Постанова

від 25.02.2013 по справі 910/26188

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р. Справа№ 910/26188

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Пономаренко І.С. - представник (дов. від 02.01.2013р.)

від відповідача: Рубанко Д.М. - представник (дов. №04/58 від 10.05.2012р.)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р.

у справі №910/26188 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз»

до Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

про визнання припиненими правовідносин за договорами поруки та іпотеки, визнання відсутнім права.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «БМ Банк», Приватного підприємства «Монмарт» про визнання припиненими правовідносин за Договором поруки №22-2010/DC-13 від 01.12.2010р., який укладений між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Бриз»; визнати припиненими правовідносин за Договором іпотеки №22-2010/DC-8 від 27.10.2010р., який укладено між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «Бриз»; визнати відсутнім право ПАТ «БМ Банк» вимагати та отримувати грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз» за Договором поруки №22-2010/DC-13 від 01.12.2010р., який укладено між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз»; визнати відсутнім право Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» вимагати та отримувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз» майно, що є предметом іпотеки, та грошові кошти з реалізації предмета іпотеки за Договором іпотеки №22-2010/DC-8 від 27.10.2010р., який укладено між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Бриз».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. по справі №910/26188 припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного підприємства «Монмарт» на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. позовні вимоги задоволені частково, визнано припиненими правовідносини за Договором поруки №22-2010/DC-13 від 01.12.2010р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз» та Приватним підприємством «Монмарт»; визнано припиненим правовідносини за Договором іпотеки №22-2010/DC від 27.10.2010р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз»; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз» витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Бриз» про визнання припиненими правовідносин за Договором поруки №22-2010/ DC-13 від 01.12.2010р. та Договором іпотеки №22-2010/DC-8 від 27.10.2010р. відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що господарський суд вирішив справу за його відсутності, чим позбавив його можливості реалізувати гарантовані законодавством України процесуальні права на захист інтересів, що свідчить, на думку скаржника, про небажання суду розібратись у справі по суті, є порушенням ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 22 ГПК України та згідно ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Також скаржник вказує на те, що Господарським судом міста Києва не враховано ту обставину, що на даний час ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012р. порушено апеляційне провадження у справі №46/171-б за апеляційною скаргою ПАТ «БМ Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2012р., якою затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП «Монмарт», а також ліквідовано банкрута - ПП «Монмарт», що є свідченням того, що ухвала від 15.10.2012р., якою ліквідовано банкрута ПП Монмарт, не набрала законної сили, а отже зобов'язання за кредитним договором, договором поруки та договором іпотеки не припинені та на даний час є актуальними.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз» надало письмовий відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає скаргу безпідставною, необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, та зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.12.2012р. міститься запис про припинення Приватного підприємства «Монмарт», яке є позичальником згідно з Договором відновлюваної кредитної лінії №1020-22/DC від 27.10.2010р., на теперішній час вказаний запис на скасовано, що в свою чергу дає підстави стверджувати про припинення юридичної особи та на підставі ст.ст. 598, 609 Цивільного кодексу України про припинення зобов'язання ПП «Монмарт» перед ПАТ «БМ Банк», яке виникло на підставі Договору відновлюваної кредитної лінії №2010-22/ DC від 27.10.2010р., та на підставі ст. 559 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» про припинення зобов'язання за Договором поруки №22-2010/DC від 01.12.2012р. та Договором іпотеки №22-2010/ DC-8 від 27.10.2010р.

В додаткових поясненнях на відзив Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» зазначає, що даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні та посилається на позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові №5020-870/2011 від 02.11.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Дідиченко М.А. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» та призначено розгляд справи на 11.02.2013р.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В., з огляду на перебування судді Дідиченко М.А. у відпустці, здійснено заміну складу суду та призначено апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Пашкіна С.А.

Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» подано клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду господарської справи №46/171-б за апеляційною скаргою ПАТ «БМ Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2012р., якою затвердженого ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП «Монмарт».

Заявник зазначає, що на даний час ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012р. порушено апеляційне провадження у справі №46/171-б за апеляційною скаргою ПАТ «БМ Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2012р., якою затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП «Монмарт», а також ліквідовано банкрута ПП «Монмарт». На думку ПАТ «БМ Банк», рішення Київського апеляційного господарського суду, який розглядає справу №46/171-б, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у господарській справі №910/26188, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз» надано письмові заперечення на клопотання ПАТ «БМ Банк» про зупинення розгляду справи та вказує на те, що підстав для зупинення розгляду справи №910/26188 немає, оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 15.12.2012р. у справі №46/171-б набрала законної сили у день її винесення, а у апеляційному порядку скасована не була, крім того, як зазначає ТОВ «Бриз» у разі скасування вказаної ухвали ПАТ «БМ Банк» не обмежений у реалізації власного права на звернення до суду із заявою про перегляд рішення (постанови) за нововиявленими обставинами.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, відхилив клопотання про зупинення розгляду справи, виходячи з такого.

