Постанова

від 27.11.2006 по справі 28/106а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/106а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

27.11.06 р.                                                                                 Справа № 28/106а

14 год. 25 хв.                                Зала судових засідань – кабінет № 213

                                                                                                 м. Донецьк вул. Артема, 157

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді  Кониченка О.М.

при секретарі судового засідання  Трубачовій А.О.  

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою   

Державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове

до Селидівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Селидове

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2005 року                       № 0000152640/0/626/10/26

За участю

представників сторін:

від позивача:          Косенок О.М. – за довір.

від відповідача:  Пальниченко О.І. – за довір.

ВСТАНОВИВ:  

До господарського суду Донецької області заявлено позов Державним підприємством “Селидіввугілля” м. Селидове до Селидівської об'єднаної державної податкової інспекції               м. Селидове про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2005 року № 0000152640/0/626/10/26, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції  за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: частина прибутку державних підприємств, що вилучається у розмірі 70921 грн. 64 коп.   

Відповідач у письмових поясненнях та запереченнях від 3 липня 2006 року та його представники під час розгляду справи проти позовних вимог заперечують.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення порядку складання акту документальної перевірки, а також недотримання відповідачем умов, досягнутих між Міністерством палива та енергетики України та Державною податковою адміністрацією України з питань реорганізації підприємств галузі, за якими штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань до підприємств, які реорганізуються шляхом злиття з вугільними компаніями, не застосовуються. Зазначена домовленість викладена у протоколі № 1 від 27 грудня 2004 року.

Відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення–рішення прийняте ним правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства.          

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.      

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.  

Державне підприємство “Селидіввугілля” м. Селидове є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 24 червня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32427062, знаходиться на податковому обліку Селидівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Акт документальної перевірки № 19/23/32427062 від 28 січня 2005 року, що долучений позивачем до матеріалів справи, не визначений спірним податковий повідомленням-рішенням у якості підстави його прийняття. Єдиний припис акту, викладений у пункті 2.19 (арк. акту 54), визначає, що платіж: частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету у сумі 141843 грн. 27 коп. сплачений з затримкою більше 90 календарних днів. Інших застережень акт перевірки не утримує.

Суд не приймає посилання позивача на порушення відповідачем порядку складання акту документальної перевірки, оскільки зазначений акт не визначений відповідачем у якості підстави встановлення факту правопорушення, а також з огляду на те, що приписи підпункту 17.1.7 не ставлять право на застосування штрафних (фінансових) санкцій в залежність від здійснення або не здійснення перевірки.

28 січня 2005 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення              № 0000152640/0/626/10/26, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 141843 грн. 27 коп. за платежем: частина прибутку державних підприємств, що вилучається у розмірі 70921 грн. 64 коп.      

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

Нормами зазначеного підпункту визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цих Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у  розмірах в залежності від календарних днів затримки. Абзацом четвертим підпункту передбачено при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, штраф застосовується у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкова декларація подається за базовий (звітний) період.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, про що зазначено пунктом 5.1 статті 5 наведеного Закону.

Нормами пункту 5.3 даної статті передбачені строки погашення податкового зобов'язання. Податкові зобов'язання , зазначені платником податку у податковій декларації підлягають сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.   

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем застосований штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у вигляді частини прибутку державного підприємства, що виплачується до бюджету по Державному відкритому акціонерному товариству “Шахта “1/3 Новогродівська” за півріччя 2003 року (по декларації № 1187, наданого до податкового органу 11 серпня 2003 року). Зазначеною декларацією (рядком 21) визначена сума платежу (дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими казенними або комунальними підприємствами) у розмірі 520800 грн. Граничний термін сплати зазначеної суми 21 вересня 2003 року. Відповідачем у якості бази обчислення штрафу визначена погашена позивачем сума у розмірі 141843 грн. 27 коп. Зазначена сума була сплачена позивачем 14 платіжними дорученнями.

Огляд зазначених платіжних доручень посвідчує наступне:

25 травня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 12 грн. 56 коп. за реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі (платіжне доручення № 1916), з яких 12 грн. 25 коп. скеровано відповідачем в рахунок сплати дивідендів;

27 травня 2004 року позивач сплатив суму 4274 грн. 27 коп. за реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі платіжним дорученням № 1942, з яких 4168 грн. 03 коп. було скеровано відповідачем в рахунок сплати дивідендів;

16 червня 2004 року позивач сплатив суму 417 грн. 18 коп. за реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі платіжним дорученням № 1986, з яких 406 грн. 81 коп. було скеровано відповідачем в рахунок сплати дивідендів;

7 липня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 65 грн. 25 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням б/н органу казначейства, з яких  63 грн. 63 коп. було скеровано відповідачем в погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;

12 липня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 94 грн. 61 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням б/н, з яких 91 грн. 26 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;

16 липня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 47 грн. 03 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням б/н, з яких 45 грн. 86 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;  

19 липня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 1320 грн. 96 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням б/н, з яких 1288 грн. 13 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;   

30 липня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 175 грн. 20 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням № 2056, з яких 170 грн. 85 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;   

6 серпня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 175 грн. 62 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням № 2020, з яких 171 грн. 25 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;   

19 серпня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 25 грн. 12 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням № 2027, з яких 24 грн. 50 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;   

26 серпня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 2302 грн. 23 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням № 2086, з яких 2245 грн. 01 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;   

17 вересня 2004 року до Державного бюджету України надійшла сума 248 грн. 76 коп. за рахунок реалізації активів позивача, за платіжним дорученням № 2051, з яких 242 грн. 58 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1.

Погашення сум, визначених зворотним боком облікової картки позивача здійснений відповідачем за рахунок примусового відчуження активів, факт відчуження позивачем не оскаржений, примусове відчуження здійснене в межах компетенції податкового органу за правилами статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, внаслідок чого суд вважає погашеними саме суми, які визначив податковий орган.   

28 жовтня 2004 року позивач сплатив суму 28300 грн. платіжним дорученням № 4598, з яких 27568 грн. 57 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1;  

29 жовтня 2004 року позивач сплатив суму 108000 грн. платіжним дорученням                № 4712, з яких  105315 грн. 54 коп. було скеровано відповідачем в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1.  

Призначенням платежу у двох наведених платіжних дорученнях позивач визначив призначення платежу “недоїмка по дивідендам по відокремленому підрозділу “Шахта 1/3 “Новогродівська” зі строком сплати 30 жовтня 2004 року”. Доказів того, що позивач мав заборгованість по дивідендам, яка склалася протягом 2004 року, ним не надано. Під час судового розгляду було встановлено, що іншої недоїмки за “Шахтою 1/3 “Новогродівська”, правонаступником якої є ДП “Селидіввугілля”, крім 9 місяців 2003 року, не існує, внаслідок чого суд вважає, що відповідач правомірно скерував отримані за платіжними дорученнями кошти в рахунок погашення недоїмки по дивідендам.

Суд вважає, що податковий орган як орган владних повноважень довів правомірність свого рішення, обрахувавши при цьому об'єкт обчислення збору, розмір та суму штрафу в залежності від погашеної суми боргу. Підстави визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним відсутні.  

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на позивача.  

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59,         69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове до Селидівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Селидове про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2005 року № 0000152640/0/626/10/26, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції  за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: частина прибутку державних підприємств, що вилучається у розмірі 70921 грн. 64 коп. відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні  27  листопада 2006 року в присутності представників сторін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Кониченко О.М.