Постанова

від 26.12.2012 по справі 2а/0570/15581/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2012 р. Справа №2а/0570/15581/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 06 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

з участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Килимника В.М., Бірюкової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач або ФО-П ОСОБА_4) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач або Добропільська ОДПІ Донецької області ДПС) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740.

В обґрунтування вимог позивач посилалався на те, що згідно акта документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року, з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011року № 616/17-2/НОМЕР_2 від 07 листопада 2012 року Добропільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740, яким ФО-П ОСОБА_4 донараховано податок на додану вартість у сумі 146 901,29 грн., та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 36 725,32 грн. по постачальнику ТОВ «НСК-БУД».

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення частин 1, 3, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України і згідно частини 2 статті 288 Цивільного кодексу України правочин, внаслідок якого ПДВ неправомірно віднесений до складу податкового кредиту, - є нікчемним. ФО-П ОСОБА_4 не погодився з висновками акту перевірки і акт не було підписано.

Крім того, позивач зауважив на тому, що 16 липня 2012 року Добропільською ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року і був складений акт від 16 липня 2012 року № 348/17-2/НОМЕР_2, на підставі якого прийняте податкове-повідомлення рішення № 00004241740 від 23 липня 2012 року про донарахування ПДВ на суму 204 765,49 грн. та застосування фінансової санкції у сумі 26 379,74 грн. (по постачальнику ТОВ «НСК-БУД»). Не погоджуючись з податковим-повідомленням рішенням була подана позовна заява до Донецького окружного адміністративного суду, яка постановою від 03 вересня 2012 року була задоволена у повному обсязі, а 08 листопада 2012 року Донецьким апеляційним адміністративним судом вказана постанова залишена без змін. На підставі наведеного вбачається, що період, який перевірявся документальною позаплановою перевіркою вже був перевірений плановою документальною перевіркою і ніяких порушень за період серпень, вересень і листопад 2011 року встановлено не було.

Позивач вважає, що Добропільською ОДПІ не були дотримані умови, за яких може бути здійснена позапланова перевірка, а саме відповідачем не виносився письмовий запит з приводу надання ФО-П ОСОБА_4 пояснень та підтверджуючих документів стосовно постачальника ТОВ «НСК-БУД», як того вимагає підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

При цьому, позивач вказав, що при формуванні податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740 були допущені помилки, а саме: податковий кредит за серпень 2011 року у розрахунку штрафних санкцій зазначений у сумі 62 535,74 грн. і сума фінансової санкції складає 15 633,93 грн., але це не відповідає дійсності тому, що у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який подається до податкової інспекції разом з податковою звітністю, по постачальнику ТОВ «НСК-БУД» податок на додану вартість складає 58 245,74 грн. Різниця складає - 4 290,00 грн.

Щодо позиції відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «НСК-БУД» ФО-П ОСОБА_4 зазначив, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

На момент укладення договорів та їх виконання, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, немає. За вказаних обставин державний податковий орган не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, а його позиція про те, що даний договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами.

З урахуванням зазначеного, позивач наполягає на тому, що сам акт і висновки акту про порушення позивачем норм податкового та цивільного законодавства є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами, у зв'язку з чим необґрунтованим є збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 183 626,61 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

На підставі викладеного, просив суд визнати недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740, згідно з яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 донараховано податок на додану вартість на суму 146 901,29 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 36 725,32 грн. (том 1 арк. справи 4-9).

