Постанова

від 18.01.2013 по справі 2а/1770/4669/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4669/2012

18 січня 2013 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Чередняку В.В.,

за участю:

представника позивача - Ковальчука В.С.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби доПрофспілкової організації працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств проприпинення юридичної особи, в с т а н о в и в :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби з позовом до Профспілкової організації працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств про припинення відповідача як юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Профспілкова організація працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств зареєстрована як юридична особа органом державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків в державній податковій інспекції, однак 30.07.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено інформацію про відсутність юридичної особи відповідача за вказаною адресою, що за приписами частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Ухвалою суду від 07.12.2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

20.12.2012 року відповідач надіслав суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких стверджував, що припинення профспілки (як юридичної особи) можливе лише за рішенням суду, а не за рішенням адміністративного суду згідно статті 18 Законну України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" при цьому зазначаючи, що відповідно до статті 32 Закону України "Про об'єднання громадян" лише орган легалізації і прокурор з підстав, передбачених статтею 4 цього закону мають право звертатися до суду з позовом про припинення діяльності профспілки. Разом з тим повідомляє, що постійно і своєчасно звітується перед податковим органом а тому, вказує на відсутність підстав для припинення діяльності профспілкової організації.

Відповідно до частини четвертої статті 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою від 21.12.2012 року суд перейшов до розгляду справи за загальними правилами позовного провадження. Судовий розгляд справи призначено на 08.01.2013 року, відкладено на 18.01.2013 в зв'язку з відсутністю сторін, про дату, час та місце судового розгляду сторін повідомлено належним чином.

У судове засідання 18.01.2013 року прибув представник позивача. Представник відповідача у судове засідання, не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Про дату, час та місце судового розгляду відповідач був повідомлений згідно вимог частини третьої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується корінцем поштового повідомлення за підписом службової особи з відміткою про вручення судової повістки 10.01.2013 року. За таких обставин, відповідно до частини третьої, восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце судового розгляду належним чином, а повістка - врученою юридичній особі.

За таких обставин вбачається свідоме ігнорування відповідачем свого права на участь у розгляді справи, що стосується захисту його інтересів, та ненадання суду власних пояснень, доводів, заперечень, належних доказів у ході судового розгляду справи та дослідження наявних та представлених представниками сторін доказів з метою з'ясування фактичних обставин справи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття у судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на необхідність дотримання судом строку розгляду адміністративної справи, про що йдеться у листі Вищого адміністративного суду України від 11.05.2012 року №1234/12/13-12, та недопущення порушення граничного строку розгляду та вирішення адміністративної справи, встановленого частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України через тривалі відкладення розгляду справи, суд здійснив розгляд і вирішення справи по суті за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Профспілкова організація працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств зареєстрована як юридична особа 01.04.2005 року Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області, 08.06.2005 року відомості по юридичну особу включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; з 25.07.2005 року перебуває на обліку в Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції Рівненської області Державної податкової служби.

Згідно свідоцтва про легалізацію №33 від 01.04.2005 року Профспілка працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств набула статусу первинної профспілкової організації з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.01.2013 року №2604000017, 30.07.2012 року до Єдиного державного реєстру внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначені Законом України від 15.09.1999 року №1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Згідно статті 1 Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Відповідно до статті 3 Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV визначення "профспілка" або похідні від нього можуть використовувати у своєму найменуванні лише ті організації, які діють на підставі цього закону.

Згідно зі статтею 11 Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Таким чином, Профспілкова організація працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств створена та діє відповідно до Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та має статус первинної профспілкої організації.

Відповідно до статті 16 Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, інших профспілок та їх об'єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань. Профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення).

Згідно статті 4 Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV до профспілок застосовується Закон України "Про об'єднання громадян", якщо інше не передбачено цим Законом.

З 01.01.2013 року Закон України від 16.06.1992 року №2460-ХІІ "Про об'єднання громадян" втратив чинність на підставі Закону України від 22.03.2012 року №4572-VI "Про громадські об'єднання", який визначає порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань.

Так, у відповідності до положень частини першої статті 14 Закону України від 22.03.2012 року №4572-VI внесення змін до відомостей про громадське об'єднання як юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною другою цієї статті встановлено, що громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об'єднання або повідомлення про утворення громадського об'єднання, зокрема, про зміну місцезнаходження громадського об'єднання.

Відповідно до статей 25 - 29 Закону України від 22.03.2012 року №4572-VI визначено порядок та підстави припинення діяльності громадської організації та припинення громадської організації, що є суттєво різними поняттями, можуть мати різні правові підстави та не завжди однакові юридичні наслідки.

Так, статтею 25 Закону України від 22.03.2012 року №4572-VI передбачені випадки припинення діяльності громадського об'єднання, а згідно частини другої цієї статті припинення діяльності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має наслідком припинення цієї юридичної особи у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Статтею 29 Закону України від 22.03.2012 року №4572-VI встановлений порядок припинення громадського об'єднання, який включає: 1) припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об'єднання; 2) припинення громадського об'єднання як юридичної особи.

Так, згідно частини другої статті 29 Закону України від 22.03.2012 року №4572-VI припинення діяльності громадського об'єднання розпочинається з дня, зазначеного у частині восьмій статті 26, частині шостій статті 27 цього закону, з дня набрання законної сили рішенням суду про заборону цього громадського об'єднання. З цього ж дня припиняється членство (участь) у громадському об'єднанні.

Проте, згідно частини п'ятої даної статті у разі прийняття судом рішення про припинення юридичної особи громадського об'єднання з підстав, зазначених у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", громадське об'єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об'єднання, в обсязі, визначеному пунктом 3 частини другої статті 16 цього Закону.

Тобто, відповідач непозбавлений права на продовження здійснення діяльності без статусу юридичної особи і може скористатися ним відповідно до порядку чинного законодавства.

Частино шостою цієї ж статті встановлено, що у разі неотримання уповноваженим органом з питань реєстрації протягом шести місяців повідомлення громадського об'єднання про продовження діяльності без статусу юридичної особи уповноважений орган з питань реєстрації вносить до Реєстру громадських об'єднань запис про припинення діяльності громадського об'єднання.

Як вбачається з системного аналізу вищезазначених правових норм, Закон України від 22.03.2012 року №4572-VI "Про громадські об'єднання" вирізняє порядок, підстави та правові наслідки припинення діяльності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, які визначені статтями 25 - 28 Закону України від 22.03.2012 року №4572-VI, що має наслідком припинення громадського об'єднання як юридичної особи, та припинення громадського об'єднання як юридичної особи, яке не завжди може мати наслідком припинення діяльності громадського об'єднання.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Статтею 33 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Так, статтею 38 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до пункту четвертого Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Однак, застосування статті 38 Закону України від 15.05.2003 року №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо визначення підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи не суперечить Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а тому підлягає до застосування та визначення підстав для постановлення судового рішення про припинення громадської організації.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України №2755-VІ встановлено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Припинити юридичну особу - Профспілкову організацію працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств (ідентифікаційний код - 33521168, місцезнаходження - 34552, Рівненська обл., Сарненський район, село Селище, вулиця Заводська, будинок 1А).

Копію постанови надіслати державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення юридичної особи - Профспілкової організації працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" та його дочірніх підприємств в установленому законом порядку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 січня 2013 року.