Постанова

від 21.01.2013 по справі 2а/1270/9510/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9510/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований газовий сервіс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2012 № 0002122310, 0002132310, від 29.11.2012 № 0002292310, 0002302310,-

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований газовий сервіс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2012 № 0002122310, 0002132310, від 29.11.2012 № 0002292310, 0002302310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з 22.10.2012 по 30.10.2012 на підставі наказу № 1068 від 22.10.2012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований газовий сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс», код за ЄДРПОУ 34791182 за період з 01.09.2010 по 30.11.2010 року, про що складено Акт від 06.11.2012р за № 1836/22/32473763 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс», код за ЄДРПОУ 32473763 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс», код за ЄДРПОУ 34791182 за період з 01.09.2010 по 30.11.2010».

На підставі Акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення № 0002122310 від 22 листопада 2012 року, яким нарахував грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 62460,00 грн. та за штрафними санкціями - 15615,00грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002132310 від 22 листопада 2012 року, яким нарахував грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49967,00 грн. та за штрафними санкціями - 12491,75 грн.

Крім того, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Луганської служби Державної податкової служби з 07.11.2012 по 13.11.2012 на підставі наказу № 1131 від 07.11.2012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований газовий сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс», код за ЄДРПОУ 34791182 за період з 01.08.2010 по 31.08.2010 року, про що складено Акт від 13.11.2012р за № 2106/22/32473763 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс», код за ЄДРПОУ 32473763 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс», код за ЄДРПОУ 34791182 за період з 01.08.2010 по 31.08.2010».

На підставі Акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення № 0002292310 від 29 листопада 2012р, яким нарахував грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі - 4112,00 грн. та за штрафними санкціями - 1028,00 грн., а також податкове повідомлення - рішення №0002302310 від 29 листопада 2012 року, яким нарахував грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі - 290,00 грн. та за штрафними санкціями - 822,50 грн.

Єдиним на чому робиться висновок перевіряючих щодо безпідставності включення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат при обчислені податку на прибуток, це на Вирок Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 по справі № 1-291/2011, яким визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винним у скоєні злочинів, передбачених ст.28 ч.3, ст.205 ч.1 Кримінального кодексу України та ненадання до перевірки товарно - транспортних накладних на перевезення товару.

Згідно Вироку не встановлено порушень господарської діяльності ПП «Луганськенерголюкс» та ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс», відносини між цими підприємствами не були предметом дослідження в кримінальній справі та не встановлюються вироком суду. Також в вироку суду зазначено, що директор підприємства самостійно займався бухгалтерським та податковим обліком, печать підприємства та оригінали реєстраційних документів нікому не передавав.

Відображення в податковому обліку позивача наслідків господарських операцій господарських операцій з ПП «Луганськенерголюкс» за перевіряємий період відповідає вимогам чинного законодавства України, тобто відносини мали реальний характер.

Первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника з замовником, тобто ПП «Луганськенерголюкс» з автопідприємством, так як згідно договору купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 товар поставляється Продавцем (ПП «Луганськенерголюкс»).

Згідно Інструкції про порядок виготовлення, зберігання транспортної документації зберігання товарно-транспортної накладної не є обов'язком суб'єкта підприємницької та регулює порядок оформлення транспортної документації.

За таких обставин, позивач вважає дії податкового органу протиправними та просив наступне:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року № 0002122310, № 0002132310, від 29 листопада 2012 року № 0002292310, № 0002302310.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили задовольнити адміністративний позов повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав суду заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтував наступним.

У відповідності до її.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити .камеральні, документальні: (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно ст.75 України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні планові або позапланові; виїзні або невиїзні)та фактичні перевірки.

Відповідно ю 11.75. 1.2 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом ї є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та рів, а також дотримання валютного та інше законодавства, контроль за дотриманням якого покладено контролюючі органи дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первини документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органів державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, тілі.78.1.1 «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

ДПІ Жовтневому районі м. Луганську 24.04.12 було вручено посадовій особі ТОВ «Спецгазсервіс» письмовий запит від 09.04.12 за № 2010/22-113 щодо надання пояснень та документального підтвердження фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» (код за ЄДРПОУ 34791182) за період з 01.09.10 року по 30 11.10 року.

