Постанова

від 31.07.2012 по справі 2а/0270/3333/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/3333/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Адамуса П.М.,

представника відповідача: Мураховського А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник"

до: Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

12.07.2012 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник" (далі -СТОВ "Бершадський риборозплідник") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі -Бершадська МДПІ) за № 0001721501 від 12.06.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2011 рік на загальну суму 66 260,21 грн., з яких 58 897,09 грн. основного платежу та 7363,12 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання СТОВ "Бершадський риборозплідник" вимог податкового законодавства з орендної плати за землю згідно із договором оренди № 004-05/09 від 25.05.2009 року відповідачем складено акт № 139/153/32465595 від 25.05.2012 року, яким зроблено висновок про порушення позивачем п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого на суму 58 897,09 грн. занижено податкове зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік. 12.06.2012 року Бершадською МДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001721501 про збільшення СТОВ "Бершадський риборозплідник" грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 66 260,21 грн., в тому числі 58 897,09 грн. -основний платіж та 7363,12 грн. -штрафні (фінансові) санкції. Вважає дане рішення податкового органу протиправним, а його висновки помилковими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що 25.09.2009 року між позивачем та сільською радою с. Устя Бершадського району Вінницької області було укладено договір оренди землі № 004-05/09, відповідно до якого товариству строком на 5 років передано в оренду земельну ділянку площею 43,6472 га. За умовами цього договору орендна плата становить 434,00 грн. за 1 га площі на рік, при цьому розмір орендної плати може переглядатися сторонами один раз на три роки. Протягом 2011 року СТОВ "Бершадський риборозплідник" правомірно сплачувало визначену вказаним правочином щомісячну орендну плату за землю у розмірі 1671,77 грн., а посилання відповідача на норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, тобто задовго до укладення договору оренди, є безпідставними. Крім того, посадовими особами Бершадської МДПІ у незаконний спосіб визначено ставку земельного податку з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, наданої відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області листом за № 776 від 27.04.2012 року, та проведено перерахунок орендної плати всупереч умовам договору оренди землі № 004-05/09 від 25.05.2009 року, які сторонами не переглядалися і не змінювалися. Також стверджує, що розмір орендної плати може бути змінений виключно після внесення відповідних змін до укладеного договору.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями, додатково зазначивши, що Устянська сільська рада не ініціювала зміни розміру орендної плати за договором № 004-05/09 від 25.05.2009 року, так само як і податкові органи не ставили вимог до його сторін про внесення до нього відповідних змін. Крім того, просить врахувати, що зазначений договір недійсним у визначеному законом порядку не визнавався і сумлінно виконується позивачем, тоді як рішення і дії Бершадської МДПІ спрямовані на протиправну зміну умов правочину і є втручанням у свободу договірних правовідносин. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с. 48-50), і наполягає на тому, що при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки СТОВ "Бершадський риборозплідник" та прийнятті оскаржуваного рішення податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Встановлено, що СТОВ "Бершадський риборозплідник" як юридична особа зареєстроване 23.06.2003 року Бершадською районною державною адміністрацією Вінницької області (код ЄДРПОУ 32465595) та на податковому обліку в органах державної податкової служби перебуває з 21.07.2003 року (реєстраційний № 594). Основними видами діяльності позивача за КВЕД є рибництво, надання послуг у рибництві; змішане сільське господарство; рибальство, надання послуг у рибальстві; виробництво рибних продуктів; оптова торгівля іншими продуктами харчування;. Роздрібна торгівля з лотків та на ринках (а.с. 6-7).

Згідно із договором оренди землі № 004-05/09 від 25.05.2009 року, укладеного між сільською радою села Устя Бершадського району Вінницької області з однієї сторони (орендодавець) та СТОВ "Бершадський риборозплідник" з іншої (орендар), позивачу у строкове платне користування строком на 5 років для рибогосподарських потреб надано земельну ділянку водного фонду, яка розташована на території відповідної сільської ради, загальною площею 43,6472 га, в тому числі забудовані землі (під гідротехнічними спорудами) -2,6638 га, відкриті заболочені землі (болота) -0,5397 га та внутрішні водойми -40,4437 га, з яких штучні водотоки (канали) -0,4446 га і штучні водосховища -39,9991 га (а.с. 33-38).

За умовами вказаного договору (пункти 5.1-5.4) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом безготівкового перерахунку на рахунок орендодавця у розмірі 434,00 грн. за 1 га площі на рік. Розмір орендної плати може переглядатися сторонами один раз на три роки, а також у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, погіршення стану об'єкта оренди не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законодавством.

31.01.2011 року позивачем у Бершадську МДПІ подано податкову декларацію з плати за землю на 2011 рік (вх. № 2681, а.с. 53-58), якою задекларовано відповідний податок у формі орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в загальній сумі 20 060,69 грн., зокрема щомісячно в сумі 1671,72 грн., який повністю сплачено в порядку, визначеному умовами договору (а.с. 21-32).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 59-60), з метою виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань, 18.04.2012 року відповідач на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 ПК України звернувся до посадових осіб СТОВ "Бершадський риборозплідник" із письмовим запитом № 1086/10/15-326 про надання пояснень з питань дотримання вимог п. 288.5 ст. 288 ПК України при сплаті орендної плати за 2011 рік та їх документального підтвердження.

Оскільки такі пояснення позивач не надав, наказом начальника Бершадської МДПІ Когута В.П. № 93 від 08.05.2012 року відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СТОВ "Бершадський риборозплідник" щодо правильності визначення розміру орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року (а.с. 61-62).

За результатами вказаної перевірки, правомірність проведення якої позивачем не оспорюється, складено акт № 139/153/32465595 від 25.05.2012 року (а.с. 8-13), яким встановлено порушення товариством вимог п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, заявленої у податковій декларації з плати за землю за 2011 рік, на суму 58 897,09 грн., в тому числі на суму 4908,10 грн. щомісячно.

