Постанова

від 07.02.2008 по справі 2-а-491/08

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2-а-491/08

Справа №2-а-491/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07»

лютого 2008 року                                                                                              м.  Одеса

Одеський

окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С.  при секретарі Деркач С. В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального

захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради про

стягнення заборгованості у сумі 8552, 00 грн., 

-

ВСТАНОВИВ:

З

позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту

населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Управління

державного казначейства України в Одеській області про стягнення заборгованості

у сумі 8552, 00 грн. та моральної шкоди 8552, 00 грн.

В

судовому засіданні 07.02.2008 року представник позивача уточнив вимоги та

відмовився від позовних вимог до Управління державного казначейства України в

Одеській області про стягнення моральної шкоди в сумі 8552, 00 грн. Решту

позовних вимог він підтримав в повному обсязі. Представник відповідача

заперечив проти задоволення позовних вимог виходячи з того,  що позивач на момент подання позову пропустив

встановлений законом строк на звернення до адміністративного суду за захистом.

Заслухавши

пояснення представника позивача,  представника

відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до

висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з наступних

підстав:

Відповідач

на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» є місцевим підрозділом центрального

органу державної виконавчої влади та згідно 

ст. 10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо нарахування,  встановлення, 

перерахунку та виплати державних пенсій громадянам,  в тому числі й одноразових виплат,  передбачених 

ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту»,  а його рішення з цього приводу на

підставі  ст. 55 Конституції України,  п.1 ч.1 

ст. 17, 104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку

адміністративного судочинства.

Позивач

є інвалідом війни другої групи,  що

підтверджується посвідченням інваліда війни від 14.04.1997 року НОМЕР_1 (а.с.

4).

Відповідно

до вимог статті 13 Закону України № 3551-Х11 від 22.10.1993 року «Про статус

ветеранів війни,  гарантії їх соціального

захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова

допомога у розмірах: інвалідам 2 групи -восьми мінімальних пенсій за

віком.  Право на отримання щорічної

разової грошової допомоги інвалідам війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних

пенсій за віком підтверджується рішенням Конституційного Суду України від

09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007 року.

Абзац 1 частини 1

статті 28 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» встановлює,  що мінімальний

розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для

особи,  яка втратила працездатність.

Таким

чином,  Управління праці та соціального

захисту населення повинно було виплатити позивачу щорічну разову грошову

допомогу як інваліду війни 1 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій. Але,  як встановлено під час офіційного з'ясування

обставин справи,  за весь час виплати

цієї щорічної разової допомоги позивачу виплачували значно менше,  а ніж встановлено Законом.

Так,  відповідно до заперечень № 2697 від

05.10.2007 року (а.с. 16-18) позивачем отримана щорічна разова грошова допомога

як інвалідом війни 2 групи у розмірі: у 2004 році - 160 грн.,  у 2005 року - 330 грн.,  у 2006 року - 330 грн.,  у 2007р. - 360 грн.

Як

встановлено статтею 13 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року «Про

статус ветеранів війни,  гарантії їх

соціального захисту» в 2005 році повинні були виплатити не 330 грн.,  а 2626 грн. (332 грн. х 8 =2656 грн.),  оскільки прожитковий мінімум на 2005 рік

складав 332 гривні ( ст. 1 Закону України № 2089-IV від

19.10.2004 року),  Тобто,  в 2005 році відповідачем не доплачено 2326,

00 грн. з щорічної разової допомоги. В 2006 році виплатили 330 грн.,  хоча повинні були виплатити 2872 грн.,  оскільки прожитковий мінімум складав 359 грн.

( ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»). Сума

недоплати на 2006 рік складає - 2542 грн.

В 2007

році відповідач повинен був виплатити 3248 грн, 

(розмір прожиткового мінімуму складає 406 грн.),  а виплачено тільки 360 грн. Тобто,  недоплата на 2007 рік складає - 2888 грн.

Стаття

46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний

захист,  що включає право на забезпечення

їх у разі повної,  часткової або

тимчасової втрати працездатності,  втрати

годувальника,  безробіття з незалежних

від них обставин,  а також у старості та

в інших випадках,  передбачених Законом.  Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22

Конституції України,  конституційні права

гарантуються та не можуть бути скасованими.

Згідно з

частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи

місцевого самоврядування,  їх посадові

особи повинні діяти лише на підставі,  в

межах повноважень та у спосіб,  що

передбачені Конституцією і Законами України.

Оцінюючи

дії (бездіяльність) відповідача суд виходить з приписів ч.3  ст. 2 КАС України та приходить до висновку

про їхню протиправність,  але з

урахуванням положень  ст. 99, 100 КАС

України суд вважає за можливим частково задовольнити позовні вимоги лише

стосовно зобов'язання відповідача виплатити борг за виплатою за 2007 рік в

межах встановленого законом терміну для звернення до суду для захисту,  оскільки на цьому наполягав представник

відповідача.

Таким

чином підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача

здійснити виплату позивачу боргу за 2007 рік в розмірі 2888, 00 грн.,  а в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати

розподілити за правилами  ст. 94 КАС

України. Керуючись  ст.  ст. 

94,  158-163 КАС України,  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

1.     

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати

Управління праці та соціального захисту населення Київської районної

адміністрації м. Одеси (65080,  м.

Одеса,  вул. Філатова 15а) виплатити на

користь ОСОБА_1

(АДРЕСА_1) заборгованість

за одноразової виплати до 9 травня за 2007 рік в сумі 2888 грн. 00 коп.

3.   В інший частині в задоволенні позовних вимог

відмовити.

постанова

може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд

першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та

підписання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги,  або

в порядку ч.5  ст. 186 КАС України.

Повний

текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14.02.2008 року.