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, про що надали письмові заперечення (том 2 арк. справи 96), в яких зазначили, що на підставі направлень від 06 листопада 2012 року № 553, 554 виданих Добропільською ОДПІ згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_2) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року, з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року. Перевіркою встановлено порушення підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в частині неправомірного включення до податкового кредиту у серпні, вересні та листопаді 2011 року суми податку на додану вартість 146 901,29 грн., а саме: у серпні - суму ПДВ 62 535,74 грн., у вересні - 28 231,10 грн., у листопаді - на суму ПДВ 56 134,45 грн., на придбання послуг у ТОВ «НСК-БУД (угода від 01 червня 2011 року), оскільки зазначене підприємство у перевіряємому періоді придбавало послуги у ПП «НРМ - Строй» (код за ЄДРПОУ 33199944), ПП «Термодок» (код за ЄДРПОУ 33199939) та постачальника, індивідуальний податковий номер якого не визначено (ІПН 331999405156), а договори, які укладено ТОВ «НСК-БУД» з цими підприємствами, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька визнано нікчемними на підставі акту № 5060/15-312/36889109 від 26 грудня 2011 року про результат камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно договору на перевезення вантажів № 601 від 01 червня 2011 року ФО-П ОСОБА_4 (Замовник) доручав, а ТОВ «НСК-БУД» (Виконавець) надавав автотранспортні послуги, згідно заявок Замовника на умовах Договору. На виконання умов договору на перевезення вантажів з ТОВ «НСК-БУД» (податковий номер 36889109) № 601 від 01 червня 2011 року у серпні, вересні, листопаді 2011 року виконавцем виписано видаткові та податкові накладні за № 292 від 31 серпня 2011 року, № 354 від 30 вересня 2011 року, № 494 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 850 771,75 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 141 795,29 грн.

Згідно додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податковою кредиту в розрізі контрагентів» до податкового кредиту податкової декларації за серпень 2011 року ФО-П ОСОБА_4 занесено ПДВ у сумі 4 290,00 грн., до податкового кредиту податкової декларації за листопад 2011 року занесено ПДВ у сумі 816,00 грн. на придбання товарів у ТОВ «НСК-БУД». Зазначені суми не підтверджені податковими накладними, які підприємець згідно статті 85 Податкового кодексу України повинен був надати для перевірки. Таким чином, підприємець не мав права на віднесення цих сум до податкового кредиту у відповідності з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Па підставі вищевикладеного вважають, що Добропільська ОДПІ діяла в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а позовна заява ФО-П ОСОБА_4 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Таким чином, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець 12 березня 2007 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 032198 ( том 1 арк. справи 80), перебуває на податковому обліку у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 13 березня 2007 року. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200009369 (НБ № 244580) від 16 листопада 2011 року ФО-П ОСОБА_4 з 27 червня 2008 року є платником податку на додану вартість (том 1 арк. справи 79).

Відповідач - Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

У відповідності зі статтею 78 Податкового кодексу України, згідно наказу Добропільської ОДПІ № 475 від 06 листопада 2012 року та відповідно до направлень від 06 листопада 2012 р. № 553, 554 фахівцями Добропільської ОДПІ - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби II рангу Близнюк Тетяною Валентинівною та державним податковим інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби II рангу Бірюковою Тетяною Олексіївною, 07 листопада 2012 року проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_2) за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року, з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 616/17-2/226780570 від 07 листопада 2012 року (том 1 арк. справи 11-18).

Змісту висновків наведеного акту вбачається, що позаплановою документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 встановлено порушення:

- частин 1, 3, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів укладених із ТОВ «НСК-БУД», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_4 при придбанні та продажу товарів (послуг) у ТОВ «НСК-БУД». Такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 288 Цивільного кодексу України є нікчемним;

- підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 85.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у серпні, вересні, листопаді 2011 року на суму ПДВ - 146 901,29 грн.

Вказаний акт позивачем підписано із зазначенням «з актом перевірки не згоден».

На підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54 статті 54, пункту 123.1 статті 123 пункту 7 підрозділу 10 інших перехідних положень Податкового кодексу України Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0005991740 від 07 листопада 2012 року, яким за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 183 626,61 грн., у тому числі за основним платежем - 146 901,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 725,32 грн. (том 1 арк. справи 10).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, 16 листопада 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість зроблених відповідачем висновків про нікчемність укладених правочинів між ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ «НСК-БУД» і, як наслідок, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 146 901,29 грн. по вказаним правочинам з придбання послуг у серпні, вересні, листопаді 2011 року. Стосовно цього суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивачем зауважено на тому, що Добропільською ОДПІ Донецької області ДПС 16 липня 2012 року була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за наслідками якої складений акт від 16 липня 2012 року № 348/17-2/НОМЕР_2 (том 1 арк. справи 19-40), на підставі якого прийняте податкове-повідомлення рішення № 0004241740 від 23 липня 2012 року про донарахування ПДВ на суму 204 765,49 грн. та застосування фінансової санкції у сумі 26 379,74 грн. (том 1 арк. справи 41). Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року (том 1 арк. справи 81-86), яку ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року (том 2 арк. справи 109-112) залишено без змін, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0004241740 від 23 липня 2012 року. Таким чином, позивач вважає, що період, який перевірявся документальною позаплановою перевіркою 07 листопада 2012 року вже був перевірений плановою документальною перевіркою, що проводилася з 02 липня 2012 року по 13 липня 2012 року, якою за період серпень, вересень, листопад 2011 року порушень не встановлено.

Дослідивши акт виїзної планової документальної перевірки від 16 липня 2012 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року, суд встановив, що податкове повідомлення-рішення, яке визнано недійсним, винесене за порушення позивачем норм податкового законодавства за період червень, липень 2011 року, тому не стосується оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740.

В акті перевірки позивача № 616/17-2/226780570 від 07 листопада 2012 року відповідач зазначив, що на запит Добропільської ОДПІ № 1420/7/17-2-113 від 10 липня 2012 року, зроблений у ході планової документальної перевірки підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_4 за період 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, щодо господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «НСК-БУД», від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби надійшла відповідь за № 10196/22-9 від 20 липня 2012 року (том 2 арк. справи 162), в якій повідомлено про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «НСК-БУД» (код за ЄДРПОУ 36889109) у зв'язку з тим, що ТОВ «НСК-БУД» згідно інформаційних баз даних АІС «Реєстр платників податків», АРМ «Бест Звіт» - «8» до ЄДР відсутнє за місцезнаходженням. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100280574 анульовано 05 березня 2012 року. У відповіді додатково повідомлялося про те, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби було складено акт нікчемності правочинів від 26 грудня 2011 року № 5060/15-312/36889109 за період червень, липень, вересень 2011 року, який додано до відповіді (том 2 арк. справи 163-173).

В акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, також зазначено, що згідно вкладки «Картка платника» АРМ «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що підприємством ТОВ «НСК-БУД» (код за ЄДРПОУ 36889109), яке знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, податкова звітність з податку на додану вартість, податку на прибуток за листопад 2011 року не надавалась. З матеріалів звірки вбачається, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «НСК-БУД» та ФО-П ОСОБА_4 є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Враховуючи вищенаведене, операції з купівлі-продажу ФО-П ОСОБА_4 по ланцюгу від ТОВ «НСК-БУД» та далі покупцям не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

Також наведений акт містить посилання, що у додатку № 5 до податкової декларації за серпень 2011 року від 19 вересня 2011 року № 9007700942 відображено придбання товарів ФО-П ОСОБА_4 у ТОВ «НСК-БУД» на суму ПДВ - 62 535,74 грн.; у додатку № 5 до податкової декларації за вересень 2011 року від 18 жовтня 2011року № 9008873951 відображено придбання товарів ФО-П ОСОБА_4 у ТОВ «НСК-БУД» на суму ПДВ 28 231,10 грн.; у додатку № 5 за листопад від 16 грудня 2011 року № 9012336344 - на 56 134,45 грн. Таким чином, ФО-П ОСОБА_4 за період з 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року завищено податковий кредит на 146 901,29 грн. (том 1 арк. справи 13, 15).

Із наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача, що підтверджуються матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика № 105» (замовник) 13 липня 2011 року було укладено договір № 47 з позивачем (перевізник), за яким перевізник зобов'язується доставити наданий до перевозки вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженому на отримання вантажу, а замовник зобов'язується оплатити за перевозку встановлену цим договором плату. Найменування, кількість та строки перевозки визначаються заявками, що є невід'ємною частиною договору. Вартість перевозки визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору. За договором розрахунки між сторонами виконуються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника в сумі, що відповідає кількості перевезеного вантажу та відстані перевезення, та підтверджуються товарно-транспортними накладними за відповідний період (том 2 арк. справи 105-108).

Відкритим акціонерним товариством «ЦЗФ «Октябрська» ВАТ «ГХК «Донбасвуглезбагачення» (замовник) 29 листопада 2007 року було укладено договір № 108/07 з позивачем (виконавець), за яким замовник доручає, а виконавець надає йому автотранспортні послуги згідно заявок замовника та на умовах, що зазначені даним Договором. За умовами даного Договору замовник зобов'язаний надати виконавцю вантаж (вугільна складова), який підлягає перевезенню, а відвантаження та розвантаження вантажу, що перевозиться, виконується замовником. Розмір плати за виконані автотранспортні послуги визначається відповідно до калькуляцій, що узгоджуються із замовником (том 2 арк. справи 102-104).

Перевозки вантажу здійснювалися як безпосередньо ФО-П ОСОБА_4, так і ТОВ «НСК-БУД», з яким позивач уклав договір перевезення вантажів.

Виконання вказаних договорів безпосередньо позивачем підтверджуються наданими суду актами здачі-приймання товарів (наданих послуг), актами прийому передачі наданих послуг (виконаних робіт), товарно-транспортними накладними, податковими накладними, рахунками на оплату, рахунками-фактурами:

- по контрагенту ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» - виписаними на перевезення вантажу у серпні (том 2 арк. справи 25-40, 51-72), у вересні (том 2 арк. справи 2-13), у листопаді (том 1 арк. справи 181-191);

- по контрагенту ВАТ «ЦЗФ «Октябрська» ВАТ «ГХК «Донбасвуглезбагачення» - виписаними на перевезення вантажу у серпні (том 2 арк. справи 14-24, 41-50, 73-81), у вересні (том 1 арк. справи 192-250, том 2 арк. справи 1), у листопаді (том 1 арк. справи 106-180).

Також, на виконання вищенаведених договорів, позивачем (замовник) було укладено договір на перевезення вантажів № 601 від 01 червня 2011 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «НСК-БУД» (виконавець), за яким замовник доручає, а виконавець надає йому автотранспортні послуги згідно заявок замовника та на умовах, що зазначені даним Договором. За умовами даного Договору замовник зобов'язаний надати виконавцю вантаж, який підлягає перевезенню, а відвантаження та розвантаження вантажу, що перевозиться виконується замовником. Розмір плати за виконані автотранспортні послуги визначається відповідно до калькуляцій, що узгоджуються з замовником (том 2 арк. справи 99-101).

Виконання договору № 601 від 01 червня 2011 року підтверджується актами прийому-передачі надання послуг (виконаних робіт) № 292 від 31 серпня 2011 року на суму 349 474,43 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 58 245,74 грн. (том 1 арк. справи 100); № 354 від 30 вересня 2011 року на суму 169 386,61 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 28 231,10 грн. (том 1 арк. справи 92); № 494 від 30 листопада 2011 року на суму 331 910,71 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 55 318,45 грн. (том 2 арк. справи 84); товарно-транспортними накладними (том 1 арк. справи 101-105, 94-97, том 2 арк. справи 85-86), рахунками-фактурами від 31 серпня 2011 року за № 292 (том 1 арк. справи 98), № 354 від 30 вересня 2011 року (том 1 арк. справи 91), № 494 від 30 листопада 2011 року (том 2 арк. справи 82) на вищезазначені суми відповідно; податковими накладними № 292 від 31 серпня 2011 року на суму 349 474,43 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 58 245,74 грн. (том 1 арк. справи 99); № 354 від 30 вересня 2011 року на суму 169 386,61 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 28 231,10 грн. (том 1 арк. справи 93); № 494 від 30 листопада 2011 року на суму 331 910,71 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 55 318,45 грн. (том 2 арк. справи 83).

Контрагент позивача - ТОВ «НСК-БУД» здійснював перевезення вантажів за договором № 601 від 01 червня 2011 року на орендованому транспорті, що підтверджується договорами оренди транспортних засобів з актами прийому передачі до них: № 11 від 03 вересня 2011 року, відповідно до якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 передає, а ТОВ «НСК-БУД» приймає у строкове платне користування транспортний засіб - вантажний самоскид FAW № НОМЕР_7; № 10 від 03 травня 2011 року, відповідно до якого приватне акціонерне товариство «Вестастрой» передає, а ТОВ «НСК-БУД» приймає у строкове платне користування транспортний засіб - вантажний самоскид VOLVO № НОМЕР_8; № 1, 2, 3, 4, 5 від 04 січня 2011 року, відповідно до яких Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 передає, а ТОВ «НСК-БУД» приймає у строкове платне користування транспортні засоби - вантажні самоскиди КАМАЗ № НОМЕР_9, VOLVO № НОМЕР_10, VOLVO № НОМЕР_11, VOLVO № НОМЕР_12, VOLVO № НОМЕР_13; № 6 від 04 січня 2011 року, відповідно до якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 передає, а ТОВ «НСК-БУД» приймає у строкове платне користування транспортний засіб - вантажний самоскид КАМАЗ № НОМЕР_14 (том 2 арк. справи 125-148).

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним позивачем була включена до податкового кредиту відповідних періодів, відображена у реєстрах отриманих податкових накладних, відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ у період серпень, вересень, листопад 2011року.

Також, позивачем (покупець) було укладено договір поставки від 01 березня 2011 року за № 009/11/001 з ТОВ «НСК-БУД» (постачальник), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у передбачені договором строки, а покупець прийняти й оплатити згідно з умовами цього договору дизпаливо, відповідно до заявки в асортименті, кількості й за цінами, що погоджені сторонами договору, а право власності на товар, поставлений за даним договором переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі його покупцеві (том 2 арк. справи 149).

Виконання договору від 01 березня 2011 року за № 009/11/001 (в частині виконання за листопад 2011 року) підтверджується рахунком - фактурою від 18 листопада 2011 року за № 462 на суму 54 301,44 грн., в тому числі ПДВ 9 050,24 грн. (том 2 арк. справи 87), видатковою накладною від 18 листопада 2011 року за № 462 на суму 54 301,44 грн., в тому числі ПДВ 9 050,24 грн. (том 2 арк. справи 90), податковою накладною від 18 листопада 2011 року за № 462 на суму 54 301,44 грн., в тому числі ПДВ 9 050,24 грн. (том 2 арк. справи 88), товарно-транспортною накладною від 18 листопада 2011 року № 1811 (том 2 арк. справи 91).

Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній позивачем частково була включена до податкового кредиту періоду листопада 2011 року (у розмірі 816,00 грн. том 1 арк. справи 70, 78), відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2011 року.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що надані позивачем документи у повній мірі підтверджують дійсність вчинених правочинів між позивачем та ТОВ «НСК-БУД».

Згідно пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Так, на підтвердження дійсності договору на перевезення № 601 від 01 червня 2011 року позивачем надано товарно-транспортні накладні, в яких замовником (платником) зазначений ФО-П ОСОБА_4, автопідприємством - ТОВ «НСК-БУД», вантажоодержувачами - ВАТ «ЦЗФ «Октябрська» ВАТ «ГХК «Донбасвуглезбагачення» та ТОВ «Збагачувальна фабрика №105». Саме на адресу цих підприємств було відвантажено товари згідно вказаного договору.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підтвердження правильності формування податкового кредиту позивачем надано суду вищевказані податкові накладні, виписані контрагентом позивача при поставці товару та перевезенню вантажу у спірних періодах.

