Постанова

від 25.09.2006 по справі 33/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/198

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25.09.06 р.                                                                                 Справа № 33/198

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Овчинніковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк

до Комунального підприємства „Горняк” м. Донецьк

про стягнення 5349грн.29коп.

за участю представників:

від позивача: Вдовін М.М. – за дов. від 25.04.2006р.

від відповідача:

на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства з 19.09.2006р. по 25.09.2006р. в судовому засіданні оголошено перерву

СУТЬ СПОРУ: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Донецьк звернулось до Комунального підприємства „Горняк” м. Донецьк із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5252грн.50коп. та нарахованої пені 96грн.79коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені; лист Донецького міського центру зайнятості №02-09/1451 від 28.04.2006р.

Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 40осіб. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць становить 2 робочих місця. Фактично на підприємстві працював 1 інвалід.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сума штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для інваліда дорівнює 5252грн. 50коп.

На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 12.06.2006р., яка дорівнює 96грн.79коп.

Ухвалою від 23.06.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/198 та призначено попереднє засідання на 03.07.2006р.

У попередньому судовому засіданні суддею були роз'яснені процесуальні права та обов'язки позивачу, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від адміністративного позову.

До суду також надійшло клопотання позивача від 03.07.2006р., у якому останній просив зупинити провадження у справі на підставі пункту 4 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України для надання додаткових документів.

Ухвалою від 03.07.2006р. провадження в адміністративній справі №33/198 було зупинене до 07.08.2006р. для надання сторонами додаткових документів.

Ухвалою від 08.08.2006р. провадження у справі було поновлено та викликано представників сторін у засідання 29.08.2006р.

За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 29.08.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 19.09.2006р.

У судовому засіданні від 19.09.2006р. головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від адміністративного позову, а відповідач не визнав заявлені вимоги.

У відзиві №64 від 19.09.2006р. відповідач зазначив, що стаття 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. покладає обов'язок з працевлаштування на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.

Вказані органи не направляли інвалідів до підприємства. Тому вина відповідача у недотриманні нормативу, встановленого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відсутня.

На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства з 19.09.2006р. по 25.09.2006р. в судовому засіданні оголошено перерву для надання відповідачем звітів за формою №3-ПН за 2005р., які суд зобов'язував надати відповідача ухвалами від 23.08.2006р. та 29.08.2006р.

У судовому засіданні від 25.09.2006р. відповідач пояснив, що підприємством заповнювався лише один екземпляру звіту №3-ПН, який надавався до центру зайнятості.

Під час судового розгляду були досліджені: Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист Донецького міського центру зайнятості №02-09/1451 від 28.04.2006р.; відзив №64 від 19.09.2006р., звіт з праці за січень-грудень 2005р.; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.

Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 40 осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 1 особа.

Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях Комунального підприємства „Горняк” м. Донецьк, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 становить 2 особи.

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991.

Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова – річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України  30 грудня 2004 р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.

У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.

Розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005рік становить 5252грн. 50коп., таким чином, сума штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом, дорівнює 5252грн. 50коп.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до наявних матеріалів справи (лист Донецького міського центру зайнятості №02-09/1451 від 28.04.2006р.) відповідач не повідомляв державну службу зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та потребу підприємства у 2005 році в таких особах в цілому.

Відповідачем не надано доказів вжиття інших заходів, направлених на виконання обов'язку встановленого Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р., а саме - визначення видів виробництв, цехів та дільниць, посад, де доцільно використовувати працю інвалідів; включення заходів до колективного договору, та інше.

Норми Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., встановлюючи обов'язковість забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, не роблять виключень з цього правила залежно від результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 5252грн.50коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. (далі –Порядок) суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі 96грн.79коп. за період з 15.04.2006р. по 13.06.2006р. з використанням ставки Національного банку України у розмірі 9,5%, чинної до 10.06.2006р.

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом.

Таким чином, сума пені розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання із використанням облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний конкретний день.

Постановою Національного банку України №275 від 09.08.2005р. з 10 серпня 2005р. була встановлена облікова ставка на рівні 9,5% річних. Листом Національного банку України №14-011/1373-6039 від 06.06.2006р. починаючи з 10 червня 2006р. встановлена облікова ставка 8,5% річних.

З урахуванням викладеного, розмір пені за період з 15.04.2006р. по 12.06.2006р., нарахований внаслідок несплати штрафних санкцій, становить 93грн.17коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Комунального підприємства „Горняк” м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5252грн. 50коп. та нарахованої пені 93грн.17коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 3грн.62коп. пені слід відмовити.

На підставі норм матеріального права, передбачених ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р., Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, ст. 218 Господарського кодексу України, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 112, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                           ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Комунального підприємства „Горняк” м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5252грн.50коп. та нарахованої пені 96грн.79коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Горняк” м. Донецьк (83096, м. Донецьк, вул. Є.Жукова, буд. 51, ЄДРПОУ 32036504) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк (83073, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 91, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) суму штрафних санкцій у розмірі 5252грн.50коп. та нарахованої пені 93грн.17коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованої пені в розмірі 3грн.62коп. відмовити.

У судовому засіданні 25.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст виготовлено: 26.09.2006р.

Суддя                                                                                                Новікова Р.Г.           

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи