Постанова

від 21.01.2013 по справі 37/5005/8724/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2013 року Справа № 37/5005/8724/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Бочкова А.Ю., довіреність № 02/0301 від 03.01.13;

представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Везком", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р. у справі № 37/5005/8724/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сади України", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Везком", м. Дніпропетровськ

про стягнення 991 800,48 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року у справі № 37/5005/8724/2012 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволений частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Везком" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сади України" основний борг у розмірі 349 999грн. 98 коп., неустойку у розмірі 27 184 грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 7 543 грн. 69 коп.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 614 615 грн. 75 коп. відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що між сторонами на підставі договору поставки склалися правовідносини щодо здійснення поставки фруктів, у відповідності до яких було поставлено відповідачеві товар, а він не розрахувався за нього.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а саме: в частині висновків щодо поставки за договором, скасувати оскаржуване рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В. та призначено до розгляду.

Позивач не скористався правом, передбаченим положенням статті 96 ГПК України, отже відсутність в матеріалах справи відзиву представника позивача на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року в апеляційному порядку.

21.01.2012 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги скаржника та просив оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Представник відповідача (скаржника) не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, згідно вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Везком", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р. у справі № 37/5005/8724/2012 підлягає задоволенню, рішення суду має бути скасоване, у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором поставки, укладеним 20 липня 2011 року, між сторонами досягнута домовленість про здійснення поставки товару, найменування, одиниця виміру і загальна кількість якого, а також асортимент визначаються специфікацією.

Станом на час прийняття рішення у справі апеляційним судом, специфікація у матеріалах справи відсутня.

Вважаючи, що поставка товару здійснена за договором, суд першої інстанції не дослідив належним чином видаткову накладну № КФ000729 від 27.08.2011 року на суму 158 069. грн. з ПДВ, №КФ 000863 від 02.09.2011 року на суму 63 669 грн. з ПДВ, №КФ 001181 від 17.09.2011 року на суму 130 050 грн. з ПДВ., і не дав ніякої оцінки тій обставині, що у цих видаткових накладних, як підстава поставки вказані договори: №КФ000729, №КФ 000860, №КФ001174, у той час, як договір від 20.07.2011 року не містить номера.

Вимога суду апеляційної інстанції надати договори, які зазначені у видаткових накладних, залишилася без задоволення.

Таким чином, не можна стверджувати дійсно, що поставка відбулася за договором від 20.07.2011 року(без номера), оскільки у видаткових накладних, які є первинними документами бухгалтерської звітності, вказав зовсім інші договори.

Пояснення представника відповідача про те, що діє автоматична бухгалтерська програма, не може бути прийнято до уваги, оскільки у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», повинна забезпечуватися достовірність бухгалтерського обліку.

Так, зокрема статтею 9 цього Закону визначено:

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.:

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця;

- регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні;

- господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;

- у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами;

- підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку;

- відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи;

- копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Посилання на акт звірки станом на 30.09.2012 року між сторонами теж не свідчить про наявність заборгованості саме за договором, оскільки в ньому це не відображено.

Таким чином, слід погодитися з доводом апеляційної скарги про те, що поставка товару за договором не доказана, а висновки суду постановлені за неповного з'ясування фактичних обставин справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Оскільки позивач не виконав вимоги ст.530 ЦК України, то апеляційний суд позбавлений можливості стягнути заборгованість з відповідача, і в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Везком", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р. у справі № 37/5005/8724/2012 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р. у справі № 37/5005/8724/2012 скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Сади України", м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Везком", м. Дніпропетровськ про стягнення 991 800,48 грн. відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сади України", м. Харків на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Везком", м. Дніпропетровськ:

- суму судового збору за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в розмірі 9 950 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик

Повний текст постанови складений 23.01.2013 року.