Ухвала

від 23.01.2013 по справі 119/1765/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

УХВАЛА

Справа №: 22-ц/191/66/13Головуючий суду першої інстанції:Дмитрієв Т.М. Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.

"23" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О., СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В. При секретаріМартиненко М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 05 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 960 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7 608, 96 грн.

Вимоги позову мотивував тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем до 20 січня 2012 року, коли його було звільнено за п. 1 ст. 36 КЗпП України. У порушення вимог трудового законодавства на день звільнення йому не було виплачено усіх належних до сплати сум, зокрема, заборгованості із заробітної плати та матеріальної допомоги. Заборгованість із заробітної плати була виплачена лише 07 лютого 2012 року, матеріальна допомога не виплачена і на час звернення до суду за захистом своїх трудових прав.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 05 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений: стягнуто на його користь з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 960 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 7608, 96 грн., а всього у розмірі 8568, 96 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_6 відмовити.

Так, апелянт посилається на безпідставність висновку суду щодо наявності підстав для стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки позивач не є посадовою особою органу місцевого самоврядування, якій виплата матеріальної допомоги є обов'язковою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд здійснює перевірку законності і обґрунтованості рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 13 січня 2009 року позивач був прийнятий на роботу охоронником Яслі-сада «Аленький цветочек»(розпорядження Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим № 03/02-5 від 13 січня 2009 року а.с. 5). Відповідно до наказу № 7-ЛС від 20 січня 2012 року позивача було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 5).

07 лютого 2012 року позивачу виплачена заробітна плата у розмірі 1017, 52 грн. (а.с. 18).

Вказані обставини не заперечуються сторонами.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Згідно зі ст. ст. 116 та 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як свідчать матеріали справи, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, виплата заробітної плати проведена позивачу не в день звільнення, а лише 7 лютого 2012 року, а нарахування позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення проведено відповідачем лише на виконання письмової вимоги про усунення порушень, встановлених ревізією державної фінансової інспекції від 10.04.2012 № 25-12/1090 на підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим за період з 01.01.2007 по 31.12.2011, яким встановлено порушення вимог законодавства щодо плати праці у зв'язку з несплатою позивачу та іншим працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с. 30-31, 32-39, 49).

Проте, виплата матеріальної допомоги на час розгляду справи проведена не була.

Доводи позивача про необов'язковість проведення вказаної виплати позивачу обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства щодо оплати праці.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»від 30 серпня 2002 р. N 1298 керівникам місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків надано право надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більш ніж один посадовий оклад на рік (підпункту «б»пункту 4 ст. 4 Постанови). Виплата вказаної допомоги передбачена також п.4.21 Колективного договору Завітненської сільської ради (а.с.46-48).

Дані звітів про надходження та використання коштів загального фонду за 2011 року Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим свідчать про економію фонду заробітної плати (а.с. 50-52), тобто виплата матеріальної допомоги на оздоровлення не перевищує межі фонду заробітної плати.

Аналіз фактичних обставин справи та наданих доказів дозволив суду першої інстанції дійти обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 960 грн. (посадовий оклад охоронника), та застосування наслідків відповідальності за затримку розрахунку, передбачених ст. 117 КЗпП України.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснений позивачем у розмірі 8568, 96 грн. не суперечить Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 та не спростований відповідачем.

Доводам відповідача щодо пропуску позовної давності позивачем судом першої інстанції дана належна оцінка.

Обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження суду першої інстанції, наданим доказам дана належна оцінка. Підстав для скасування судового рішення доводи апеляційної скарги не містять.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Завітненської сільської ради Совєтського району АР Крим відхилити.

Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 05 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова