Постанова

від 17.01.2013 по справі 18/1977/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа № 18/1977/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Гунько Н.Є., Євдокімов І.В.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3799 П/3-9 ) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.12 р. у справі № 18/1977/12

за позовом ТОВ "Демтон", Полтавська обл.,

до ТОВ "Джі-Ем-Бі ІІндастриз" Полтавська обл.,

про стягнення 157823,01 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 05/05-20009 від 05.05.2009 р. у розмірі 157823,01 грн., у т. ч. 133152,00 грн. - сума основного боргу, 15705,41 грн., інфляційні нарахування, 8965,60 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.11.12р. по справі № 18/1977/12 ( суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 133152 грн., 13574,98 грн. інфляційних нарахувань, 8755,23 грн. 3% річних та 3109,64 грн. судового збору, з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №05/05-20009 від 05.05.2009р. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів існування факту поставки товару відповідачу та невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, в видатковій накладній від 1.06.2010р. є посилання на невідомий договір №ДГ-01-02/08.

Відповідач вважає, оскільки позивачем не надано жодних доказів поставки та отримання товару, оплата, яка відбувалася по рахункам № СФ- 0000017 від 01.06.10 р. та № СФ - 0000028 від 10.11.10 є попередньою оплатою за договором поставки № 05/05-200 від 05.05.2009 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку з неможливістю прибуття.

Позивач вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач зазначив, що свої зобов'язання щодо поставки виконав належним чином, факт поставки підтверджується видатковими накладними: № РН- 0000004 від 01.06.2010 р., № РН- 0000006 від 10.11.2010 р., а також довіреностями на отримання ТМЦ: № 226 від 01.06.2010 р. та № 302 від 10.11.2010 р., а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів сплати не надав.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між ТОВ «Демтон»(постачальник) та ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз»(покупець) укладений договір поставки №05/05-2009 від 05 травня 2009 року (договір), за яким позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити парафіно -воскову продукцію (товар), марка, кількість та ціна якої обумовлюються в рахунках-фактурах та накладних, що мають видаватись постачальником покупцю на кожну партію товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар наступними партіями: 01 червня 2010р. загальна кількість товару склала 9,720 тон загальною вартістю 156006,00 грн., в тому числі ПДВ 26001,00 грн., що підтверджується рахунком №17 від 01.06.2010р, видатковою накладною №РН-0000004 від 01.06.2010р., а також довіреністю №226 від 01.06.2010р. на отримання цінностей за рахунком №17 від 01.06.2010р. та 10 листопада 2010 року загальна кількість товару склала 2,400 тон загальною вартістю 43152,00 грн., в тому числі ПДВ 7192,00грн., що підтверджується рахунком №28 від 10.11.2010р, видатковою накладною №РН-0000006 від 10.11.2010р., а також довіреністю №302 від 10.11.2010р. на отримання цінностей за рахунком №28 від 10.11.2010р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується рахунками, видатковими накладними та довіреностями на отримання парафіну нафтового твердого.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 2.3 договору поставки передбачений строк оплати кожної партії товару - протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач всупереч нормам чинного законодавства України та умовам договору порушив порядок розрахунків за фактично поставлений товар, здійснивши часткову оплату лише першої партії товару у сумі 66006,00грн., а сума заборгованості у розмірі 133152,00грн. (90000грн. вартість за першу партію товару та 43152,00грн. вартість другої партії товару) не сплачена.

Посилання відповідача на відсутність письмово оформлених заявок для початку відгрузки товару спростовується наступним:

Пунктом 6.4 договору поставки передбачено, що підставою для початку відвантаження кожної партії товару буде вважатись заявка покупця на придбання необхідної кількості товару.

Як свідчать матеріали справи договором не передбачена форма цих заявок, зокрема те, що заявки мають бути оформлені письмово, відповідач отримав товар, не відмовився від нього, та провів часткову оплату товару, що свідчить про наявність згоди на його отримання.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок відносно посилання у видатковій накладній №РН-0000004 від 01.06.2010р. на договір №01-02/8 вважаючи зазначене посилання помилковим виходячи з наступного: договір поставки обладнання від 27.02.2008р. за №01-02/08, укладений між ТОВ "Демтон" та ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз»,є договором поставки обладнання, діяв до 31.12.2008р., а згідно видаткової накладної №РН-0000004 від 01.06.2010р. отримано товар - парафін нафтовий твердий марки П-2, який не є обладнанням та поставлявся за договором поставки №05/05-2009 від 05.05. 2009 року.

Представники позивача та відповідача, підписуючи 01.06.2010р. вказану видаткову накладну, не помітили допущеної помилки, наявність зазначеної помилки не звільняє відповідача від повної оплати отриманого товару.

Факт поставки товару, а саме - парафіну нафтового підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ №226 від 01.06.2010р. за рахунком №17 від 01.06.2010р., довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Отже, посилання відповідача на відсутність заявок, товаро - транспортних накладних та договір поставки обладнання від 27.02.2008р. за №01-02/08 не є підставою для відмови в задоволенні позову в частині оплати одержаного відповідачем товару.

Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача заборгованість за одержаний товар у розмірі 133152 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 13574,98грн. та 3% річних у розмірі 8755,23 грн.

Колегія суддів вважає посилання відповідача на неотримання товару, проведення попередньої оплати товару необґрунтованими та не підтверджуючими матеріалами справи, зокрема товар отриманий відповідачем та частково оплачений, договором не передбачена попередня оплата, а у платіжних дорученнях на оплату не зазначено,що це попередня оплата.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 610, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.11. 2012 р. по справі № 18/1977/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 17.01.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.