Постанова

від 23.11.2006 по справі 28/139а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/139а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23.11.06 р.                                                                                 Справа № 28/139а

15 год. 20 хв.                                          Зала судових засідань – кабінет № 213

                                                                                                   м. Донецьк вул. Артема, 157

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Кониченка О. М.

при секретарі судового засідання Трубачовій О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою   

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова фірма “Ніста”                          м. Маріуполь

відповідача:  Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 7 березня 2006 року                      № 0000032344/0 та № 0000042344/0

За участю

представників сторін:

від позивача: Бабенко М. Г. - директор

від відповідача:  Мозговая Н.А., Лисенко І.В. – за доруч.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов з урахуванням його зміни Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова фірма “Ніста” м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 7 березня 2006 року:

№ 0000032344/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2005 року у розмірі 29253 грн.;

№ 0000042344/0, предметом якого є визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 1777 грн. 50 коп., у тому числі основний платіж у розмірі 1185 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 592 грн. 50 коп.

Відповідач у письмових запереченнях від 3 липня 2006 року № 23230/10/10 та його представники під час розгляду справи проти позовних вимог заперечують.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність фактів завищення податкового зобов'язання липня 2004 року на суму 30438 грн., завищення податкового кредиту травня 2005 року у сумі 30438 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за травень 2005 року у сумі 29253 грн., заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 1185 грн.         

Відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ним по факту виявлених порушень у відповідності до вимог чинного законодавства.  

Розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, відповідно до вимог п. 2-1 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення”

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова фірма “Ніста” м. Маріуполь є юридичною особою, зареєстроване 27 листопада 2000 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 31191299, знаходиться на податковому обліку Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 0849097 від 1 грудня 2000 року.  

В період з 8 по 20 лютого 2006 року відповідачем було здійснено позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності, своєчасності, повноти, нарахування та сплати сум податку на додану вартість за період з 1 липня 2004 року по 31 травня 2005 року, висновки якої викладені в акті від 27 лютого 2006 року № 5/23-4/31191299 (надалі - акт перевірки).     

На підставі акту перевірки  відповідачем згідно з підпунктом 4.2.2 підпункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року  прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 7 березня 2006 року:

№ 0000032344/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2005 року у розмірі 29253 грн. (підпункти “б”, “в”);

№ 0000042344/0, предметом якого є визначення суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 1777 грн. 50 коп., у тому числі основний платіж у розмірі 1185 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 592 грн. 50 коп. (підпункт “б”).  

Правовою підставою визначення податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування наведені норми підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168-97-ВР.

Висновками акту перевірки визначене порушення позивачем інших норм Закону України “Про податок на додану вартість”, ніж ті, що наведені у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, а саме у порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем завищена сума податку на додану вартість, яка підлягає  нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2004 року у сумі 30438 грн., завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2005 року у сумі 29253 грн. та занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень 2005 року у сумі 1185 грн.

Аналіз матеріалів справи посвідчує, що податковим органом встановлено порушення щодо завищення податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту при операціях продажу, а потім придбання однієї і тієї ж будівлі, яка, на думку відповідача, місця не мала.

Згідно договору від 30 липня 2004 року, укладеного між позивачем та ПП ВКФ „Метон”(том 1, а.с. 136-137) позивач вияв бажання продати будівлю покупцю за 168650 грн., ПДВ 33730 грн., усього 202380 грн. Перевіркою встановлено, що позивачем на адресу Приватного підприємства “ПКФ Метон” було виписано рахунок та податкову накладну № 18 від 30 липня 2004 року (том 1 а. с. 123) на реалізацію будівлі на загальну суму 202380 грн., у тому числі податок на додану вартість 33730 грн. Оплата зазначеної будівлі не була здійснена. Зазначене, на думку, відповідача, доводить факт завищення  суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у липні 2004 року на 30438 грн.

Довідкою Державної податкової інспекції у Іллічівськом районі м. Маріуполя                    № 545/23-5/13495339 від 22 серпня 2005 року (том 1 арк. с. 139-142) встановлений факт отримання контрагентом позивача податкової накладної № 18 від 30 липня 2004 року та відсутність здійснення розрахунків.  

Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість”, серед іншого, визначає об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Об'єктом оподаткування в розумінні зазначеного Закону, серед інших, пунктом 3.1 статті 3 визначені операції з продажу товарів. Продаж товарів в розумінні пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону – це будь-які операції, що здійснюються з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначені договори та інші правочини.  За правилами статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.   

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою  виникнення  податкових  зобов'язань з поставки товарів   (робіт,   послуг)  вважається  дата,  яка  припадає  на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з  подій, що сталася раніше:

або дата  зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)   на банківський  рахунок  платника  податку  як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника  податку,  а  при  відсутності  такої  -  дата  інкасації готівкових  коштів у банківській установі,  що обслуговує платника податку;

або дата  відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) – дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання робіт  (послуг) платником податку.

Жоден із зазначених фактів позивачем не доведений, внаслідок чого формувати податкові зобов'язання та складати податкову накладну, яка відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця позивач права  не мав. Внаслідок чого формування податкових зобов'язань за операцією в межах спірних вимог  є безпідставним.

Факт формування податкових зобов'язань у липні 2004 року за податковою накладною  № 18 від 30 липня 2004 року у сумі 33730 грн. (том 1 а. с. 124 – 127, 132 – 135)  позивач не заперечує, але доводить даними уточнюючих розрахунків, що у наступному він зменшив суму яка підлягає сплаті до бюджету за наведений звітний податковий період шляхом виключення зі складу податкових зобов'язань зазначеної суми, і як наслідок цього зменшення суми, яка підлягає сплаті до бюджету за наведений звітний період на 30438 грн. Наведені обставини посвідчуються наданими позивачем уточнюючими розрахунками від : 9 вересня 2004 року (том1, а.с.72), 18 жовтня 2004 року (том1, а. с. 73),  18 листопада 2004 року (том 1, а.с.74 – 75), 14 грудня 2004 рок (том1, а. с. 76), 2 березня 2006 року (том 2, а. с. 21), 25 квітня 2005 року (том.1, а. с. 96), 24 травня 2006 року (том 2, а. с. 19), 8 червня 2005 року (том 1, а. с. 97), 15 листопада 2006 року (том 2, а. с. 20). Дані зазначених розрахунків співпадають з даними облікової картки платника податків ведення якої здійснюється відповідачем (том 1, а. с 17 – 36).

Суд приймає уточнені позивачем дані, оскільки зазначені уточнення здійснені ним відповідно до приписів абзацу другого пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими  фондами” від 21 грудня 2000 року №2181 – 3 (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20 лютого 2003 року №550-4).

Враховуючи зазначене висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2004 року, у розмірі 30438 грн. є безпідставними.

Стосовно травня 2005 року.

Відсутність господарської операції по придбанню позивачем будівлі у Приватного Підприємства „ПКФ Метон” обумовлює безпідставність складання останнім податкової накладної №1 від 12 травня 2005 року  (том 1, а. с. 128),згідно якої позивач сформував податковий кредит травня 2005 року у сумі 30438 грн. що підтверджується даними податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2005 року (том 1, а. с. 129 – 131).

Зазначене доводить правомірність висновків податкового органу щодо порушення позивачем норм підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого висновки податкового органу щодо завищенню сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню за травень 2005 року у сумі 29253 грн. є правомірними.

17 листопада 2006 року позивач надав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким зменшив суму податкового кредиту травня 2005 року на 30438 грн., та зменшення бюджетного відшкодування на 29253 грн.

Зазначений розрахунок наданий позивачем відповідно до абзацу третього пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, і приймається судом як такий що посвідчує обставини зменшення податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Суд не приймає посилання податкового органу на можливість надання уточненого розрахунку виключно до початку проведення перевірки, з огляду на те що зазначена норма не утримує в собі відповідних застережень.

З урахуванням зазначеного спірне податкове повідомлення – рішення                                  № 0000032344/0,  є дійсним на момент його прийняття відповідачем, та нечинним на момент прийняття  постанови по справі.

Стосовно суми податку яка підлягає сплаті до бюджету вона складає без врахування зазначеної суми (30438 грн.) 1235 грн.(1335 грн. – 100 грн. ), внаслідок чого донарахування податку у сумі 1235 грн. є правомірним, а не 1185 грн., як визначив відповідач.

Виходячи із зазначеного підстави для визнання нечинним спірного податкового повідомлення – рішення № 0000042344/0, відсутні.

З урахуванням часткового задоволення позову присудити позивачу судовий збір у сумі 3 грн.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись Законом України „Про податок на додану вартість” , Цивільним Кодексом України, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59,  69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова фірма “Ніста”                    м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції  м. Маріуполя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 7 березня 2006 року                               № 0000032344/0 та № 0000042344/0, задовольнити частково.

Визнати нечинним  податкове повідомлення – рішення від 7 березня 2006 року                  № 0000032344/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2005 року у розмірі 29253 грн.

В іншій частині позову відмовити.  

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Ніста” (87500, м. Маріуполь, вул. Пушкіна, 63, ЄДРПОУ 31191299, п/р 26009500004545 у Дніпропетровській філії ВАТ „Кредит -Промбанк”, МФО 306890)  з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 23 листопада 2006 року в присутності представників сторін.

Постанова  виготовлена у повному обсязі 27.11. 2006 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня  складання постанови  у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Кониченко О.М.