У зв'язку з ненаданням в повному обсязі документів для проведення перевірки у встановлений законодавством термін, ДПІ було прийнято рішення про проведення перевірки, яке оформлено наказом від 22.10.12 за №1068.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецгазсервіс», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ІIIІ «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», за період з 01.09.10 по 30.11.10.

Вказану перевірку було проведено відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п. 78.1 ст.78. п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ від 22.10.12 за № 1068. Повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.10.12 № 94 та копія наказу від 22.10.12 №1068 вручено особисто головному бухгалтеру ТОВ «Спецгазсервіс» ОСОБА_3 - 22.10.12.

Для проведення перевірки було використано Вирок Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011р. по Справі №1-291/2011; договір оренди з ТОВ «Компанія Транспеле» від 01.10.10р. № б/н; договір оренди нежилого приміщення з ТОВ "Інтер" від 01.01.10р. №01/01-10 на; договір купівлі-продажу з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» № 02/08-10 від 02.08.2010р.; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за вересень-листопад 2010р.; податкові накладні за вересень-листопад 2010р.; видаткові накладні за вересень-листопад 2010р.; рахунки-фактури; платіжні доручення; оборотно-сальдова відомість по рахунку 6310 Замовлення; Контрагенти: Луганськенерголюкс з 01.09.10р. по 02.12.10р.; картка рахунку: 281 Місце зберігання: Головний склад за період: з 01,09.10р. по 31.12.10р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 311 Поточні рахунки у національній валюті за вересень-листопад 2010р.

Для проведення перевірки не надано наступні документи: ТТН (чи інші документи, які підтверджують транспортування товару); документи, які підтверджують наявність транспортних засобів (документи відповідно яких відбувалась оренда транспорту, форми та стан розрахунків).

За результатами вказаної перевірки було складено акти №1836/22/32473763 та №2106/22/32473763 згідно висновків якого встановлені наступні порушення:

1. пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5, пп.. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49967 грн. у т.ч. за вересень 2010р. на суму ПДВ 40684 грн., за жовтень 2010р. на суму ПДВ 7505 грн. за листопад 2010р. на суму ПДВ 1778 грн.

2. п.5 1. п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 62460 грн., у т.ч. за III кв. 2010р. на суму 50855 грн., за IV кв. 2010р. на суму 11605 грн.

В ході перевірки ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» не було надано документи, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень товарів.

Вироком Брянківського міського суду Луганської області при розгляді справи №1-291/ 2011р. від 21.10.11 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєні злочинів. передбачених ч.3 ст. 28. ч.2 ст. 205, ч.1 ст. 396 Кримінального кодексу України.

Таким чином, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, діяла відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам державної податкової служби прав.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований газовий сервіс», зареєстроване 23.04.2003 року за № 13821050005002107 виконавчим комітетом Луганської міської ради, як юридична особа (а.с.30).

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби. 12.05.2003 року зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100017132 (а.с. 29).

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПКУ контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

- 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий

запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

- 78.5. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

- 79.2. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

- 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий

запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

- 78.5. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

- 79.2. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

24.04.2012 головний бухгалтер підприємства позивача ОСОБА_3 особисто отримав запит податкового органу від 09.04.2012 № 2010/22-113 «Про надання пояснень та їх документальне підтвердження». (а.с. 246)

Позивач надав пояснення на запит від 09.04.2012 № 2010/22-113 щодо господарської діяльності підприємства (а.с. 248)

На підставі Наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 1068 від 22.10.12, на підставі пп.. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 78.5 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» за період з 01.09.2010 по 30.11.2010.

Про проведення перевірки позивач був повідомлений повідомленням від 22.10.2012 № 94 (а.с. 82), яке отримано особисто головним бухгалтером підприємства ОСОБА_3 22.10.2012 року, про що свідчить особистий підпис на розписці про отримання (а.с. 82 зворотній бік).

Документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» проведено у відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.5 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями.

З 22.10.2012 по 30.10.2012 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «спеціалізований газовий сервіс», код за ЄДРПОУ 32473763 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП. «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», код за ЄДРПОУ 34791182 за період з 01.09.2010 по 30.11.2010 року. З результатами перевірки складено Акт від 06.11.2012 № 1836/22/32473763 (а.с. 38-43).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

1. пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49967 грн. у т.ч. за вересень 2010 року на суму ПДВ 40684 грн., за жовтень 2010 року на суму ПДВ 7505 грн. за листопад 2010 року на суму ПДВ 1778 грн.

2. п.5 1. п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 62460 грн., у т.ч. за III квартал 2010 року на суму 50855 грн., за IV квартал 2010 року на суму 11605 грн.

На підставі Акту перевірки від 06.11.2012 № 1836/22/32473763 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС 20 листопада 2012 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0002122310, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 62460,00 грн. та за штрафними санкціями - 15615,00 грн. (а.с.32),

- податкове повідомлення-рішення № 0002132310, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49967,00 грн. та за штрафними санкціями - 12491,75 грн. (а.с. 33).

22.10.2012 головний бухгалтер підприємства позивача ОСОБА_3 особисто отримав запит податкового органу від 22.10.2012 № 12897/22-218 «Про надання пояснень та їх документальне підтвердження». (а.с. 253)

Позивач надав пояснення з документами на запит від 22.10.2012 № 12897/22-218 щодо господарської діяльності підприємства (а.с. 254-255)

На підставі Наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 1131 від 07.11.12, на підставі пп.. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 78.5 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» за період з 01.08.2010 по 31.08.2010.

Про проведення перевірки позивач був повідомлений особисто 07.11.2012 року, про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера підприємства ОСОБА_3 на зворотному боці наказу (а.с. 84 зворотній бік).

Документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» проведено у відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.5 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями.

З 07.11.2012 по 13.11.2012 ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «спеціалізований газовий сервіс», код за ЄДРПОУ 32473763 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», код за ЄДРПОУ 34791182 за період з 01.08.2010 по 31.08.2010 року. За результатами перевірки складено Акт від 13.11.2012 № 2106/22/32473763 (а.с. 44-48).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

1. пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5, пп.. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2010р. на суму ПДВ 3290 грн., за жовтень 2010р. на суму ПДВ 7505 грн. за листопад 2010р. на суму ПДВ 1778 грн.

2. п.5 1. п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за III кв. 2010р. на загальну суму 4112,00 грн.,

На підставі Акту перевірки від 13.11.2012 № 2106/22/32473763 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС 29 листопада 2012 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0002292310, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 4112,00 грн. та за штрафними санкціями - 1028,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0002302310 від 29 листопада 2012 року, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3290,00 грн. та за штрафними санкціями - 822,50 грн.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено сторонами, що між ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» та ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» укладено договір купівлі-продажу за №02/08-10 від 02.08.2010 (а.с. 105).

Згідно договору купівлі - продажу ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» («Продавець») зобов'язується протягом дії діючого договору передати ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» («Покупець») металопродукцію та будматеріали («Товар»), по ціні та кількості, зазначених у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його на умовах, встановлених діючим договором. Товар поставляється Продавцем партіями. Строки, сума оплати та обсяг відвантаження кожної партії товару узгоджуються Сторонами додатково по кожній поставці. Розрахунки по діючому Договору здійснюється Продавцем по кожній партії окремо у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Продавець відвантажує товар на адресу Покупця по цінам, які зазначені у накладній, які є невід'ємною частиною Договору. Ціни на товар визначаються сторонами в накладній, яка є невід'ємною частиною договору, доставка товару входить у його вартість. Форма оплати перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця по банківським реквізитам, указаним у рахунку останнього або шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Договір був підписаний директором Продавця, який діє на підставі статуту та директором Покупця, який діє на підставі статуту. Строк дії договору - до 31.12.2010 року з моменту підписання, відповідно до п.8.1. Договору.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

До набрання чинності Податковим Кодексом України діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 04.12.2000 № 2181-ІІІ.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно пункту 7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Тобто, основним первинним документом, що підтверджує суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, є податкова накладна.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної дає покупцеві право на відображення податкового кредиту.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України № 168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Сторони визнали, що надані Відповідачу під час перевірки документи та відображені в Акті № 1836/22/32473763 від 06.11.2012 року та в Акті №2106/22/32473763 від 13.11.2012 року, тотожні документам, долученим до матеріалів справи.

