Рішення

від 21.01.2013 по справі 5020-1409/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року справа № 5020-1409/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

позовну заяву Севастопольського міського відділення Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності

(вул. Дзержинського, б.53, м. Севастополь, 99001,

ідентифікаційний код: 26359566)

до Комунального закладу «Севастопольська міська лікарня №9»

(вул. Міра, 5, м.Севастополь99018,

ідентифікаційний код:2083100095)

про стягнення 8 312,62 грн,

за участю представників:

позивача (Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) - Кузіної Н.В. - представник, довіреність № 07/5 від 14.08.2012;

відповідача (Комунальний заклад «Севастопольська міська лікарня №9») - Бормінцевої Т.Є. - представник, довіреність б/н від 07.06.2012.

Суть спору:

7.12.2012 Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -позивач, Фонд) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Комунального закладу «Севастопольська міська лікарня №9»(далі -відповідач, КЗ «Севастопольська міська лікарня №9) про стягнення 8 312,62 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статті 1166, 1172 Цивільного кодексу України обґрунтовані спричиненням лікарями КЗ «Міська лікарня №9» матеріальної шкоди при виконанні ними своїх службових обов'язків по видачі та продовженню листків непрацездатності, що було встановлено у результаті перевірки щодо обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності лікарями стаціонарних та поліклінічних відділень Відповідача

Ухвалою суду від 19.12.2012 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.01.2013.

У судовому засіданні 17.01.2013 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.01.2013.

Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до статті 51 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» листок непрацездатності - це лише підстава для нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Рішення про правомочність або неправомочності виплати допомоги приймається комісією соціального страхування за місцем роботи застрахованого, після чого на підставі рішення комісії Фонд приймає рішення та перераховує відповідні кошти. Вважає, що відповідно до норм зазначеного Закону лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності. Також зазначив, що діючим законодавством не передбачено складання яких-небудь довідок або актів за результатами проведення зазначеної перевірки, а тому довідки, на яки посилається Позивач не мають юридичних наслідків /арк. с. 61-66/.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Відповідача у засіданні суду проти позову заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням про дату складення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Спеціалістами відділу з питань експертизи тимчасової непрацездатності виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 17.01.2011 по 28.01.2011 була проведена перевірка поліклінічного відділення Відповідача та з 21.09.2010 по 08.10.2010 - перевірка стаціонарних відділень відповідача. За результатами проведеної перевірки складено довідки «Про результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності лікарями поліклінічних відділень КЗ «Севастопольська міська лікарня №9» та «Про результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності лікарями стаціонарних відділень КЗ «Севастопольська міська лікарня №9» відповідно.

Відповідно до зазначених довідок перевіркою встановлені випадки порушень деякими лікарями положень пунктів 1.1., 1.7, 2.2., 2.9 Інструкції «Про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян» (далі - Інструкція), вимог пунктів 3.5. 4.1. Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, пунктів 5.1.4, 5.1.7, 5.2.8 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, що призвели до необґрунтованих виплат по листках непрацездатності за рахунок Фонду.

Такими порушеннями є недоліки в оформленні медичної документації (листки непрацездатності серії ЛН №№977707, 938930, 741090, 938557, видані та продовжені лікарями поліклінічних відділень Відповідача, серії ЛН №№938039, 972952, 741493, 740741, 737541, 976919, 972908, 737505, 972636, 934599, видані та продовжені лікарями стаціонарних відділень Відповідача).

Результати зазначених вище перевірок підтверджені Довідкою комісійного розбору обґрунтованості претензій Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності до лікарів КЗ «Севастопольська міська лікарня №9» підписаною комісією, утвореної для розгляду на п'ятому рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності (ЕТН) результатів перевірки та вирішення спірних питань (далі - Довідка) /арк. с 12-14/.

Позивач зазначає, що оскільки результати перевірки Відповідача підтверджені комісією п'ятого рівня проведення ЕТН, отже, вимоги Позивача фактично є безспірними.

Звертаючись до суду з позовом, Фонду обґрунтував його тим, що бюджету Фонду було нанесено матеріальну шкоду у розмірі 8 312,62 грн, тому що листки непрацездатності були оплачені за місцем роботи застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду, у зв'язку з чим зазначена шкода підлягає стягненню з Відповідача на підставі статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, оскільки ці виплати перебувають в безпосередньому причинному зв'язку з неправомірними діями лікарів КЗ «Севастопольська міська лікарня №9 « при виконанні ними своїх службових обов'язків, які полягали в тому, що ними при продовженні листків непрацездатності були порушені вимог діючого законодавства про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

відповідно до положень частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому підставою для відповідальності за заподіяну шкоду є правопорушення, що складається з чотирьох елементів: наявності шкоди; протиправної поведінки особи, що заподіяла шкоду; причинного зв'язку між неправомірними діями і наявністю шкоди і вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елементу унеможливлює стягнення шкоди.

Згідно з абзацом першим пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач вважає, що шкода підлягає відшкодуванню Відповідачем, оскільки вона заподіяна неправомірними діями лікарів, які перебувають у трудових відносинах з ним, і які безпідставно видавали та продовжували листи непрацездатності, що підтверджено Довідкою.

Проте, зазначена Довідка не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України, вона не може розцінюватися як рішення, що породжує певні правові наслідки, та беззаперечний доказ встановлення вини лікарів у протиправній видачі листків непрацездатності.

Згідно з пунктом 8.3 Інструкції за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідальність несуть лікарі згідно з законодавством України.

У разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку (пункт 8.5 Інструкції).

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі -Закон) страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право, крім іншого, здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.

Згідно з положеннями частини другої статті 28 вказаного Закону страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону; вести облік і звітність щодо страхових коштів; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Абзацом 3 частини другої статті 27 названого Закону встановлено, що надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону зобов'язаний страхувальник.

Відповідно до положень статті 50 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи. Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Частиною першою статті 51 Закону встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Аналіз зазначених статей Закону свідчить про те, що лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2010 у справі № 5020-2/353.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Позов у цій справі поданий Севастопольським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, судовий збір Позивачем не сплачувався, стягненню в дохід державного бюджету України та розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 23.01.2013

Суддя І.А.Харченко

Розсилка (простим):

Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

(вул. Дзержинського, б.53, м. Севастополь, 99001)

КЗ «Севастопольська міська лікарня №9»

(99018, м.Севастополь, вул. Міра, 5)