 25/2/10, від 02.12.2008 року у справі № 8/47 (12/335/16), від 25.05.2010 року у справі № 54/210, від 06.07.2010 року у справі № 16/507.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поставки ним позивачу товару належної якості.

Враховуючи зазначене, доводи заперечень відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач поставив частину товару за умовами укладеного між сторонами договору неналежної якості, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСХ" (01013, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Будіндустрії, будинок 6, код ЄДРПОУ 37413740) на користь Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод" (53201, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 56, код ЄДРПОУ 31167067) 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 24 коп. попередньої оплати, 23 947 (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 55 коп. штрафу та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді Т.В. Васильченко

М.Є. Літвінова