На підтвердження реальності господарських операцій по договору купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 позивачем надано рахунки фактури на товар, виставлені ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», в яких зазначено одержувачем - ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» від 10.08.2010 № 100801, від 29.09.2010 № 290901, від 30.09.2010 № 300907, від 27.10.2010 № 271007, від 08.11.2010 № 81110, від 08.11.2010 № 81110 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 106, 109, 112, 115, 118), податкові накладні від 10.08.2010 № 100801, від 29.09.2010 № 290901, від 30.09.2010 № 300907, від 27.10.2010 № 271007, від 08.11.2010 № 81110, від 08.11.2010 № 81110 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 108, 111, 114, 117, 120), видаткові накладні від 10.08.2010 № 100801, від 29.09.2010 № 290901, від 30.09.2010 № 300907, від 27.10.2010 № 271007, від 08.11.2010 № 81110, від 08.11.2010 № 81110 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 107, 110, 113, 116, 119)

Суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

На підтвердження оплати за договором купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 позивачем надано платіжні доручення віл 12.10.2010 № 412, від 08.11.2010 № 496, від 10.11.2010, від 16.11.2010 № 517, від 01.12.2010 № 566, від 02.12.2010 № 575, від 02.12.2010 № 574 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 121-127) та виписки банку по особовому рахунку ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» (а.с. 128 - 137)

Доказами оприбуткування отриманого товару на підприємстві є документи внутрішнього бухгалтерського обліку - картки рахунку 281 (а.с. 195 - 221)

Товар після доставку знаходився на складі, якій розміщений в приміщені, що належить ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 10.11.2006 (а.с. 223 - 224)

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за період серпень листопад 2010 року з реєстром отриманих та виданих податкових накладних, якими визначено суму податкового кредиту, до складу якої входить суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Луганськенерголюкс» (код ЄДРПОУ 34791182) у серпні - листопаді 2010 року (а.с. 85 - 104).

Згідно додатків № 5 до декларацій за період серпень 2010 року - листопад 2010 року позивачем у розділі ІІ "Податковий кредит" зазначено операції з придбання товару (отримання послуг) з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту, зокрема, по контрагенту ід. податковий номер 347911812366 (ПП «Луганськенерголюкс», код ЄДРПОУ 34791182).

Згідно декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року сума податку до сплати - 29174 грн., за 2010 рік - 42336 грн. (а.с. 100-104)

Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи, які є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по деклараціях за серпень 2010 року - листопад 2010 року по контрагенту ПП «Луганськенерголюкс» (код ЄДРПОУ 34791182, ІПН 347911812366).

Складання актів приймання - передачі товарів відповідно до умов договору купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 сторонами не передбачено.

Сторонами належним чином та своєчасно виконувалися зобов'язання за вказаним договором, тому акти щодо невідповідності товару по ціні або якості сторонами не складались.

При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно умов договору купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 товар поставляється Продавцем (ПП «Луганськенерголюкс»), тому обов'язок складання транспортної документації (товарно - транспортні накладні, шляхові листи тощо) покладено на вантажовідправника незалежно від форми власності підприємства.

Саме тому до перевірки ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» не надав податковому органу транспортну документацію, так як обов'язок оформлення її покладено законодавством на вантажовідправника, - ПП «Луганськенерголюкс».

На підтвердження реальності та товарності угоди між ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» та ПП «Луганськенерголюкс» за договором купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10, позивачем надано документальне підтвердження подальшого використання товару, поставленого та отриманого за вищезазначеним договором купівлі - продажу.

Отриманий за договором купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 товар ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» реалізовувало ТОВ «Автодорожник 2009» відповідно до умов договору купівлі - продажу від 25.10.2010 № 25-10-10 (а.с. 157), ЧП «Иллекс-Луганск» відповідно до умов договору купівлі - продажу від 01.07.2010 № 01.07/10 (а.с. 158)

Доказами поставки продукції за договорами купівлі - продажу від 25.10.2010 № 25-10-10 та договору купівлі - продажу від 01.07.2010 № 01.07/10 позивачем в судовому засіданні надано видаткові накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні (а.с. 159 - 194)

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за 2012 рік з реєстром отриманих та виданих податкових накладних, якими визначено суму податкового зобов'язання (рядок № 4), до складу якої входить суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Иллекс-Луганськ» (код ЄДРПОУ 36827759) у 2010 році (а.с. 154 - 156).

Згідно додатку № 5 до декларації за 2010 рік позивачем у розділі ІІ "Податкове зобовязання" зазначено операції з придбання товару (отримання послуг) з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового зобовязання, зокрема, по контрагенту ід. податковий номер 368277512348 («Иллекс-Луганськ» код ЄДРПОУ 36827759).

Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи (рахунки - фактури, видаткові накладні, податкові накладні, картки рахунки внутрішнього обліку), які підтверджують факт надходження товару до ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» та докази сплати за поставлену продукцію.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» та контрагентом, - ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС».

В судовому засіданні не встановлено, що надані позивачем до перевірки та під час розгляду справи податкові накладні оформленні з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 1 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

Бухгалтерський облік -процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пп. 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договору із ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», на підставі яких відповідну суму коштів включено до складу податкового кредиту Позивача, оформлена належним чином.

Також суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Здійснення Позивачем оплати отриманих послуг підтверджується платіжним дорученням, які також надавалися при перевірці та долучені до матеріалів справи.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій.

Проти повної сплати позивачем сум ПДВ по вказаному контрагенту представник відповідача не заперечував.

Також, суд зазначає, що не заперечувалося представником відповідача, що на момент здійснення відповідних господарських операцій контрагент позивача ПП «Луганськенерголюкс» був зареєстрований як платник податку на додану вартість та мав відповідне свідоцтво платника ПДВ та платника податку на прибуток.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ПП «Луганськенерголюкс», останній був зареєстрований платником ПДВ та податку на прибуток, а тому у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам у серпні - листопаді 2010 року з зазначеним контрагентом.

Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акти перевірки від 06.11.2012 № 1836/22/32473763 та від 13.11.2012 № 2106/22/32473763, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень були складені без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, Закону України № 168, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за серпень - листопад 2010 року по господарським взаємовідносинам з ПП "Луганськенерголюкс".

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення податкового кредиту за відповідний період у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робіт, послуг).

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, наявні договори та первинна документація (рахунки - фактури, видаткові накладні, податкові накладні) відповідають вимогам діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту за серпень - листопад 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Луганськенерголюкс».

Також суд зазначає про безпідставність твердження відповідача про те, що господарські операції, вчинені між позивачем та ПП "Луганськенерголюкс" не можливо підтвердити у зв'язку з відсутністю у позивача товарно - транспортних накладних та власних автотранспортних засобів для доставки товару та надання послуг, так як виконання умов договору купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» необов'язково мати власні транспортні засоби, тому що умовами договору обов'язок доставки товару покладено на Продавця, - ПП "Луганськенерголюкс", і саме вони повинні складати транспортну документацію, у зв'язку з чим вона була відсутня у позивача під час перевірки. Також суд зазначає, що умови договору не передбачають доставку товару саме позивачем, тому відсутність автотранспортних засобів не є підставою для визнання угоди безтоварною.

Обов'язковість ТТН при веденні податкового обліку стосовно зазначених правовідносин, не можуть бути враховані, оскільки господарські операції підтверджені договором купівлі-продажу, накладними про передачу товару, податковими накладними.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що угода, укладена між позивачем та ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» не мала на меті реальних наслідків, так як Вироком Брянківського міського суду Луганської області при розгляді справи № 1-291/2011р від 21.10.2011 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у здійсненні злочинів по ст. 205, 396 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.1, 6 Закону України «Про амністію».

Дослідивши Вирок від 21.10.2011 судом встановлено наступне.

«ОСОБА_5 было зарегистрировано ЧП «Луганскенерголюкс». Ведением бухгалтерской и налоговой отчетности занимался сам. Он передал ОСОБА_6 ксерокопии регистрационных документов. Печать предприятия и оригиналы регистрационных документов ОСОБА_6 не передавал. После передачи документов он продолжал заниматься предпринимательской деятельностью. По сделкам ему помогал ОСОБА_7. Данные сделки рассматривались налоговой инспекцией Ленинского района г. Луганска, каких либо претензий по совершенным им сделкам не было». (а.с 53)

Тобто в Вироку від 21.10.2011 не зазначено, що ОСОБА_5 - директор ПП «Луганськенерголюкс», створив фіктивне підприємство та ухилявся від сплати податків, укладав угоди без мети їх реальності та товарності. Також в Вироку суду не зазначено, що директор ПП «Луганськенерголюкс» передав кому-небудь оригінали реєстраційних документів або печатку підприємства, самостійно займався діяльністю товариства.

«ОСОБА_6 и ОСОБА_8 не будучи должностными лицами предприятия ЧП «Луганскенерголюкс» не могли совершить завладения имуществом путем злоупотребления своим служебным положением и никаких самостоятельных решений о деятельности предприятия не принимали. Умысла у подсудимых ОСОБА_9 и ОСОБА_8 на совершение завладения каким-либо имуществом суд не усматривает. Гражданский иск по делу не заявлен».

Угоди, що укладені між Позивачем та ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. Отже, висновки про ознаки нікчемності укладеної Позивачем угоди не підтвердженні будь-якими первинними документами.

Відсутність вироків суду відносно посадових осіб ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» унеможливлює прийняття обставин, які не потребують доказування в межах кримінальної справи відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що договір купівлі - продажу від 02.08.2010 № 02/08-10 порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарі, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності позивачем, у зв'язку з відсутністю транспортної документації у останнього, який в загалі не є постачальником товару за угодою, - є тільки припущенням податкового органу.

Крім того, відповідач в актах перевірок зазначено, що позивачем під час перевірки не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» та ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС».

Однак, позивачем до суду було надано: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури, які підтверджують факт поставки товару ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» на користь позивача та банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товару) ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» на користь позивача, посилання податкового органу п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в обґрунтування своєї позиції є порушенням положень податкового законодавства.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Факт надання послуг підтверджується позивачем договором, актом виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, положення ст.ст. 207 - 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 ГК України.

Також, при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, але в Акті відсутні посилання Відповідача на відповідні докази вини саме позивачем.

Так, згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеного в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конституційною ознакою правочину, як юридичного факту.

Таким чином, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства має бути доведеним умисел суб'єктів господарювання на вчинення такого правочину (господарського зобов'язання); намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, безтоварність операції, тощо.

Суд зазначає, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковою не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Зазначене свідчить про реальність господарських операцій за спірним договором.

Виконання договорів сторонами у межах спірних відносин вказує на спрямованість реального настання правових наслідків. Жодних ознак суперечності договорів цьому Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральними засадами та невідповідність первинних документів податковому законодавству податковий орган не довів.

На підставі викладеного, судом встановлено, що податковий орган безпідставно збільшив суму податкового зобов'язання з ПДВ. Відсутність підстав для збільшення податку обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню щодо визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.11.2012 № 0002122310, № 0002132310, від 29.11.2012 № 0002292310, № 0002302310.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що до обґрунтованості позову, так як можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковою не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови буде складено та підписано протягом п'яти днів, з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований газовий сервіс" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 22.11.2012 № 0002122310, № 0002132310, від 29.11.2012 № 0002292310, № 0002302310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований газовий сервіс" (код ЄДРПОУ 32473763) судовий збір в розмірі 1497,86 (Одна тисяча чотириста дев'яносто сім грн. 86 коп.) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 23 січня 2013 року.

Суддя О.А. Дибова