12.06.2012 року на підставі вищезазначеного акту перевірки Бершадською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001721501 про збільшення позивачу грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 66 260,21 грн., з яких основний платіж в сумі 58 897,09 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7363,12 грн.

Перевіряючи законність вказаного рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для його скасування з наведених позивачем доводів.

Так, приписами ч. 1 ст. 67 Основного Закону України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України, п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. При цьому орендною платою у розділі XIII Податкового кодексу України визнається обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 288.2. статті 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а згідно із пунктом 288.3 цієї статті об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Базовим податковим (звітнім) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (ст. 285 ПК України).

Як безспірно встановлено судом, у спірний звітній період, яким є 2011 рік, позивач ТОВ "Бершадський риборозплідник" відповідно до договору оренди землі № 004-05/09 від 25.05.2009 року орендував земельну ділянку комунальної власності загальною площею 43,6472 га, яка розташована на території сільської ради с. Устя Бершадського району Вінницької області.

Згідно із п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із п. 288.4, 288.5 ст. 288 зазначеного Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з часу набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з починаючи з 1 січня 2011 року, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, як одного із видів загальнодержавного податку -плати за землю, не може бути меншим вищевказаних законодавчо визначених розмірів.

При цьому суд вважає необхідним наголосити на тому, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками правочину і не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засобів диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом із тим, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обов'язкових платежів, до яких згідно із ст. 9 ПК України відноситься і плата за землю, не може залежати від умов договору і в той чи інший спосіб підмінятися ними. Принципові засади такого регулювання містяться у вже згаданій статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку із зміною ставки податку відповідно до закону, необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Суд не ставить під сумнів дійсність договору оренди землі № 004-05/09 від 25.05.2009 року, в тому числі і в частині тих його умов, якими визначався розмір орендної плати за користування землею. Незважаючи на те, що такий розмір орендної плати на час укладення даного правочину відповідав вимогам податкового законодавства і, зокрема, Закону України "Про плату за землю", з набранням чинності кодифікованого нормативно-правового акту у сфері регулювання податкових правовідносин, яким є Податковий кодекс України, він повинен був бути приведений у відповідність до його положень, адже, як вже зазначалося, виключно законом (а не умовами договору) можуть встановлюватися податки та їх ставки (розміри).

До слова, пунктом 5.4 самого договору передбачено необхідність перегляду розміру орендної плати у разі зміни розміру земельного податку і це, на переконання суду, є не правом, а обов'язком сторін, оскільки стосується сплати загальнодержавного податку, розмір якого не може визначатися за їх домовленістю.

При цьому варто зазначити, що йдеться саме про законодавчо встановлений обов'язок зі сплати податків і зборів, а не про цивільно-правові зобов'язання чи зобов'язання, які виникають із господарських правовідносин.

Таким чином, з огляду на те, що порядок сплати і розмір орендної плати як форми плати за землю визначаються насамперед податковим законодавством, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що навіть після набрання чинності Податковим кодексом України він повинен був сплачувати той розмір орендної плати, який передбачався договором оренди землі за № 004-05/09 від 25.05.2009 року, і тільки після внесення змін до нього може бути здійснено відповідний перерахунок орендної плати.

Досліджуючи питання щодо правильності визначення податковим органом суми грошового зобов'язання ТОВ "Бершадський риборозплідник" відповідно до оскаржуваного рішення, суд виходить з наступних мотивів.

Згідно із п.п. 271.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування з плати за змелю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідного до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 274.1 статті 274 ПК України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, нормативна грошова оцінка переданої позивачу в оренду земельної ділянки площею 43,6472 га станом на 01.01.2011 року складає 10 527 704,64 грн., що підтверджується листом відділу Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області за № 776 від 27.04.2012 року на запит Бершадської МДПІ № 1089/9/15-327 від 18.04.2012 року (а.с. 63-64).

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на неправомірність отримання податковим органом таких відомостей і відсутність в органів Держкомзему України повноважень щодо повідомлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи і нормам матеріального права.

Згідно із п. 276.4 ст. 276 ПК України податок за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Таким чином, розмір орендної плати за орендовану ТОВ "Бершадський риборозплідник" земельну ділянку комунальної власності на 2011 рік становить:

10 527 704,64 грн.?1%?25%?3 = 78 957,78 грн.,

де 10 527 704,64 грн. -нормативно-грошова оцінка земельної ділянки;

1% -ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (ст. 274 ПК України);

25% -ставка податку за водойми, надані для виробництва рибної продукції (п. 276.4 ст. 276 ПК України);

3 -коефіцієнт кратності відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Отже, річна сума платежу з орендної плати на 2011 рік для позивача не могла бути меншою, ніж 78 957,78 грн., тобто 6579,82 грн. щомісячно. Разом із тим, ним задекларовано і сплачено 20 060,69 грн., зокрема щомісячно 1671,72 грн., чим занижено суму податкового зобов'язання з плати за землю на загальну суму 58 897,09 грн., що вірно встановлено контролюючим органом.

Крім того, перевіривши правильність нарахування Бершадською МДПІ штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, суд вважає рішення та дії відповідача у цій частині також правомірними.

Як вбачається з наявного у справі розрахунку (а.с. 67), з огляду на вимоги пункту 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розмір застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за період з січня по червень 2011 року становить 1 грн., а за інший період звітного 2011 року -1227,03 грн. щомісячно, тобто 25% суми визначеного податкового зобов'язання (п. 123.1 ст. 123 ПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), за згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Бершадської МДПІ за № 0001721501 від 12.06.2012 року, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

В силу вимог ст. 94 КАС України підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович