Ухвала

від 06.03.2013 по справі 2а/1270/9510/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Дибова О.А.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року справа №2а/1270/9510/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представників позивача Скупінського О.В., Скупінської О.В., представника відповідача Шеховцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року у справі № 2а/1270/9510/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований газовий сервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002122310, № 0002132310 від 22.11.2012 року, №0002292310,0002302310 від 29.11.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований газовий сервіс» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002122310, № 0002132310 від 22.11.2012 року, №0002292310,0002302310 від 29.11.2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові від 21.01.2013 року зазначив, що вирок суду по кримінальній справі не містить даних щодо певних господарських угод укладених між позивачем та ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», та не взяв до уваги той факт, що оскільки вироком суду встановлено, що ОСОБА_5, який залишаючись директором ПП «Луганськенерголюкс», при цьому не займаючись господарською діяльністю підприємства, за грошову винагороду передав членам злочинної групи статутні документи і печатку підприємства, а також документи по відкритих ним поточних рахунках підприємства, не мав відношення до господарської діяльності, тобто діяльність підприємства та укладені угоди не мають на меті здійснення господарської діяльності та не породжують юридичних наслідків.

Судом також зазначено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

У оскаржуваній постанові судом також зазначено, що оскільки за умовами договору купівлі-продажу транспортування придбаного товару здійснювалося продавцем, то саме тому позивачем не надано транспортну документацію так як обов'язок її оформлення покладено на вантажовідправника.

Судом першої інстанції при винесенні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5 п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2, 5, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року.

В ході проведення перевірки не встановлено наявність відповідних документів, що підтверджують факт відвантаження чи отримання товарів. Як на час проведення перевірки так і на теперішній час не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат та особу, яка понесла дані витрати. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товару та реального його транспортування.

Податкові накладні видані ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит підписані особою, яка не брала участі у здійсненні господарських операцій ПП «ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС» від імені якого складено документи. Тактим чином, податкові накладні, які підписані не уповноваженою особою, є недійсними та не можуть створювати правові наслідки у податковому обліку.

Відсутність товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля, у сукупності з фактом фіктивної реєстрації постачальника цих товарів (ПП "Луганськенерголюкс"), а також за відсутності інших первинних документів, які б достовірно засвідчили дійсний обсяг, зміст наданих послуг з перевезення (зокрема, транспорт, яким перевозився вантаж, докази виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо) виключає можливість встановлення факту реального виконання таких господарських операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість з 12.05.2003 року (а.с.29).

Податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ІIIІ "ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС", за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п. 78.1 ст.78. п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ від 22.10.2012 року за № 1068, за результатами якої було складено акт від 06.11.2012 року № 1836/22/32473763 (а.с. 38-43).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

1. пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 49967 грн. у т.ч. за вересень 2010 року на суму ПДВ 40684 грн., за жовтень 2010 року на суму ПДВ 7505 грн. за листопад 2010 року на суму ПДВ 1778 грн.;

2. п.5 1. п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 62460 грн., у т.ч. за III квартал 2010 року на суму 50855 грн., за IV квартал 2010 року на суму 11605 грн.

На підставі акту перевірки від 06.11.2012 року № 1836/22/32473763 податковим органом 20 листопада 2012 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0002122310, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 62460,00 грн. та за штрафними санкціями - 15615,00 грн. (а.с.32);

- податкове повідомлення-рішення № 0002132310, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 49967,00 грн. та за штрафними санкціями - 12491,75 грн. (а.с. 33).

З 07.11.2012 року по 13.11.2012 року на підставі наказу податкового органу № 1131 від 07.11.2012 року, на підставі пп.. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 78.5 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового Кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС" за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2012 року № 2106/22/32473763 (а.с. 44-48).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

1. пп.7.2.6 п.7.2; пп.7.4.5, пп.. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2010р. на суму ПДВ 3290 грн., за жовтень 2010р. на суму ПДВ 7505 грн. за листопад 2010р. на суму ПДВ 1778 грн.;

2. п.5 1. п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за III кв. 2010 року на загальну суму 4112,00 грн.

На підставі акту перевірки від 13.11.2012 року № 2106/22/32473763 податковим органом 29 листопада 2012 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0002292310, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 4112,00 грн. та за штрафними санкціями - 1028,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0002302310 від 29 листопада 2012 року, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 3290,00 грн. та за штрафними санкціями - 822,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП "ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС" укладено договір купівлі-продажу за №02/08-10 від 02.08.2010 року, згідно якого ПП "ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС" ("Продавець") зобов'язується протягом дії діючого договору передати ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" ("Покупець") металопродукцію та будматеріали ("Товар"), по ціні та кількості, зазначених у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його на умовах, встановлених діючим договором. Товар поставляється Продавцем партіями. Строки, сума оплати та обсяг відвантаження кожної партії товару узгоджуються Сторонами додатково по кожній поставці. Розрахунки по діючому Договору здійснюється Продавцем по кожній партії окремо у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Продавець відвантажує товар на адресу Покупця по цінам, які зазначені у накладній, які є невід'ємною частиною Договору. Ціни на товар визначаються сторонами в накладній, яка є невід'ємною частиною договору, доставка товару входить у його вартість. Форма оплати перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця по банківським реквізитам, указаним у рахунку останнього або шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог (а.с.105).

