Ухвала

від 22.01.2013 по справі 5016/3036/2012(20/81)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"22" січня 2013 р. Справа № 5016/3036/2012(20/81)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Макарук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву про вжиття заходів забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕТП", вул. Івана Кліменка, 23, м. Київ, 03110

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Марчук Інжинірінг", вул. Ленінградська, 115-В, м. Миколаїв, 54052

про стягнення заборгованості за Договором підряду № 1МІ/03-12 від 01.03.2012 року в сумі 243 992, 67 грн., в тому числі: 239 232, 00 грн. - основної заборгованості; 4 030, 89 грн. - 3% річних; 729, 78 грн. - індексу інфляції.

за участю представників сторін

від позивача: Козачок Віталій Олександрович, довіреність № б/н від 12.12.2012року;

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕТП" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Марчук Інжинірінг" про стягнення заборгованості за Договором підряду № 1МІ/03-12 від 01.03.2012 року в сумі 243 992, 67 грн., в тому числі: 239 232, 00 грн. - основної заборгованості; 4 030, 89 грн. - 3% річних; 729, 78 грн. - індексу інфляції.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕТП" було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (арк. справи 51-52), в якій заявник просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марчук Інжиніринг".

В судовому засіданні 22.01.13 року представник позивача подане клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за договором-підряду № 1МІ/03-12 від 01.03.12 року, в результаті чого станом на 26.12.12 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 243 992, 67 грн.

Позивачем направлялись на адресу відповідача претензії від 15.10.12 року та 19.11.12 року із вимогою оплатити суму боргу, однак, відповідачем претензії залишені без відповіді. Також позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача акти звірки взаєморозрахунків, але відповідачем акти не були підписані. Оплату заборгованості не проведено. Представник позивача із посиланням на приписи ст. 66-67 ГПК України, вказав, що з вищевикладеного можна зробити висновок, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши подану суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат . Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем жодним чином не обгрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, не подано доказів необхідності їх застосування. Крім того, позивачем не наведено, в чому саме полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Позивачем також не подано суду доказів, які б підтверджували яке майно є у відповідача (його місцезнаходження, характеристики тощо), а також відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті. Заява позивача ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Отже, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову судовий збір встановлено в розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2012 року становить 1 073 грн.

Із заявою про забезпечення позову позивач звернувся в грудні 2012 року.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює випадки повернення судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Позивачем при зверненні до суду із позовом за подання заяви про забезпечення позову сплачено судовий збір в розмірі 1 701 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом платіжного доручення № 94 від 19.12.12 року (арк. справи 53). За таких обставин, позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕТП" слід повернути з Державного бюджету України 91, 50 грн. - судового збору у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судовий збір в розмірі 1 609, 50 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕТП", вул. Івана Кліменка, 23, м. Київ, 03110 (код ЄДРПОУ 35757158) про вжиття заходів забезпечення позову.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СЕТП", вул. Івана Кліменка, 23, м. Київ, 03110 (код ЄДРПОУ 35757158) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 94 від 19.12.12 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах господарської справи № 5016/3036/2012(20/81) , в розмірі 91, 50 грн. (дев'яносто одна грн. 50 коп.) у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 91-93, 106 ГПК України.

Суддя Е. М. Олейняш