У відповідності до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд має у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012р. по справі №46/171-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп» до Приватного акціонерного товариства «Монмарт» про банкрутство було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс «Монмарт», ліквідовано банкрута - Приватне підприємство «Монмарт» як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі №46/171-б припинено. Дана ухвала набрала законної сили 15.10.2012р. в день її прийняття. Запис про припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Монмарт» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що підстав для зупинення розгляду по даній справі немає, так як в наявності всі необхідні дані, на підставі яких суд може зробити самостійні висновки та встановити обставини по даній справі.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 11.02.2013р. та 18.02.2013р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

27 жовтня 2010р. між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк», як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз», як іпотекодавцем, був укладений Договір №22-2010/DC- 8 іпотеки нерухомого майна (майнова порука), за умовами якого позивач, як майновий поручитель боржника - Приватного підприємства «Монмарт», з метою забезпечення належного виконання зобов'язання боржника, що випливає з Договору №2010-22/ DC відновлювальної кредитної лінії від 27.10.2010р., передає в іпотеку, а відповідач приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договору, предмет іпотеки, що належить позивачеві на праві власності.

Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки №22-2010/DC-8 від 27.10.2010р. предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме майно, а саме: будівля торгового комплексу (літ. Б-3), загальною площею 2 051,8 кв.м., що розташоване за адресою: Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Київська, будинок №10.

Також між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк», як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз», як поручителем, та Приватним підприємством «Монмарт», як боржником, укладено Договір поруки №22-2010/DC-13 від 01.12.2010р., за умовами якого позивач поручився перед відповідачем за своєчасне та повне виконання Приватним підприємством «Монмарт» зобов'язання за Договором №2010-22/ DC відновлювальної кредитної лінії від 27.10.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012р. по справі №46/171-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп» до Приватного акціонерного товариства «Монмарт» про банкрутство було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс «Монмарт», ліквідовано банкрута - Приватне підприємство «Монмарт» як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі №46/171-б припинено. Дана ухвала набрала законної сили 15.10.2012р. в день її прийняття.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до державного реєстру внесено запис про припинення Приватного підприємства «Монмарт».

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результатів передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, враховуючи норми ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Приватне підприємством «Монмарт» є таким, що припинилося.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншим нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Отже, з огляду на положення ст. 609 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання Приватного підприємства «Монмарт» перед Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» за Договором №2010-22/DC відновлювальної кредитної лінії від 27.10.2010р. є погашеними.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання та є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з другим абзацом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи наведені вище статті Закону України «Про іпотеку» та Цивільного кодексу України, є припиненими правовідносини за Договором іпотеки №22-2010/DC-8 від 27.10.2010р. та Договором поруки№22-2010/-13 від 01.12.2010р., як похідні від основного зобов'язання, що припинилося.

Виходячи з вказаного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та правомірно визнав припиненими правовідносини за Договором іпотеки №22-2010/DC-8 від 27.10.2010р. та Договором поруки№22-2010/-13 від 01.12.2010р.

Заявляючи про незаконність рішення, апелянт вказує на те, що воно прийняте за відсутністю представника відповідача, якому не було надано можливості реалізувати гарантовані законодавством України процесуальні права на захист інтересів.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином був повідомлений про слухання справи 17.10.2013р., про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали про порушення провадження у справі та відмітка про отримання цієї ухвали відповідачем 10.01.2013р. на повідомленні про вручення поштового відправлення. Неможливість з'явлення представника відповідача в судове засідання при розгляді справи в суді першої інстанції, з огляду на відрядження в м. Умань для участі в іншому судовому засіданні, не може бути прийнята судом як поважна причина для відкладення розгляду справи, так як відповідач - Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», є юридичною особою, банківською установою, яка не позбавлена можливості направити до суду будь-якого іншого представника з метою захисту прав банку. Тому заявлення відповідного клопотання про відкладення розгляду справи розцінюється судом як навмисне затягування судового процесу.

Щодо тверджень Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» про те, що даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні, слід зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2012р. порушено провадження у справі №Б8/006-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 16.07.2012р. у справі №Б8/006-12 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз», відкрито ліквідаційну процедура та призначено ліквідатором товариства арбітражного керуючого Шарого А.М.

Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» вважає, що позовні вимоги, що розглядаються в даному позовному провадженні мають розглядатися в межах справи про банкрутство ТОВ «Бриз», а провадження по даній справі підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження у такій справі.

Оскільки дана справа не є безпосередньо пов'язаною із здійсненням провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз», то доводи відповідача про необхідність припинення провадження судовою колегією не приймаються.

Виходячи з наведеного, підстав для скасування рішення суду від 17.01.2013р. та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. у справі №910/26188 залишити без змін.

3. Справу №910/26188 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Алданова С.О.

Пашкіна С.А.