Дослідивши наявні у справі докази, а саме, податкові накладні № 292 від 31 серпня 2011 року на суму 349 474,43 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 58 245,74 грн. (том 1 арк. справи 99); № 354 від 30 вересня 2011 року на суму 169 386,61 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 28 231,10 грн. (том 1 арк. справи 93); № 494 від 30 листопада 2011 року на суму 331 910,71 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 55 318,45 грн. (том 2 арк. справи 83) та № 462 від 18 листопада 2011 року на суму 54 301,44 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 9 050,24 грн. (том 2 арк. справи 88) на підставі яких позивачем були включені до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень, листопад 2011року суми ПДВ, суд приходить до висновку, що дані податкові накладні відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та вважає висновки податкового органу щодо безпідставності включення позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень, листопад 2011року суми ПДВ в розмірі 58 245,74 грн., 28 231,10 грн. та 56 134,45 грн. безпідставними та необґрунтованими.

У позовній заяві позивач наголошував на тому, що при формуванні податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740 податковим органом були допущені помилки, а саме: податковий кредит за серпень 2011 року у розрахунку штрафних санкцій (том 1 арк. справи 18) зазначений у сумі 62 535,74 грн., що не відповідає дійсності, так як позивачем по постачальнику ТОВ «НСК-БУД» у серпні 2011 року сформовано податковий кредит у розмірі 58 245,74 грн.

Дані твердження позивача знайшли своє підтвердження. Так, судом встановлено, що відповідно до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року, який надавався позивачем до податкової інспекції разом з податковою звітністю, сума 4 290,00 грн., що є різницею, складає розмір податку на додану вартість згідно податкової накладної № 260 від 30 серпня 2011 року, що видана позивачу ПП «РЄСТРА» (том 1 арк. справи 53, том 2 арк. справи 183). В акті перевірки податковий орган не пов'язує виявлені правопорушення з взаємовідносинами позивача та його контрагента ПП «РЄСТРА». Отже, ця сума є помилково включеною при розрахунку штрафних санкцій.

Таким чином, позивачем доведено виконання обома сторонами договору на перевезення № 601 від 01 червня 2011 року з ТОВ «НСК-БУД» та договору поставки від 01 березня 2011 року за № 009/11/001 з ТОВ «НСК-БУД», що свідчить про спрямованість укладеного договору на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив в акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених з ТОВ «НСК-БУД». Також, вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

В акті перевірки в якості доказів нікчемності правочинів - договорів, укладених з ТОВ «НСК-БУД», зазначено такі обставини: відсутність за місцезнаходженням ТОВ «НСК-БУД» та неподання вказаним контрагентом податкової звітності за листопад 2011 року.

Однак, вказані висновки не можуть вважатися належними та допустимими доказами з огляду на вищенаведену правову позицію Верховного суду України.

Крім того, позивачем суду надано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 715248, Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 055040, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100280574 (НБ № 242239) та Статут товариства з обмеженою відповідальністю «НСК-БУД» у новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників № 2 від 16 лютого 2011 року (том 2 арк. справи 156-161), з яких вбачається, що контрагент позивача на час вчинення спірних правочинів був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість (за даними ДПІ у Калінінському районі м. Донецька свідоцтво анульовано лише 05 березня 2012 року).

Слід зазначити, що у частинах 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Також, Суд зауважив на наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. У вказаній справі Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Необхідно також зазначити, що при винесенні рішення у справі «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави. Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про протиправну діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність досліджених господарських операцій з ТОВ «ТД «НСК-БУД», що у свою чергу доводить про необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту за перевірений період у розмірі 142 611,29 грн. за податковими накладними, що отримані від ТОВ «НСК-БУД» (4 290,00 грн. є помилково включеними податковим органом до складу податкового кредиту серпня 2011 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень вимог Податкового кодексу України, та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, і застосування у відношенні позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби не довела правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, таким чином позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 836,27 гривень (том 1 арк. справи 2, 3).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року № 0005991740, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 07 листопада 2012 року № 0005991740.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) гривень 27 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 02 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.