Ухвала

від 21.01.2013 по справі 26/5009/7029/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

21.01.2013 р. справа № 26/5009/7029/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився за участю прокурораРусланова Г.М. посвідчення №004307

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби та Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 21.12.2011р. у справі№ 26/5009/7029/11 / суддя Юлдашев О.О./ за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Адпак Україна" м.Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Європа 7" м.Запоріжжя пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 01.11.2011р. за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Адпак Україна" м.Київ господарським судом Запорізької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "Європа 7" м. Запоріжжя з врахуванням особливостей процедури банкрутства, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою суду від 08.11.2011р. у справі № 26/5009/7029/11 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором у справі призначено ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 21.12.2011р. господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби та Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду апеляційної скарги Донецький апеляційний господарський суд виніс постанову від 19.09.2012р., якою апеляційну скаргу задовольнив, ухвалу суду від 20.02.2012р. скасував та припинив провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду від 25.12.2012р. постанова апеляційної інстанції скасована та справу № 26/5009/7029/11 про банкрутство передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

В постанові суд касаційної інстанції зазначив, що в апеляційній скарзі скаржник не послався на наявність у податкового органу заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), не були додані докази щодо проведення перевірки діяльності боржника (накази щодо проведення перевірки стосовно боржника, направлення на перевірку, вимоги до посадових осіб боржника із вимогами надати для податкової перевірки відповідних документів податкової, бухгалтерської та іншої звітності та складення акту перевірки тощо).

Також у постанові касаційний суд вказав на те, що апеляційний суд розглянув по суті апеляційну скаргу заступника прокурора в особі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області та не дослідив чи стосується оскаржувана в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції прав та обов'язків ДПІ та УПФУ, а отже й чи мав прокурор право звертатись з апеляційною скаргою на ухвалу відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Ухвалою від 08.01.2013р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом на новий розгляд.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що провадження за апеляційною скаргою підлягає припиненню з врахуванням наступного.

Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Донецького апеляційного суду з апеляційною скаргою, поданої в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Ухвалою від 08.01.2013р. апеляційний господарський суд витребував у:

1) ДПІ у Шевченківському районі м. Києва належні докази перебування банкрута на податковому обліку в ДПІ; видання керівником ДПІ наказу про проведення позапланової перевірки банкрута, як платника податків, вжиття заходів, направлених на проведення такої перевірки та наявність заборгованості;

2) УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя належні докази про наявність або відсутність заборгованості банкрута по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Але вимоги Донецького апеляційного господарського суду ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя залишились не виконаними.

В судовому засіданні 21.01.2013р. апеляційним судом було встановлено, що при зверненні з апеляційною скаргою, прокурором не доведено наявність у банкрута заборгованості перед ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, перебування на обліку саме в цих державних контролюючих органах, а також прокурор, посилаючись про неможливість проведення податкової перевірки, не надав докази щодо вжиття з боку контролюючих органів заходів для проведення перевірки боржника як платника податків та страхових внесків.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст.1 Закону сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону, визначені положеннями п. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Статтею 1 Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Виходячи зі змісту статті 1 Закону, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, в особі яких звернувся заступник прокурора Запорізької області з апеляційною скаргою, не мають іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто -сторони у справі про банкрутство.

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, слід зазначити, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Інші випадки участі органу державної податкової служби та Пенсійного фонду України у справі про банкрутство Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачені.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвали про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Європа 7" та постанови про визнання боржника банкрутом були направлені ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, тобто ДПІ була повідомлена про порушення справи про банкрутство стосовно товариства.

У матеріалах справи є клопотання від 16.11.2011р. № 6976/9/10-214 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до господарського суду про зупинення провадження у справі про банкрутство з метою витребування руху коштів по розрахункам банкрута, на яке господарський суд Запорізької області листом від 02.12.2011р. повідомив ДПІ про відсутність законних підстав згідно ст. 79 ГПК України для зупинення провадження у справі.

Стосовно посилань прокурора про неповідомлення ліквідатором УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є безпідставними, оскільки в матеріалах справи є повідомлення в порядку ст. 52 Закону, яке було отримано УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя 18.11.2011р. (а.с.42).

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заступником прокурора не доведено порушення прав ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та УПФУ в Жовтневому районі м.Запоріжжя, а тому його доводи, викладені в апеляційній скарзі з вказаного питання, є необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що винесена господарським судом Запорізької області ухвала від 21.12.2011р. про ліквідацію банкрута ніяким чином не порушує права та інтереси ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та УПФУ в Жовтневому районі м.Запоріжжя.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 106 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 98, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби та Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.12.2011р. у справі № 26/5009/7029/11 - припинити.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 9 прим. 1. скаржнику

1. боржнику, 3. кредиторам, 1.прокуратура ДО

1. у справу, 1. ДАГС, 1.ГСЗО