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час здійснення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Основним первинним документом, що підтверджує суми податкових зобов'язань та податкового кредиту є податкова накладна. Наявність належним чином оформленої податкової накладної дає покупцеві право на відображення податкового кредиту.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження реальності господарських операцій по договору купівлі - продажу від 02.08.2010 року № 02/08-10 позивачем надано рахунки фактури на товар, виставлені ПП "ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС", в яких зазначено одержувачем - ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" від 10.08.2010 року № 100801, від 29.09.2010 року № 290901, від 30.09.2010 року № 300907, від 27.10.2010 року № 271007, від 08.11.2010 року № 81110, від 08.11.2010 року № 81110 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 106, 109, 112, 115, 118), податкові накладні від 10.08.2010 року № 100801, від 29.09.2010 року № 290901, від 30.09.2010 року № 300907, від 27.10.2010 року № 271007, від 08.11.2010 року № 81110, від 08.11.2010 року № 81110 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 108, 111, 114, 117, 120), видаткові накладні від 10.08.2010 року № 100801, від 29.09.2010 року № 290901, від 30.09.2010 року № 300907, від 27.10.2010 року № 271007, від 08.11.2010 року № 81110, від 08.11.2010 року № 81110 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 107, 110, 113, 116, 119).

На підтвердження оплати за договором купівлі - продажу від 02.08.2010 року № 02/08-10 позивачем надано платіжні доручення віл 12.10.2010 року № 412, від 08.11.2010 року № 496, від 10.11.2010 року, від 16.11.2010 року № 517, від 01.12.2010 року № 566, від 02.12.2010 року № 575, від 02.12.2010 року№ 574 на загальну суму 319544,57 грн. (а.с. 121-127) та виписки банку по особовому рахунку ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" (а.с. 128 - 137).

Товар після доставки знаходився на складі, який розміщений в приміщені, що належить ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 10.11.2006 року (а.с. 223 - 224).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період серпень листопад 2010 року з реєстром отриманих та виданих податкових накладних, якими визначено суму податкового кредиту, до складу якої входить суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Луганськенерголюкс" у серпні - листопаді 2010 року (а.с. 85 - 104).

Згідно додатків № 5 до декларацій за період серпень 2010 року - листопад 2010 року позивачем у розділі ІІ "Податковий кредит" зазначено операції з придбання товару (отримання послуг) з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту, зокрема, по контрагенту ПП "Луганськенерголюкс".

Згідно декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року сума податку до сплати - 29174 грн., за 2010 рік - 42336 грн. (а.с. 100-104).

Згідно умов договору купівлі - продажу від 02.08.2010 року № 02/08-10 товар поставляється Продавцем (ПП "Луганськенерголюкс"), тому обов'язок складання транспортної документації (товарно - транспортні накладні, шляхові листи тощо) покладено на вантажовідправника незалежно від форми власності підприємства.

На підтвердження реальності та товарності угоди між ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" та ПП "Луганськенерголюкс" за договором купівлі - продажу від 02.08.2010 року № 02/08-10, позивачем надано документальне підтвердження подальшого використання товару, поставленого та отриманого за вищезазначеним договором купівлі - продажу.

Отриманий за договором купівлі-продажу від 02.08.2010 року № 02/08-10 товар ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" реалізовував ТОВ "Автодорожник 2009" відповідно до умов договору купівлі - продажу від 25.10.2010 року № 25-10-10 (а.с. 157), ЧП "Иллекс-Луганск" відповідно до умов договору купівлі - продажу від 01.07.2010 року № 01.07/10 (а.с. 158).

Доказами поставки продукції за договорами купівлі - продажу від 25.10.2010 року № 25-10-10 та договору купівлі - продажу від 01.07.2010 року № 01.07/10 позивачем в судовому засіданні надано видаткові накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні (а.с. 159 - 194).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за 2012 рік з реєстром отриманих та виданих податкових накладних, якими визначено суму податкового зобов'язання (рядок № 4), до складу якої входять суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Иллекс-Луганськ" у 2010 році (а.с. 154 - 156).

Згідно додатку № 5 до декларації за 2010 рік позивачем у розділі ІІ "Податкове зобовязання" зазначено операції з придбання товару (отримання послуг) з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового зобовязання, зокрема, по контрагенту "Иллекс-Луганськ".

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що первинними документами, наданими позивачем підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" та контрагентом - ПП "ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС".

На момент здійснення відповідних господарських операцій контрагент позивача ПП "Луганськенерголюкс" був зареєстрований як платник податку на додану вартість та мав відповідне свідоцтво платника ПДВ та платника податку на прибуток.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Луганськенерголюкс", останній був зареєстрований платником ПДВ та податку на прибуток, а тому у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам у серпні - листопаді 2010 року з зазначеним контрагентом.

Судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що акти перевірки від 06.11.2012 року № 1836/22/32473763 та від 13.11.2012 року № 2106/22/32473763, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень були складені без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу. Правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, наявні договори та первинна документація (рахунки - фактури, видаткові накладні, податкові накладні) відповідають вимогам діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту за серпень - листопад 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Луганськенерголюкс".

Угоди, що укладені між позивачем та ПП "ЛУГАНСЬКЕНЕРГОЛЮКС" не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. Отже, висновки про ознаки нікчемності укладеної позивачем угоди не підтвердженні будь-якими первинними документами.

Відсутність вироків суду відносно посадових осіб ТОВ "Спеціалізований газовий сервіс" унеможливлює прийняття обставин, які не потребують доказування в межах кримінальної справи відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що договір купівлі - продажу від 02.08.2010 року № 02/08-10 порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 ГК України.

Також, при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, але в акті відсутні посилання відповідача на відповідні докази вини саме позивачем.

Таким чином, податковий орган безпідставно збільшив суму податкового зобов'язання з ПДВ. Відсутність підстав для збільшення податку обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обгрунтованність позовних вимог.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований газовий сервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002122310, № 0002132310 від 22.11.2012 року, №0002292310,0002302310 від 29.11.2012 року- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 06 березня 2013 року, в повному обсязі складена 11 березня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок