Рішення

від 17.01.2013 по справі 910/26188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26188 17.01.13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз»

до публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

про визнання припиненими правовідносин за договорами поруки та іпотеки, визнання відсутнім права

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Пономаренко І.С. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Бриз» (далі - ТОВ «Бриз») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «МБ Банк» (далі - ПАТ «МБ Банк») та приватного підприємства «Монмарт» про:

- визнання припиненими правовідносин за договором поруки № 22-2010/DC-13 від 01.12.2010 р.;

- визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р.;

- визнання відсутнім права ПАТ «БМ Банк» вимагати та отримувати кошти з позивача за договором поруки № 22-2010/DC-13 від 01.12.2010 р.;

- визнання відсутнім права ПАТ «БМ Банк» вимагати та отримувати з позивача майно, що є предметом іпотеки, та грошові кошти з реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/26188 та призначено її до розгляду на 17.01.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи на виконання ухвали суду від 02.01.2013 р.

Представники відповідачів не з'явились та вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

17.01.2013 р. провадження у справі в частині вимог до відповідача-2 - приватного підприємства «Монмарт» (код 36017532) було припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з припиненням вказаної юридичної особи.

16.01.2013 р. через канцелярію суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено судом з наступних підстав.

Зокрема, останнє мотивоване перебуванням представника публічного акціонерного товариства «БМ Банк» у відрядженні в місті Умані, на підтвердження чого надано копію повістки Уманського міськрайонного суду від тієї ж дати, що й ухвала про порушення у справі № 910/26188 (02.01.2013 р.)

У матеріалах справи наявне поштове повідомлення, відповідно до якого відповідача-2 було завчасно та належним чином повідомлено про день та час проведення судового засідання (10.01.2013 р.). Стороною у справі є не фізична особа - представник, а юридична особа - банківська установа, яка не позбавлена можливості направити до суду будь-якого іншого представника з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів сторони.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального суду України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2010 р. між ПАТ «БМ Банк» (іпотекодержателем) та ТОВ «Бриз» (іпотекодавцем) було укладено договір № 22-2010/DC-8 іпотеки нерухомого майна (майнова порука) (далі - Договір іпотеки), який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О.

Відповідно до п. 1.1. Договору іпотеки іпотекодавець, як майновий поручитель боржника (ПП «Монмарт»), з метою забезпечення належного виконання зобов'язання боржника, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

01.12.2010 р. між ПАТ «БМ Банк» (кредитором), TOB «Бриз» (поручителем) та ПП «Монмарт» (боржником) було укладено договір поруки № 22-2010/DC-13 (далі - Договір поруки).

Згідно з п. 1.1. Договору поруки поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в подальшому.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2012 р. порушено провадження у справі № Б8/006-12 про банкрутство ТОВ «Бриз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 16.07.2012 р. у справі № Б8/006-12 визнано банкрутом TOB «Бриз», відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз» арбітражного керуючою Шарого A.M.

03.03.2012 p. ПАТ «БМ Банк» звернулося з заявою про визнання його кредитором у справі № Б8/006-12 про банкрутство TOB «Бриз» на суму невиконаних зобов'язань за договором відновлювальної лінії № 2010-22/DC від 27.10.2010 р. та включення до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2012 р. у справі № 46/171-6 про банкрутство приватного підприємства «Монмарт» останнє ліквідовано.

Згідно з ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиною державного реєстру запису про її припинення.

Станом на 27.12.2012 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься запис про припинення ПП «Монмарт».

У зв'язку з припиненням боржника ПП «Монмарт» як юридичної особи, ліквідатор TOB «Бриз» Шарий A.M. звернувся до суду з позовом про визнання припиненими правовідносин за договором поруки № 22-2010/DC-13 від 01.12.2010 р.; визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р.; визнання відсутнім права ПАТ «БМ Банк» вимагати та отримувати кошти з позивача за договором поруки № 22-2010/DC-13 від 01.12.2010 р.; визнання відсутнім права ПАТ «БМ Банк» вимагати та отримувати з позивача майно, що є предметом іпотеки, та грошові кошти з реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була заявлена грошова вимога до боржника - ПП «Монмарт», в межах процедури банкрутства останнього. Вимоги ПАТ «БМ Банк» були включенні до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2012 р. у справі 46/171-6 ПП «Монмарт» ліквідовано як юридичну особу у зв'язку з банкрутством.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, зобов'язання ПП «Монмарт» перед ПАТ «БМ Банк» за договором № 2010-22/DС відновлювальної кредитної лінії від 27.10.2010 р. є погашеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено термін «іпотека» як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання та є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до другого абзацу ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною першою ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

На підставі вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що з припиненням зобов'язання ПП «Монмарт» перед ПАТ «БМ Банк» за договором № 2010-22/DС відновлювальної кредитної лінії від 27.10.2010 р. у зв'язку з ліквідацією боржника, про що внесений запис до єдиного державного реєстру, були припинені правовідносини за договором поруки № 22-2010/DС-13 від 01.12.2010 р. та договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р. як похідні від основного зобов'язання.

Аналогічного висновку дійшов Вищій господарський суд України в постановах від 27.08.2012 р. у справі № 5006/2/10пн/2012, від 20.11.2012 р. у справі 1/198-10, від 16.01.2013 р. у справі № 5013/62/12 та № 5006/2/27пн/2012 від 11.10.2012 р.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання припиненими правовідносин за договором поруки № 22-2010/DС-13 від 01.12.2010 р. та договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р. підлягають задоволенню.

У той же час, правові підстави для задоволення позову в іншій частині відсутні.

Зокрема, позивач просить суд визнати відсутнім право ПАТ «БМ Банк» вимагати та отримувати кошти з позивача за договором поруки № 22-2010/DC-13 від 01.12.2010 р.; визнати відсутнім право ПАТ «БМ Банк» вимагати та отримувати з позивача майно, що є предметом іпотеки, та грошові кошти з реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав та законних інтересів.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання договорів, актів приймання-передачі, оскільки такі договори, акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про визнання відсутності права у відповідача вимагати грошові кошти та майно не призводить до поновлення порушеного права позивача та у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, метою звернення з позовом до суду є відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Вимога про визнання відсутнім права у відповідача вимагати грошові кошти та майно не носить характеру захисту порушеного права, що є необхідною умовою для можливості захисту останнього в судовому порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з публічного акціонерного товариства «БМ Банк» підлягає стягненню 536,50 грн. збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ПІК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати припиненими правовідносини за договором поруки № 22-2010/DC-13 01.12.2010 р., укладеним між публічним акціонерним товариством «БМ Банк», товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз» та приватним підприємством «Монмарт».

3. Визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки № 22-2010/DС-8 від 27.10.2010 р., укладеним між публічним акціонерним товариством «БМ Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз».

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 37/122, код 33881201) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства «Бриз» (08132. Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 4, код 31605764) витрати по сплаті судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

5. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 22.01.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова