Ухвала

від 18.01.2013 по справі 918/54/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 33013 , м. Рівне,  вул. Набережна, 26А

---

УХВАЛА        "18" січня 2013 р.                                                                  № 918/54/13 Суддя  Миханюк М.В. розглянувши  матеріали   за  заявою Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби до       Фермерського господарства "Аратта": Рівненська область, Гощанський район, с.Синів, вул. Шкільна, 50             про визнання банкрутом         ВСТАНОВИВ: Заявник - Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "Аратта": Рівненська область, Гощанський район, с.Синів, вул.Шкільна, 50, ІК 32745333 на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вимоги викладені в заяві заявник обгрунтовує наявністю заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором в сумі 2925 грн. та відсутністю підприємницької діяльності боржника. Як зазначається в заяві факт відсутності підприємницької діяльності боржника підтверджується неподанням звітності до податкового органу понад рік (остання звітність подана 01.12.2011р. згідно довідки від 25.12.2012р. за №3312/15-37), відсутністю зареєстрованого за боржником майна. За таких обставин заявник просить суд порушити провадження у справі про банкрутство     Фермерського господарства "Аратта" та визнати банкрутом. Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Інше передбачено ч.1 ст.52 Закону, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником. Крім того, згідно до частини першої статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 вищезазначеного Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав. Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням. Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно ч.5 ст.17 Закону України         "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Згідно із ч.8 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною 7 цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі         повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Отже, запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору. В свою чергу запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою. Крім того, викладена правова позиція підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 12.05.2010р. у справі №2/89-09-4018 та від 05.10.2011р. у справі №Б-48/90-09. Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Як вбачається з матеріалів доданих заявником до заяви, Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС  не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Аратта"  доказів відсутності юридичної особи - боржника за її місцезнаходженням.           Крім того, як встановлено судом, ініціюючим кредитором у якості грошових зобов'язань боржника визначений борг у сумі   2925 грн.  (35 грн. - боргу по основному платежу та 2890 грн. - штрафних (фінансових) санкцій). В підтвердження заборгованості кредитором додано лише постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р.  у справі №2а/1770/2978/2011, якою стягнуто з Фермерського господарства "Аратта" заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1190 грн.  З мотивувальної частини вказаної постанови вбачається, що заборгованість ФГ "Аратта"  в сумі 1190 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №004301540/0 від 28.12.2010р., яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями.           Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошового зобов'язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).   Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються з сум штрафних санкцій, такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заява Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС  про порушення справи про банкрутство  Фермерського господарства "Аратта"  підлягає поверненню без розгляду.          Керуючись ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7, 9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд - УХВАЛИВ:    1. Повернути без розгляду заяву Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби  про порушення провадження у справі про банкрутство  Фермерського господарства "Аратта": Рівненська область, Гощанський район, с.Синів, вул.Шкільна, 50, ІК 32745333.  2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення. Суддя                                                                                Миханюк М.В.