Рішення

від 18.01.2013 по справі 24/106-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2013 р. Справа № 24/106-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного підприємства «Компанія «РЕН 1» до Васильківської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «СНОК ЛТД» 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем» 3) Товариство з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад» 4) Дочірнє підприємство «Стімекс-Профіль» 5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Промекс» 6)Публічне акціонерне товариство «Васильківське вантажне автотранспортне підприємство» про визнання недійсним рішення за участю представників:

від позивача:Тарасов І.М., Коп'як В.І. від відповідача:Крикунов О.В. від третьої особи 1:Бондар Р.В. від третьої особи 2:Бондар Р.В. від третьої особи 3:Бондар Р.В. від третьої особи 4:не з'явилися від третьої особи 5:не з'явилися від третьої особи 6:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-V «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюване рішення прийнято з порушенням встановленої процедури, за відсутністю обгрутованих підстав для його прийняття та поза межами компетенції Васильківської міської ради.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.11.2012 р.

27.11.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відсутність спору між тими ж сторонами про той же предмет б/н від 27.11.2012 р. (вх. № 19167 від 27.11.2012 р.) та документи по справі.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 26.11.2012 р. (вх. № 19332 від 29.11.2012 р.) про перенесення розгляд справи № 24/106-12 на інший день у зв'язку з неможливістю прийняти участь у справі представника Васильківської міської ради.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 21.12.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду від 15.11.2012 р.

12.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «СНОК ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем» та Товариства з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад» надійшли заяви про вступ у справу на стороні відповідача б/н від 12.12.2012 р. (вх. № 20220 від 12.12.2012 р., вх. № 20221 від 12.12.2012 р., вх. № 20222 від 12.12.2012 р.), у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «СНОК ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем» та Товариство з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад» просять суд допустити їх до участі у справі № 24/106-12 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки визнання недійсним рішення Васильківської міської ради 30-ї сесії 6 скликання № 03.42-30-VI від 17.10.2012 р. безпосередньо вплине на їх права та обов'язки як суміжних землекористувачів.

До господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 20975 від 21.12.2012 р.), у якому останній просить суд залучити до справи у якості третіх осіб ТДВ «Електропобутприлад», ТОВ «СНОК ЛТД», ДП «Стімекс-Профіль», ТОВ «Тандем», ТОВ «Промекс», ПАТ «Васильківське вантажне автотранспортне підприємство», оскільки підставою для прийняття Васильківською міською радою оспорюваного рішення було колективне звернення директорів зазначених підприємств, а тому рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки.

21.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 21.12.2012 р. (вх. № 20980 від 21.12.2012 р.) про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2012 р. залучено до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «СНОК ЛТД», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем», 3) Товариство з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад», 4) Дочірнє підприємство «Стімекс-Профіль», 5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Промекс», 6) Публічне акціонерне товариство «Васильківське вантажне автотранспортне підприємство», за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору у справі № 24/106-12 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 18.01.2013 р.

25.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад» надійшла заява б/н від 25.12.2012 р. (вх. № 21248 від 25.12.2012 р.) про фіксування судового процесу у справі № 24/106-12 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад» про фіксацію судового процесу задоволено.

До господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Васильківське вантажне автотранспортне підприємство» надійшов лист № 1 від 09.01.2013 р. (вх. № 612 від 15.01.2013 р.) з письмовими поясненнями по справі та проханням розглядати справу № 24/106-12 без його представника.

17.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекс» надійшло клопотання вих. № 17 від 09.01.2013 р. (вх. № 746 від 17.01.2013 р.), у якому третя особа 5 зазначає, що підтримує позицію Васильківської міської ради стосовно прийняття оспорюваного рішення, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та розглядати справу без її представника.

До господарського суду Київської області від Товариства з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 18.01.2013 р. (вх. № 833 від 18.01.2013 р.), у якому третя особа 3 наводить свої заперечення щодо позовних вимог та просить відмовити в задоволені позову.

18.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 17.01.2013 р. (вх. № 835 від 18.01.2013 р.) про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про компенсацію витрат на правову допомогу б/н від 17.01.2013 р. (вх. № 836 від 18.01.2013 р.), у якому останній просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат в частині оплати послуг адвоката у розмірі 8 000, 00 грн. та суму судового збору у розмірі 1 118, 00 грн.

18.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 18.01.2013 р. (вх. № 840 від 18.01.2013 р.), у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача плати за юридичні послуги.

У судовому засіданні 18.01.2013 р. представник позивача надав суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів третім особам, повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Присутній у судовому засіданні 18.01.2013 р. представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Представник третіх осіб 1,2,3 у судовому засіданні 18.01.2013 р. заперечив проти задоволення позовних вимог та заявив усне клопотання про витребування у позивача договору про надання правової допомоги № 02-07/2012-3 від 02.07.2012 р.

Суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Представники третіх осіб 4,5,6 у судове засідання 18.01.2013 р. не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка третіх осіб 4,5,6 у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності зазначених учасників судового процесу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.01.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

20.08.2010 р. Васильківською міською радою було прийнято рішення № 09.133-54-У «Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А», згідно якого Васильківська міська рада вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 0,2124 га Приватному підприємству «Компанія «РЕН 1» для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) по вул. Тракторна, 9А; передати в оренду Приватному підприємству «Компанія «РЕН 1» земельну ділянку (кадастровий номер 3210700000:04:030.0005) загальною площею 0,2124 га по вул. Тракторна, 9А для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) на 5 років; встановити річну оренду плату за земельну ділянку при укладенні договору оренди у розмірі 5 % нормативної грошової оцінки; доручити міському голові укласти договір оренди земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства; Приватному підприємству «Компанія «РЕН 1» зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 1998 року № 2073 та подати його копію до податкової інспекції та відділу аналізу та контролю надходжень ресурсних платежів Васильківської міської ради в 5-денний термін; відділу Держкомзему у місті Васильків Київської області внести відповідні зміни в земельно-облікові дані міста.

На підставі та на виконання вищезазначеного рішення, 11.02.2011 р. між Васильківською міською радою (відповідач) та Приватним підприємством «Компанія «РЕН 1» (позивач) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:04:030.0005) загальною площею 0,2124 га, яка знаходиться по вул. Тракторній, 9А в м. Василькові Київської області.

Зазначений договір зареєстровано відділом Держкомзему у м. Васильків Київської області 11.02.2011 р. за № 321070004000004.

17.10.2012 р. Васильківською міською радою прийнято рішення № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-У «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А», згідно якого Васильківська міська рада, розглянувши колективне звернення директорів ТДВ «Електропобутприлад», ТОВ «СНОК ЛТД», ДП «Стімекс-Профіль», ТОВ «Тандем», ТОВ «Промекс», ПАТ «Васильківське вантажне автотранспортне підприємство» від 10.09.2012 року за вхідним № 1046-Е, рішення узгоджувальної комісії Васильківської міської ради по вирішенню земельних спорів від 22.02.2012 року № 26-С, рішення Київського окружного адміністративного суду, керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та враховуючи протокол постійної депутатської комісії Васильківської міської ради з питань регулювання земельних відносин № 21 від 16.10.2012 р., вирішила скасувати рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-У «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А».

Позивач, стверджуючи, що рішення Васильківської міської ради від 17.10.2012 р. № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-У «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А» прийнято з порушенням встановленої процедури, за відсутністю обгрутованих підстав для його прийняття та поза межами компетенції Васильківської міської ради, а тому є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права, просить суд визнати зазначене рішення недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що: 1) оспорюване рішення прийнято з порушенням процедури, що полягає у відсутності погодження даного рішення з відділом Держкомзему у м. Василькові Київської області та відсутності належного інформування ПП «Компанія «РЕН 1» про питання, яке передбачалося винести на розгляд сесії ради; 2) оспорюване рішення прийнято без належних підстав для його прийняття, що полягає у невідповідності законодавству України рішення узгоджувальної комісії Васильківської міської ради по вирішенню земельних спорів від 22.02.2012 року № 26-С, порушенням процедури прийняття протоколу постійної депутатської комісії Васильківської міської ради з питань регулювання земельних відносин № 21 від 16.10.2012 р. та ненабранням законної сили постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. на день прийняття оспорюваного рішення; 3) оспорюване рішення було прийнято без законних на те повноважень у Васильківської міської ради, що полягає у тому, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх припинення.

Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, що підставою для скасування рішення від 20.08.2010 р. № 09.133-54-У були виявлені обставини невідповідності документації із землеустрою позивача вимогам ст.ст. 6, 20, 23, 25, 56 Закону України «Про землеустрій», та приймаючи оспорюване рішення Васильківська міська рада не позбавляла позивача права на оренду, не розривала договір оренди, а виключно виконувала свій обов'язок, передбачений ч. 2 ст. 161 Земельного кодексу України. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього плати за юридичні послуги, оскільки зазначені послуги не підтверджені доказами.

Також, Товариством з додатковою відповідальністю «Електропобутприлад» було надано свої заперечення на позов, відповідно до яких третя особа 3 зазначає наступне: оспорюваним рішенням не вирішувалися питання щодо погодження документації із землеустрою, тому погодження з відділом Держкомзему у м. Васильків Київської області не вимагається, а його відсутність не може бути підставою вважати, що оспорюване рішення прийнято з порушенням процедури; про дотримання процедури скликання сесії Васильківської міської ради свідчить повідомлення опубліковане у газеті «Життя і слово» № 78 від 06.10.2012 р.; посилання позивача на невідповідність законодавству України рішення узгоджувальної комісії Васильківської міської ради по вирішенню земельних спорів від 22.02.2012 року № 26-С та порушенням процедури прийняття протоколу постійної депутатської комісії Васильківської міської ради з питань регулювання земельних відносин № 21 від 16.10.2012 р. не може бути враховане, оскільки оспорюване рішення приймалося не на основі зазначених документів, а на підставі встановлених фактів порушення норм чинного законодавства під час оформлення позивачем документів щодо передачі в оренду земельної ділянки; відповідно до рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 орган місцевого самоврядування не позбавлений права змінити чи скасувати прийняте ним рішення, у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

За змістом ст. 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон).

Частиною 3 ст. 24 Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону).

Відповідно до ст. 26 Закону встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Разом з цим, при з'ясуванні зазначених обставин, слід враховувати те, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані (пункт 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35).

З цього ж приводу є рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. «у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування № 1-9/2009)», відповідно до якого в аспекті конституційного подання положення частини другої ст. 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з цим, Конституційний суд України у своєму рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі 1-9/2009 зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Як встановлено судом, на виконання рішення Васильківської міської ради № 09.133-54-У від 20.08.2010 р. «Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А» між Васильківською міською радою (відповідач) та Приватним підприємством «Компанія «РЕН 1» (позивач) укладено договір оренди земельної ділянки від 11.02.2011 р.

Згідно з умовами цього договору відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:04:030.0005) загальною площею 0,2124 га, яка знаходиться по вул. Тракторній, 9А в м. Василькові Київської області. Відповідно до п. 6 договору його укладено терміном на п'ять років.

Даний договір зареєстровано відділом Держкомзему у м. Васильків Київської області 11.02.2011 р. за № 321070004000004. Відповідно до матеріалів справи, на виконання зазначеного договору, позивачем сплачувалася орендна плата.

Відтак, вказаний договір оренди земельної ділянки від 11.02.2011 р. свідчить про наявність між сторонами у справі відповідних правовідносин, що виникли на підставі рішення органу місцевого самоврядування - рішення Васильківської міської ради № 09.133-54-У від 20.08.2010 р. «Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А», які пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Васильківської міської ради № 09.133-54-У від 20.08.2010 р. «Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А» за своєю суттю є ненормативним актом одноразового застосування, яке вичерпує свою дію фактом укладення договору оренди земельної ділянки, а тому не може бути скасоване чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-У «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А» Васильківська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки була не вправі скасовувати раніше ухвалене власне рішення ненормативного характеру, яке вичерпало свою дію фактом виконання, призвело до виникнення правовідносин, пов'язаних з укладенням договору оренди земельної ділянки від 11.02.2011 р., проти зміни чи припинення якого позивач заперечує.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 р. у справі № 3-53гс11.

Щодо твердження позивача про те, що оспорюване рішення прийнято з порушенням процедури, що полягає у відсутності погодження даного рішення з відділом Держкомзему у м. Василькові Київської області та відсутності належного інформування ПП «Компанія «РЕН 1» про питання, яке передбачалося винести на розгляд сесії ради, суд зазначає наступне.

Нормами чинного законодавства України не передбачено обов'язку органів місцевого самоврядування власні рішення погоджувати з відділом Держкомзему, так як відповідно до Положення про Управління (Відділ) Держземагенства в місті, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 р. № 258, відділ Держкомзему бере участь у погодженні документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 9 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

У матеріалах справи наявна копія витягу з газети «Життя і слово» № 78 від 06.10.2012 р., у якому опубліковано розпорядження Васильківського міського голови № 36-р від 02.10.2012 р. про скликання тридцятої сесії Васильківської міської ради VI скликання, пленарне засідання якої відбудеться 17 жовтня 2012 року о 10-й годині в малому залі Васильківського міського будинку культури, на розгляд якої виносяться, зокрема, земельні питання.

Також, не може бути взяте судом до уваги твердження позивача про те, що оспорюване рішення прийнято без належних підстав для його прийняття, що полягає у невідповідності законодавству України рішення узгоджувальної комісії Васильківської міської ради по вирішенню земельних спорів від 22.02.2012 року № 26-С, порушенням процедури прийняття протоколу постійної депутатської комісії Васильківської міської ради з питань регулювання земельних відносин № 21 від 16.10.2012 р. та ненабранням законної сили постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. на день прийняття оспорюваного рішення, оскільки предметом даного позову є визнання недійсним рішення Васильківської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 03.42-30-VI.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-У «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А» Васильківська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки була не вправі скасовувати раніше ухвалене власне рішення ненормативного характеру, яке вичерпало свою дію фактом виконання, призвело до виникнення правовідносин, пов'язаних з укладенням договору оренди земельної ділянки від 11.02.2011 р., проти зміни чи припинення якого позивач заперечує.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що заперечення відповідача та третьої особи 3 не спростовують правомірності заявлених позивачем вимог.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-V «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А» є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача суму понесених судових витрат в частині оплати послуг адвоката у розмірі 8 000, 00 грн.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону України «Про адвокатуру».

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Компанія «РЕН 1» (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Олександр Перемежко та партнери» (виконавець) 09.11.2012 р. укладено додаткову угоду № 4 до договору про надання правової допомоги № 02-07/2012-3 від 02.07.2012 р., за умовами якої сторони узгодили наступний обсяг юридичних послуг: збір доказів для підготовки правової позиції, складання та подання позовної заяви у господарському суді Київської області від ПП «Компанія «РЕН 1» до Васильківської міської ради про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-V «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А»; участь спеціалістів виконавця у судових засіданнях та представництво інтересів замовника у господарському суді Київської області по господарській справі про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-V «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А».

Відповідно до п. 2 додаткової угоди вартість вищезазначених послуг складає 8 000, 00 грн.

Також, позивачем було надано до матеріалів справи проміжний акт про надання правової допомоги від 17.01.2013 р. до договору про надання правової допомоги № 02-07/2012-3 від 02.07.2012 р., в якому зазначено які юридичні послуги були наданні виконавцем та прийняті замовником.

Відповідно до виписки по рахунку 26001010058190.980 за 19.12.2012 р. та банківської виписки за 19.12.2012 р. позивач перерахував на рахунок Адвокатського об'єднання «Олександр Перемежко та партнери» грошові кошти у сумі 8 000, 00 грн. у якості оплати за юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги № 02-07/2012-3 від 02.07.2012 р.

У матеріалах справи міститься копія посвідчення адвоката, виданого на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4353/10 від 18.11.2010 р., виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на ім'я Тарасова Івана Миколайовича та ордер на ведення у господарському суді Київської області господарської справи про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-V» від 09.11.2012 р., виданий Адвокатським об'єднанням «Олександр Перемежко та партнери» на ім'я Тарасова Івана Миколайовича.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи Тарасов І.М. приймав участь у судових засіданнях 29.11.2012 р., 21.12.2012 р. та 18.01.2013 р. у якості представника Приватного підприємства «Компанія «РЕН 1».

Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених Приватним підприємством «Компанія «РЕН 1» 8 000, 00 грн. судових витрат в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

Формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, ст. 33 Правил адвокатської етики.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Відповідно до п. 12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Проте позивачем не надано суду доказів, які підтверджують розумність витрат на послуги адвоката та вартість почасової оплати послуг адвоката. Крім того, слід звернути увагу, на наявність в проміжному акті про надання правової допомоги від 17.01.2013 р. (п. 1) послуги у липні 2012 року тривалістю 5 годин, які надавалися ще до виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги предмет позовних вимог, співрозмірність його із розміром адвокатських витрат, які відповідач зобов'язаний відшкодувати, суд дійшов до висновку про часткове покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000, 00 грн.

Також, суд відзначає, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2012 року складає 1 073, 00 грн.

Даний позов має немайновий характер, а тому сума судового збору, яка підлягала сплаті складає 1 073, 00 грн., тоді як позивачем було сплачено 1 118, 00 грн. судового збору, тобто на 45, 00 грн. більше ніж, передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом ; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству «Компанія «РЕН 1» 45, 00 грн. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 107 від 13.11.2012 р.

Оригінал платіжного доручення № 107 від 13.11.2012 р. знаходиться в діловодстві господарського суду Київської області у матеріалах справи № 24/106-12.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Компанія «РЕН 1» задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Васильківської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 03.42-30-VI «Про скасування рішення Васильківської міської ради від 20 серпня 2010 року № 09.133-54-У «Про затвердження технічної документації, що посвідчують право оренди на земельну ділянку для виробничих потреб (обслуговування існуючого нежитлового приміщення) ПП «Компанія «РЕН 1» по вул. Тракторна, 9А».

3. Стягнути з Васильківської міської ради (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 2, ідентифікаційний код - 34627780) на користь Приватного підприємства «Компанія «РЕН 1» (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Тракторна, будинок 9-А, ідентифікаційний код - 36378585) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4. Повернути Приватному підприємству «Компанія «РЕН 1» (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Тракторна, будинок 9-А, ідентифікаційний код - 36378585) з Державного бюджету України 45 (сорок п'ять) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 107 від 13.11.2012 р.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 22.01.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак